centernews360

Позначка: ОУН

  • Вшанування творця ОУН: верхівка держави на чолі з Будановим зібралася біля труни Коновальця в Києві

    Вшанування творця ОУН: верхівка держави на чолі з Будановим зібралася біля труни Коновальця в Києві

    У Києві відбулася масштабна панахида за полковником Армії УНР та одним із засновників Організації українських націоналістів Євгеном Коновальцем. Заупокійне богослужіння після Божественної літургії безпосередньо біля труни видатного діяча очолив глава Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук. Ушанувати пам’ять лідера українського визвольного руху прибули керівник Офісу президента Кирило Буданов, його заступниця Ірина Верещук, представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов та очільник Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.

    Під час проповіді предстоятель УГКЦ акцентував увагу на історичних уроках боротьби за суверенітет і нагадав про ціну державної незалежності. За словами глави церкви, постать Коновальця демонструє критичну важливість відповідальності за власну країну та суспільної монолітності. Святослав Шевчук також окремо наголосив, що справжній патріотизм повинен базуватися на щирій любові до своєї землі та народу, а не лише на ненависті до ворога.

    Євген Коновалець залишається однією з ключових постатей української історії першої половини XX століття, а його спадщина та заснування ОУН сьогодні по-новому актуалізують принципи безкомпромісного захисту української державності.

  • «Це не антипольська інтрига»: В’ятрович пояснив значення перепоховання Коновальця в Україні

    «Це не антипольська інтрига»: В’ятрович пояснив значення перепоховання Коновальця в Україні

    Прах полковника Армії УНР, командира Січових стрільців, засновника та першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця повернули в Україну. Ексгумацію останків визначного діяча українського визвольного руху провели на цвинтарі Кросвейк у Нідерландах для подальшого перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі, про що повідомили в Офісі Президента.

    Народний депутат, історик та колишній голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович наголосив на винятковому значенні цієї події для державотворення, започаткування традиції Національного пантеону та спростував можливі закиди щодо впливу цього кроку на українсько-польські відносини.

    За словами історика, повернення національних героїв на рідну землю є важливим кроком для відновлення історичної справедливості, гідного вшанування борців за незалежність та свідчить про дорослішання української держави у збереженні власної національної пам’яті.

  • Історичний тупик: що стоїть за найглибшою кризою у відносинах України та Польщі через УПА

    Історичний тупик: що стоїть за найглибшою кризою у відносинах України та Польщі через УПА

    Дипломатичні відносини між Києвом та Варшавою опустилися до найнижчої точки за останні десятиліття через гостру суперечку навколо історичної пам’яті. Конфлікт уже призвів до демаршів українських посадовців, а Президент України Володимир Зеленський, за наявною інформацією, вирішив скасувати свій візит на міжнародну конференцію з відновлення України, яка має відбутися 25 червня у Гданську.

    Криза спалахнула після того, як 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький позбавив українського лідера ордена Білого Орла, присвоєного йому у 2023 році. Приводом став травневий указ Володимира Зеленського про присвоєння одному з елітних армійських підрозділів почесного імені Героїв УПА. У відповідь глава держави демонстративно повернув польську нагороду поштою, а колишні президенти та урядовці підтримали цей крок.

    Витоки теперішнього протистояння пов’язані з розпадом Австро-Угорської та Російської імперій, а також поразкою Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) у війні з Польщею у 1918–1919 роках. У міжвоєнний період на Волині та в Галичині Варшава проводила жорстку політику «полонізації», через що місцеве етнічне українське населення сприймало поляків як окупаційну адміністрацію. Це призвело до створення наприкінці 1920-х років радикальної Організації українських націоналістів (ОУН) під керівництвом Євгена Коновальця, якого у 1938 році вбив агент радянського НКВС.

    Новий етап розпочався у вересні 1939 року, коли нацистська Німеччина та СРСР розділили Польщу за пактом Молотова – Ріббентропа. Один із лідерів ОУН Степан Бандера, звільнений із польської в’язниці, розраховував використати німецький наступ на Радянський Союз 22 червня 1941 року для відновлення суверенітету. Попри проголошення Української держави у Львові, окупанти швидко заблокували цей процес, а самого Бандеру відправили до концлагеря.

    «Нацистська Німеччина була взагалі не зацікавлена в українській незалежності», – констатував німецький історик, професор Мюнхенського університету Мартін Шульце Вессель.