Позначка: збір

  • Псевдозбір на лікування СМА: Гусаков повернувся в Україну та отримав нову підозру

    Псевдозбір на лікування СМА: Гусаков повернувся в Україну та отримав нову підозру

    Львів’янину, підозрюваному у шахрайському зборі коштів нібито на лікування спінально м’язової атрофії (СМА), змінено підозру після повернення в Україну. Про це 25 березня повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора. Хоча ім’я в повідомленні не названо, йдеться про Назарія Гусакова.

    Підозрюваний повернувся після перебування в Італії, де проходив лікування. Правова кваліфікація його дій не змінилася, однак слідство встановило більшу кількість потерпілих — із 34 до 96 осіб, а також збільшилося завдане збитки — із 1,3 млн до 2 млн гривень.

    За даними слідства, Гусаков організував у соцмережах та Telegram-каналах кампанію зі збору коштів, стверджуючи про критичну потребу в дороговартісному препараті для лікування СМА. Водночас, як зазначає Львівська міська рада, із червня 2024 року він отримував цей препарат безоплатно за рахунок місцевого бюджету.

    Для збору грошей використовувалися платформи PayPal та BuyMeACoffee із залученням медійних осіб та інфлюенсерів. Слідство вважає, що частину зібраних коштів могли витрачати на азартні ігри, інвестиції в криптовалюту та особисті потреби.

    Під час обшуків за місцем проживання вилучено мобільний телефон і флеш-накопичувачі, наразі триває їх додаткове дослідження.

    До суду скеровано клопотання про цілодобовий домашній арешт Гусакова. Він зможе залишати місце проживання лише для отримання медичної допомоги або під час повітряної тривоги для укриття.

  • Google заплатить $135 млн за незаконний збір даних користувачів Android

    Google заплатить $135 млн за незаконний збір даних користувачів Android

    Корпорація Google погодилася виплатити 135 мільйонів доларів для врегулювання колективного позову користувачів Android, які звинуватили компанію в незаконному зборі мобільних даних. Йдеться про несанкціоноване використання стільникового трафіку навіть після вимкнення сервісів. Про це повідомляє Reuters.

    Попередню мирову угоду вже подали до федерального суду в Сан-Хосе (штат Каліфорнія), однак вона ще має бути затверджена суддею. Позов охоплює власників Android-пристроїв, які користувалися ними з 12 листопада 2017 року.

    Позивачі стверджували, що Google продовжував збирати та передавати мобільні дані, за які користувачі платили своїм операторам зв’язку, навіть у тих випадках, коли додатки компанії були закриті, геолокацію вимкнено, а екран смартфона заблоковано. За їхніми словами, ці дані використовувалися для розробки продуктів і таргетованої реклами, що вони розцінили як незаконне привласнення чужої власності.

    У Google заперечили будь-які порушення, проте погодилися на мирове врегулювання спору. У межах домовленостей компанія зобов’язалася не передавати дані без явної згоди користувачів під час первинного налаштування Android-пристроїв. Також Google пообіцяла спростити можливість відключення передачі даних за допомогою окремих перемикачів та чіткіше прописати інформацію про обробку даних в умовах сервісу Google Play.

    Адвокат позивачів Глен Саммерс заявив, що сума у 135 мільйонів доларів є найбільшою виплатою в історії справ такого типу. Максимальна компенсація для одного учасника колективного позову становитиме до 100 доларів. Водночас юристи позивачів можуть отримати гонорар у розмірі до 39,8 мільйона доларів — приблизно 29,5% від загальної суми врегулювання.

    Судовий розгляд у справі був запланований на 5 серпня, однак у разі затвердження мирової угоди процес буде припинено. Офіційних коментарів Google наразі не надає.

  • Україна зібрала майже 60 млн тонн зернових у 2025 році

    Україна зібрала майже 60 млн тонн зернових у 2025 році

    Україна завершила збір врожаю 2025 року, зібравши 57,6 млн тонн зернових та 17,3 млн тонн олійних культур. Після завершення збирання кукурудзи загальний обсяг виробництва зернових очікується на рівні близько 60 млн тонн.

    За обсягами виробництва зернових Україна посідає друге місце серед країн Європейського Союзу — після Франції і випереджає Німеччину та Польщу. У виробництві кукурудзи Україна є безумовним лідером: зібрано 23,5 млн тонн проти 57 млн тонн загального обсягу цієї культури в ЄС. Також країна лідирує у виробництві соняшника — 9 млн тонн проти 8,5 млн тонн у всіх країнах ЄС разом.

    Середня врожайність зернових становить 5,08 т/га, що лише на 14 відсотків нижче середнього показника у країнах ЄС. За цим показником Україна посідає 18 місце серед 27 держав ЄС. Водночас провідні виробники, Франція та Німеччина, демонструють врожайність на 42-48 відсотків вищу за українську.

    У Міністерстві аграрної політики зазначили, що такий розрив не пов’язаний із кліматичними умовами, оскільки виробництво у цих країнах зосереджене на схожих агрокліматичних широтах. Це свідчить про великий потенціал України для підвищення врожайності за рахунок інвестицій, сучасних технологій, розвитку аграрної інфраструктури та доступу до фінансування.

  • В Україні запрацювала платформа підписка на військо

    В Україні запрацювала платформа підписка на військо

    В Україні запустили платформу підписка на військо, яка дозволяє кожному громадянину оформити регулярну фінансову підтримку конкретної бригади сил оборони. Проєкт створений для того, щоб забезпечити військові підрозділи передбачуваними надходженнями, завдяки яким вони зможуть планувати закупівлі, а не покладатися лише на термінові збори.

    За інформацією ініціаторів, платформа вже працює по всій країні, а бригади отримують кошти на напряму на свої казначейські благодійні рахунки. Усі надходження переказуються без комісій і посередників, що гарантує максимальну ефективність використання зібраних грошей.

    Щоб підтримати армію, достатньо зайти на сайт subscribetoarmy.com, обрати бригаду, визначити суму внеску від 10 гривень та встановити періодичність щоденну, щотижневу або щомісячну. Усі транзакції фіксуються у відкритих дашбордах, де відображаються суми надходжень, кількість підписок та загальна статистика по кожному підрозділу.

    Бригади можуть долучатися до платформи за власною ініціативою: після звернення та верифікації підрозділ отримує власну сторінку, а всі регулярні надходження автоматично надходять на його офіційний рахунок. Технічну підтримку забезпечує команда проєкту.

    Наразі до підписки на військо вже підключено понад 150 бригад, а мета проєкту охопити всі бойові бригади сил оборони України до кінця 2026 року.

    Розробники платформи підкреслюють, що навіть мінімальна залученість громадян може мати потужний вплив. Якщо лише 1 відсоток українців оформлять підписку на 100 гривень, армія щомісяця отримуватиме близько 37 мільйонів гривень, цих коштів достатньо для закупівлі сотень дронів, засобів зв’язку та технічного забезпечення, причому планово, а не в авральному режимі.

  • Збір зернових в Україні наближається до фінішу

    Збір зернових в Україні наближається до фінішу

    Станом на 21 листопада українські аграрії намолотили 50,93 млн тонн зернових культур, обмолотивши 88% засіяних площ. Загальна площа збору становить 10,23 млн га, і темпи жнив свідчать про один із найстабільніших сезонів за останні роки.

    Пшениці зібрано 22,96 млн тонн з площі 5,05 млн га. Ячменю намолочено 5,42 млн тонн на 1,36 млн га, гороху – 672,5 тис. тонн із 275,1 тис. га. Найбільші обсяги у структурі врожаю демонструє кукурудза – 20,84 млн тонн на площі 3,12 млн га, що становить 71% засіяних площ. Інших зернових і зернобобових культур зібрано 896,5 тис. тонн на території 327,6 тис. га.

    Серед регіонів лідерами за валовим збором традиційно залишаються Чернігівщина, де отримано понад 4,57 млн тонн зернових із площі 637,9 тис. га, та Хмельниччина з врожаєм 4,89 млн тонн на 574,7 тис. га. До трійки областей також входить Вінниччина з результатом 4,26 млн тонн і Одещина, де зібрано 4,06 млн тонн.

    Паралельно триває збір олійних культур, яких на сьогодні отримано 17,05 млн тонн. Соняшнику зібрано 9,01 млн тонн на площі 4,79 млн га, сої – 4,72 млн тонн із 1,98 млн га, а ріпаку – 3,31 млн тонн на 1,26 млн га. Практично завершено збір сої та соняшнику, а ріпак уже повністю обмолочено.

    Завершується і кампанія збирання цукрових буряків. Накопано 9,96 млн тонн на площі 186,6 тис. га, що становить 94% засіяних площ.

  • Туристичний збір в Україні зріс на третину

    Туристичний збір в Україні зріс на третину

    У січні-вересні 2025 року туристичний збір в Україні зріс на третину порівняно з аналогічним періодом минулого року, досягнувши 234,4 млн грн. Зростання склало 35,7 %, повідомила Державна податкова служба.

    Київ залишається лідером за надходженнями, на нього припадає майже чверть загальної суми – 52,8 млн грн. Серед інших регіонів найбільші надходження забезпечили Львівська область (42,5 млн грн), Івано-Франківська (32,5 млн грн) та Закарпатська область (21,2 млн грн). Для порівняння, за дев’ять місяців 2024 року туристичний збір становив 172,8 млн грн.

    Туристичний збір сплачують податковим агентам громадяни України, іноземці та особи без громадянства як авансовий внесок перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання. Податкові агенти – суб’єкти господарювання, які надають послуги з тимчасового розміщення, наприклад, у готелях, хостелах чи будинках відпочинку, перераховують збори до місцевого бюджету.

    Ставки збору встановлюють місцеві ради за кожну добу проживання: до 0,5 % мінімальної зарплати для громадян України та до 5 % для іноземців.

  • Lufthansa скорочує сотні рейсів через високі податки

    Lufthansa скорочує сотні рейсів через високі податки

    Подорожі всередині Німеччини наступного літа можуть стати складнішими та дорожчими через масштабне скорочення рейсів авіакомпанією Lufthansa. Генеральний директор компанії Карстен Шпор повідомив, що авіаперевізник розглядає скасування близько 100 внутрішніх рейсів щотижня через надвисокі державні податки та збори, які роблять перельоти збитковими.

    За словами Шпора, ситуація досягла критичної точки. Без скорочення витрат подальші обмеження рейсів будуть неминучі. Відзначається, що державні витрати на діяльність авіакомпанії в Німеччині подвоїлися з 2019 року, що значно підвищило фінансове навантаження на Lufthansa.

    Як зазначив очільник компанії, такі кроки є необхідними для стабілізації роботи авіакомпанії та збереження економічної життєздатності внутрішніх перельотів у країні.

  • Українські аграрії завершили збір пшениці

    Українські аграрії завершили збір пшениці

    В Україні завершено збирання основних зернових культур – пшениці, ячменю та гороху. Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України у п’ятницю, 26 вересня.

    Станом на цю дату аграрії вже намолотили 30,4 млн тонн зернових культур із площі 7,2 млн га, що становить 63% засіяних площ. Зокрема, пшениці зібрано 22,5 млн тонн із площі 5,02 млн га, ячменю – 5,3 млн тонн (1,35 млн га), гороху – 626,6 тис. тонн (266 тис. га), кукурудзи – 964,2 тис. тонн (195,9 тис. га). Інших зернових і зернобобових намолочено ще 859,4 тис. тонн на площі 308,7 тис. га.

    Найбільший врожай зернових зібрали аграрії Одеської області – майже 3,7 млн тонн із площі понад 1,1 млн га. Високі показники також продемонстрували Вінниччина – 2,4 млн тонн (436 тис. га), Кіровоградщина – 2,2 млн тонн (541,3 тис. га) та Хмельниччина – 2,1 млн тонн (309,6 тис. га).

    Крім того, завершено збирання ріпаку – 3,3 млн тонн із площі 1,27 млн га. Сої намолочено 1,5 млн тонн із площі 749,7 тис. га, соняшнику – понад 4,1 млн тонн (2,24 млн га). Цукрових буряків викопано 1,42 млн тонн із площі 29 тис. га.

    Таким чином, українські аграрії успішно завершили ключовий етап жнив, забезпечивши стабільні обсяги зернового виробництва попри складні умови воєнного часу.

  • Google оштрафовано на $425 млн за незаконний збір даних користувачів

    Google оштрафовано на $425 млн за незаконний збір даних користувачів

    Компанія Google визнана винною у порушенні права на приватність користувачів і має сплатити 425,7 млн доларів компенсації майже 98 мільйонам позивачів у США. Про це повідомляє Reuters.

    Суд встановив, що Google продовжувала збирати дані користувачів навіть після того, як ті вимкнули функцію «Активність в Інтернеті та програмах» та інші підпараметри відстеження. Це означає, що компанія отримувала інформацію про використання сервісів Chrome, Google Maps та Google News, всупереч обіцянкам користувачам про захист їхньої приватності.

    За словами речника Google Хосе Кастанеди, компанія надає користувачам інструменти контролю над даними, і коли люди вимикають персоналізацію, Google поважає їхній вибір. Водночас компанія планує подавати апеляцію на рішення суду.

    Цей випадок став продовженням серії позовів проти Google за порушення конфіденційності. На початку 2025 року компанія вже сплатила майже 1,4 млрд доларів у рамках звинувачень у порушенні законів штату Каліфорнія про захист персональних даних. Тоді мова йшла про збір даних без згоди користувачів і неправильне відображення налаштувань конфіденційності.

    Наразі штраф у $425 млн є наслідком колективного позову, який охоплює майже 98 мільйонів користувачів, які раніше намагалися відключити збір даних, але не були впевнені, що їхні налаштування дійсно працюють. Судовий процес привернув широку увагу через питання дотримання приватності у великих технологічних компаніях і підкреслив важливість контролю користувачів над власною інформацією.

    Google, як і раніше, є однією з найбільших технологічних компаній у світі, але численні позови з приводу конфіденційності показують, що користувачі та регулятори дедалі частіше стежать за дотриманням їхніх прав на захист особистих даних. У компанії відзначили, що вживають додаткові заходи, щоб удосконалити налаштування конфіденційності та забезпечити користувачам прозорість збору даних.

  • Китай продовжив відстрочення тарифу на американські товари на 90 днів

    Китай продовжив відстрочення тарифу на американські товари на 90 днів

    Китай синхронно з США продовжив на 90 днів відстрочення застосування митного тарифу у розмірі 24% на американські товари. Про це повідомило Міністерство торгівлі КНР. Водночас збір решти 10% тарифу на ці товари залишається чинним.

    З 12 серпня 2025 року призупинення дії тарифу триватиме додатковий період, що узгоджено з відповідними діями Сполучених Штатів.

    Китай також заявив про намір вжити заходів для призупинення або скасування нетарифних контрзаходів щодо США. До них належать внесення американських компаній до “чорних списків” та обмеження експорту рідкісних земельних елементів. Такі зобов’язання відповідають домовленостям, досягнутим у травні 2025 року в Женеві.