centernews360

Позначка: УПА

  • Історичний глухий кут: Польща заблокувала масштабний пакет військової допомоги Україні через рішення Львівської облради щодо УПА

    Історичний глухий кут: Польща заблокувала масштабний пакет військової допомоги Україні через рішення Львівської облради щодо УПА

    Військово-політичні відносини між Києвом та Варшавою зіткнулися з новою гострою кризою, спричиненою суперечками довкола історичної пам’яті. Польська влада ухвалила рішення призупинити відправлення Україні великого пакета озброєння та техніки. Причиною такого демаршу стало голосування Львівської обласної ради, депутати якої вирішили проголосити 2027 рік роком Української повстанської армії (УПА), її головнокомандувача Романа Шухевича та визначного діяча ОУН Олега Ольжича. Про це повідомляють провідні українські медіа з посиланням на поінформовані джерела.

    За словами інсайдерів, скандальне рішення регіонального парламенту було ухвалене в критичний момент, коли польське оборонне відомство вже завершувало підготовку до передачі масштабної військової допомоги Силам оборони України. Неочікуваний крок львівських депутатів викликав різке обурення у Варшаві, через що постачання було негайно заморожене. Наразі між представниками урядів обох країн триває активна робота закритими дипломатичними каналами, спрямована на якнайшвидше розблокування військових вантажів та врегулювання кризи.

    Заступник міністра закордонних справ Польщі Марчін Босацький у коментарі телеканалу Polsat News заявив, що між Варшавою та Києвом уже досягнуто принципової домовленості про те, що викликане обуренням рішення не набуде чинності. Дипломат зазначив, що після оперативного втручання польської сторони текст резолюції було видалено з офіційного сайту Львівської обласної ради. «Ми віримо українській владі на слово та розраховуємо на виконання цих обіцянок», — підкреслив Босацький, натякаючи на необхідність суворого дотримання досягнутих компромісів.

    Нинішнє загострення стало продовженням тривалого напруження у двосторонніх відносинах. Ще наприкінці травня рішення Володимира Зеленського присвоїти одному з військових підрозділів найменування «героїв УПА» спровокувало дипломатичний скандал: президент Польщі Кароль Навроцький позбавив українського лідера ордена Білого Орла та виступив із жорсткими заявами. У відповідь на це українські високопосадовці, дипломати та колишні президенти відмовилися від своїх польських державних нагород. Попри подальші кроки до деескалації, зокрема рішення Києва відкрити спеціальні архіви спецслужб щодо трагічних подій на Волині, питання інтерпретації історичних постатей залишається вкрай токсичним чинником, здатним у будь-який момент паралізувати практичне оборонне співробітництво між країнами.

  • Вшанування борців за незалежність: центральними вулицями Одеси пройшла пам’ятна хода до 84-ї річниці створення УПА

    Вшанування борців за незалежність: центральними вулицями Одеси пройшла пам’ятна хода до 84-ї річниці створення УПА

    У середу, 14 жовтня, в Одесі відбулася традиційна патріотична хода, приурочена до 84-ї річниці офіційного заснування Української повстанської армії (УПА). Учасники пам’ятної акції зібралися о 18:30 на перетині знакових для міста вулиць — Преображенської та Дерибасівської, аби публічно вшанувати учасників національно-визвольного руху, які зі зброєю в руках боролися за державну самостійність України в середині минулого століття.

    Під час заходу містяни та громадські активісти не лише згадали історичний шлях воїнів УПА, датою створення якої традиційно вважається 14 жовтня 1942 року, а й провели прямі паралелі із сьогоденням, висловивши глибоку вдячність і беззаперечну підтримку сучасним силам оборони України, які продовжують стримувати російську агресію. Акція стала демонстрацією історичної тяглості боротьби українців проти імперіалізму: учасники наголосили, що ідеї та символи визвольного руху, зокрема постать провідника ОУН Степана Бандери (якому 1 січня 2026 року виповнилося б 117 років), і досі залишаються ідеологічною загрозою для російських окупантів та прихильників радянського минулого.

  • «Польща не стане тилом для чужих проблем»: у Варшаві спалахнув політичний скандал через відкриття центру для українських ветеранів

    «Польща не стане тилом для чужих проблем»: у Варшаві спалахнув політичний скандал через відкриття центру для українських ветеранів

    Намір відкрити у столиці Польщі офіційне представництво українського «Ветеранського корпусу» спровокував гостру політичну кризу та хвилю обурення з боку місцевої парламентської опозиції. Двоє депутатів від правої партії «Право і справедливість» Анджей Слівка та Пшемислав Чарнек публічно звернулися до чинного уряду на чолі з прем’єр-міністром Дональдом Туском із вимогою негайно надати пояснення щодо законності та безпечності розгортання такої структури. Опозиціонерів цікавить, чи була ініціатива заздалегідь узгоджена з польською владою та чи проходив цей проєкт ретельну перевірку з боку національних спеціальних служб перед публічним анонсом, який відбувся дев’ятнадцятого вересня під час тематичного українського фестивалю у Варшаві.

    Ключовим аргументом польських парламентарів стала гіпотетична загроза для громадського порядку через масовий приїзд іноземців із бойовим досвідом, які можуть страждати на посттравматичний стресовий розлад. Депутат Анджей Слівка також акцентував увагу на тому, що керівництво «Ветеранського корпусу» безпосередньо пов’язане з Третім армійським корпусом та його командиром Андрієм Білецьким. Польський політик стверджує, що діяльність українського військового нібито має тісні зв’язки з бійцями підрозділу «Азов», яким у Польщі приписують екстремістське коріння та публічне прославлення Організації українських націоналістів і Української повстанської армії. У польському суспільстві тема діяльності УПА залишається вкрай болючою через історичну пам’ять про Волинську трагедію часів Другої світової війни, відповідальність за яку Варшава покладає саме на українські формування.

    «Польща не може пасивно спостерігати за процесом створення на своїй території інфраструктури, яка в майбутньому може сприяти постійному поселенню в нашій країні значної кількості колишніх військовослужбовців іноземної держави, які мають бойовий досвід», – сказав Анджей Слівка.

    Політик вимагає від урядовців надати точні розрахунки щодо потенційної кількості осіб, які можуть прибути до країни у зв’язку з діяльністю ветеранської організації, та оцінити ризики для державної безпеки. Його позицію категорично підтримав однопартієць, наголосивши, що попри солідарність у війні, Варшава мусить жорстко контролювати появу подібних іноземних структур.

    «Польща не може стати тилом для проблем, з якими Україні доведеться зіткнутися після війни. Безпека поляків має стояти на першому місці. Уряд зобов’язаний негайно прояснити це питання», – додав Пшемислав Чарнек.

    Раніше командир Андрій Білецький публічно спростовував будь-які закиди щодо зв’язків українських захисників із нацизмом, називаючи такі твердження виключно російським пропагандистським наративом. Він підкреслював, що рівень антисемітизму та ксенофобії в Україні є одним із найнижчих на європейському континенті, тоді як ідеологічно до нацизму наближається саме Російська Федерація. Дипломатична напруга навколо ветеранського центру розгортається на тлі загального охолодження відносин між державами через історичні суперечки, що протягом останніх місяців вже призвели до збільшення кількості зафіксованих нападів на українських громадян у польських містах. Офіційні представники української організації поки не розпочали широку інформаційну кампанію щодо старту роботи варшавського відділення.

  • Нова тактика Кремля: РФ посилила дезінформаційну кампанію у Польщі для розколу відносин із Києвом

    Нова тактика Кремля: РФ посилила дезінформаційну кампанію у Польщі для розколу відносин із Києвом

    Росія активізувала масштабну дезінформаційну кампанію на території Польщі, спрямовану на штучне розпалювання напруженості між Варшавою та Києвом. Про це повідомляє агентство Reuters із посиланням на аналітиків та польських чиновників.

    Ключові висновки та особливості нової тактики

    • Стрімке зростання агресивного контенту: Згідно з дослідженням Польського інституту міжнародних відносин (PISM), кількість антиукраїнських дописів польською мовою в соцмережах зросла на 250% після того, як один із підрозділів ЗСУ отримав найменування на честь Героїв УПА.
    • Використання ботоферм: Значну частину цієї активності було створено штучно за допомогою мереж ботів, що мало на меті сформувати ілюзію масового зростання антиукраїнських настроїв серед польського суспільства.
    • Зміна стратегії впливу: На думку експертів, ключова мета цієї гібридної агітації полягає не стільки у поширенні прямого фейкового контенту, скільки у роздуванні реальних чутливих і суперечливих тем довкола спільної історії для провокування конфліктів.
    • Реакція Москви: Офіційні представники РФ традиційно відкидають будь-які звинувачення в організації гібридних атак та втручанні у внутрішні справи інших держав.

    З матеріалу Reuters та аналізу Польського інституту міжнародних відносин (PISM):

    «Кількість антиукраїнського контенту польською мовою в соціальних мережах зросла на 250%. Значну частину цієї активності було штучно згенеровано ботами для створення враження стрімкого зростання антиукраїнських настроїв. Основна мета — роздування полеміки навколо суперечливих питань, що свідчить про зміну тактики російської дезінформації».

  • Історичні претензії та євроінтеграція: польська опозиція вимагає заблокувати вступ України до ЄС

    Історичні претензії та євроінтеграція: польська опозиція вимагає заблокувати вступ України до ЄС

    Найбільша опозиційна партія Польщі «Право та справедливість» (PiS) перейшла до радикальних кроків у площині двосторонніх відносин. Політсила внесла до Нижньої палати парламенту (Сейму) проєкт резолюції, яка вимагає від офіційної Варшави виступити проти членства України в Європейському Союзі.

    Аргументи опозиції: цінності та Волинська трагедія

    Ініціативу публічно озвучив один із лідерів партії PiS Пшемислав Чарнек. Позиція польських консерваторів базується на жорстких історичних та ідеологічних претензіях до Києва:

    Історична спадщина: В опозиції стверджують, що чинна українська влада «продовжує звертатися до спадщини організацій, причетних до Волинської різанини».

    Ціннісний конфлікт: Чарнек наголосив, що Євросоюз принципово не повинен приймати до свого складу державу, чия сучасна ідеологічна опора, на його думку, «суперечить християнським та європейським цінностям».

    Головні вимоги проєкту резолюції

    Документ має формат прямого ультиматуму та закликає чинний коаліційний уряд Польщі до проактивної протидії євроінтеграційним процесам сусідньої держави.

    Ключова вимога: Офіційна Варшава зобов’язана блокувати будь-які подальші кроки щодо інтеграції України з ЄС, доки Київ не виконає дві базові умови:

    Офіційно та повністю відмовиться від «прославлення Української повстанської армії (УПА)».

    Належним чином вшанує пам’ять польських жертв Волинської трагедії (зокрема, розблокує процеси пошуку та ексгумації).

    Що далі?

    «Право та справедливість» не збирається відкладати це питання у довгу шухляду. Представники фракції вимагають винести проєкт резолюції на загальний розгляд та голосування депутатів уже на найближчому пленарному засіданні Сейму, яке заплановане на 15–17 липня.

  • Ярослав Качинський закликав блокувати вступ України до ЄС

    Ярослав Качинський закликав блокувати вступ України до ЄС

    Лідер провідної польської опозиційної партії «Право і справедливість» (ПіС) Ярослав Качинський звернувся з офіційним листом до членів своєї політичної сили. У документі він закликав однопартійців застосувати всі можливі механізми для блокування євроінтеграції України, доки офіційний Київ не перегляне свою історичну політику. Про зміст внутрішньопартійного звернення повідомили польські медіа, зокрема агенція PAP та телеканал Polsat News, з посиланням на європейські профільні видання.

    Качинський чітко артикулював позицію: якщо «ПіС» здобуде перемогу на наступних парламентських виборах, партія заблокує вступ України до Європейського Союзу. Політик вважає теперішній курс сусідньої держави на вшанування лідерів ОУН та УПА неприйнятним для європейської спільноти.

    Ультиматум щодо ідеології: Політик переконаний, що Україна не може стати частиною ЄС без повної відмови від культу Степана Бандери та прославляння УПА. Він назвав бандеризм однією з найрадикальніших ідеологій та наголосив, що її недопущення до європейської родини відповідає інтересам захисту європейських країн. При цьому Качинський зауважив, що не можна застосовувати логіку колективної відповідальності до всіх українців.

    Голова опозиційної партії закликав своїх прихильників всіма силами протидіяти ініціативам кабінету міністрів Дональда Туска, які спрямовані на інтеграцію України до Євросоюзу на будь-яких привілейованих чи спрощених умовах.

    Лідер опозиції нагадав про великі фінансові та матеріальні витрати, які Польща та її громадяни несуть для підтримки стабільності сусідньої держави та Збройних Сил під час відбиття російської агресії. За його словами, без масштабного зовнішнього фінансування Україні наразі вкрай важко самостійно забезпечувати армію.

  • Термінові переговори на тлі дипломатичної війни: Сибіга летить у Варшаву гасити конфлікт через УПА

    Термінові переговори на тлі дипломатичної війни: Сибіга летить у Варшаву гасити конфлікт через УПА

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у п’ятницю здійснить екстрений візит до Варшави, де проведе зустріч із польським колегою Радославом Сікорським. Керівник українського дипломатичного відомства відвідає столицю Польщі під час повернення додому після завершення офіційного візиту до Японії. Цю інформацію офіційно підтвердили в Міністерстві закордонних справ України.

    «Міністр повертається в Україну після візиту до Японії – по дорозі додому сьогодні проведе зустріч із польським колегою Радославом Сікорським у Варшаві», – зазначив речник відомства Георгій Тихий. Раніше про цей неанонсований візит українського урядовця повідомляли польські масмедіа.

    Переговори відбуваються в умовах критичного загострення відносин між Києвом та Варшавою. Новий виток напруженості спалахнув після того, як президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив скандальне рішення позбавити президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі. Приводом для цього став жорсткий історичний спір навколо українського військового підрозділу, названого на честь героїв УПА.

    Ситуація погіршується й тим, що Кароль Навроцький уже розглядає можливість суттєвого обмеження будь-яких подальших офіційних контактів із Володимиром Зеленським. Зустріч Андрія Сибіги та Радослава Сікорського має стати спробою знизити градус напруги та знайти дипломатичний вихід із глибокої кризи, яка загрожує стратегічному партнерству сусідніх держав.

  • Литва буде мирити нас з Польщею

    Литва буде мирити нас з Польщею

    Президент Литви Ґітанас Науседа заявив про готовність стати посередником у вирішенні дипломатичної суперечки між Україною та Польщею, якщо обидві сторони висловлять таке бажання. Насамперед Київ і Варшава мають самостійно задекларувати необхідність зовнішнього втручання, після чого Вільнюс зможе оперативно долучитися до процесу. Про це повідомляє литовський суспільний мовник LRT.

    Литовський лідер наголосив, що прагне докласти максимум зусиль задля збереження дружніх і тісних відносин між двома сусідніми державами. Під час майбутнього візиту до північної Польщі Науседа планує провести неформальну зустріч із польським президентом Каролем Навроцьким, щоб детально обговорити причини виникнення напруги та знайти шляхи її подолання. За словами глави Литви, така розмова допоможе краще зрозуміти аргументи сторін, хоча наразі Україна та Польща планують розв’язувати конфлікт без сторонньої допомоги.

    Посадовець згадав позицію очільника польського зовнішньополітичного відомства Радослава Сікорського, який раніше виступив проти іноземного втручання. «Я чув таку заяву міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського. Але якщо обидві сторони дійдуть висновку, що потрібен посередник, і якщо буде висловлене таке прохання, я справді готовий це зробити», – зазначив Науседа. Він також додав, що українська сторона в особі прем’єр-міністерки Юлії Свириденко посилає чіткі сигнали про намір врегулювати кризу. «Минуле важливе, але особливо важливе сьогодення, коли триває агресія проти України», – підкреслив литовський президент.

    Поточне загострення відносин між Києвом та Варшавою спровоковане рішенням Президента України Володимира Зеленського присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесне найменування імені Героїв УПА. Цей крок викликав гостру реакцію польської сторони, внаслідок чого Навроцький позбавив українського лідера найвищої державної нагороди – ордена Білого Орла. Водночас міністр закордонних справ Польщі Сікорський назвав дії свого президента неадекватними, зауваживши, що таке рішення фактично принизило українського главу держави.

  • Історичний тупик: що стоїть за найглибшою кризою у відносинах України та Польщі через УПА

    Історичний тупик: що стоїть за найглибшою кризою у відносинах України та Польщі через УПА

    Дипломатичні відносини між Києвом та Варшавою опустилися до найнижчої точки за останні десятиліття через гостру суперечку навколо історичної пам’яті. Конфлікт уже призвів до демаршів українських посадовців, а Президент України Володимир Зеленський, за наявною інформацією, вирішив скасувати свій візит на міжнародну конференцію з відновлення України, яка має відбутися 25 червня у Гданську.

    Криза спалахнула після того, як 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький позбавив українського лідера ордена Білого Орла, присвоєного йому у 2023 році. Приводом став травневий указ Володимира Зеленського про присвоєння одному з елітних армійських підрозділів почесного імені Героїв УПА. У відповідь глава держави демонстративно повернув польську нагороду поштою, а колишні президенти та урядовці підтримали цей крок.

    Витоки теперішнього протистояння пов’язані з розпадом Австро-Угорської та Російської імперій, а також поразкою Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) у війні з Польщею у 1918–1919 роках. У міжвоєнний період на Волині та в Галичині Варшава проводила жорстку політику «полонізації», через що місцеве етнічне українське населення сприймало поляків як окупаційну адміністрацію. Це призвело до створення наприкінці 1920-х років радикальної Організації українських націоналістів (ОУН) під керівництвом Євгена Коновальця, якого у 1938 році вбив агент радянського НКВС.

    Новий етап розпочався у вересні 1939 року, коли нацистська Німеччина та СРСР розділили Польщу за пактом Молотова – Ріббентропа. Один із лідерів ОУН Степан Бандера, звільнений із польської в’язниці, розраховував використати німецький наступ на Радянський Союз 22 червня 1941 року для відновлення суверенітету. Попри проголошення Української держави у Львові, окупанти швидко заблокували цей процес, а самого Бандеру відправили до концлагеря.

    «Нацистська Німеччина була взагалі не зацікавлена в українській незалежності», – констатував німецький історик, професор Мюнхенського університету Мартін Шульце Вессель.

  • Скандал через УПА: президент Польщі відібрав у Зеленського найвищу державну нагороду

    Скандал через УПА: президент Польщі відібрав у Зеленського найвищу державну нагороду

    У п’ятницю, 19 червня, президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента України Володимира Зеленського найвищої державної відзнаки своєї країни – ордена Білого Орла. Причиною такого кроку стало рішення української влади присвоїти одній із військових частин почесне найменування на честь героїв Української повстанської армії (УПА).

    За словами польського лідера, прославлення бійців УПА виходить далеко за межі виключно внутрішніх справ Києва. Водночас він запевнив, що цей інцидент не означає припинення військової чи політичної допомоги у протистоянні з Росією.

    «Я хочу підкреслити, що це рішення не спрямоване проти українського народу. Воно не змінює стратегічного напрямку польської політики безпеки. Ми підтримували і продовжуємо підтримувати Україну, тому що знаємо, що російська агресія становить загрозу для Польщі та всієї Європи», – сказав Кароль Навроцький.

    Він також додав, що Варшава намагалася владнати суперечку дипломатичним шляхом і попереджала про можливі наслідки, проте Київ не пішов на поступки в питаннях історичної пам’яті.

    «Польща неодноразово підкреслювала українській стороні особливу важливість цього питання. Ми доносили свою позицію та очікування щодо повторного розгляду наслідків цього рішення для відносин між нашими державами. У підсумку позиція української сторони не змінилася», – заявив президент Польщі.