Пізно ввечері 31 жовтня найбільші міста Німеччини охопила масштабна хвиля молодіжних протестів, яка продемонструвала глибоке соціальне невдоволення діями уряду. Десятки тисяч демонстрантів вийшли на центральні вулиці та площі у 34 населених пунктах країни, серед яких такі ключові мегаполіси, як Берлін, Мюнхен та Франкфурт-на-Майні. Головним організатором та рушійною силою цих загальнонаціональних акцій виступив новий молодіжний рух під назвою «Gen Z regelt» (Покоління Z бере владу у свої руки). Каталізатором масового виходу громадян на вулиці стало стрімке зростання вартості життя, яке відчутно б’є по молоді, а також категоричне неприйняття урядових ініціатив щодо можливого повернення обов’язкової військової служби.

Найбільш радикального та небезпечного характеру акції протесту набули у Франкфурті — визнаному фінансовому центрі Німеччини. Там мирна демонстрація швидко вийшла з-під контролю правоохоронних органів та переросла у відкриті вуличні зіткнення і хаос. Групи невідомих осіб, які приховували свої обличчя під масками, вдалися до відвертого вандалізму та мародерства. Зафіксовано розграбування щонайменше двох великих магазинів, ще низка комерційних приміщень зазнала серйозних пошкоджень — нападники масово трощили вітрини. Ситуація загострилася настільки, що в бік поліцейських та працівників екстрених служб, які намагалися стабілізувати обстановку, полетіли пляшки із запалювальною сумішшю. Управління місцевої поліції було змушене оприлюднити термінове попередження, закликавши всіх містян негайно покинути центральні райони через надзвичайно високий ризик для життя та неможливість гарантувати безпеку в епіцентрі заворушень.

Політична платформа протестувальників базується на вимогах кардинального перегляду державних пріоритетів та економічної політики. Речниця руху «Gen Z regelt» Ліна Фрідріх під час багатотисячного мітингу в Берліні чітко артикулювала позицію невдоволеної молоді. За її словами, нове покоління обирає цінності миру та особистої свободи, а тому виступає категорично проти будь-якого примусу до військової служби. Демонстранти вимагають від німецького керівництва забезпечити більш справедливий розподіл економічного тягаря в умовах кризи. Замість мілітаризації, протестувальники наполягають на необхідності спрямувати масштабні державні інвестиції у розвиток систем освіти та охорони здоров’я, які страждають від браку фінансування на тлі загальних інфляційних процесів.

Варто зазначити, що німецькі події стали частиною ширшої тенденції соціального неспокою, що стрімко поширюється країнами Європи. Схожі процеси вже понад місяць лихоманять сусідню Францію, де школярі та студентство масово страйкують проти погіршення умов навчання. Згодом до них долучилися представники різних професійних спілок та активісти руху «жовтих жилетів». Апогеєм французького невдоволення стали події 17 жовтня, коли великі міста також захлинулися від мародерства та насильства. Напружена соціальна обстановка фіксується і на півдні Європи: зокрема, у столиці Португалії Лісабоні сили правопорядку були змушені силоміць розігнати наметове містечко на площі Россіо, де місцеві жителі влаштували масовий протест проти нового суперечливого законодавства щодо оренди житла.