Ситуація навколо Ормузької протоки продовжує загострюватися на тлі військової операції США та Ізраїлю проти Ірану. Президент США Дональд Трамп закликав низку країн долучитися до розблокування стратегічно важливого морського маршруту, однак союзники Вашингтона не поспішають підтримувати цю ініціативу.

Зокрема, Велика Британія відмовилася направляти свої військові кораблі до Ормузької протоки. Прем’єр-міністр Кір Стармер не підтримав пропозицію американського президента, попри зростання напруги в регіоні.

Натомість британський військовий корабель HMS Dragon був направлений до східної частини Середземного моря для забезпечення безпеки Кіпру. При цьому жодне британське судно наразі не прямує безпосередньо до Ормузької протоки. Після початку операції США та Ізраїлю під назвою “Епічна лють” Іран почав обстрілювати район протоки, що призвело до фактичної блокади одного з найважливіших нафтових маршрутів світу. Це викликало занепокоєння серед міжнародної спільноти через можливі наслідки для глобальної економіки. Міністр енергетики Великої Британії Ед Мілібенд заявив, що уряд наразі вивчає різні варіанти відновлення безпечного судноплавства в цьому районі. Водночас він підкреслив, що Лондон не готовий давати чіткі зобов’язання щодо участі у військовій операції. За інформацією уряду, британські міністри розглядають можливість використання безпілотників для пошуку морських мін у районі протоки. Однак направлення військових кораблів для проведення операцій із розмінування поки що не розглядається. Іран своєю чергою попередив, що будь-яка країна, яка приєднається до військових дій у регіоні, може бути розцінена як сторона конфлікту. Такі заяви ще більше ускладнюють дипломатичну ситуацію. Крім Великої Британії, небажання брати участь у військовій операції висловили також Франція, Німеччина та Південна Корея. Ці країни побоюються, що конфлікт може затягнутися на невизначений час і перерости у масштабну війну. Представники уряду Південної Кореї заявили, що продовжують консультації зі США та ухвалять рішення лише після ретельного аналізу ситуації.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадепхуль зазначив, що скептично ставиться до ідеї морської місії Європейського Союзу. На його думку, така операція навряд чи зможе суттєво покращити безпекову ситуацію в регіоні. Франція також зайняла стриману позицію. Міністр збройних сил країни наголосив, що Париж дотримуватиметься оборонної стратегії та не буде втягуватися у військові дії, ініційовані США та Ізраїлем. Тим часом іранська влада розглядає можливість дозволити проходження через протоку суднам, пов’язаним із Китаєм. Такий крок може допомогти зменшити економічні наслідки для стратегічного партнера Тегерана. За повідомленнями, деякі судна вже почали змінювати сигнали своїх транспондерів, щоб створити враження, що вони пов’язані з китайськими компаніями. На тлі загострення конфлікту світові ціни на нафту різко зросли. Після ударів США по іранській виробничій інфраструктурі вартість нафти піднялася до 106 доларів за барель.

Міністр енергетики США Кріс Райт попередив, що наразі немає гарантій швидкого зниження цін на енергоресурси. Ситуація на нафтовому ринку залишається нестабільною. Водночас Дональд Трамп планує представити коаліцію країн, які погодяться супроводжувати торговельні судна через Ормузьку протоку. Однак поки що багато держав утримуються від участі у військовій місії.

Зі свого боку Іран попередив, що будь-яка участь Великої Британії або інших держав у бойових діях буде розцінена як підтримка війни США та Ізраїлю проти Тегерана.