centernews360

Позначка: Иран

  • Республіканський щит для Пентагону: соратники Трампа заблокували історичну спробу імпічменту Піта Гегсета до зміни влади в Конгресі США

    Республіканський щит для Пентагону: соратники Трампа заблокували історичну спробу імпічменту Піта Гегсета до зміни влади в Конгресі США

    У вівторок ввечері, 10 листопада, Палата представників Конгресу США ухвалила стратегічне процедурне рішення, яке тимчасово врятувало очільника Міністерства оборони Піта Гегсета від загрози неминучого усунення з посади. Завдяки консолідованій позиції представників Республіканської партії, з мінімальною перевагою у 211 голосів проти 204, резолюцію про імпічмент було оперативно передано на розгляд до Юридичного комітету. Оскільки наразі цей комітет повністю контролюється лояльними до адміністрації республіканцями, такий крок фактично означає глибоке заморожування скандальної ініціативи щонайменше до початку роботи наступного скликання Конгресу. Цей тактичний успіх дозволив Білому дому виграти дорогоцінний час в умовах жорсткої політичної кризи, спричиненої ескалацією на Близькому Сході.

    Найбільшою несподіванкою цього гучного процесу стало те, що ініціатором резолюції про імпічмент виступив не представник опозиції, а однопартієць міністра — конгресмен-республіканець від штату Кентуккі Томас Мессі. У своєму офіційному поданні він висунув Піту Гегсету надзвичайно серйозні звинувачення у зловживанні владними повноваженнями. Головною підставою для такого радикального кроку стало самовільне розв’язання масштабної війни в Ірані, яке відбулося без отримання обов’язкового офіційного дозволу від Конгресу США. Цей одноосібний крок викликав неабияке обурення навіть серед частини консерваторів, які вбачають у діях очільника Пентагону пряме порушення фундаментальних конституційних норм. Варто зазначити, що до цього моменту жодному очільнику військового відомства Сполучених Штатів за всю багатовікову історію країни жодного разу не оголошували імпічмент, що робить цю справу абсолютно безпрецедентною в американській політиці.

    Сам Піт Гегсет категорично відкидає всі висунуті проти нього звинувачення, публічно називаючи політичний процес навколо своєї фігури відвертим фарсом. Під час спеціальної пресконференції у стінах Пентагону міністр оборони продемонстрував абсолютну впевненість у власній правоті та правильності ухвалених військових рішень. «Історія дасть війні в Ірані зовсім іншу оцінку, ніж та, що переважає сьогодні у громадській думці», — безапеляційно заявив високопосадовець американським журналістам. Його жорстку позицію та безкомпромісні дії повністю підтримав чинний Президент США Дональд Трамп, який продовжує активно захищати свого призначенця від політичних атак з боку конгресменів.

    Однак політична передишка для Гегсета обіцяє бути вкрай недовгою. Вже 3 січня 2027 року розпочне свою роботу Конгрес нового скликання, і політичний ландшафт у Вашингтоні зазнає кардинальних і невідворотних змін. За підсумками проміжних виборів, що відбулися на початку листопада, представники Демократичної партії здобули впевнену перемогу, виборовши контрольну більшість мандатів як у нижній Палаті представників, так і у верхній палаті — Сенаті. Щойно нова демократична більшість офіційно набуде своїх повноважень, опозиція отримає реальне вікно можливостей для здійснення ще однієї, значно потужнішої спроби усунути міністра оборони. Для успішного просування резолюції в Палаті представників їм знадобиться лише проста більшість голосів, тоді як фінальний вирок та безпосереднє звільнення у Сенаті вимагатиме підтримки двох третин сенаторів. Тож головна та найскладніша битва за крісло, репутацію та політичне майбутнє Піта Гегсета розгорнеться вже на початку наступного року.

  • Пентагон ігнорує бунт демократів: Гегсет зухвало відповів на загрозу власного імпічменту

    Пентагон ігнорує бунт демократів: Гегсет зухвало відповів на загрозу власного імпічменту

    Міністр оборони Сполучених Штатів Піт Гегсет публічно применшив серйозність політичної загрози щодо свого ймовірного імпічменту. У понеділок, 9 листопада, очільник оборонного відомства заявив, що не бачить ризиків у діях опозиції та повністю готовий захищати власні здобутки на ключовій посаді.

    Відповідаючи на запитання щодо того, чи має він достатню підтримку з боку представників Республіканської партії для блокування резолюції, посадовець продемонстрував абсолютну впевненість. «Ми не турбуємося про це», – лаконічно відповів глава Пентагону. Як відомо, Палата представників готується винести на голосування питання про усунення міністра через його роль у початку війни з Іраном, а лідер демократів Хакім Джеффріс уже офіційно дав хід цій ініціативі.

    На тлі політичного шторму президент Дональд Трамп публічно запевнив, що наразі не розглядає можливість звільнення чи заміни свого міністра оборони. Така заява пролунала невдовзі після витоку інформації про те, що глава Білого дому нібито проводив закриті консультації з радниками щодо політичного майбутнього Піта Гегсета після болючої поразки республіканців на проміжних виборах до Конгресу.

  • Американський бунт: демократи розпочинають процедуру імпічменту міністра оборони Гегсета через іранську війну

    Американський бунт: демократи розпочинають процедуру імпічменту міністра оборони Гегсета через іранську війну

    Політична криза у Сполучених Штатах Америки стрімко наближається до кульмінації через наслідки небезпечних рішень у在 безпековій сфері. Лідер Демократичної партії у Палаті представників Хакім Джеффріс офіційно повідомив, що опозиційна політична сила вже 10 листопада розкладатиме та обговорюватиме резолюцію про імпічмент чинного міністра оборони Піта Гегсета.

    Як передає інформаційне агентство Bloomberg, головною підставою для радикального кроку стало жорстке звинувачення очільника Пентагону у зловживанні владою та саботажі національної безпеки. Демократи переконані, що саме деструктивні дії міністра спровокували безрозсудну ескалацію та затяжний збройний конфлікт в Ірані, який болючим ударом вдарив по економіці та спричинив стрімке зростання цін для американських громадян. «Так званий міністр оборони зловживав своїми повноваженнями, підірвав нашу національну безпеку та спровокував цю безрозсудну й дорогу війну за власним вибором в Ірані, що призвело до стрімкого зростання цін для американського народу та зробило країну менш безпечною», – заявив Хакім Джеффріс.

    На тлі внутрішньополітичного шторму у Вашингтоні триває і невизначеність щодо міжнародних зобов’язань Пентагону. Україна досі не отримала офіційних роз’яснень від американської сторони стосовно того, на які саме критичні потреби будуть спрямовані 400 мільйонів доларів військової допомоги, передбачених спеціальною програмою Ukraine Security Assistance Initiative (USAI) на 2025 рік, схваленою Конгресом США.

  • Іран погрожує Європі: КСІР зняв обмеження на дальність польоту своїх балістичних ракет

    Іран погрожує Європі: КСІР зняв обмеження на дальність польоту своїх балістичних ракет

    Корпус вартових Ісламської революції (КСІР) оголосив про скасування будь-яких самообмежень щодо максимальної дальності застосування іранських ракетних озброєнь. Офіційний представник КСІР бригадний генерал Хосейн Мохебі заявив, що Тегеран готовий продемонструвати повний потенціал свого ракетно-ядерного та балістичного арсеналу у разі виникнення зовнішніх загроз.

    Заява була зроблена 7 листопада 2026 року на тлі чергового загострення військово-політичної обстановки в регіоні та дій міжнародної коаліції.

    Ключові тези заяви керівництва КСІР:

    • Скасування ліміту дальності: Іран відмовляється від раніше дотримуваного добровільного ліміту дальності балістичних ракет (який раніше становив близько 2 000 кілометрів). Тегеран декларує готовність до розгортання та випробування систем міжконтинентального класу.
    • Попередження потенційним противникам: Генерал Мохебі підкреслив, що військово-повітряні та ракетні сили КСІР здатні завдати високоточних ударів по об’єктах противника в тих регіонах та на тих відстанях, де це стане абсолютною несподіванкою для військово-політичного керівництва США та їхніх союзників.
    • Готовність до застосування: У КСІР наголосили, що ракетна програма країни більше не стримується жодними міжнародними угодами чи політичними зобов’язаннями.

    Геополітичний контекст та реакція спільноти

    Раніше військово-аналітичні інституції фіксували випробувальні пуски іранських ракет на відстані, що суттєво перевищували заявлені раніше 2 000 км. Скасування офіційних обмежень означає, що в зоні потенційного ураження іранських балістичних ракет тепер опиняються не лише об’єкти на Близькому Сході, але й значна частина території Європи та бази США в регіоні Індійського океану.

    Міжнародні спостерігачі та представники Заходу висловлюють глибоке занепокоєння щодо подальшого витка ескалації та можливого прискорення розробки Іраном міжконтинентальних балістичних носіїв (ICBM).

  • Стрімке падіння цін на нафту: світові ринки реагують на дипломатичні зусилля щодо Близького Сходу

    Стрімке падіння цін на нафту: світові ринки реагують на дипломатичні зусилля щодо Близького Сходу

    Після кількох місяців майже безперервного зростання світові ринки енергоносіїв несподівано продемонстрували суттєве зниження котирувань. Настрої глобальних інвесторів та трейдерів кардинально змінилися на тлі активізації міжнародних дипломатичних зусиль, спрямованих на комплексне мирне врегулювання багатостороннього збройного конфлікту на Близькому Сході. Попри те, що фундаментальні ризики для безперебійного постачання стратегічної сировини залишаються надзвичайно актуальними, ринок відреагував на перспективу деескалації миттєвим розпродажем контрактів.

    У понеділок, 2 листопада, вартість «чорного золота» на провідних світових біржах обвалилася в середньому на шість відсотків. Головним рушієм цього цінового піке стала надія на швидке припинення бойових дій між Сполученими Штатами Америки, Ізраїлем та Іраном. Згідно з біржовими даними, ф’ючерси на постачання еталонної північноморської марки Brent відчутно подешевшали — одразу на 6,78 долара, зупинившись на позначці 106,65 долара за один барель. Схожа динаміка спостерігалася і за океаном: ф’ючерси на американську легку нафту марки WTI впали в ціні на 6,37 долара, досягнувши рівня 97,75 долара за барель.

    Головним інформаційним каталізатором таких кардинальних змін стали повідомлення про інтенсивні кулуарні консультації між офіційними представниками Тегерана та катарськими дипломатами, які виступають головними посередниками. За інформацією джерел, обізнаних із ходом переговорного процесу, ці складні консультації безперервно тривали протягом кількох останніх днів. Наразі сторони вже перейшли до предметного обговорення чорнового проєкту можливої мирної угоди, і не виключається швидке проведення наступного раунду зустрічей. Оптимізму інвесторам додав і президент Ірану Масуд Пезешкіан, який публічно заявив, що верховний лідер країни надав уряду «певні розширені повноваження» для мирного врегулювання поточної кризи. Посадовець підкреслив, що іранський кабінет міністрів намагатиметься розв’язати накопичені проблеми виключно шляхом конструктивного діалогу.

    Фінансові аналітики банківського сектору зазначають, що нафтовий ринок сьогодні перебуває у стані безпрецедентної гіперчутливості, миттєво реагуючи на кожне інформаційне повідомлення з близькосхідного регіону. Експерти пояснюють, що ринок постійно хитається: якщо ще минулого тижня панічні побоювання щодо неминучої військової ескалації стрімко штовхали ціни вгору, то вже на початку цього тижня котирування різко пішли вниз завдяки прогресу на дипломатичному треку.

    Варто нагадати, що ще наприкінці жовтня вартість бареля Brent сягнула свого пікового значення за останні шість місяців. Це зростання було прямо пов’язане з очікуваннями інвесторів щодо можливого неконтрольованого загострення конфлікту одразу після президентських виборів у США, які відбудуться у вівторок, 3 листопада. Доки політична ситуація не стабілізується остаточно, на формування цін продовжуватимуть тиснути серйозні логістичні ризики, зокрема, через часті атаки на комерційні нафтові танкери у стратегічно важливій Ормузькій протоці.

    З огляду на це, провідні інвестиційні банки світу, такі як Goldman Sachs, категорично не виключають нових цінових шоків та чергового стрімкого подорожчання сировини. За їхніми макроекономічними прогнозами, якщо загальний обсяг видобутку в країнах Перської затоки залишатиметься на 3,5 мільйона барелів на добу нижчим за середні показники 2025 року, ціна на нафту може сягнути безпрецедентних 140 доларів за барель вже у 2027 році. Експерти наголошують, що системні пошкодження регіональної нафтової інфраструктури та тривале збереження так званої «премії за ризик» можуть зробити епоху дешевої нафти історією.

  • Три сценарії для Ірану: у Білому домі розглядають варіанти подальшого розвитку конфлікту

    Три сценарії для Ірану: у Білому домі розглядають варіанти подальшого розвитку конфлікту

    Адміністрація президента США опинилася перед стратегічним вибором щодо подальшого курсу у відносинах з Іраном. Наразі в Білому домі активно обговорюються три можливі сценарії розвитку подій: укладення мирної угоди, відновлення активних бойових дій або ж продовження політики максимального економічного тиску. Попри надзвичайну складність ситуації, американський лідер Дональд Трамп демонструє витримку і публічно наголошує, що не має наміру штучно форсувати події та приймати поспішні рішення щодо ескалації.

    За словами очільника Сполучених Штатів, Вашингтон обов’язково вживе необхідних заходів, проте наразі немає жодної потреби поспішати. Американська стратегія вже завдала колосальних фінансових збитків іранській економіці. У країні спостерігається гострий дефіцит коштів та пального, а населення демонструє високий рівень втоми від постійної напруженості та економічної стагнації. Американська сторона стверджує, що кулуарний переговорний процес триває і загалом просувається успішно. Водночас у Вашингтоні зауважують специфічну поведінку Тегерана, який нібито намагається квапити події, але фактично тупцює на місці, хоча, за оцінками дипломатів, прагне укласти угоду як ніколи раніше.

    У політичному оточенні президента США сформувалися три впливові табори, кожен з яких лобіює власний підхід до іранської проблеми. Першу групу очолюють віцепрезидент Джей Ді Венс та спеціальний посланець Стів Віткофф, які наполегливо радять рухатися шляхом дипломатії та укладення угоди. Вони аргументують це тим, що поновлення військового конфлікту не принесе бажаного покращення ситуації на Близькому Сході. Цю миротворчу позицію також активно підтримує більшість арабських країн Перської затоки, які вже донесли своє бачення до Білого дому. Натомість друга група, до якої входять міністр оборони США Піт Хегсет та ізраїльський прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу, виступає за жорсткий силовий сценарій. Прихильники цієї лінії переконані, що Ірану не можна довіряти ані в процесі укладання угод, ані в їх дотриманні, тому стратегічну загрозу слід ліквідувати виключно військовим шляхом.

    Третій, компромісний варіант підтримують міністр фінансів Скотт Бессент, директор ЦРУ Джон Реткліфф та держсекретар Марко Рубіо. Вони пропонують зберегти поточний статус-кво у форматі «ні війни, ні угоди», продовжуючи виснажливу кампанію жорсткого економічного тиску. На їхнє переконання, тривалі фінансові труднощі неминуче змусять Тегеран піти на значні політичні поступки або ж спровокують такий рівень внутрішньої нестабільності, який призведе до масових громадянських повстань проти чинної влади.

    Ситуація також має прямий вплив на глобальні енергетичні ринки. Нещодавно американський президент відзначив рекордне падіння світових цін на нафту, пов’язавши це з відчуттям інвесторів, що повномасштабної війни вдасться уникнути, адже Іран демонструє готовність до якнайшвидшого досягнення домовленостей. Оптимізм щодо дипломатичного врегулювання поділяє і віцепрезидент Венс, який 2 листопада підтвердив наявність певного прогресу в переговорах. За його словами, Вашингтон свідомо не встановлює жорстких дедлайнів для поновлення ударів, концентруючись на головній стратегічній меті — отримати абсолютні та дієві гарантії того, що іранська сторона не відновить і навіть не спробує відновити свою ядерну програму.

  • Дипломатичні зусилля Катару: переговори щодо розблокування іранських активів та відкриття Ормузької протоки на тлі ескалації

    Дипломатичні зусилля Катару: переговори щодо розблокування іранських активів та відкриття Ормузької протоки на тлі ескалації

    Катар активізував свої посередницькі зусилля у непрямих переговорах між Сполученими Штатами Америки та Іраном, намагаючись досягти компромісу, який дозволить розблокувати понад шість мільярдів доларів заморожених іранських фінансових активів. Цей дипломатичний прорив розглядається як ключовий крок до відновлення безпечного судноплавства через стратегічно важливу Ормузьку протоку та можливого перезапуску складних консультацій щодо іранської ядерної програми. Переговорний процес у Досі відбувається на тлі надзвичайно високої геополітичної напруги та наближення проміжних виборів до Конгресу США, запланованих на вівторок, 3 листопада. Країни Перської затоки уважно стежать за розвитком подій, очікуючи на остаточну відповідь Вашингтона щодо запропонованих близькосхідних ініціатив.

    Головна мета катарських посередників — подолати глибоку кризу довіри між Вашингтоном та Тегераном. Для цього був розроблений план із максимально стислими термінами реалізації. Згідно з пропозицією, США мають зробити перший крок: зняти блокаду нафтових суден, припинити перешкоджати доступу до фінансових активів та скасувати жорсткі санкції щодо експорту іранської нафти. У відповідь Іран зобов’язується розблокувати Ормузьку протоку. Важливим зрушенням стала згода Тегерана суттєво скоротити графік виконання цих взаємних кроків із початкових семи до двох днів. Попри це, прямі контакти між американськими та іранськими дипломатами наразі не плануються, а весь обмін пропозиціями відбувається виключно через катарських представників.

    Ситуація в регіоні залишається вкрай нестабільною, що підтверджується нещодавнім інцидентом. Напередодні невідомими ракетами був атакований катарський газовоз, який прямував до Пакистану. Показово, що судно зазнало удару всього за кілька годин після отримання від Тегерана прямих гарантій безпечного проходу. Попри цю збройну ескалацію, Катар не відмовився від своєї місії. Офіційні представники сусідніх держав, зокрема Об’єднаних Арабських Еміратів, висловлюють серйозне занепокоєння. За словами представника ОАЕ Анвара Гаргаша, новий виток конфлікту не відповідає інтересам жодної з країн регіону, проте арабські монархії змушені «готуватися до найгіршого», розуміючи непередбачуваність ситуації.

    Американська сторона тим часом демонструє багатовекторний підхід до вирішення кризи. Президент США Дональд Трамп заявив про суттєве знищення військового потенціалу Ірану під час попередніх операцій, зазначивши, що переговори просуваються, хоча й назвав іранську сторону «ненадійною». Водночас держсекретар Марко Рубіо підтвердив відкритість Вашингтона до дипломатичного врегулювання. Додатковим фактором тиску на Білий дім є жорстка позиція Ізраїлю: прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу наполегливо закликає американське керівництво завдати рішучого удару по Ірану одразу після проміжних виборів. Трамп наразі віддає перевагу очікуванню результатів катарських перемовин, що викликає роздратування в Ізраїлі, тоді як Пентагон паралельно готується до можливого відновлення масштабних бойових дій.

    В самому Ірані лунають різні заяви щодо перспектив врегулювання. Міністр закордонних справ Аббас Арагчі висловив сподівання на перемогу дипломатії, але наголосив на повній готовності країни до військової оборони. Водночас відповідальний за питання безпеки Мохсен Резаї повідомив про отримання офіційного листа від віцепрезидента США Джей Ді Венса з пропозицією відновити переговори, відзначивши позитивну зміну тональності Вашингтона. Натомість у парламенті Ірану налаштовані більш безкомпромісно: заступник спікера Алі Нікзад категорично відкинув можливість будь-яких поступок. Він обґрунтував це попередніми порушеннями обіцянок з боку опонентів та бомбардуваннями ядерних об’єктів країни, що робить переговори у цій сфері абсолютно неприйнятними для Тегерана під будь-яким зовнішнім тиском.

  • Тіньова імперія: Іран закуповує деталі для «Шахедів» через мережу з 5000 підставних компаній

    Тіньова імперія: Іран закуповує деталі для «Шахедів» через мережу з 5000 підставних компаній

    Іран створив масштабну приховану мережу з понад 5000 військових агентств для закупівлі компонентів до балістичних ракет та ударних безпілотників типу Shahed, якими Росія щоденно атакує Україну. За даними нового розслідування міжнародних журналістів та аналітиків, з січня 2025 року через ці структури Тегеран імпортував обладнання, вибухівку та техніку на суму щонайменше 2 мільярди доларів, успішно обходячи західні санкції. Виявлені агентства використовують спільну адресу з Міністерством оборони Ірану, а частина з них напряму підпорядкована Корпусу вартових ісламської революції.

    Одним із ключових отримувачів контрабандних товарів є іранська компанія Sahara Thunder, яка ще у 2024 році потрапила під санкції США за участь у постачанні дронів до РФ. Розслідувачі встановили деталі роботи одного з таких підставних агентств, яке з початку 2025 року до червня 2026 року імпортувало з Росії, Китаю, Німеччини та інших країн ЄС товарів на 2,3 млрд доларів. Серед закупівель — компоненти ракетного палива, деталі авіадвигунів та російські детонатори на 7,6 млн доларів. Крім того, через цю мережу Іран отримав сотні вантажівок Iveco, здатних слугувати мобільними пусковими установками, та тисячі автомобілів Toyota для військових потреб.

    Для обходу суворих фінансових обмежень іранські структури покладалися на закордонних посередників: у 97% перевірених постачань розрахунки здійснювалися без транскордонних валютних переказів. Прикметно, що наразі не знайдено жодних доказів того, що хоча б одне з понад 5000 виявлених агентств цієї тіньової мережі перебуває під індивідуальними санкціями західних держав.

  • Токсичний союз: спроба створити формат «СНД плюс Іран» загрожує остаточним розпадом Співдружності

    Токсичний союз: спроба створити формат «СНД плюс Іран» загрожує остаточним розпадом Співдружності

    Ініціатива президента Ірану Масуда Пезешкіана щодо створення нового міжнародного формату співпраці «СНД плюс Іран», яку він озвучив на жовтневому саміті в Туркменістані, може мати зворотний ефект та прискорити розпад Співдружності Незалежних Держав. За оцінками української розвідки, у такий спосіб Тегеран розраховує використати транзитний потенціал країн СНД для виходу на нові ринки в умовах жорсткої міжнародної ізоляції.

    Головна ставка партнерів робиться на міжнародний транспортний коридор «Північ – Південь», що має забезпечити перевезення товарів між Росією, Іраном та країнами Азії. Однак наразі цей маршрут залишається економічно збитковим через обміління Каспійського моря, гострий дефіцит сучасних суден та відсталу залізничну інфраструктуру. Попри численні обіцянки Москви профінансувати модернізацію, більшість проєктів лишилися нереалізованими, а спроби транспортувати ним російське вугілля до Індії лише довели нерентабельність напрямку. Натомість Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Киргизстан та Азербайджан активно розбудовують альтернативні логістичні шляхи в обхід російської території.

    Ключовою перепоною для ірансько-російських планів є безпрецедентний санкційний тягар. За підрахунками української розвідки, проти РФ наразі діють від 26 до 31 тисячі санкцій, а проти Ірану – близько 6 тисяч. Створення спільного економічного механізму з державами, які є стратегічними спільниками у війні проти України, несе пряму загрозу вторинних санкцій для інших учасників СНД. Українські спецслужби прогнозують, що перед загрозою втрати доступу до світової торгівлі країни Центральної Азії почнуть ще швидше дистанціюватися від токсичного союзу Москви та Тегерана.

  • Знищення Ірану та атака на пресу: Нетаньягу виступив із радикальними заявами після виборів до Кнесету

    Знищення Ірану та атака на пресу: Нетаньягу виступив із радикальними заявами після виборів до Кнесету

    Після завершення голосування на парламентських виборах в Ізраїлі чинний прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу відзначився низкою гучних та безкомпромісних заяв. Виступаючи у єрусалимському штабі своєї партії «Лікуд», політик фактично анонсував новий виток збройного протистояння на Близькому Сході та жорстко розкритикував політичних опонентів.

    Найбільш резонансним став неприхований натяк глави уряду на підготовку до повномасштабної війни з Тегераном. Нетаньягу заявив, що зараз Ізраїль разом із президентом США Дональдом Трампом отримали унікальний історичний шанс назавжди ліквідувати іранську загрозу. «Ми змогли перемогти наших ворогів, і ми зможемо зробити це в майбутньому», – безапеляційно наголосив політик перед своїми прихильниками.

    Коментуючи проміжні результати волевиявлення, прем’єр закликав негайно сформувати виключно правий національний уряд. Він категорично відкинув будь-яку можливість співпраці з політичними силами, які очолюють араби, звинувативши їх у виступах проти самого існування єврейської держави. Готовність інших фракцій спиратися на такі партії Нетаньягу публічно назвав «ганьбою». Окрім цього, очільник «Лікуду» накинувся зі звинуваченнями на пресу через публікацію перших екзитполів, які віддавали перевагу опозиції. На його думку, медіа навмисно поширювали песимістичні прогнози, аби відбити у виборців правого табору бажання йти на дільниці. Також він вкотре відкинув усі звинувачення у кримінальних справах щодо хабарництва та шахрайства, розгляд яких триває з травня 2020 року.

    Варто зазначити, що явка на цьогорічних виборах сягнула рекордних 77,7 відсотка, що є найвищим показником з 1999 року. За оновленими даними, правий блок Нетаньягу та об’єднана опозиція йдуть фактично нарівні. Жоден із політичних таборів наразі не здобуває 61 місця у Кнесеті, необхідного для одноосібного формування парламентської більшості, тож остаточний розподіл сил стане зрозумілим лише після офіційного підрахунку всіх голосів.