Україна дедалі більше готується до сценарію, за якого їй доведеться самостійно гарантувати власну безпеку, не покладаючись на формальні гарантії союзників у майбутній мирній угоді. Про це повідомляє Politico, аналізуючи зміну підходів Києва до оборони на тлі війни з Росією.
Як зазначає видання, в українському керівництві зростає скепсис щодо ефективності міжнародних зобов’язань, які не мають сили механізмів колективної оборони НАТО. У разі відсутності членства в Альянсі Україна змушена розраховувати переважно на власні можливості, а двосторонні угоди з партнерами розглядаються як допоміжний, але не вирішальний фактор.
У Європейському Союзі раніше закликали перетворити Україну на так званого «сталевого їжака» — державу з потужною обороною, яка не стане легкою здобиччю для нинішніх чи майбутніх агресорів. Йдеться про формування постійної та численної армії, активний розвиток безпілотних технологій, ракетних програм і власного виробництва озброєнь.
Втім, реалізація такого підходу потребує глибоких структурних змін. Серед ключових завдань — реформа оборонного сектору, оновлення системи закупівель, модернізація підходів до набору та підготовки особового складу, а також масштабні фінансові вливання з боку держави.
Додаткові ризики пов’язані з непередбачуваністю позиції США, що також змушує Київ переглядати свої довгострокові безпекові стратегії. Саме тому під час мирних переговорів Україна наполягала на збереженні армії чисельністю до 800 тисяч військовослужбовців.
Як підкреслює Politico, навіть у разі перемир’я утримання такої армії вимагатиме колосальних ресурсів і системної підтримки економіки та бюджету. Юридично зобов’язуючі угоди зі США та європейськими країнами, а також можлива присутність багатонаціональних сил розглядаються в Києві лише як доповнення до власної обороноздатності, а не як її заміна.
