Україна продовжує підготовку до можливого проведення президентських виборів, які можуть відбутися одночасно з референдумом щодо мирної угоди з Росією.
За інформацією західних медіа, зокрема Financial Times, у політичних колах обговорюється варіант проведення обох голосувань у стислі терміни.
Видання повідомляє, що президент США Дональд Трамп наполягає на проведенні виборів і референдуму до 15 травня. У разі невиконання цієї умови Україна ризикує втратити раніше запропоновані гарантії підтримки з боку США. Журналісти посилаються на українських та європейських чиновників, причетних до обговорення підготовки до голосувань.
Очікується, що президент Володимир Зеленський може оголосити про проведення виборів і референдуму 24 лютого. Водночас в Офісі президента офіційно не коментують ці дані, а посольство США в Україні утрималося від заяв. Співрозмовники FT зазначають, що проведення голосувань у такі терміни виглядає малореалістичним. Процес залежить від низки чинників, зокрема від готовності Росії укласти мирну угоду та від загальної безпекової ситуації в країні.
Разом з тим потенційний план може мати політичні переваги для чинного президента. Проведення виборів після досягнення домовленостей про мир теоретично може підвищити шанси Володимира Зеленського на переобрання та продемонструвати міжнародним партнерам готовність України до врегулювання конфлікту. Серед можливих перешкод називають не лише безпекові ризики, а й політичний контекст у США. У листопаді там відбудуться вибори, які традиційно сприймаються як індикатор довіри до чинного президента. Тому після травня фокус американської політики може зміститися на внутрішній порядок денний. Окремим складним питанням залишаються розбіжності щодо статусу тимчасово окупованих територій. Зокрема, сторони не мають спільного бачення майбутнього Донецької області та статусу Запорізької атомної електростанції. Також на можливі строки впливають атаки Росії на критичну інфраструктуру та ситуація на фронті.
Джерела зазначають, що план проведення виборів може змінюватися залежно від того, чи вдасться досягти мирної угоди, яку українська влада вважатиме справедливою та прийнятною для суспільства. Очікується, що Верховна Рада у березні та квітні має напрацювати необхідні законодавчі зміни для організації виборів і референдуму в умовах воєнного стану. Серед ключових викликів — організація голосування для військових на фронті та внутрішньо переміщених осіб. У президентському оточенні наголошують, що головною умовою залишається безпека. За словами джерела в президентських колах, без гарантій безпеки жодних оголошень про вибори не буде. У Верховній Раді також відреагували на публікацію. Народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що провести вибори та референдум у травні неможливо, оскільки відповідний законопроєкт навіть не підготовлений. Він вважає, що спочатку необхідно досягти домовленостей про мир, а вже після цього переходити до виборчого процесу.
Народний депутат Ярослав Железняк підтвердив, що дата 15 травня звучала під час засідання Погоджувальної ради парламенту як орієнтир для досягнення домовленостей у переговорах. Водночас, за його словами, ознак жорсткого дедлайну з боку США наразі немає, а політична логіка напередодні американських виборів передбачає прагнення продемонструвати результати на міжнародному напрямку.
Раніше повідомлялося про переговори між Україною та США щодо можливого досягнення миру вже у березні 2026 року. Тоді ж згадувалися сценарії проведення виборів і референдуму навесні. У Центральній виборчій комісії наголошують, що запровадження онлайн- або поштового голосування може створити додаткові ризики зовнішнього втручання. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що законодавчі ініціативи щодо виборів уже існують, однак ключовим питанням залишається гарантування безпеки.
Таким чином, можливість проведення виборів і референдуму навесні залежить від комплексу політичних, безпекових та міжнародних факторів. Остаточні рішення визначатимуться як розвитком переговорного процесу, так і ситуацією на фронті.
