centernews360

Позначка: юристи

  • Скільки часу діє розшук ТЦК та коли його можна оскаржити

    Скільки часу діє розшук ТЦК та коли його можна оскаржити

    Розшук, оголошений територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, має обмежений термін дії та з часом може втрачати юридичну силу. Водночас навіть після завершення передбачених законом строків військовозобов’язаних не завжди автоматично знімають із обліку, а інколи їм доводиться самостійно звертатися до ТЦК, щоб вирішити це питання.

    Порушення правил військового обліку в Україні належить до адміністративних правопорушень. Саме тому до нього застосовуються строки давності, визначені законодавством.

    Відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти адміністративне стягнення можна протягом трьох місяців з моменту виявлення порушення. Водночас загальний термін притягнення до відповідальності становить один рік з дня вчинення правопорушення. Юрист громадської організації “Громадська платформа” Сергій Кошель зазначає, що у законодавстві фактично відсутній термін “адміністративний розшук”, особливо у контексті діяльності ТЦК. За його словами, сам розшук у правовому сенсі зазвичай застосовується до осіб, які мають статус підозрюваних у межах кримінального провадження.

    Він також пояснив, що формально запис про розшук не має чітко визначеного строку дії і не зникає автоматично. Проте після завершення одного року з моменту порушення ТЦК уже не має законних підстав притягнути людину до адміністративної відповідальності. Якщо після спливу цього терміну громадянин і далі перебуває у статусі розшуку, такі дії можуть вважатися незаконними. У такому випадку людина має право оскаржити їх у суді. Іноді громадянам доводиться самостійно звертатися до територіального центру комплектування, щоб нагадати про завершення строків та ініціювати процедуру скасування розшуку. Адвокатка Карина Романишин зазначає, що ці норми враховані і в роботі застосунку “Резерв+”. Саме тому у деяких випадках позначка про розшук може зникнути з додатку після того, як минає один рік з моменту порушення.

    Водночас у Міністерстві оборони продовжують працювати над питаннями, пов’язаними з мобілізацією та військовим обліком. Раніше радник міністра оборони Сергій “Флеш” Бескрестнов повідомляв про плани врегулювати низку проблемних аспектів, які стосуються мобілізації та випадків самовільного залишення служби.

  • В Україні дозволено бронювати навіть тих, хто не оновив військовий облік

    В Україні дозволено бронювати навіть тих, хто не оновив військовий облік

    В Україні немає законодавчих заборон на бронювання працівників, які перебувають у розшуку, не пройшли військово-лікарську комісію або мають проблеми з військовим обліком. Про це заявив військовий юрист Тарас Боровський під час етеру “Новини LIVE” 14 жовтня.

    За словами фахівця, чинне законодавство не містить норм, які б прямо забороняли бронювання осіб із зазначеними статусами. Зокрема, не йдеться про обмеження щодо працівників, які є обмежено придатними, не з’явилися на ВЛК або мають інші проблеми з документами.

    “Немає закону, який би сказав нам про те, що заборонено бронювати тих, хто в розшуку, або тих, хто не пройшов ВЛК, був обмежено придатним або мав отримати якийсь інший ступінь придатності. Ніде не сказано, що бронювання працівників неможливе у зв’язку з тим, що в них є якісь недоліки у військовому обліку”, — зазначив Тарас Боровський.

    Юрист також підкреслив, що в Україні джерелами права є виключно закони, тому орієнтуватися слід саме на них, а не на чутки чи припущення. Боровський нагадав, що бронювання запроваджувалося не як спосіб уникнути мобілізації, а як необхідний інструмент для забезпечення стабільної роботи критично важливих сфер: енергетики, медицини, інфраструктури тощо. Водночас у суспільстві бронювання часто сприймається як механізм “відкупу” від військової служби. Окремо він звернув увагу на обов’язок громадян щороку оновлювати свої військово-облікові дані. Навіть якщо змін не відбулося, цю процедуру слід проходити. Якщо раніше це можна було зробити онлайн через застосунок “Резерв+” або через ЦНАП, то у 2025 році це можливо лише особисто — у територіальних центрах комплектування.

    “Я думаю, що це є причиною того, що цього року ми маємо нижчий показник тих, хто добровільно оновив дані”, — пояснив юрист.

    При цьому він визнав, що побоювання громадян щодо можливої негайної мобілізації після візиту до ТЦК не є безпідставними. На практиці такі випадки дійсно трапляються.

    Раніше, 10 жовтня, “Судово-юридична газета” повідомила, що навіть попри ухвалення закону про бронювання, чоловіки, які перебувають у розшуку, не звільняються від відповідальності — зокрема, не уникнуть штрафів. Крім того, 9 жовтня народний депутат від “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко заявив, що представники “Слуги народу” виключили критичні підприємства зі списку, передбаченого новим законом про бронювання, що викликало додаткову хвилю критики.

  • Як оголосити себе банкрутом в Україні?

    Як оголосити себе банкрутом в Україні?

    В Україні законодавство передбачає для людей, які мають великі борги, процедуру банкрутства. Хто може оформити банкрутство, що буде з майном та скільки доведеться витратити, аби повністю врегулювати заборгованість.

    В Україні зростає кількість людей, які вирішують оголосити себе банкрутами: понад 2,9 тисячі українців стали банкрутами за останні 5 років, згідно з даними Верховного суду, і 577 українців подали заяви про банкрутство лише за перші 6 місяців 2025 року. «У 52% випадків неплатоспроможним себе просять визнати чоловіки. Найбільше банкрутів у Києві, на Київщині та Львівщині», — повідомили в Опендатабот. Чому потрібно оголошувати себе банкрутом, як це зробити і скільки доведеться витратити.

    Банкрутство фізичної особи — це судова процедура, яка дозволяє боржнику врегулювати ситуацію з непосильними боргами, а в деяких випадках позбутися їх великої частини або навіть повністю. Як пояснила в коментарі Фокусу Вікторія Банзерук, помічник адвоката АО «Веріті Груп», подавати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи варто, якщо: особа не може сплачувати свої кредитні чи інші зобов’язання понад два місяці поспіль; розмір боргів перевищує 50% місячних доходів за кожним із зобов’язань; у боржника немає майна, на яке можна звернути стягнення; є очевидна загроза неплатоспроможності. «Простіше кажучи, банкрутство — це останній шанс почати фінансове життя з «чистого аркуша», коли інші варіанти вже вичерпані», — зауважила Вікторія Банзерук.

    Анна Даніель, адвокат, керівний партнер Адвокатського бюро “Анни Даніель”, пояснила, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника-фізичної особи здійснюється в порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства і може бути відкрито лише за заявою боржника — особисто або через адвоката. Людина, яка збирається визнати себе банкрутом, повинна подати відповідну заяву до суду, який призначить арбітражного керуючого. До заяви додаються документи про борги, доходи та майно, конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів, а також щодо кожного кредитора чи боржника його імені, місця проживання, ідентифікаційного коду та іншої важливої інформації. Важливо знати, що якщо суд відмовить у відкритті справи про банкрутство, наступну заяву можна буде подати лише через рік. Як пояснив Вадим Кізленко, адвокат, радник, арбітражний керуючий, для ініціювання процедури банкрутства фізичній особі потрібно підготувати заяву та звернутися до суду. До заяви в обов’язковому порядку додаються докази авансування винагороди арбітражного керуючого в розмірі п’яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб за три місяці виконання повноважень.

    Окрім авансування винагороди арбітражного керуючого, боржнику потрібно оплатити послуги адвоката. Хоча на послугах адвоката можна зекономити, готуючи заяву самостійно, це не рекомендується, оскільки помилки в оформленні заяви можуть призвести до закриття провадження, і наступну заяву можна буде подати лише через рік. Загалом витрати на процедуру банкрутства можуть становити від 60 000 до 80 000 гривень. Важливо враховувати витрати на адвокатів, оцінювачів, публікації оголошень та інші супровідні платежі. Закон прямо передбачає перелік боргів, які не можуть бути списані після завершення процедури банкрутства. Зокрема, це аліментні зобов’язання, відшкодування шкоди життю та здоров’ю, моральної шкоди та збитків, завданих кримінальними правопорушеннями. Проте більшість боргів можуть бути списані. Процедура банкрутства має дві стадії: реструктуризації боргів та погашення боргів. Під час реструктуризації боржник може домовитися з кредиторами про план погашення боргів. А під час погашення боргів може відбуватися продаж майна боржника (окрім житла, яке є єдиним місцем проживання сім’ї). За рахунок коштів, отриманих від продажу майна, погашаються вимоги кредиторів.

    Коли майно продано на аукціонах та усі борги роздані кредиторам, людина звільняється від заборгованості і може почати нове фінансове життя без обтяжуючих зобов’язань.

  • Юристи пояснили коли штраф за швидкість є незаконним

    Юристи пояснили коли штраф за швидкість є незаконним

    В Україні за перевищення швидкості водії отримують штраф від 340 гривень. Втім юристи пояснюють, що у певних випадках його можна оскаржити і навіть скасувати через суд.

    Система автофіксації працює наступним чином: камера вимірює швидкість, зчитує номер автомобіля та передає дані поліції, після чого власник транспортного засобу отримує лист зі штрафом. Проте існують нюанси в законодавстві, які слід враховувати.

    Адвокат Олександр з Харкова зазначає, що фотокамери мають встановлюватися у зонах, де попереджає знак 5.70. Він повинен бути розміщений так, щоб водій міг його завчасно побачити. Якщо знак відсутній або закритий деревами, будівлями чи транспортом, факт перевищення швидкості не є підставою для штрафу — справа стосується лише порушення процедури.

    Прикладом є справа у Харкові, де водій оскаржив штраф за перевищення на 19 км/год, довівши, що знак перед камерою був закритий вантажівкою під час ремонту дороги. Суд скасував штраф. Подібні випадки трапляються і в Києві, коли водії доводили, що табличку з попередженням взагалі не встановили.

    Юристка Ірина з Дніпра радить водіям фіксувати докази відсутності знаку та зберігати їх, оскільки вони можуть стати ключовими під час розгляду у суді. Вона наголошує, що поліція та комунальні служби повинні дотримуватися всіх вимог, щоб виписаний штраф був законним.

    Раніше патрульна поліція Києва пояснила інцидент із військовим, який отримав штраф за перевищення швидкості. 23 серпня автомобіль Land Rover рухався містом зі швидкістю 79 км/год. Військовослужбовець визнав порушення і сплатив штраф на місці. Поліція уточнила, що в момент зупинки повітряної тривоги не було, а водій прямував на завдання, яке ще не почалося. Правоохоронці закликали довіряти лише перевіреній інформації.