У величезному багатогодинному і сумбурному інтерв’ю Путіна американському журналісту Карлсону політолог Віктор Небоженко виокремлює головне, заради чого все це і затівалося. Путін озвучив послання Трампу — і Трамп його почув.
У величезному багатогодинному і сумбурному інтерв’ю президента Росії Путіна американському й антиукраїнському журналістові, запеклому прихильнику Трампа Карлсону можна все-таки виділити основний зміст, певний каркас, заради якого і зроблено було це інтерв’ю.
- Путін намагався прорвати інформаційну блокаду, яку сам нав’язав світу, і намагався змінити негативне уявлення Заходу навіть не стільки про Росію, яка віроломно напала на Україну, а про нього особисто. Путін дві години невпинно захищав то своє право, то необхідність нападу Росії на Україну. У хід йшло все — від історичної фальсифікації до відкритої ненависті до України.
- Під час свого монологу-інтерв’ю Путін постійно намагався передати Заходу, через голову України і за рахунок України, пропозицію зупинки війни і мирного договору із Заходом, який він часто плутав із капітуляцією України.
- При цьому добре було видно, як Путін, звертаючись до Заходу, постійно кидався з однієї крайності в іншу. Путін то поважав Захід і майже не приховував своєї ностальгії за тими часами, коли провідні західні політики приймали його як рівного і навіть прийняли до сімки наймогутніших держав світу, то він зривався і намагався погрожувати “загниваючому Заходу”, якщо він не піде назустріч Кремлю. Найчастіше це було схоже на “комплекс покинутої дружини” або стратегію “зеленого винограду”. Добре було видно, що він заздрить Заходу, боїться Захiд, ображений на Захід, який відкинув його після нападу на Україну. Для Путіна досі так і не стало зрозумілим, чому Захід став на бік України, а не підтримав агресію Росії.
- Але коли Путіну під час інтерв’ю потрібно було щось конкретизувати у своїх претензіях і пропозиціях світові, то виявлялося, що він уже звертається не до колективного Заходу, не до Європи, НАТО або США, а тільки до Трампа, якого він сприймає як рятівника у світі, Європі та Україні. Ось для чого йому був потрібен саме Карлсон, який міг би узгодити стратегію боротьби Трампа і Путіна в президентській кампанії 2024 року проти Байдена і боротьбі з Україною.
І Трамп його почув.
