centernews360

Позначка: молодь

  • Хвиля молодіжного гніву в Німеччині: масові протести проти обов’язкової служби та інфляції переросли у заворушення

    Хвиля молодіжного гніву в Німеччині: масові протести проти обов’язкової служби та інфляції переросли у заворушення

    Пізно ввечері 31 жовтня найбільші міста Німеччини охопила масштабна хвиля молодіжних протестів, яка продемонструвала глибоке соціальне невдоволення діями уряду. Десятки тисяч демонстрантів вийшли на центральні вулиці та площі у 34 населених пунктах країни, серед яких такі ключові мегаполіси, як Берлін, Мюнхен та Франкфурт-на-Майні. Головним організатором та рушійною силою цих загальнонаціональних акцій виступив новий молодіжний рух під назвою «Gen Z regelt» (Покоління Z бере владу у свої руки). Каталізатором масового виходу громадян на вулиці стало стрімке зростання вартості життя, яке відчутно б’є по молоді, а також категоричне неприйняття урядових ініціатив щодо можливого повернення обов’язкової військової служби.

    Найбільш радикального та небезпечного характеру акції протесту набули у Франкфурті — визнаному фінансовому центрі Німеччини. Там мирна демонстрація швидко вийшла з-під контролю правоохоронних органів та переросла у відкриті вуличні зіткнення і хаос. Групи невідомих осіб, які приховували свої обличчя під масками, вдалися до відвертого вандалізму та мародерства. Зафіксовано розграбування щонайменше двох великих магазинів, ще низка комерційних приміщень зазнала серйозних пошкоджень — нападники масово трощили вітрини. Ситуація загострилася настільки, що в бік поліцейських та працівників екстрених служб, які намагалися стабілізувати обстановку, полетіли пляшки із запалювальною сумішшю. Управління місцевої поліції було змушене оприлюднити термінове попередження, закликавши всіх містян негайно покинути центральні райони через надзвичайно високий ризик для життя та неможливість гарантувати безпеку в епіцентрі заворушень.

    Політична платформа протестувальників базується на вимогах кардинального перегляду державних пріоритетів та економічної політики. Речниця руху «Gen Z regelt» Ліна Фрідріх під час багатотисячного мітингу в Берліні чітко артикулювала позицію невдоволеної молоді. За її словами, нове покоління обирає цінності миру та особистої свободи, а тому виступає категорично проти будь-якого примусу до військової служби. Демонстранти вимагають від німецького керівництва забезпечити більш справедливий розподіл економічного тягаря в умовах кризи. Замість мілітаризації, протестувальники наполягають на необхідності спрямувати масштабні державні інвестиції у розвиток систем освіти та охорони здоров’я, які страждають від браку фінансування на тлі загальних інфляційних процесів.

    Варто зазначити, що німецькі події стали частиною ширшої тенденції соціального неспокою, що стрімко поширюється країнами Європи. Схожі процеси вже понад місяць лихоманять сусідню Францію, де школярі та студентство масово страйкують проти погіршення умов навчання. Згодом до них долучилися представники різних професійних спілок та активісти руху «жовтих жилетів». Апогеєм французького невдоволення стали події 17 жовтня, коли великі міста також захлинулися від мародерства та насильства. Напружена соціальна обстановка фіксується і на півдні Європи: зокрема, у столиці Португалії Лісабоні сили правопорядку були змушені силоміць розігнати наметове містечко на площі Россіо, де місцеві жителі влаштували масовий протест проти нового суперечливого законодавства щодо оренди житла.

     

  • Соціальний бунт чи гібридний вплив: в європейській студентській організації OBESSU пояснили причини масштабних протестів у Франції та Бельгії

    Соціальний бунт чи гібридний вплив: в європейській студентській організації OBESSU пояснили причини масштабних протестів у Франції та Бельгії

    Хвиля масових демонстрацій, студентських виступів та вуличних заворушень, що охопила низку західноєвропейських країн, зокрема Францію та Бельгію, викликана передусім внутрішніми соціально-економічними чинниками, а не зовнішньою координацією. До такого висновку дійшли в Організаційному бюро європейських шкільних студентських спілок (OBESSU), коментуючи для видання LIGA.net версії щодо можливого іноземного сліду та штучного підбурювання молоді.

    В організації зазначають, що спалахи протестного руху в різних державах континенту розпочалися незалежно один від одного як органічна відповідь молодого покоління на стрімке погіршення умов життя. Головними рушійними силами протестів стали галопуюча інфляція, критичне зростання вартості життя, криза доступного житла для молоді та хронічне недофінансування освітньої сфери. Молодіжні спільноти та студентські профспілки в Парижі, Брюсселі та інших великих європейських центрах зіткнулися з різким падінням купівельної спроможності, що зробило навчання й базове проживання непосильним тягарем для багатьох родин.

    Попри те, що окремі політичні сили та посадовці намагалися пояснити масштаби вуличного насильства й радикалізації зовнішніми дестабілізуючими впливами, експерти OBESSU наголошують: спроби звести протести виключно до «руки Москви» чи інших зовнішніх гравців відволікають увагу від реальних внутрішніх проблем. Водночас у студентському об’єднанні визнають, що на тлі загального соціального розпачу до акцій нерідко долучаються маргінальні радикальні елементи, чиї дії призводять до погромів і сутичок із поліцією, дискредитуючи тим самим справедливі вимоги мирних мітингувальників.

    В OBESSU підкреслили, що єдиним дієвим способом знизити градус суспільної напруги та зупинити розростання заворушень є відкритий діалог влади з молоддю, запровадження дієвих соціальних компенсацій, розширення субсидій на оренду житла та гарантування гідних умов для здобуття освіти. Європейські уряди закликають зосередитися на вирішенні системних соціальних криз, аби не перетворювати студентські аудиторії на постійні осередки вуличних барикад.

  • Франція у вогні студентського бунту: понад 160 тисяч мітингарів паралізували 90% університетів країни

    Франція у вогні студентського бунту: понад 160 тисяч мітингарів паралізували 90% університетів країни

    У вівторок, 13 жовтня, Францію накрила нова масштабна хвиля соціального вибуху – понад 160 тисяч школярів, студентів та представників профспілок вийшли на масові вуличні акції протесту по всій країні. За офіційними підрахунками Міністерства внутрішніх справ Франції, загальна чисельність демонстрантів склала 161 500 осіб. Хоча попереднього вівторка марші збирали понад 260 тисяч учасників, нинішній страйк знову завдав нищівного удару по навчальному процесу в державі.

    Масштаби колапсу виявилися колосальними: цього дня заняття було зірвано та перервано у 90% французьких університетів. Окрім вищих навчальних закладів, протестувальники повністю заблокували роботу сотень середніх шкіл та коледжів у Парижі, Марселі та десятках інших міст республіки. До вуличних демонстрацій французької молоді також приєдналася всесвітньо відома шведська активістка Грета Тунберг, привернувши додаткову увагу до вимог мітингарів.

    Хвиля молодіжного спротиву в країні наростає ще із середини вересня і вже призвела до затримання майже 7 тисяч старшокласників під час сутичок із поліцією. Намагаючись зупинити безлади та знизити градус суспільної напруги, прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню пообіцяв, що уряд підготує та презентує пакет спеціальних заходів для вирішення всіх суперечливих скарг учнівської молоді до кінця поточного місяця.

  • Хто народжуватиме дітей після війни – демографи б’ють на сполох через спроби знизити мобілізаційний вік та застерігають від катастрофи

    Хто народжуватиме дітей після війни – демографи б’ють на сполох через спроби знизити мобілізаційний вік та застерігають від катастрофи

    Дискусії щодо можливого зниження мобілізаційного віку в Україні набувають дедалі гострішого характеру, викликаючи рішучий супротив із боку провідних науковців та фахівців у галузі народонаселення. Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України Елла Лібанова публічно виступила із категоричною критикою подібних ініціатив, назвавши ідею відправки на фронт наймолодших громадян абсолютно недоцільною та самогубною для майбутнього держави. За словами науковиці, механічне розширення мобілізаційної бази за рахунок юнаків пов’язане з колосальними довгостроковими загрозами, головна з яких полягає в остаточному підриві репродуктивного та генетичного потенціалу нації. Спроби компенсувати нестачу особового складу за рахунок молодого покоління можуть призвести до непоправної катастрофи, наслідки якої перекреслять перспективи повоєнного відродження всієї країни.

    Аналізуючи стан молодіжного прошарку суспільства, фахівчиня звернула увагу на недавні міграційні процеси та реальний мобілізаційний потенціал цієї вікової когорти. У серпні дві тисячі двадцять п’ятого року урядове рішення відкрило можливість безперешкодного виїзду за межі держави для молодих людей віком від вісімнадцяти до двадцяти двох років. За оцінками демографів, цим коридором могли скористатися близько ста тисяч юнаків, проте навіть такий відтік не створив критичного колапсу. Цей крок суспільство сприйняло неоднозначно – з одного боку, як суперечливе рішення в умовах війни, а з іншого – як акт відновлення справедливості щодо тих підлітків, які виїхали ще на початку вторгнення й подорослішали за кордоном. Попри те, що загальна чисельність молодиків віком від вісімнадцяти до двадцяти чотирьох років в Україні наразі становить близько одного мільйона осіб, надії на суттєве поповнення лав армії є цілковитою ілюзією. Значна частина з них здобуває освіту, а в разі зміни законодавства з’явиться величезна кількість тих, хто оформлюватиме догляд за хворими родичами задля отримання законної відстрочки. У сухому залишку реальна користь для фронту виявиться мінімальною, тоді як соціальна ціна буде надхмарною.

    Головна небезпека полягає у фізичному винищенні наймолодшого покоління, яке є фундаментом для демографічного відтворення. Звертаючись до трагічного історичного досвіду Другої світової війни, науковиця нагадала, що найвищі показники смертності фіксувалися саме серед юнаків віком від вісімнадцяти до двадцяти років. Сьогоднішня високотехнологічна війна також не робить винятків: навіть за умови виконання бойових завдань за допомогою безпілотних систем та сучасного озброєння рівень загибелі серед молодого покоління буде значно вищим, ніж серед досвідчених та старших воїнів. Якщо держава кине у полум’я боїв двадцятирічних захисників, постає пряме й безжальне запитання – хто відновлюватиме націю та народжуватиме дітей у спустошених після війни містах. Шестидесятирічні чоловіки не зможуть забезпечити природний приріст населення, тому збереження генофонду залишається головною передумовою самого існування України на геополітичній мапі світу.

  • Призову з 18 не буде: в Офісі Президента поставили крапку в чутках

    Призову з 18 не буде: в Офісі Президента поставили крапку в чутках

    В Офісі Президента України офіційно заявили, що влада наразі не розглядає можливість зниження мобілізаційного віку. Окрім цього, керівництво держави не планує змінювати чинні правила перетину державного кордону для юнаків та чоловіків віком від 18 до 23 років.

    Показники комплектування Сил оборони особовим складом помітно зросли завдяки виправленню системних помилок та активному розвитку напрямку рекрутингу. Представник Офісу Президента Павло Паліса підкреслив, що за останні десять місяців ситуація у цій сфері демонструє сталу позитивну динаміку порівняно з минулим роком.

    «Я постараюся відповідати настільки відверто, наскільки це можливо щодо такого делікатного питання. У нас уже протягом десяти місяців ситуація з мобілізацією значно покращилася, і спостерігається позитивна динаміка порівняно з минулим роком. Наразі щодо обох питань це не розглядається», – заявив Паліса.

    Таким чином, чинний віковий поріг для призову та обмеження щодо виїзду за кордон для відповідної категорії громадян залишаються чинними. Водночас у профільних відомствах продовжують працювати над подальшим удосконаленням мобілізаційної системи.

  • Українська міграція, скільки людей виїхало та що чекає на країну

    Українська міграція, скільки людей виїхало та що чекає на країну

    Унаслідок повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року за кордон виїхало приблизно 6 млн громадян, з яких 57% — жінки.

    Ще до війни понад півтора мільйона українців мали посвідку на проживання в країнах Європейського Союзу, зазначив заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олександр Гладун в ефірі “Вечер.LIVE”.

    За словами Гладуна, люди виїжджали не лише через війну, а й через внутрішні проблеми в Україні. “Щось людей не задовольняє, і вони їдуть туди, де їм здається, що краще”, — зазначає демограф. Він додав, що у Європі люди бачать більше можливостей для реалізації та краще працює правова система.

    Гладун наголосив на необхідності внутрішніх реформ, щоб українці не залишали країну масово після завершення війни.

    Ще рік тому колишній нардеп і міністр соцполітики Павло Розенко підкреслював критичність демографічної ситуації. Він прогнозував, що після відкриття кордонів до 30% українців можуть виїхати, а близько 30% повернуться. Особливо велика частка молоді — від 18 до 23 років — хоче виїхати, тоді як в країні залишиться до 90% людей старшого покоління. Політика європейських країн передбачає підтримку працюючих мігрантів, студентів та сімей із дітьми, тоді як повернення осіб на соціальній допомозі та людей старшого віку менш пріоритетне.

    За прогнозами Інституту демографії та проблем якості життя НАН, населення України може скоротитися до 25,2 мільйона осіб. У зв’язку з цим Кабмін ухвалив Стратегію демографічного розвитку до 2040 року.

  • TikTok під слідством: у Франції підозрюють соцмережу у спонуканні молоді до самогубства

    TikTok під слідством: у Франції підозрюють соцмережу у спонуканні молоді до самогубства

    Франція розпочала розслідування проти TikTok через підозри у “пропаганді смерті” серед підлітків. Судові органи країни офіційно оголосили про початок справи щодо можливого небезпечного впливу соціальної мережі на психіку молоді.

    Як повідомляє агентство Reuters, паризький прокурор Лор Беккуо заявила, що розслідування зосереджене на ризиках, пов’язаних із функціоналом TikTok, який може спонукати підлітків до самогубства. За її словами, алгоритми платформи створюють замкнене коло контенту, що швидко занурює вразливих користувачів у небезпечні теми, а недостатня модерація і легкий доступ неповнолітніх лише посилюють ризики.

    Розслідування проводить кіберполіцейський підрозділ паризької поліції. Йдеться про можливе порушення закону, який забороняє «пропаганду на користь продуктів, об’єктів або методів, що рекомендуються як засоби для вчинення самогубства». За подібне правопорушення у Франції передбачено до трьох років позбавлення волі.

    У компанії TikTok поки не надали офіційного коментаря щодо розслідування. Водночас це вже не перший випадок, коли платформу звинувачують у поширенні небезпечного контенту серед підлітків, що викликає занепокоєння серед європейських регуляторів і батьків.

  • Помер голова Світового Пласту Мирон Спольський

    Помер голова Світового Пласту Мирон Спольський

    На 73-му році життя помер Мирон Спольський — голова Світового Пласту, відомий український підприємець і меценат. Про це повідомили у п’ятницю на офіційній сторінці організації Пласт.

    “З сумом повідомляємо: відійшов на Вічну Ватру Мирон Спольський, Голова Світового Пласту. Світла, мудра й віддана Пласту людина, яка своєю працею об’єднувала пластунів у всьому світі. Висловлюємо щирі співчуття родині та всій пластовій спільноті”, — зазначили в повідомленні.

    Причину смерті не розголошують.

    Мирон Спольський народився у 1952 році в Торонто, Канада. До української скаутської організації Пласт він приєднався ще у 1959 році. Після закінчення Йоркського університету у Канаді займався підприємницькою діяльністю, а з 1988 року постійно проживав в Україні.

    В Україні він став одним із перших підприємців, які почали розвивати ресторанний бізнес після здобуття незалежності. Зокрема, саме Спольський заснував популярну мережу піцерій “Піца Везувіо”, відкривши перший заклад на вулиці Рейтарській у Києві.

    Окрім бізнесу, Мирон Спольський активно займався благодійністю. Він заснував кілька фондів, серед яких “Допоможіть допомогти дітям” та “Нове покоління”, які підтримували соціальні та освітні ініціативи для української молоді.

    Його діяльність у Пласті залишила значний слід — Спольський багато років об’єднував українських скаутів у різних країнах, підтримував молодіжні табори, міжнародні проєкти та розвиток організації в Україні.

  • Відкриття кордонів для молоді, наскільки серйозний демографічний виклик для України

    Відкриття кордонів для молоді, наскільки серйозний демографічний виклик для України

    Відкриття кордонів для чоловіків віком 18–22 років викликало активні дискусії щодо можливого демографічного “провалу” та втрати молодих кадрів в Україні. Експерти і громадськість висловлюють побоювання, що через масовий виїзд цієї вікової категорії країна може зіткнутися з дефіцитом молоді, а жінки цього покоління ризикують залишитися без партнерів.

    Наприкінці серпня Кабінет Міністрів дозволив чоловікам від 18 до 22 років виїжджати за кордон. Уже в перші тижні стало очевидно, що багато молодих українців скористалися цим правом, що має відчутний вплив на ринок праці, освіту та демографію. Офіційна статистика Державної прикордонної служби України щодо виїзду саме цієї вікової групи відсутня, при цьому у службі зазначають, що заяви про масовий відтік часто перебільшені і можуть бути частиною російської пропаганди. Водночас у Польщі повідомляють про понад 6 тисяч українських чоловіків віком 18–22 років, які виїхали туди лише за один тиждень з кінця серпня.

    Покоління чоловіків 18–22 років є в Україні відносно невеликим. Воно народилося до підйому народжуваності у другій половині 2000-х років, який тривав до 2014 року. Через масовий виїзд молодих чоловіків країна може зіткнутися з демографічним “провалом” — жінкам цього віку буде складніше знайти партнерів приблизно свого віку. Як пояснює Ольга Духніч з Інституту фронтиру, кількість жінок репродуктивного віку є ключовим фактором відтворення населення, але чоловіки також мають значення. Вже зараз покоління 18–22 років є невеликим, і його подальший відтік означає, що через 20 років народжуватиметься менше дітей, а отже — зменшиться кількість молодого населення. Проте Володимир Паніотто, президент КМІС та професор НаУКМА, вважає, що демографічні проблеми України значно ширші і не обмежуються лише виїздом чоловіків 18–22 років. За його словами, ця вікова категорія становить близько 2,5% населення, а потенційний виїзд третини з них відповідає лише 0,8% всього населення, що не є суттєвою загрозою. Також не ясно, чи виникне демографічний дисбаланс між чоловіками і жінками, оскільки раніше з країни виїжджали переважно жінки. За його словами, головна проблема — це невизначеність, пов’язана з війною, контролем над територіями, поверненням біженців і необхідністю залучати мігрантів.

    Україна нині переживає одну з найбільших у світі криз переміщення населення. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на березень 2025 року в Європі перебувало близько 6,4 мільйона українських біженців, а загалом у світі — 6,9 мільйона. Хоча статистика може бути неповною або суперечливою, зокрема через невідповідності в обліку, загальна кількість біженців залишається дуже високою. Дослідження показують, що майже дві третини українських біженців у Німеччині, Польщі та Чехії планують або вже отримали громадянство цих країн, що свідчить про малу ймовірність їх повернення в Україну. Після завершення війни, ймовірно, кількість тих, хто залишиться за кордоном, зросте разом з членами їхніх сімей. Окрім того, в Україні залишається значна кількість людей на окупованих територіях і в Росії. За оцінками Фонду “Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова, близько 21% населення, яке зараз проживає в Україні, планує емігрувати після війни. Це може означати потенційний відтік ще приблизно 6 мільйонів осіб. Навіть за такого сценарію Україна з населенням у 25–27 мільйонів людей залишатиметься більшою за багато європейських країн і матиме значний людський та природний потенціал для розвитку.

    Таким чином, хоч відкриття кордонів для молодих чоловіків 18–22 років і викликає занепокоєння, на тлі інших демографічних викликів і невизначеності, пов’язаної з війною, ця проблема не є вирішальною. Найголовнішим залишається питання стабільності та перспектив подальшого розвитку країни в цілому.

  • Для молодих українців планують полегшити перетин державного кордону

    Для молодих українців планують полегшити перетин державного кордону

    Президент Володимир Зеленський доручив уряду опрацювати можливість спростити перетин кордону для молодих українців віком до 22 років. Про це він заявив під час Українського молодіжного форуму “Молодь тут” у вівторок, 12 серпня.

    Наразі існують обмеження, які стосуються перетину кордону громадянами України віком від 18 років. Президент запропонував підвищити цей вік до 22 років, щоб молодь не стикалася з перешкодами при перетині державного кордону.

    За словами Зеленського, це рішення має стати “позитивною правильною історією”, що допоможе багатьом молодим українцям зберегти зв’язки з рідною країною та реалізуватися передусім в Україні, зокрема у сфері освіти.

    Окрім того, президент доручив Кабінету Міністрів спростити умови вступу до українських вищих навчальних закладів. Він нагадав про важливість оперативної вступної кампанії і зокрема звернув увагу на ідею проведення зимової вступної кампанії, аби абітурієнти не мусили чекати цілий рік у разі невдачі під час літньої кампанії.

    “Були інші пропозиції, їх необхідно розглянути і дати належні відповіді,” – додав Зеленський.

    Такі ініціативи покликані підтримати молодь, що зберігає зв’язок із Україною, та полегшити їй можливості для навчання й розвитку всередині країни.