Унікальний щоденник, знайдений Хелайною Феррайолі в антикварному магазині, став несподіваним відкриттям, яке відкриває нові грані історії Другої світової війни. Блокнот, що належав підлітку з Нью-Йорка, дає змогу побачити, як повсякденне життя переплітається з великими історичними подіями 1945 року.
Щоденник було знайдено під час приватного візиту Хелайни з батьком до старовинного маєтку в Кенсингтоні. Спершу блокнот пролежав на полиці разом з іншими речами, поки Хелайна, не змогла заснути, не вирішила його відкрити. “Спочатку було важко розібрати текст, але чим більше я читала, тим більше історія ставала живою”, — згадує вона.
Записи в щоденнику починаються з опису повсякденних турбот дівчини, таких як похід у кіно або покупки шкарпеток, але з часом вони змінюються на опис важливих історичних подій. Підліток розповідає про смерть президента Франкліна Д. Рузвельта, закінчення Другої світової війни, а також святкування перемоги на Таймс-сквер.
Один з найбільш вражаючих записів описує день перемоги над Японією, коли дівчина прокинулась від шуму на вулиці. “Усі вийшли святкувати. Люди були в піжамах і халатах, а до шостої ранку повернулися додому, щоб поснідати”, — пише вона.
Ще один цікавий момент у щоденнику — опис знаменитоі фотографії з Таймс-сквер, де моряк цілує жінку. Авторка описує цей момент як не романтичний, а більше схожий на святкову атмосферу, де солдати та моряки цілують усіх підряд. Ці записи дозволяють побачити історію з нового боку, додаючи до великих подій людські деталі, що раніше могли бути приховані за великими заголовками. Хелайна Феррайолі, яка виросла в Брукліні, відчула особистий зв’язок з автором щоденника, але водночас зрозуміла, наскільки іншим був цей світ у 1945 році. “Це був інший час, але одночасно знайомий. Це нагадує, що історія не лише про великі події, а й про людей, які її переживали”, — поділилася вона своїми враженнями.
Цей щоденник, який Феррайолі планує зберегти як історичний артефакт, також відкриває нам картину повсякденного життя Нью-Йорка в роки війни: вуличні вечірки, спонтанні святкування, які, на жаль, багато в чому втрачені у сучасному світі.
Хелайна сподівається, що щоденник допоможе сучасним людям краще зрозуміти не тільки події тих часів, а й те, як вони переживалися звичайними людьми. “Я сподіваюся, що люди побачать в цих записах не лише історію, а й непідвладну часу красу пережитого досвіду”, — підсумовує вона.
