centernews360

Позначка: Корея

  • Дипломатичні тертя через полонених КНДР: МЗС України спростувало заяви про «вибачення» перед Південною Кореєю

    Дипломатичні тертя через полонених КНДР: МЗС України спростувало заяви про «вибачення» перед Південною Кореєю

    Міністерство закордонних справ України виступило з офіційним спростуванням заяв офіційного Сеула щодо нібито принесених вибачень з боку Києва через нещодавнє публічне загострення двосторонніх відносин. Як заявив на брифінгу речник зовнішньополітичного відомства Георгій Тихий, міністр закордонних справ Андрій Сибіга не просив вибачення у свого південнокорейського колеги, а лише висловив дипломатичний жаль із приводу того, що робоча ситуація перейшла в площину взаємних критичних коментарів у публічному просторі. Оприлюднити зміст закритого листування українську сторону змусила некоректна публічна інтерпретація повідомлення південнокорейським міністром, яка спотворила первинний зміст дипломатичного діалогу.

    В основі напруженості між державами лежить суперечка щодо дотримання конфіденційності під час передання Сеулу двох військовослужбовців армії КНДР, захоплених українськими силами в полон на фронті. Південнокорейська влада домагалася екстрадиції цих бійців ще з 2025 року, посилаючись на конституційні норми Республіки Корея, згідно з якими всі жителі Корейського півострова юридично визнаються її громадянами. Після отримання особистої письмової згоди полонених та узгодження цього кроку на рівні глав держав Україна виконала необхідні юридичні й логістичні формальності, розцінюючи видачу північнокорейців як винятковий жест доброї волі та дружній крок назустріч партнеру. Проте розбіжності у трактуванні рівня публічності цієї процедури призвели до несподіваної кризи довіри між столицями.

    Виникле тертя становить відчутний ризик для стратегічних інтересів Києва, оскільки Південна Корея залишається критично важливим потенційним партнером у сфері оборони та безпеки на тлі безпосереднього вступу військ Кім Чен Ина у війну на боці Російської Федерації. Охолодження стосунків могло б спонукати Сеул до перегляду або затягування домовленостей щодо військово-технічного співробітництва, уникнення чутливих постачань чи посилення обережності у наданні підтримки. Аби нівелювати наслідки скандалу, сторони перейшли до режиму непублічних закритих консультацій для врегулювання розбіжностей, а Київ свідомо утримується від нових резонансних заяв, прагнучи зберегти конструктивний діалог і не допустити стратегічної паузи у відносинах із Сеулом.

  • Штучний інтелект для кібершпигунства: хакери зламали провідні банки Південної Кореї та викрали конфіденційні дані

    Штучний інтелект для кібершпигунства: хакери зламали провідні банки Південної Кореї та викрали конфіденційні дані

    Фінансовий сектор Південної Кореї зазнав масштабної скоординованої кібератаки із застосуванням автономних технологій штучного інтелекту. Зловмисники скомпрометували системи щонайменше семи провідних банківських установ країни та викрали персональні досьє понад 68 тисяч осіб — як працівників фінансових організацій, так і клієнтів. До рук кіберзлочинців потрапили відомості про розміри річних доходів громадян, персональні дані та встановлені кредитні ліміти.

    Для зламу мережевої інфраструктури було використано Artex AI — наступальний автономний ШІ-інструмент, розроблений китайським фахівцем Лі Пухуа. Особливість цієї платформи полягає у здатності інтегруватися з провідними глобальними моделями штучного інтелекту, такими як розробки від OpenAI, Anthropic або DeepSeek. Система здатна в автоматичному режимі, практично без участі оператора-людини, сканувати цифрові периметри банків, виявляти вразливі місця в захисті та самостійно вибудовувати покроковий план проникнення.

    Розслідуванням безпрецедентного інциденту займається підрозділ із боротьби з кібертероризмом Національного агентства поліції Південної Кореї із залученням іноземних партнерів. Встановлено, що цифрові удари по банках здійснювалися щонайменше з 20 різних IP-адрес, зареєстрованих у США, Німеччині, Японії та інших державах, що свідчить про використання багаторівневої міжнародної проксі-мережі для приховування реальних організаторів атаки.

  • Дипломатичний ляпас: посла України викликали на килим у Сеулі через солдатів Кіма

    Дипломатичний ляпас: посла України викликали на килим у Сеулі через солдатів Кіма

    Дипломатичний конфлікт між Києвом та Сеулом стрімко набирає обертів, перетворюючись на відкрите міждержавне протистояння з серйозними наслідками для двостороннього партнерства. Міністерство закордонних справ Південної Кореї двадцять восьмого вересня вдалося до показового демаршу, офіційно викликавши виконувача обов’язків посла України Андрія Вєшкіна через гучний скандал довкола полонених північнокорейських бійців. Приводом для гострої дипломатичної реакції стало публічне розголошення українським керівництвом факту передачі Сеулу двох полонених військовослужбовців армії КНДР. Жорстку позицію корейської сторони українському дипломату особисто висловив перший заступник міністра закордонних справ Пак Юн Джу. Найбільше обурення південнокорейської влади викликало категоричне заперечення офіційним Києвом самого існування попередніх домовленостей про конфіденційність. Представник міністерства прямо заявив, що подібна поведінка завдає нищівного удару по взаємній довірі та руйнує фундамент дружніх відносин між двома державами, висунувши безапеляційну вимогу надати вичерпні офіційні пояснення та принести публічні вибачення. Український тимчасовий повірений запевнив південнокорейських партнерів, що невідкладно передасть позицію Сеула керівництву держави.

    Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон та його адміністрація наполягають, що Київ грубо порушив режим суворої секретності, узгоджений обома столицями напередодні делікатної операції. За версією Сеула, повне інформаційне мовчання було життєво необхідним для захисту самих бранців та їхніх родин, які залишилися в руках тоталітарного північнокорейського режиму і тепер перебувають під прямою смертельною загрозою розправи. Корейські урядовці апелюють до норм міжнародного гуманітарного права, підкреслюючи неприпустимість політичного піару на темі безпеки вразливих військовополонених. Водночас офіційний Київ категорично відкидає наявність будь-яких негласних угод про таємність. Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин висловився з цього приводу максимально прямо та безкомпромісно: «Не було такої домовленості, це неправда. І це неправильно було б приховувати, куди діваються ті чи інші полонені». Українська сторона переконана, що демонстрація полонених найманців Пхеньяна є законним доказом безпосередньої участі диктатури Кім Чен Ина у війні, який не підлягає замовчуванню.

    Сам факт передачі північнокорейських солдатів набув публічного розголосу після того, як Володимир Зеленський двадцять третього вересня розкрив деталі під час виступу на трибуні Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Йшлося про двох військових із Північної Кореї, яких українські бійці захопили в полон під час запеклих боїв на Курщині ще в січні дві тисячі двадцять п’ятого року, причому один із них від розпачу намагався накласти на себе руки, усвідомивши невідворотність полону. Згодом, у грудні того ж року, обидва бранці склали офіційні листи з проханням надати їм можливість переїхати до Південної Кореї. Згідно з південнокорейською конституцією, кожен утікач із півночі півострова автоматично вважається повноправним громадянином Республіки Корея, тому влада зобов’язана прийняти його на своїй території. Проте саме страх за життя їхніх родичів змушував корейських дипломатів тримати прибуття солдатів у таємниці, руйнування якої викликало глибокий розкол між стратегічними союзниками.

  • Ніж у спину: Сеул вимагає вибачень за злитих полонених КНДР

    Ніж у спину: Сеул вимагає вибачень за злитих полонених КНДР

    Міжнародний дипломатичний трек навколо участі північнокорейських військових у загарбницькій війні проти України несподівано переріс у гострий міждержавний скандал між стратегічними партнерами. Адміністрація президента Республіки Корея виступила з безпрецедентною та надзвичайно жорсткою заявою, офіційно зажадавши від української влади невідкладних вичерпних пояснень та публічних вибачень. Приводом для раптового демаршу стало відкрите розголошення вищим керівництвом України чутливої інформації щодо передачі Сеулу полонених військовослужбовців регулярної армії КНДР, які брали участь у бойових діях на боці російських окупантів. Оприлюднення цих закритих відомостей викликало хвилю обурення в коридорах влади південнокорейської столиці, яка намагалася зберегти цей надскладний процес у режимі абсолютної таємниці заради мінімізації власних безпекових ризиків.

    Південнокорейська сторона безапеляційно наполягає на тому, що між Києвом та Сеулом діяла пряма домовленість про суворе збереження конфіденційності щодо будь-яких деталей переміщення бранців Кім Чен Ина. В адміністрації глави східноазійської держави відкрито звинуватили партнерів у свідомому порушенні кулуарних домовленостей та спотворенні реального стану справ. Офіційні представники південнокорейського лідера зазначили, що «подальше заперечення Україною існування будь-якої угоди про конфіденційність було неправдивим і підірвало довіру між двома урядами». Такий різкий публічний випад є вкрай нетиповим для традиційно стриманої дипломатії Сеула, що наочно свідчить про глибоке розчарування діями української сторони, яка використала факт передачі полонених як гучний медійний важіль на міжнародній арені.

    Для Південної Кореї питання прямої присутності північнокорейських солдатів на європейському театрі воєнних дій становить колосальну загрозу національній безпеці та викликає серйозну внутрішньополітичну турбулентність. Офіційний Сеул десятиліттями балансує на межі стримування мілітарних і ядерних апетитів Пхеньяна, намагаючись не спровокувати пряме збройне зіткнення на півострові, тому публічний шум навколо отримання комбатантів здатен миттєво підірвати хитку регіональну стабільність. Водночас демонстративне порушення режиму таємності завдає нищівного удару по перспективних каналах непублічної військово-технічної та розвідувальної взаємодії між країнами. Замість зміцнення коаліції проти альянсу диктатур союзники втягуються у публічне з’ясування стосунків, ставлячи під сумнів спільні оборонні ініціативи.

    Раптове охолодження діалогу з провідним технологічним та економічним гігантом Азії створює серйозні виклики для української дипломатії, яка розраховувала залучити промисловий потенціал Республіки Корея до захисту від російської агресії. Тепер офіційному Києву доведеться докласти значних дипломатичних зусиль для врегулювання небезпечної напруженості та відновлення втраченого рівня довіри між країнами. Збереження взаєморозуміння між партнерами залишається безальтернативною необхідністю, адже будь-який розкол у демократичному таборі неодмінно грає на руку кремлівському режиму та його тоталітарним сателітам.

     

  • «Жорстоко та безвідповідально»: чому Сеул звинуватив Київ у небезпечному піарі та зриві секретної операції щодо бійців КНДР

    «Жорстоко та безвідповідально»: чому Сеул звинуватив Київ у небезпечному піарі та зриві секретної операції щодо бійців КНДР

    Публічне оприлюднення інформації про передачу полонених північнокорейських військовослужбовців до Республіки Корея спричинило небувалий дипломатичний скандал між Києвом та Сеулом, перетворившись на відкрите взаємне протистояння. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон виступив із надзвичайно жорсткою та безпрецедентно емоційною критикою на адресу українського керівництва, відкрито висловивши глибокий жаль через порушення двосторонніх домовленостей про конфіденційність. За словами південнокорейського лідера, між державами існувала чітка та недвозначна згода щодо збереження абсолютної таємниці навколо переміщення двох військовополонених з Корейської Народно-Демократичної Республіки. Проте гучна заява президента України Володимира Зеленського з міжнародної трибуни зруйнувала цей крихкий дипломатичний консенсус, викликавши хвилю обурення в Сеулі через створення безпосередньої загрози для національної безпеки всієї Східної Азії.

    Південнокорейський президент категорично засудив прагнення перетворити таємну гуманітарну спецоперацію на інструмент публічного самопіару, наголосивши, що справжні державні інтереси мають стояти вище за політичні амбіції. Лі Чже Мьон підкреслив, що державні справи зобов’язані вестися виключно заради нації та народу, а не заради швидкої вигоди чи підвищення популярності окремої правлячої адміністрації. Репатріація військових із найбільш закритої тоталітарної країни планети є надзвичайно делікатним, вразливим процесом, який має прямий і потенційно руйнівний вплив на стан міжкорейських відносин. Назвавши розголошення такої інформації жорстоким і цілковито безвідповідальним кроком, очільник Сеула зазначив, що автори подібних сенсаційних зізнань абсолютно не переймаються долею живих людей і тими смертельними ризиками, які нависли над родичами полонених у Пхеньяні.

    Особливе обурення південнокорейської сторони викликало те, що міжнародний резонанс навколо події було створено штучно, без урахування наслідків для безпекового балансу на півострові. За словами глави республіки, ті, хто вирішив продемонструвати цю репатріацію світові як особисте геополітичне досягнення, цинічно знехтували життями людей заради гучних заголовків. Такий підхід демонструє повне нерозуміння того, якою колосальною ціною вибудовуються непублічні канали діалогу в умовах перманентної військової загрози з боку войовничого сусіда. Замість усвідомлення ваги власних слів закордонні партнери лише дивуються бажанню зберегти тишу, не усвідомлюючи, що ціною необережності можуть стати нові ескалації та репресії проти невинних громадян.

    Ця гостра заява з боку південнокорейського лідера оголила суттєву прірву в підходах до ведення чутливих дипломатичних операцій між країнами, які борються з авторитарними режимами. Для української сторони публічне викриття безпосередньої участі солдатів Кім Чен Ина у війні є важливим доказом глобалізації конфлікту, який необхідно демонструвати міжнародним партнерам для посилення допомоги та тиску на агресора. Проте для Сеула відкритість у таких питаннях створює колосальні внутрішні ризики та безпосередньо розхитує безпеку мільйонів власних громадян. Звинувачення у безвідповідальності завдає відчутного удару по взаємній довірі, змушуючи обидві сторони шукати нові шляхи координації дій, де глобальна солідарність у боротьбі з диктатурами більше не конфліктуватиме з базовими вимогами секретності та збереження людських життів.

  • Броньований щит НАТО: Польща озброює дивізію на кордоні з РФ новітніми танками K2

    Броньований щит НАТО: Польща озброює дивізію на кордоні з РФ новітніми танками K2

    Польща отримала чергову партію з 28 південнокорейських танків K2 Black Panther, які вирушать на підсилення 16-ї Поморської механізованої дивізії. Це з’єднання безпосередньо відповідає за оборону північно-східного напрямку країни та східного флангу Північноатлантичного альянсу, про що повідомив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

    Штаб 16-ї дивізії розташований в Ольштині, а її підрозділи дислокуються в безпосередній близькості до Калінінградської області РФ та білоруського кордону. Військове командування прямо визначає це формування ключовим елементом стримування агресора на східному напрямку.

    Після завершення всіх контрактних постачань польська армія матиме 895 сучасних танків трьох типів: американські M1A2 Abrams, південнокорейські K2 та німецькі Leopard 2A5. Завдяки цьому Польща перетвориться на одного з найпотужніших бронетанкових лідерів Європи, випередивши за кількістю техніки сукупні сили Великої Британії та Франції (для порівняння, Німеччина до 2030 року матиме лише 433 сучасні танки Leopard 2). Для України така мілітаризація сусідньої держави створює стабільний і захищений тил на західному кордоні.

    Водночас аналітики Calibre Defence відзначають економічні ризики масштабного переозброєння. Варшава вкладає величезні кошти у розбудову власних виробничих ліній, проте в умовах високої конкуренції та вже закритих потреб багатьох європейських партнерів утримання цієї інфраструктури без великих експортних замовлень у майбутньому може лягти важким тягарем на польських платників податків.

  • Японія та Південна Корея відновлять морські навчання після дев’ятирічної паузи

    Японія та Південна Корея відновлять морські навчання після дев’ятирічної паузи

    Японія та Південна Корея у червні вперше майже за дев’ять років проведуть спільні морські пошуково-рятувальні навчання.

    Навчання за участю ВМС Південної Кореї та Морських сил самооборони Японії заплановані на 7 червня. Про це повідомив міністр оборони Південної Кореї Ан Гю Бак під час зустрічі з японським колегою Шінджіро Коїдзумі в Сінгапурі.

    Такі навчання між двома країнами не проводилися з 2017 року. Їхнє відновлення свідчить про поступове покращення відносин між Токіо та Сеулом після тривалого періоду дипломатичної й оборонної напруженості.

    Коїдзумі заявив, що Японія та Південна Корея мають відігравати активнішу роль у підтримці миру й стабільності в Індо-Тихоокеанському регіоні. За його словами, важливим елементом цього є посилення стримування через союзи США з Японією та Південною Кореєю, а також інші формати стратегічної координації.

    На полях безпекового форуму IISS Shangri-La Dialogue у Сінгапурі Коїдзумі також провів переговори з міністром оборони США Пітом Гегсетом.

    Сторони домовилися прискорити співпрацю у спільній розробці та виробництві передових ракет. Це пов’язано зі зростанням безпекових викликів в Індо-Тихоокеанському регіоні, зокрема на тлі політики Китаю.

  • Корея передала Україні 100 портативних рентгенівських апаратів

    Корея передала Україні 100 портативних рентгенівських апаратів

    У Національний інститут раку відбулася передача Україні 100 портативних рентгенівських апаратів, наданих за підтримки Республіка Корея через KOICA.

    У заході взяли участь міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, посол Кореї в Україні Пак Кічанг, а також представники KOICA та медичних установ.

    За словами міністра, нове обладнання дозволить суттєво підвищити швидкість і якість діагностики, що є критично важливим в умовах війни. Портативні рентген-апарати можуть використовуватися безпосередньо біля пацієнта, що особливо важливо у випадках, коли транспортування ускладнене.

    Передане обладнання забезпечує можливість проведення обстежень різних частин тіла з мінімальним променевим навантаженням, що підвищує безпеку для пацієнтів.

    Ця допомога є частиною ширшої співпраці України та Республіки Корея у сфері охорони здоров’я. Сторони реалізують спільні проєкти з модернізації медичної інфраструктури, розвитку реабілітаційних послуг та підвищення кваліфікації фахівців.

    Зокрема, триває робота над оновленням медичних закладів, серед яких лікувально-реабілітаційний центр «Циблі» та Охматдит.

    У МОЗ наголошують, що така міжнародна підтримка сприяє підвищенню якості медичної допомоги та зміцненню стійкості системи охорони здоров’я України.

  • Кім Чен Ин призначив 13-річну доньку на ключову посаду в ракетному управлінні

    Кім Чен Ин призначив 13-річну доньку на ключову посаду в ракетному управлінні

    Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин призначив свою 13-річну доньку Кім Чу Е на ключову посаду в ракетному управлінні, яке відповідає за ядерні сили країни. Про це повідомляє Newsweek.

    За даними видання, Кім Чу Е отримала посаду, еквівалентну директору ракетного бюро. Структура контролює розробку та випробування балістичних ракет КНДР і відіграє центральну роль у реалізації ракетно-ядерної програми держави.

    Раніше це відомство очолював Чан Чан Ха, який був призначений наприкінці 2023 року.

    Як зазначається, донька північнокорейського лідера регулярно супроводжує батька під час військових заходів і ракетних випробувань, що посилило припущення про її статус можливої спадкоємиці. За інформацією джерел, генерали вже проводять для неї спеціальне навчання, а в окремих випадках вона навіть віддає команди.

    Офіційного підтвердження кадрових змін з боку Пхеньяна наразі не оприлюднено.

  • Південна Корея запускає програму ядерних субмарин

    Південна Корея запускає програму ядерних субмарин

    Південна Корея розпочинає реалізацію однієї з найамбітніших оборонних програм у своїй історії — створення атомних підводних човнів. Після багаторічних спроб Сеул нарешті отримав ключову згоду від президента США Дональда Трампа, яка відкриває доступ до ядерного палива відповідно до міждержавної угоди.

    Аналітики вважають, що такий крок може радикально змінити баланс сил у Східній Азії та запустити новий виток підводної гонки озброєнь у регіоні.

    Південна Корея багато років намагалася увійти до клубу країн, що володіють атомними субмаринами, які забезпечують триваліший час автономного перебування під водою та підвищену ефективність у стеженні за північнокорейськими загрозами.

    Ядерний двигун вважається критично необхідним для виявлення та перехоплення підводних платформ Пхеньяна, зокрема розміщених на них балістичних ракет.

    Президент Лі Дже Мен назвав згоду США «важливим проривом», що зміцнює оборонну автономію Південної Кореї та дає змогу реалізувати давні стратегічні плани.

    Стрімкий розвиток програми може викликати різке загострення в регіоні. У Китаї побоюються посилення морських позицій Сеула, а в Японії новину сприйняли особливо болісно: Токіо вважало, що саме воно першим отримає американську згоду на створення атомних субмарин.

    Хоча публічних коментарів поки немає, у Міноборони Японії визнають, що розглядають можливість переходу до субмарин з ядерною тягою.

    Аналітики застерігають, що такий розвиток подій здатен спричинити «ядерне доміно», коли країни регіону почнуть масово переозброювати підводні флоти.

    Північна Корея вже кілька разів заявляла про власні розробки атомних субмарин, а державні ЗМІ продемонстрували субмарину, яку назвали ядерною.

    Експерти припускають, що Пхеньян може отримувати технічну підтримку від Росії — цей аспект викликає серйозне занепокоєння в Сеулі та Вашингтоні.

    Плани Південної Кореї перегукуються зі стратегічними інтересами США, які прагнуть стримати дедалі потужніший вплив Китаю в регіоні.

    Командувач ВМС США адмірал Деріл Кодл заявив, що майбутні корейські атомні субмарини можуть стати важливим елементом регіонального стримування.

    Вашингтон уже погодився забезпечити Сеул необхідним ядерним паливом — ключовим компонентом, що роками залишався перешкодою для реалізації проєкту.

    За оцінками експертів, Південна Корея може побудувати перший атомний підводний човен протягом найближчих десяти років. У Сеулі заявили, що робота над програмою фактично вже стартувала, а США готові забезпечити всебічну підтримку.