centernews360

Позначка: Сеул

  • Дипломатичні тертя через полонених КНДР: МЗС України спростувало заяви про «вибачення» перед Південною Кореєю

    Дипломатичні тертя через полонених КНДР: МЗС України спростувало заяви про «вибачення» перед Південною Кореєю

    Міністерство закордонних справ України виступило з офіційним спростуванням заяв офіційного Сеула щодо нібито принесених вибачень з боку Києва через нещодавнє публічне загострення двосторонніх відносин. Як заявив на брифінгу речник зовнішньополітичного відомства Георгій Тихий, міністр закордонних справ Андрій Сибіга не просив вибачення у свого південнокорейського колеги, а лише висловив дипломатичний жаль із приводу того, що робоча ситуація перейшла в площину взаємних критичних коментарів у публічному просторі. Оприлюднити зміст закритого листування українську сторону змусила некоректна публічна інтерпретація повідомлення південнокорейським міністром, яка спотворила первинний зміст дипломатичного діалогу.

    В основі напруженості між державами лежить суперечка щодо дотримання конфіденційності під час передання Сеулу двох військовослужбовців армії КНДР, захоплених українськими силами в полон на фронті. Південнокорейська влада домагалася екстрадиції цих бійців ще з 2025 року, посилаючись на конституційні норми Республіки Корея, згідно з якими всі жителі Корейського півострова юридично визнаються її громадянами. Після отримання особистої письмової згоди полонених та узгодження цього кроку на рівні глав держав Україна виконала необхідні юридичні й логістичні формальності, розцінюючи видачу північнокорейців як винятковий жест доброї волі та дружній крок назустріч партнеру. Проте розбіжності у трактуванні рівня публічності цієї процедури призвели до несподіваної кризи довіри між столицями.

    Виникле тертя становить відчутний ризик для стратегічних інтересів Києва, оскільки Південна Корея залишається критично важливим потенційним партнером у сфері оборони та безпеки на тлі безпосереднього вступу військ Кім Чен Ина у війну на боці Російської Федерації. Охолодження стосунків могло б спонукати Сеул до перегляду або затягування домовленостей щодо військово-технічного співробітництва, уникнення чутливих постачань чи посилення обережності у наданні підтримки. Аби нівелювати наслідки скандалу, сторони перейшли до режиму непублічних закритих консультацій для врегулювання розбіжностей, а Київ свідомо утримується від нових резонансних заяв, прагнучи зберегти конструктивний діалог і не допустити стратегічної паузи у відносинах із Сеулом.

  • Ультиматум Сеула: Південна Корея погрожує Україні жорсткими заходами через розголошення таємниці про полонених з КНДР

    Ультиматум Сеула: Південна Корея погрожує Україні жорсткими заходами через розголошення таємниці про полонених з КНДР

    Напруженість у відносинах між Києвом та Сеулом сягнула критичної межі після публічного розголошення інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон у ніч проти 2 жовтня висунув українській владі жорстку вимогу публічно перепросити та визнати факт існування домовленостей про нерозголошення деталей цієї операції. У разі відмови азійська держава обіцяє застосувати відповідні кроки, характер яких наразі не уточнюється.

    Причиною дипломатичного скандалу стала заява президента України Володимира Зеленського наприкінці вересня під час виступу на Генеральній асамблеї ООН. Тоді очільник держави повідомив світовій спільноті про успішну передачу двох полонених солдатів КНДР південнокорейській стороні. Цей крок викликав глибоке обурення в Сеулі, де наголосили, що розкриття таких даних створює пряму загрозу для родин військових, які залишилися в Північній Кореї, а також б’є по і без того складних відносинах із Пхеньяном. Ситуація додатково загострилася після того, як радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин публічно заявив про відсутність будь-яких кулуарних угод щодо збереження таємниці. У відповідь перший заступник міністра закордонних справ Південної Кореї Пак Юн Джу назвав такі заперечення руйнуванням взаємної довіри та зажадав негайних офіційних пояснень.

    Реагуючи на непохитну позицію української сторони, лідер Південної Кореї звинуватив Київ у спробах виставити його країну неправдивою та перевів конфлікт у площину національної гідності.

    «Якщо визнання фактів та публічні вибачення, як і раніше, відхилятимуться, ми вживемо подальших заходів. Це питання честі корейського народу і держави, яке ми не можемо ігнорувати», – підкреслив Лі Чже Мьон.

    Водночас українське зовнішньополітичне відомство намагається оперативно згладити гострі кути та зберегти стратегічне партнерство. За кілька годин до ультимативної заяви південнокорейського лідера міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час спілкування з журналістами у Києві запевнив, що особисто щодня контактує зі своїм колегою для вирішення суперечки.

    «Мені не хотілося б називати це інцидентом. Скажімо так, це дипломатичне непорозуміння», – зазначив керівник української дипломатії.

    За його словами, держава вкрай зацікавлена в подальшій співпраці та швидкому вичерпанні конфлікту, адже азійський партнер відіграє вагому роль на міжнародній арені.

    «Я дуже хочу, щоб у найближчій перспективі ця ситуація була врегульована, і ми над цим працюємо. Для нас Південна Корея – це важлива країна. І я дуже сподіваюся на динаміку, продовження і конкретні результати, яких ми дійсно з ними досягаємо», – наголосив Андрій Сибіга.

    Відомо, що двоє північнокорейських військовополонених прибули на територію Південної Кореї ще в середині вересня. Наразі вони проходять процедури допиту та ретельну перевірку службами безпеки, після чого влада ухвалить рішення щодо надання їм притулку та початку процесу інтеграції. Цей дипломатичний розкол відбувається на тлі постійних закликів західних партнерів до Сеула розпочати постачання летальної зброї для потреб української армії. Дотепер ця країна обмежувалася виключно нелетальним військовим обладнанням, зокрема технікою для розмінування. Водночас Росія продовжує активно залучати живу силу своїх союзників: за останніми даними української влади, на території держави-агресора вже перебувають близько восьми тисяч військових із КНДР, а ще десять тисяч активно готуються до перекидання на фронт для ведення бойових дій проти України.

  • Дипломатичний ляпас: посла України викликали на килим у Сеулі через солдатів Кіма

    Дипломатичний ляпас: посла України викликали на килим у Сеулі через солдатів Кіма

    Дипломатичний конфлікт між Києвом та Сеулом стрімко набирає обертів, перетворюючись на відкрите міждержавне протистояння з серйозними наслідками для двостороннього партнерства. Міністерство закордонних справ Південної Кореї двадцять восьмого вересня вдалося до показового демаршу, офіційно викликавши виконувача обов’язків посла України Андрія Вєшкіна через гучний скандал довкола полонених північнокорейських бійців. Приводом для гострої дипломатичної реакції стало публічне розголошення українським керівництвом факту передачі Сеулу двох полонених військовослужбовців армії КНДР. Жорстку позицію корейської сторони українському дипломату особисто висловив перший заступник міністра закордонних справ Пак Юн Джу. Найбільше обурення південнокорейської влади викликало категоричне заперечення офіційним Києвом самого існування попередніх домовленостей про конфіденційність. Представник міністерства прямо заявив, що подібна поведінка завдає нищівного удару по взаємній довірі та руйнує фундамент дружніх відносин між двома державами, висунувши безапеляційну вимогу надати вичерпні офіційні пояснення та принести публічні вибачення. Український тимчасовий повірений запевнив південнокорейських партнерів, що невідкладно передасть позицію Сеула керівництву держави.

    Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон та його адміністрація наполягають, що Київ грубо порушив режим суворої секретності, узгоджений обома столицями напередодні делікатної операції. За версією Сеула, повне інформаційне мовчання було життєво необхідним для захисту самих бранців та їхніх родин, які залишилися в руках тоталітарного північнокорейського режиму і тепер перебувають під прямою смертельною загрозою розправи. Корейські урядовці апелюють до норм міжнародного гуманітарного права, підкреслюючи неприпустимість політичного піару на темі безпеки вразливих військовополонених. Водночас офіційний Київ категорично відкидає наявність будь-яких негласних угод про таємність. Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин висловився з цього приводу максимально прямо та безкомпромісно: «Не було такої домовленості, це неправда. І це неправильно було б приховувати, куди діваються ті чи інші полонені». Українська сторона переконана, що демонстрація полонених найманців Пхеньяна є законним доказом безпосередньої участі диктатури Кім Чен Ина у війні, який не підлягає замовчуванню.

    Сам факт передачі північнокорейських солдатів набув публічного розголосу після того, як Володимир Зеленський двадцять третього вересня розкрив деталі під час виступу на трибуні Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Йшлося про двох військових із Північної Кореї, яких українські бійці захопили в полон під час запеклих боїв на Курщині ще в січні дві тисячі двадцять п’ятого року, причому один із них від розпачу намагався накласти на себе руки, усвідомивши невідворотність полону. Згодом, у грудні того ж року, обидва бранці склали офіційні листи з проханням надати їм можливість переїхати до Південної Кореї. Згідно з південнокорейською конституцією, кожен утікач із півночі півострова автоматично вважається повноправним громадянином Республіки Корея, тому влада зобов’язана прийняти його на своїй території. Проте саме страх за життя їхніх родичів змушував корейських дипломатів тримати прибуття солдатів у таємниці, руйнування якої викликало глибокий розкол між стратегічними союзниками.

  • Орда з Пхеньяна: Кім жене на забій в Україну ще десять тисяч солдатів

    Орда з Пхеньяна: Кім жене на забій в Україну ще десять тисяч солдатів

    Військово-політичний альянс Москви та Пхеньяна продовжує стрімко масштабувати глобальну загрозу для світової безпеки, перетворюючи війну в Україні на інтернаціональне побоїще за прямої участі азійського тоталітарного режиму. Влада Корейської Народно-Демократичної Республіки активно готується перекинути до Російської Федерації новий багатотисячний контингент чисельністю близько десяти тисяч військовослужбовців для безпосередньої участі у загарбницькій війні. Про це у своєму вечірньому зверненні у понеділок, двадцять восьмого вересня, офіційно заявив президент України Володимир Зеленський, посилаючись на нові закриті дані з доповіді Головного управління розвідки Міністерства оборони. Глава держави підкреслив, що понад вісім тисяч північнокорейських бійців уже зосереджені безпосередньо на території держави-агресора, де вони проходять бойове злагодження та інтегруються до складу ворожих угруповань. Наразі у закритих таборах КНДР триває форсований відбір особового складу для проходження відповідної виучки та подальшого перекидання на поле бою в інтересах кремлівської верхівки.

    Кремлівський режим, зіткнувшись із колосальними втратами та дефіцитом живої сили, має намір і надалі суттєво нарощувати наймання іноземців для затягування кривавого протистояння. Президент України акцентував на необхідності жорсткої превентивної реакції світової спільноти, покликаної зупинити потік іноземних рекрутів до лав армії загарбників: «Важливо, щоб уряди країн, з яких Росія приваблює людей до себе в армію, протидіяли цьому. Кожне правительство ми проінформуємо». За оцінками південнокорейської розвідки, комуністичний режим Кіма загалом уже спрямував на підтримку Москви близько п’ятнадцяти тисяч військових. В обмін на живе гарматне м’ясо диктатор із Пхеньяна отримує від Кремля не лише колосальні фінансові вливання, але й критичні військові технології, зокрема у ракетній та космічній сферах, а також прямі гарантії безпеки. Ще у серпні глава держави попереджав партнерів про те, що загальна чисельність розміщеного північнокорейського угруповання на російській території може досягти від тридцяти до п’ятдесяти тисяч бійців.

    Ці тривожні розвідувальні дані про нову хвилю північнокорейських інтервентів пролунали на тлі гострого дипломатичного конфлікту, який спалахнув між Києвом та Сеулом кількома днями раніше. Президент Південної Кореї Лі Чже Мен виступив із різкою та безкомпромісною критикою дій української влади, звинувативши Київ у порушенні режиму конфіденційності. Приводом для гучного демаршу стало відкрите розголошення факту передачі південнокорейській стороні двох бранців із КНДР, захоплених українськими оборонцями в полон під час боїв у Курській області. І хоча в Офісі президента заперечили існування будь-яких угод про нерозголошення, у Сеулі таку позицію публічно назвали неправдивою і такою, що підриває міждержавну довіру. Напруженість досягла апогею двадцять восьмого вересня, коли зовнішньополітичне відомство Південної Кореї викликало виконувача обов’язків посла України, аби офіційно довести до відома дипломата свою непохитну і жорстку позицію.

    Ця міждержавна турбулентність наочно демонструє, наскільки токсичним та вибухонебезпечним є фактор прямого втручання військ Кім Чен Ина у війну в самому центрі Європи. Намагання союзників вести непублічну дипломатію та стримувати подальшу ескалацію розбиваються об безперервне нарощування сил агресором. Поки дипломати з’ясовують протокольні рамки конфіденційності, нові ешелони з північнокорейськими штурмовиками вже готуються вирушити на східний фронт. Зупинити цей конвеєр постачання найманців можна лише посиленням глобального тиску на Пхеньян та наданням Україні всього спектра далекобійної зброї для винищення окупантів на далеких підступах.

  • Ніж у спину: Сеул вимагає вибачень за злитих полонених КНДР

    Ніж у спину: Сеул вимагає вибачень за злитих полонених КНДР

    Міжнародний дипломатичний трек навколо участі північнокорейських військових у загарбницькій війні проти України несподівано переріс у гострий міждержавний скандал між стратегічними партнерами. Адміністрація президента Республіки Корея виступила з безпрецедентною та надзвичайно жорсткою заявою, офіційно зажадавши від української влади невідкладних вичерпних пояснень та публічних вибачень. Приводом для раптового демаршу стало відкрите розголошення вищим керівництвом України чутливої інформації щодо передачі Сеулу полонених військовослужбовців регулярної армії КНДР, які брали участь у бойових діях на боці російських окупантів. Оприлюднення цих закритих відомостей викликало хвилю обурення в коридорах влади південнокорейської столиці, яка намагалася зберегти цей надскладний процес у режимі абсолютної таємниці заради мінімізації власних безпекових ризиків.

    Південнокорейська сторона безапеляційно наполягає на тому, що між Києвом та Сеулом діяла пряма домовленість про суворе збереження конфіденційності щодо будь-яких деталей переміщення бранців Кім Чен Ина. В адміністрації глави східноазійської держави відкрито звинуватили партнерів у свідомому порушенні кулуарних домовленостей та спотворенні реального стану справ. Офіційні представники південнокорейського лідера зазначили, що «подальше заперечення Україною існування будь-якої угоди про конфіденційність було неправдивим і підірвало довіру між двома урядами». Такий різкий публічний випад є вкрай нетиповим для традиційно стриманої дипломатії Сеула, що наочно свідчить про глибоке розчарування діями української сторони, яка використала факт передачі полонених як гучний медійний важіль на міжнародній арені.

    Для Південної Кореї питання прямої присутності північнокорейських солдатів на європейському театрі воєнних дій становить колосальну загрозу національній безпеці та викликає серйозну внутрішньополітичну турбулентність. Офіційний Сеул десятиліттями балансує на межі стримування мілітарних і ядерних апетитів Пхеньяна, намагаючись не спровокувати пряме збройне зіткнення на півострові, тому публічний шум навколо отримання комбатантів здатен миттєво підірвати хитку регіональну стабільність. Водночас демонстративне порушення режиму таємності завдає нищівного удару по перспективних каналах непублічної військово-технічної та розвідувальної взаємодії між країнами. Замість зміцнення коаліції проти альянсу диктатур союзники втягуються у публічне з’ясування стосунків, ставлячи під сумнів спільні оборонні ініціативи.

    Раптове охолодження діалогу з провідним технологічним та економічним гігантом Азії створює серйозні виклики для української дипломатії, яка розраховувала залучити промисловий потенціал Республіки Корея до захисту від російської агресії. Тепер офіційному Києву доведеться докласти значних дипломатичних зусиль для врегулювання небезпечної напруженості та відновлення втраченого рівня довіри між країнами. Збереження взаєморозуміння між партнерами залишається безальтернативною необхідністю, адже будь-який розкол у демократичному таборі неодмінно грає на руку кремлівському режиму та його тоталітарним сателітам.

     

  • «Жорстоко та безвідповідально»: чому Сеул звинуватив Київ у небезпечному піарі та зриві секретної операції щодо бійців КНДР

    «Жорстоко та безвідповідально»: чому Сеул звинуватив Київ у небезпечному піарі та зриві секретної операції щодо бійців КНДР

    Публічне оприлюднення інформації про передачу полонених північнокорейських військовослужбовців до Республіки Корея спричинило небувалий дипломатичний скандал між Києвом та Сеулом, перетворившись на відкрите взаємне протистояння. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон виступив із надзвичайно жорсткою та безпрецедентно емоційною критикою на адресу українського керівництва, відкрито висловивши глибокий жаль через порушення двосторонніх домовленостей про конфіденційність. За словами південнокорейського лідера, між державами існувала чітка та недвозначна згода щодо збереження абсолютної таємниці навколо переміщення двох військовополонених з Корейської Народно-Демократичної Республіки. Проте гучна заява президента України Володимира Зеленського з міжнародної трибуни зруйнувала цей крихкий дипломатичний консенсус, викликавши хвилю обурення в Сеулі через створення безпосередньої загрози для національної безпеки всієї Східної Азії.

    Південнокорейський президент категорично засудив прагнення перетворити таємну гуманітарну спецоперацію на інструмент публічного самопіару, наголосивши, що справжні державні інтереси мають стояти вище за політичні амбіції. Лі Чже Мьон підкреслив, що державні справи зобов’язані вестися виключно заради нації та народу, а не заради швидкої вигоди чи підвищення популярності окремої правлячої адміністрації. Репатріація військових із найбільш закритої тоталітарної країни планети є надзвичайно делікатним, вразливим процесом, який має прямий і потенційно руйнівний вплив на стан міжкорейських відносин. Назвавши розголошення такої інформації жорстоким і цілковито безвідповідальним кроком, очільник Сеула зазначив, що автори подібних сенсаційних зізнань абсолютно не переймаються долею живих людей і тими смертельними ризиками, які нависли над родичами полонених у Пхеньяні.

    Особливе обурення південнокорейської сторони викликало те, що міжнародний резонанс навколо події було створено штучно, без урахування наслідків для безпекового балансу на півострові. За словами глави республіки, ті, хто вирішив продемонструвати цю репатріацію світові як особисте геополітичне досягнення, цинічно знехтували життями людей заради гучних заголовків. Такий підхід демонструє повне нерозуміння того, якою колосальною ціною вибудовуються непублічні канали діалогу в умовах перманентної військової загрози з боку войовничого сусіда. Замість усвідомлення ваги власних слів закордонні партнери лише дивуються бажанню зберегти тишу, не усвідомлюючи, що ціною необережності можуть стати нові ескалації та репресії проти невинних громадян.

    Ця гостра заява з боку південнокорейського лідера оголила суттєву прірву в підходах до ведення чутливих дипломатичних операцій між країнами, які борються з авторитарними режимами. Для української сторони публічне викриття безпосередньої участі солдатів Кім Чен Ина у війні є важливим доказом глобалізації конфлікту, який необхідно демонструвати міжнародним партнерам для посилення допомоги та тиску на агресора. Проте для Сеула відкритість у таких питаннях створює колосальні внутрішні ризики та безпосередньо розхитує безпеку мільйонів власних громадян. Звинувачення у безвідповідальності завдає відчутного удару по взаємній довірі, змушуючи обидві сторони шукати нові шляхи координації дій, де глобальна солідарність у боротьбі з диктатурами більше не конфліктуватиме з базовими вимогами секретності та збереження людських життів.

  • Товар для Путіна: Україна віддала полонених солдатів Кім Чен Ина Сеулу

    Товар для Путіна: Україна віддала полонених солдатів Кім Чен Ина Сеулу

    Міжнародна трибуна Організації Об’єднаних Націй знову здригнулася від викриття цинічних злочинів Кремля, який перетворив глобальну бідність та диктаторські режими на джерело поповнення власної знекровленої окупаційної армії. Під час свого виступу на вісімдесят першій сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку президент України Володимир Зеленський зробив надзвичайно гучну заяву, яка миттєво привернула увагу всієї світової спільноти. Глава української держави офіційно повідомив, що двох військовослужбовців регулярної армії Північної Кореї, яких українські захисники захопили в полон ще в січні дві тисячі двадцять п’ятого року на території Курської області Російської Федерації, було офіційно передано Республіці Корея. Цей крок став беззаперечним матеріальним доказом безпосередньої військової участі тоталітарного режиму Пхеньяна у загарбницькій війні проти України на європейському континенті, зруйнувавши будь-які брехливі спроби Москви заперечувати залучення іноземних регулярних військ для спроб утримати захоплені рубежі.

    Характеризуючи ганебний альянс між двома ізольованими диктатурами, український лідер дав надзвичайно жорстку та влучну оцінку мотивам північнокорейського керівництва. Президент прямо наголосив, що очільник КНДР Кім Чен Ин цинічно розпоряджається долями власних громадян, фактично використовуючи своїх військових як «валюту» у відносинах із Російською Федерацією заради отримання прямої матеріальної та технічної вигоди від кремлівського режиму. Найбільш загрозливим наслідком цієї оборудки стало стрімке вдосконалення військово-промислового комплексу Пхеньяна в обмін на живу силу. За словами глави держави, практична участь північнокорейських підрозділів у сучасній війні високої інтенсивності дала диктатурі унікальну можливість відточити власну зброю масового знищення: «І Північна Корея, і всі країни Азії, ймовірно, вже помітили, наскільки покращилися їхні балістичні ракети та можливості у сфері дронів». Відсутність негайного та нищівного покарання агресора призвела до того, що полум’я війни невблаганно виходить далеко за межі Східної Європи, створюючи пряму безпекову кризу для всього Азійсько-Тихоокеанського регіону.

    Утім, Північна Корея виявилася далеко не єдиною державою, чиї громадяни гинуть за імперські фантазії російського диктатора у кривавих м’ясних штурмах. Москва перетворила системне залучення іноземців на окремий потужний ресурс для компенсації катастрофічних добових втрат особового складу. Російські спецслужби розгорнули розгалужену мережу вербування по всьому світу, заманюючи бідних людей величезними сумами або відверто обманюючи їх фіктивними трудовими контрактами, після чого новобранців без належної підготовки відправляють на передову як гарматне м’ясо. Це створює колосальну проблему не лише для Сил оборони України, які вимушені стримувати цей нескінченний потік найманців, але й для самих держав, чиїх громадян агресор використовує у злочинних цілях.

    Під завісу свого емоційного виступу Володимир Зеленський оприлюднив приголомшливі масштаби інтервенції іноземних громадян у лавах російських окупантів. Президент підкреслив, що українські військові брали в полон комбатантів із сорока семи різних держав світу, а офіційний Київ регулярно отримує звернення від їхніх урядів із проханням допомогти повернути громадян додому: «Гана, Непал, Таджикистан, Індія, Ємен, Кенія, Зімбабве, Куба, Білорусь, Судан, Південна Африка — і дуже-дуже багато інших країн». Звертаючись безпосередньо до присутніх у залі представників цих сорока семи націй, український лідер закликав їхні уряди припинити заплющувати очі на діяльність російських рекрутерів та вжити жорстких заходів, аби не дозволяти Москві безкарно втягувати їхнє населення у криваву бійню на чужій землі.

  • Історична пропозиція: Південна Корея запропонувала КНДР офіційно завершити війну після 76 років конфлікту

    Історична пропозиція: Південна Корея запропонувала КНДР офіційно завершити війну після 76 років конфлікту

    Президент Південної Кореї Лі Дже Мьон запропонував керівництву КНДР розпочати прямі переговори про остаточне та офіційне завершення Корейської війни. Відповідну ініціативу південнокорейський лідер оприлюднив під час урочистої промови з нагоди 81-го Дня визволення Кореї від японського колоніального панування.

    Основні пропозиції та контекст ініціативи

    • Трансформація системи безпеки: Сеул закликав Пхеньян відмовитися від взаємних погроз і перетворити «нестабільний режим перемир’я» на стабільну систему тривалого миру на Корейському півострові.
    • Контроль над ядерною програмою: У межах потенційного діалогу Південна Корея пропонує розробити дієві механізми для зупинки розвитку північнокорейського ядерного потенціалу та створення багаторівневих запобіжників проти військових криз.
    • Гарантії ненападу: Адміністрація Лі Дже Мьона підтвердила повагу до існуючої системи в КНДР і наголосила, що не планує ворожих дій та не прагне об’єднання Кореї шляхом поглинання Півночі.
    • Історична підстава: Корейська війна 1950–1953 років завершилася підписанням угоди про припинення вогню, а не повноцінним мирним договором, через що дві держави формально перебувають у стані війни вже понад 76 років.

    З промови президента Південної Кореї Лі Дже Мьона:

    «Відкладімо наші наміри погрожувати одне одному та почнімо переговори щодо припинення тривалої війни як безпосередньо залучені сторони. У процесі також можемо обговорити ефективні способи зупинити розвиток ядерного потенціалу Півночі… Ми перетворимо енергію ворожості та протистояння на рушійну силу мирного співіснування та спільного процвітання».

  • Південна Корея запускає програму ядерних субмарин

    Південна Корея запускає програму ядерних субмарин

    Південна Корея розпочинає реалізацію однієї з найамбітніших оборонних програм у своїй історії — створення атомних підводних човнів. Після багаторічних спроб Сеул нарешті отримав ключову згоду від президента США Дональда Трампа, яка відкриває доступ до ядерного палива відповідно до міждержавної угоди.

    Аналітики вважають, що такий крок може радикально змінити баланс сил у Східній Азії та запустити новий виток підводної гонки озброєнь у регіоні.

    Південна Корея багато років намагалася увійти до клубу країн, що володіють атомними субмаринами, які забезпечують триваліший час автономного перебування під водою та підвищену ефективність у стеженні за північнокорейськими загрозами.

    Ядерний двигун вважається критично необхідним для виявлення та перехоплення підводних платформ Пхеньяна, зокрема розміщених на них балістичних ракет.

    Президент Лі Дже Мен назвав згоду США «важливим проривом», що зміцнює оборонну автономію Південної Кореї та дає змогу реалізувати давні стратегічні плани.

    Стрімкий розвиток програми може викликати різке загострення в регіоні. У Китаї побоюються посилення морських позицій Сеула, а в Японії новину сприйняли особливо болісно: Токіо вважало, що саме воно першим отримає американську згоду на створення атомних субмарин.

    Хоча публічних коментарів поки немає, у Міноборони Японії визнають, що розглядають можливість переходу до субмарин з ядерною тягою.

    Аналітики застерігають, що такий розвиток подій здатен спричинити «ядерне доміно», коли країни регіону почнуть масово переозброювати підводні флоти.

    Північна Корея вже кілька разів заявляла про власні розробки атомних субмарин, а державні ЗМІ продемонстрували субмарину, яку назвали ядерною.

    Експерти припускають, що Пхеньян може отримувати технічну підтримку від Росії — цей аспект викликає серйозне занепокоєння в Сеулі та Вашингтоні.

    Плани Південної Кореї перегукуються зі стратегічними інтересами США, які прагнуть стримати дедалі потужніший вплив Китаю в регіоні.

    Командувач ВМС США адмірал Деріл Кодл заявив, що майбутні корейські атомні субмарини можуть стати важливим елементом регіонального стримування.

    Вашингтон уже погодився забезпечити Сеул необхідним ядерним паливом — ключовим компонентом, що роками залишався перешкодою для реалізації проєкту.

    За оцінками експертів, Південна Корея може побудувати перший атомний підводний човен протягом найближчих десяти років. У Сеулі заявили, що робота над програмою фактично вже стартувала, а США готові забезпечити всебічну підтримку.

  • КНДР пригрозила США та Південній Кореї після ракетного запуску

    КНДР пригрозила США та Південній Кореї після ракетного запуску

    Північна Корея висунула нові погрози на адресу Південної Кореї та Сполучених Штатів, заявивши про готовність до «наступальних дій» у відповідь на переговори союзників щодо безпеки та їхню активну військову співпрацю. Про це повідомляє Reuters.

    Міністр оборони КНДР Но Кван Чхоль звинуватив Сеул і Вашингтон у спробах посилити стримування Пхеньяна та інтегрувати ядерні й звичайні сили. Він розкритикував їхній візит до демілітаризованої зони й переговори в Сеулі, заявивши, що Північна Корея відповість «більш рішучими наступальними діями для забезпечення миру силою».

    Заява пролунала після того, як Пхеньян здійснив запуск балістичної ракети в бік Японського моря. Північна Корея стверджує, що це була відповідь на нові американські санкції проти осіб та організацій, яких Вашингтон підозрює у причетності до кіберсхем із відмиванням коштів.

    У Південній Кореї запуск засудили. Міністерство оборони назвало дії Пхеньяна «провокацією», а критику союзницьких переговорів — «жалюгідною».

    Додаткове напруження викликав захід до порту Пусан американського атомного авіаносця George Washington, який прибув після спільних навчань ВПС США та Південної Кореї. У Пхеньяні назвали це прямою загрозою своїй безпеці.

    Американське Індо-Тихоокеанське командування заявило, що останній ракетний запуск не становив загрози для США чи їхніх союзників, але підкреслив дестабілізуючий характер дій Північної Кореї.