Керівники країн Європейського союзу збираються проголосувати за виділення фінансової допомоги Києву на суму 50 мільярдів євро під час саміту, запланованого на 1 лютого. Без такої підтримки, разом із фінансуванням від Сполучених Штатів, Україна може зіткнутися з труднощами у подальшій боротьбі з Росією та у підтримці своєї економіки.
“Відмова від цієї допомоги не розглядається, це для нас критично, оскільки це визначає своєчасність та повноту витрат, не пов’язаних з військовою діяльністю”, – зазначив голова фінансового комітету парламенту, Данило Гетманцев.
За словами видання, в даний час Київ використовує внутрішні резерви для розвитку власної військової промисловості, виплат зарплат солдатам та іншим працівникам служб безпеки, а також для соціального захисту пенсіонерів та вимушених переселенців. Західні кредити та гранти покривають витрати на придбання та обслуговування іноземної зброї, а також важливі соціальні витрати, такі як оплата державних службовців, медичних та освітніх працівників. Уряд планує отримати фінансову допомогу на суму 37 мільярдів доларів у цьому році, що практично покриє дефіцит бюджету, оцінений у 39 мільярдів доларів.
За розрахунками Центру економічної стратегії, з моменту російського вторгнення у лютому 2022 року західні спонсори надали фінансову допомогу на загальну суму близько 73,6 мільярда доларів. Україна планує отримати усього 122 мільярди доларів від Міжнародного валютного фонду в період з 2023 по 2027 рік.
Фінансовий потік з Європейського союзу та Сполучених Штатів в останні місяці значно сповільнився, унаслідок конфлікту на Близькому Сході та початку виборчого періоду у Сполучених Штатах. Ці події вивели найбільшу війну в Європі за останні 80 років із фокусу новин. У поточному місяці Україна не отримала жодної офіційної фінансової допомоги.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та Роберт Фіцо зі Словаччини виступили проти подальшої фінансової підтримки України з бюджету ЄС. Вони аргументують, що фінансування повинно бути розподілене на чотири транші, кожен з яких може бути заблокований у будь-який момент. Орбан зазначає, що стикається із зростаючим тиском на припинення опору.
У Сполучених Штатах фінансова допомога Україні стала предметом політичної боротьби між республіканцями та демократами у питаннях прикордонної політики. Навіть за підтримки президента Джо Байдена, речник Палати представників Майк Джонсон вимагає пояснень від Білого дому щодо кінцевої мети допомоги Україні перед тим, як голосувати за нові фінансові підтримки для Києва.
Умови політичних та бюрократичних протиріч відображаються на рішеннях уряду в Києві, який тимчасово затримує дії, надіючись не втратити можливість отримати важливу підтримку.
Сприятливу перспективу для України намічають не всі владні чиновники, як зазначив Гетьманцев. Країна нині має понад 40 мільярдів доларів у валютних резервах і може розраховувати на поліпшення збору податків та здатність привертати кошти через внутрішні позики.
“Україна може деякий час забезпечувати своє утримання за рахунок власних внутрішніх ресурсів”, – повідомив голова Національного банку України, Андрій Пишний. “Навіть при реалізації ризиків, пов’язаних із регулярністю та своєчасністю припливу міжнародної допомоги, ми залишаємося оптимістичними”.
Проте, заступник директора київського Центру економічної стратегії, Марія Репко, наголошує на суворій реальності, яка полягає в неможливості покриття невійськової частини державних витрат з внутрішніх ресурсів в умовах війни. Це особливо важко здійснити внаслідок територіальних втрат, що спричинили різке зменшення ВВП.
ВВП України скоротився на 28,8% у перший рік війни та відновився лише на 5% минулого року. Це враховуючи іноземну допомогу, еквівалентну 20% ВВП. Марія Репко підкреслює, що умови військового конфлікту та відсутність міжнародної допомоги ставлять Київ перед необхідністю друкування грошей для забезпечення внутрішніх зобов’язань.
Мінімізація фінансової підтримки може мати серйозні наслідки для України, визнає голова Національного банку Андрій Пишний, оскільки це приведе до “перерозподілу обмежених ресурсів української економіки на пріоритетні потреби бюджету”. Відновлення міжнародного фінансування є критично важливим для забезпечення української економіки ресурсами.
Однак однією з найсильніших аргументацій на користь подальшої підтримки є те, що відмова від неї виявиться вартішою для Європи в цілому. За думкою Пишного, поразка України призведе до значного та тривалого збільшення витрат на оборону по всьому континенту для стримування Росії, яка демонструє реваншистські тенденції.
“Перемога України ключова для зниження загроз безпеки на континенті”, – відзначив Пишний, зауваживши, що обіцяний пакет у 50 мільярдів євро, який буде затверджений цього тижня, залишається невеликим порівняно з загальним розміром європейської економіки.
Слід відзначити, що у грудні виникли труднощі з ухваленням пакету допомоги в розмірі 60 мільярдів доларів в Конгресі США та пакету Євросоюзу на 2024-2027 роки на 50 мільярдів євро.
Прогнозуючи, Національний банк України розраховує на отримання міжнародної допомоги у розмірі 37 мільярдів доларів у 2024 році, і голова банку Андрій Пишний вірить, що ці кошти надійдуть “найближчими місяцями”.
