Україна має колосальний внутрішній потенціал для наповнення виснаженого державного бюджету за рахунок жорсткої боротьби з тіньовою економікою, контрабандою та нелегальними ринками. За оцінками першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, ліквідація масштабних сірих схем здатна принести державі десятки мільярдів гривень додаткових доходів, що є особливо критичним на тлі рекордного дефіциту оборонного бюджету.

У своєму нещодавньому інтерв’ю парламентар детально розклав потенційні джерела фінансових надходжень. Лише рішуча боротьба з нелегальним обігом тютюнових виробів здатна принести в казну близько 30 мільярдів гривень. Аналогічну космічну суму — ще 30 мільярдів гривень — держава втрачає через махінації різноманітних карго-компаній на митниці. Додаткові мільярдні резерви приховані в ліквідації незаконного грального бізнесу, що може дати бюджету від 10 до 15 мільярдів гривень, а також у припиненні тіньового обігу алкоголю та пального (близько 10 мільярдів гривень). Окремо Железняк виділив глибоку проблему нелегальних автозаправних станцій (АЗС), закриття яких принесе ще від 5 до 7 мільярдів. Депутат навів успішний приклад роботи парламентської Тимчасової слідчої комісії (ТСК): після виявлення та жорсткої ліквідації схеми з використанням підроблених сертифікатів під час імпорту автомобілів, що дозволяла суттєво занижувати митні платежі, бюджет моментально отримав 2 мільярди гривень. На переконання Железняка, саме детінізація економіки є головним інструментом для фінансування пріоритетних державних видатків без непопулярного підвищення податків для населення та легального бізнесу.

Ці внутрішні фінансові резерви є життєво необхідними для України просто зараз, оскільки стан державних фінансів стрімко наближається до критичної позначки. Нагадаємо, що наприкінці серпня 2026 року президент Володимир Зеленський та міністр оборони Євген Хмара озвучили тривожну цифру: армії критично не вистачає 27 мільярдів доларів. Вже у вересні прем’єр-міністр Сергій Корецький оголосив про запровадження наджорсткого режиму економії всіх необоронних видатків, а очільниця бюджетного комітету Роксолана Підласа констатувала недоотримання 33,1 мільярда гривень доходів лише за перші вісім місяців поточного року. Міністр фінансів Сергій Марченко відверто назвав поточну макрофінансову ситуацію найбільш напруженою від самого початку повномасштабного вторгнення.

Ситуація значно ускладнюється тотальною залежністю від зовнішніх фінансових партнерів. Затримка з ухваленням необхідних реформаторських законопроєктів ставить під пряму загрозу отримання міжнародної макрофінансової допомоги в розмірі 29,5 мільярда доларів. У відповідь на пряме прохання Києва про виділення додаткових 27 мільярдів доларів суто на потреби оборони, єврокомісари Валдіс Домбровскіс та Марта Кос надіслали чіткий перелік законів, які український парламент зобов’язаний ухвалити для розблокування цього фінансування. Тим часом фінансові потреби оборонного відомства лише зростають: Міністерство оборони прогнозує збільшення військових видатків у 2027 році до 175 мільярдів доларів (порівняно зі 155 мільярдами у 2026-му), однак в урядовому проєкті державного бюджету наразі закладено лише 100 мільярдів. За таких екстремальних умов пошук внутрішніх ресурсів та нещадна боротьба з корупцією стають беззаперечним питанням національного виживання.