Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан продовжує зміцнювати свій вплив у Європейському Союзі, об’єднавши навколо себе ультраправі сили в Європарламенті. За даними видання Politico, ця нова ультраправа група може стати серйозною загрозою для єдності ЄС у ключових питаннях, зокрема щодо підтримки України в її протистоянні з Росією.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зумів створити коаліцію однодумців, які поділяють його стратегічну мету – створення “Європи національних держав”. Під керівництвом угорського лідера нова ультраправа євроскептична група – “Патріоти за Європу” – стала третім за величиною блоком у Європарламенті.
Як пише Politico, угорському лідеру вдалося реорганізувати ультраправих Європи навколо свого іміджу та іміджу своєї партії Fidesz, яка була відкинутана політичне узбіччя після виходу з правоцентристської групи Європейської народної партії 2019 року.
Створення групи “Патріоти” демонструє, що Орбан набагато менш ізольований, ніж здавалося спочатку, і здатний створити коаліцію однодумців, які поділяють його стратегічну мету – створення “Європи національних держав”. Це говорить про те, що ультраправі групи в ЄС більшою мірою, ніж будь-коли, підтримують це бачення. І вони являють собою прямий виклик більш прагматичному популізму, який сповідує прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні.
Видання зазначає, що Орбан зміцнив свій союз з “Національним об’єднанням” Франції, найбільшою ультраправою партією на континенті, незважаючи на те, що їй не вдалося домогтися більшості на позачергових виборах у країні. Аналогічним чином, голландська ультраправа Партія свободи (PVV) Герта Вілдерса також перейшла до “Патріотів” із колишньої ультраправої групи парламенту – “Ідентичність і демократія” – після перемоги на торішніх виборах у Нідерландах і першого входження в коаліційний уряд.
Проте ця консолідація, як вважає Politico, не змінить балансу сил у парламенті і навряд чи матиме істотний вплив на формування політики ЄС – принаймні в короткостроковій перспективі.
Центристські партії, які виступають за ЄС, зберегли значну більшість у Брюсселі. Разом із “зеленими” вони легко набрали достатньо голосів, щоб перепризначити голову Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн на другий термін, а також підтримати її законодавчі пріоритети після цього.
Таким чином, “Патріоти” залишаться в опозиції з обмеженою можливістю впливати на законодавчий процес ЄС, пише видання. Чисельність групи дозволить їй отримати більше фінансування, стати помітнішою на парламентських засіданнях, але вона буде позбавлена будь-якого значного представництва в керівних органах парламенту.
Однак середньострокові проблеми набагато серйозніші, вважає Politico.
Із часом кількість “Патріотів” у Раді, найімовірніше, зростатиме, оскільки кілька національних виборів, запланованих на найближчі місяці та роки, мають усі шанси призвести до появи нових ультраправих урядів. Наприклад, у вересні відбудуться вибори в Австрії, де лідирує ультраправа Партія свободи, а восени наступного року – у Чехії, де впевнено лідирує націоналістична партія “Дія незадоволених громадян” колишнього прем’єр-міністра Андрея Бабіша.
Таким чином, хоча ультраправі партії продовжуватимуть боротися з внутрішніми розбіжностями з приводу політики, а фон дер Ляєн, як і раніше, зможе керувати з центру, результати кількох національних виборів цілком можуть дати цій групі більше представництво. І такий розвиток подій ризикує підірвати згуртованість ЄС у ключових питаннях, насамперед, бюджету ЄС, розширення і зовнішньої політики – особливо коли йдеться про Україну.
Шляхом умовлянь і фінансових маніпуляцій ЄС досі знаходив способи обійти неодноразові вето Орбана щодо України. Однак більш рішучу групу урядів, що неохоче погоджуватуться, буде набагато складніше стримати.
Однак це ще не остаточний варіант. Мелоні продовжує активно підтримувати Київ. Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо не дотримався своєї критики на адресу військової допомоги Києву і не став накладати вето. Те ж саме можна сказати і про нідерландську партію PVV, яка пом’якшила свою позицію після того, як погодилася зберегти підтримку України в Гаазі у складі правоцентристського коаліційного уряду.
Не виключено, що й інші дружні до росії вкрай праві партії можуть бути так само змушені змінити свою позицію. Але ризик того, що єдність Європи буде підірвано – особливо якщо колишній президент США Дональд Трамп переможе на президентських виборах у листопаді, – тепер явно зростає, зазначає видання.
