У переддень офіційної публікації чергової, стратегічно важливої доповіді Європейської комісії щодо розширення Європейського Союзу, українська дипломатія надіслала чіткий сигнал про поточний стан переговорного процесу. Новопризначений посол України при ЄС Тарас Качка в ексклюзивному інтерв’ю програмі «Європа сьогодні» на телеканалі Euronews спростував інформацію про те, що Угорщина нібито штучно гальмує євроінтеграційний рух Києва. За словами високопосадовця, застосування терміну «блокування» стосовно поточної позиції Будапешта є некоректним і вводить міжнародну громадськість в оману. Попри те, що на засіданнях робочих груп Ради ЄС 20 та 27 жовтня угорська сторона дійсно не узгодила результати скринінгу за двома фінальними переговорними кластерами (показово знявши перед цим заперечення щодо двох інших), Качка пояснює це виключно технічною, а не політичною необхідністю. Уряд Угорщини попросив додатковий час для детального вивчення кількох сотень сторінок складної юридичної документації, яка лежить в основі наступного етапу переговорів, і не висуває жодних нових принципових заперечень. Українська сторона зберігає впевненість, що два кластери, які залишилися, можуть бути успішно відкриті ще до кінця поточного 2026 року.

Ключовим фактором, який дозволив зняти фундаментальну політичну напругу між Києвом та Будапештом, стало остаточне врегулювання багаторічної суперечки навколо забезпечення прав угорської національної меншини. Тарас Качка категорично заявив, що наразі з боку європейських партнерів немає жодних принципових вимог, розбіжностей чи побоювань щодо освітнього законодавства. У жовтні Україна внесла всі необхідні комплексні поправки до законів, що регулюють навчання мовами національних меншин. Це стратегічне рішення не лише розблокувало подальший рух, довівши загальну кількість відкритих кластерів до чотирьох із шести, але й уже активно імплементується на практиці: оновлені правила повноцінно застосовуються в українських школах, остаточно знімаючи будь-які підстави для подальших політичних спекуляцій на цій чутливій темі.

Окреслюючи глобальні часові рамки, посол підтвердив амбітні наміри української влади повністю завершити складні переговори про вступ до Євросоюзу протягом 2027–2028 років. Дипломат навіть не виключає більш ранніх термінів, якщо темпи впровадження внутрішніх інституційних реформ випередять базовий графік. Водночас Качка наголосив на кардинальній різниці у сприйнятті часу між Києвом та Брюсселем. Для України, яка щоденно потерпає від російських обстрілів та веде виснажливу війну на фронті, євроінтеграція є питанням екзистенційної терміновості та виживання. Відповідаючи на критику щодо певних затримок із прийняттям євроінтеграційних законів в українському парламенті, дипломат рішуче відкинув звинувачення у навмисному саботажі. Він нагадав європейській аудиторії, що законодавча робота в умовах воєнного стану супроводжується колосальними безпековими труднощами: засідання Верховної Ради регулярно перериваються через масштабні повітряні тривоги та ракетні атаки на столицю. Попри ці екстремальні умови, взаємодія між Кабінетом Міністрів та парламентом останніми тижнями вийшла на новий рівень ефективності, що дає обґрунтовану надію на суттєве прискорення темпів євроінтеграційного реформування.

Завершуючи окреслення європейського курсу, представник України при ЄС вкотре наголосив на непохитності кінцевої мети. Київ категорично та послідовно відкидає будь-які альтернативні формати, зокрема пропозиції щодо так званого «асоційованого членства», які періодично лунають у європейських політичних колах за аналогією з партнерством ЄС і Канади. Тарас Качка підкреслив, що європейські інституції розглядають Україну як одного з безумовних лідерів поточного процесу розширення, на рівні з Молдовою, Чорногорією та Албанією. Статус лідера нівелює будь-яку потребу в пошуку перехідних або сурогатних схем, які, за словами посла, більше підходять державам, що прагнуть тісної економічної співпраці, але не ставлять за мету набуття статусу повноправного та невід’ємного члена Європейського Союзу.