centernews360

Позначка: зарплата

  • 10 тисяч мінімалки та дешеві продукти: Терехов оголосив план порятунку українців від бідності

    10 тисяч мінімалки та дешеві продукти: Терехов оголосив план порятунку українців від бідності

    Мер Харкова Ігор Терехов заявив про необхідність терміново підвищити мінімальну заробітну плату та пенсії в Україні. Він пропонує встановити мінімалку на рівні не менше 10 тисяч гривень, а мінімальну пенсію підняти до 6 тисяч гривень. За словами очільника міста, такі радикальні заходи потрібні для підтримки громадян на тлі стрімкого зростання рівня бідності, викликаного війною.

    Свою позицію Терехов пояснює критичною ситуацією в країні, де бойові дії спричинили втрату робочих місць, житла та заощаджень, а також спровокували значне зростання цін. Мер навів дані Всесвітнього банку, згідно з якими у 2025 році за межею бідності опинилися 41,6% українців, тоді як до повномасштабного вторгнення у 2021 році цей показник складав лише 20%. Особливо вразливими є люди, які живуть від зарплати до зарплати, адже будь-яка непередбачувана подія, наприклад, хвороба, може миттєво відкинути їх за межу виживання.

    Окрім зростання соціальних виплат, харківський міський голова ініціює зниження податкового навантаження. Зокрема, Терехов пропонує зменшити ПДВ на базові продукти харчування з поточних 20% до 5%. При цьому він наголосив на необхідності жорсткого державного контролю, щоб це зниження справді відобразилося на цінниках для покупців, а не було поглинуте прибутком торговельних мереж. Також мер виступає за розширення державної програми компенсації вартості життєво необхідних лікарських засобів. Водночас Терехов категорично висловився проти введення нових податків для населення, таких як ПДВ для ФОП або підвищення загальних податкових ставок, оскільки це призведе лише до додаткових витрат громадян та нівелює ефект від підвищення їхніх доходів.

  • Втратять бронювання через зарплату: підприємства масово позбавлятимуть права на відстрочку для працівників

    Втратять бронювання через зарплату: підприємства масово позбавлятимуть права на відстрочку для працівників

    В Україні оновили правила бронювання працівників від мобілізації, запровадивши жорсткі фінансові вимоги до приватних компаній. У 2026 році підприємства ризикують втратити статус критично важливих, а їхні співробітники – право на відстрочку, якщо середня заробітна плата впаде нижче встановленого державою мінімуму або з’являться борги перед бюджетом.

    Згідно з новими нормами, для отримання броні середня зарплата на підприємстві має становити не менше трьох мінімальних. У грошовому еквіваленті це 25 941 гривня для більшості приватних компаній та 21 618 гривень для бізнесу, що функціонує у прифронтових регіонах. Ця вимога стосується виключно приватного сектору – на державні та комунальні установи вона не поширюється. Якщо під час перевірки виявиться невідповідність рівня зарплат, компанія повністю втратить можливість оформлювати відстрочку для персоналу.

    Також продовжує діяти суворий ліміт на кількість заброньованих – не більше 50% від усіх військовозобов’язаних працівників у штаті. Якщо автоматична перевірка державних реєстрів зафіксує перевищення цієї квоти у застосунку «Дія», керівники зобов’язані скоротити списки протягом 10 днів. Крім того, людина може бути заброньованою виключно за своїм основним місцем роботи.

    Додатковою підставою для скасування статусу критично важливого підприємства стане наявність заборгованості зі сплати податків. Водночас отримати такий статус компанії можуть і за іншими критеріями – наприклад, якщо вони сплачують понад 1,5 мільйона євро податків на рік або мають загальний дохід у розмірі понад 32 мільйони євро.

  • Виплата зарплати з готівкової виручки: скільки днів можна тримати гроші в касі та які існують обмеження

    Виплата зарплати з готівкової виручки: скільки днів можна тримати гроші в касі та які існують обмеження

    Багатьох підприємців турбує практичне запитання: скільки днів дозволяється тримати гроші в касі після отримання готівкової виручки, якщо ці кошти планується використати на виплату заробітної плати працівникам?

    Коротка та офіційна відповідь на це запитання звучить так: «Суб’єкти господарювання не мають права накопичувати готівкову виручку (готівку) в касі понад установлений ліміт каси для здійснення витрат до настання строків цих виплат».

    Така категорична заборона чітко прописана в абзаці другому пункту 17 Положення № 148*. Однак на практиці ситуація не настільки безвихідна. Ця жорстка норма пом’якшується іншими положеннями згаданого документа, якими бізнес може цілком легально та вміло скористатися. Важливим нюансом є і те, що наразі прямі фінансові санкції до самого підприємства-порушника за такі дії відсутні. Втім, розслаблятися не варто: зберігається реальна загроза накладення адміністративних штрафів безпосередньо на посадових осіб компанії.

    *Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148.

  • Фінансові підсумки «Укрпошти»: збитки скоротилися вдвічі, але компанія «в мінусі» четвертий рік поспіль

    Фінансові підсумки «Укрпошти»: збитки скоротилися вдвічі, але компанія «в мінусі» четвертий рік поспіль

    Національний оператор поштового зв’язку «Укрпошта» оприлюднив офіційний фінансовий звіт за підсумками 2025 року. Згідно з документом, компанія завершила звітний період із чистим збитком після оподаткування у розмірі 206,551 мільйона гривень. Це вже четвертий рік поспіль, коли державний оператор демонструє негативний фінансовий результат — останнім прибутковим роком для підприємства залишається довоєнний 2021 рік.

    Попри загальну збитковість, динаміка свідчить про суттєве оздоровлення фінансових показників. Порівняно з 2024 роком, коли чисті збитки становили 413,204 мільйона гривень, «Укрпошті» вдалося скоротити дефіцит рівно наполовину (на 206,653 млн грн). Загальна виручка компанії за 2025 рік зросла на 1,1% і досягла близько 13,1 мільярда гривень, хоча цей показник виявився дещо нижчим за початкові оптимістичні плани. Водночас операційний прибуток компанії (EBITDA) продемонстрував позитивний тренд, збільшившись до 503 мільйонів гривень проти 472 мільйонів роком раніше, що свідчить про ефективність операційної діяльності, попри макроекономічні виклики.

    Основними факторами, що стримали вихід компанії «в плюс», стали прискорений перехід українських пенсіонерів на обслуговування у банківські установи (доходи від доставки пенсій та грошової допомоги впали на 8% — до 2,58 млрд грн), а також затримки з погодженням продажу непрофільних активів та нерухомості з боку акціонера. Частково компенсувати ці втрати вдалося завдяки зростанню обсягів внутрішніх та міжнародних посилок на 9% та жорсткій оптимізації адміністративних і загальних операційних витрат підприємства.

    Дискусії навколо зарплати очільника компанії
    Традиційно високу увагу суспільства привернуло питання винагороди вищого керівництва державного оператора на тлі його загальних фінансових збитків. Генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський підтвердив, що його загальний річний дохід до оподаткування становить 11 723 286 гривень.

    Ця сума включає базовий посадовий оклад, а також обов’язкову 15-відсоткову надбавку за роботу з документами, що становлять державну таємницю. У середньому щомісячні нарахування топменеджера складають близько 970 009 гривень. Журналісти та аналітики зазначають, що такий рівень оплати праці керівника української державної компанії перевищує офіційний річний оклад президента США, проте сам Смілянський неодноразово наголошував, що у приватному секторі та до переходу на держслужбу його доходи були значно вищими, а поточний контракт не передбачає нарахування додаткових премій з початку 2022 року.

  • В Україні готують армійську реформу: чіткі терміни служби та виплати до 400 тисяч гривень

    В Україні готують армійську реформу: чіткі терміни служби та виплати до 400 тисяч гривень

    Міністерство оборони, Генеральний штаб та Офіс президента розробляють нову систему контрактів для військовослужбовців. Проєкт запроваджує фіксовані терміни служби як для чинних військових, так і для новобранців, а також пропонує суттєве збільшення грошових виплат за участь у бойових діях.

    Згідно з новими правилами, бійці зможуть обирати між трьома видами контрактів. Для чинних військових на бойових посадах термін служби становитиме 10 місяців, для новобранців на таких же посадах – 14 місяців. Для решти спеціальностей, включаючи операторів БпЛА, медиків чи фахівців із комунікацій, термін контракту складе 2 роки. Важливо, що мобілізовані отримають право на гарантовану демобілізацію та індивідуальну відстрочку після завершення служби.

    Фінансова частина реформи передбачає підвищення мінімальних виплат у тилу з 20 до 30 тисяч гривень. Для командирів передбачено двократне зростання зарплати. Для тих, хто виконує завдання на передовій, запроваджують систему винагород за ризик «10/20/40». Додаткові виплати розраховуватимуться подобово: 10 тисяч гривень за перебування на позиції, 20 тисяч за штурмові дії чи зачистку територій та 40 тисяч за активний наступ.

    «Опція не підписувати контракт залишиться. Але у контрактників з’являться чіткі терміни служби: 10 місяців – для діючих військових на бойових посадах, 14 місяців – для новобранців-претендентів на бойові посади, 2 роки для всіх інших посад – від пілота БпЛА до медійника. До того ж вони самі можуть вибирати собі посади – і бойові, і тилові», – повідомило джерело у військовому керівництві держави.

    За такого підходу піхотинець, який регулярно виконує бойові завдання, зможе отримувати значно вище грошове забезпечення.

    «10 тисяч в день за перебування на позиції. 20 – за ударно-пошукові дії (повернення втрачених позицій, зачистка). 40 – за активні наступальні дії. В середньому піхотинець, який регулярно виконує бойові завдання, буде отримувати 250 – 400 тисяч в місяць», – пояснив співрозмовник, залучений до розробки армійської реформи.

  • Податки на зарплати: українці платять більше, ніж у Польщі

    Податки на зарплати: українці платять більше, ніж у Польщі

    Станом на квітень 2026 року податкове навантаження на доходи фізичних осіб в Україні залишається вищим, ніж у Польщі, якщо враховувати не лише номінальні ставки, а й механізми розрахунку податків.

    В Україні діє фіксована система оподаткування зарплат: 18% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору. Загальна ставка становить 23% і застосовується до всієї суми доходу без будь-якого неоподатковуваного мінімуму. Податок утримується з першої заробленої гривні незалежно від рівня доходу.

    У Польщі використовується прогресивна шкала. Базова ставка податку (PIT) становить 12% для річного доходу до 120 тисяч злотих (приблизно 1,5 млн грн). Лише частина доходу, що перевищує цей рівень, оподатковується за ставкою 32%.

    Ключовим елементом польської системи є неоподатковуваний мінімум — 30 тисяч злотих на рік (понад 300 тисяч грн), який повністю звільнений від оподаткування. Це означає, що значна частина доходу не потрапляє під податок взагалі.

    Окрім цього, польське законодавство передбачає автоматичні витрати на отримання доходу, які зменшують базу оподаткування. Для працівників це фіксовані щомісячні відрахування, які залежать від місця проживання та роботи. Наприклад, для тих, хто працює в іншому місті, ці відрахування є вищими.

    Суттєвим елементом є і система податкових пільг. У Польщі діє звільнення від податку для осіб віком до 26 років у межах встановленого доходу. Також застосовуються податкові пільги для сімей із дітьми, включно з відрахуваннями на кожну дитину, що безпосередньо зменшує суму податку.

    Додатково передбачена можливість спільного декларування доходів подружжям, що дозволяє перерозподіляти податкове навантаження між членами сім’ї та знижувати ефективну ставку.

    В Україні подібні інструменти мають обмежене застосування. Податкова соціальна пільга існує, однак вона доступна лише для низьких доходів і фактично не впливає на більшість працюючих. Механізмів системного зменшення бази оподаткування або широких сімейних пільг не передбачено.

    Різниця проявляється і в практичних розрахунках: при однаковому рівні заробітної плати працівник у Польщі отримує більшу суму «на руки» за рахунок неоподатковуваного мінімуму, нижчої стартової ставки та системи відрахувань.

  • Труханову виплатили компенсацію за невикористані дні відпустки

    Труханову виплатили компенсацію за невикористані дні відпустки

    Колишній міський голова Одеси Геннадій Труханов, який потрапив у скандал через звинувачення у наявності громадянства Росії, отримав 545 тисяч гривень компенсації за невикористані відпустки при звільненні з посади.

    Виплата була здійснена у межах остаточного розрахунку з Одеською міською радою. Компенсацію нарахували за 324 календарні дні невикористаної відпустки, накопиченої Трухановим у період з 2017 по 2025 роки. Розпорядження про проведення остаточного розрахунку підписав міський голова Одеси 6 листопада 2025 року.

    За період із 1 січня по 30 жовтня 2025 року Труханов отримав понад 1,19 мільйона гривень заробітної плати. Таким чином, загальні виплати колишньому меру за роботу в Одеській міській раді у 2025 році сягнули понад 1,7 мільйона гривень. Попри позбавлення громадянства, Труханов продовжує отримувати пенсію, яка, за його словами, наразі не чіпалася. Його рахунки заблоковані, а замість паспорта він має довідку з фото, що підтверджує його статус особи, позбавленої громадянства.

    21 січня 2025 року Труханова відпустили з-під домашнього арешту, а у листопаді того ж року за нього внесли повну заставу у розмірі 42 мільйонів гривень.

  • В Україні в березні зростуть зарплати: хто і скільки отримуватиме

    В Україні в березні зростуть зарплати: хто і скільки отримуватиме

    У березні середня зарплата в Україні може зрости приблизно на 1,5% порівняно з лютим, або на 400–450 грн, прогнозує економічний експерт Олег Пендзин. Основними чинниками зростання він називає дефіцит робочої сили, посилення конкуренції за персонал та поступову адаптацію економіки до умов воєнного часу.

    Пендзин підкреслив, що автоматичного підвищення заробітків не буде, а розрив між високими і низькими зарплатами продовжить збільшуватися. За його словами, у держбюджеті на 2026 рік середня зарплата закладена на рівні 30 032 грн, і цей показник, ймовірно, буде перевищено вже у першому півріччі.

    «Стабільне підтягування ринку до цієї позначки триватиме весною. Основні причини зростання — ефект підвищення мінімальної зарплати у січні та зменшення пропозицій на ринку серед дефіцитних спеціальностей через мобілізацію. Найбільший приріст спостерігатиметься серед станочників, будівельників, водіїв, інженерів-конструкторів, технологів та висококваліфікованих ІТ-фахівців. Бюджетники навряд чи отримають підвищення, а працівники офісних сфер мають заробляти його за рахунок інтенсифікації праці та збільшення обсягу продажів», — зазначив Пендзин.

    Економіст Андрій Забловський додав, що офіційних даних щодо середніх зарплат за лютий ще немає, існують лише розрахункові — 28,8–28,9 тис. грн. Він прогнозує зростання в березні на 0,5–0,7%, що становить приблизно 150–200 грн.

    Забловський зазначив, що березень традиційно є місяцем активного росту зарплат через початок весняного бізнес-сезону та підготовку до посівної, що підвищує заробітки в агросекторі. Водночас диспропорція між галузями залишатиметься значною: найвищі зарплати зберігаються у секторі IT та телекомунікацій — понад 75 000 грн, тоді як у культурі — лише 17–18 тис. грн.

  • ПСЖ програв перший раунд суду Мбаппе

    ПСЖ програв перший раунд суду Мбаппе

    Фінансова суперечка між французьким грандом Парі Сен-Жермен та його колишнім лідером Кіліан Мбаппе набирає обертів після переходу нападника до Реал Мадрид. Один із етапів судового протистояння завершився рішенням французького суду, який визнав наявність заборгованості клубу перед футболістом.

    Після відходу зі столичного клубу форвард ініціював судові процеси, вимагаючи компенсацію за останні місяці, проведені у складі команди Ліга 1.

    Серед позовних вимог Мбаппе — виплата невиплаченої заробітної плати, бонусів та преміальних, компенсація за невикористану відпустку, а також відшкодування за психологічний тиск, якого він, за твердженням сторони гравця, зазнав під час завершального періоду перебування в клубі.

    Французький суд визнав обґрунтованими фінансові претензії щодо частини боргу, фактично підтвердивши, що клуб має виконати свої контрактні зобов’язання перед ексгравцем. Водночас юридичне протистояння ще не завершене, і сторони можуть продовжити оскарження в наступних інстанціях.

    Конфлікт між ПСЖ і Мбаппе став одним із найгучніших у сучасному європейському футболі, адже йдеться не лише про значні суми, а й про іміджеві втрати для обох сторін. Перехід форварда до мадридського гранда лише додав резонансу цій історії, яка тепер розгортається вже у юридичній площині.

  • В Україні підвищили мінімальну зарплату і прожитковий мінімум

    В Україні підвищили мінімальну зарплату і прожитковий мінімум

    В Україні з 1 січня 2026 року зросли ключові соціальні показники. Мінімальна заробітна плата підвищилася з 8 000 до 8 647 гривень. Водночас збільшилася і мінімальна погодинна оплата праці — з 48 до 52 гривень.

    Також із початку року зріс загальний показник прожиткового мінімуму — з 2 920 до 3 209 гривень. Він визначає рівень соціальних гарантій та використовується для розрахунку низки виплат і допомог.

    Прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення встановлено на такому рівні: для дітей до шести років — 2 817 грн, для дітей від шести до 18 років — 3 512 грн, для працездатних осіб — 3 328 грн, для осіб, які втратили працездатність — 2 595 грн. Окремо визначено показник у 1 600 грн для осіб, які втратили працездатність, що застосовується для нарахування доплат за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішеннями суду.

    Водночас у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який використовується для визначення базового розміру посадового окладу суддів, прокурорів окружних прокуратур, а також працівників податкових, митних та інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, залишається на рівні, встановленому станом на 31 грудня 2025 року.

    Крім того, документом передбачено, що у 2026 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям становить 60% для працездатних осіб, 100% — для осіб, які втратили працездатність та осіб з інвалідністю, а також 145% відповідного прожиткового мінімуму для дітей.

    Водночас рівень забезпечення прожиткового мінімуму для визначення права на звільнення від плати за харчування дітей у державних і комунальних закладах дошкільної освіти у 2026 році не підвищується.