centernews360

Позначка: ЄСВ

  • Скільки насправді отримує український працівник після вирахування податків

    Скільки насправді отримує український працівник після вирахування податків

    На сьогоднішній день в Україні встановлена законодавча мінімальна заробітна плата (мінімалка) у розмірі 8 000 гривень на місяць або 48 гривень за годину. Однак важливо розуміти, що це сума до вирахування податків. Реальна сума, яку працівник отримує на руки, залежить від кількох податків і зборів, що утримуються з цієї суми.

    З мінімальної заробітної плати в Україні утримуються такі податки: 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) — це 1 440 гривень. 5% військового збору — це 400 гривень. Таким чином, загальний розмір утриманих податків становить 1 840 гривень. Відрахування з мінімальної заробітної плати означають, що працівник фактично отримує на руки 6 160 гривень. Це сума після вирахування податку на доходи та військового збору. Не слід забувати, що ще один важливий податок — це єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Однак ЄСВ сплачується не працівником, а роботодавцем. Його розмір становить 22% від нарахованої зарплати, що для мінімальної заробітної плати складає 1 760 гривень.

    Згідно з Бюджетною декларацією на 2025-2027 роки, перегляд розміру мінімальної заробітної плати в Україні не планується щонайменше до 2028 року. Таким чином, на найближчі кілька років цей показник залишиться незмінним, а отже, і сума податкових відрахувань буде такою, як описано вище.

  • Роботодавців зобов’яжуть працевлаштовувати учасників бойових дій

    Роботодавців зобов’яжуть працевлаштовувати учасників бойових дій

    У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №13180-1, який передбачає новий підхід до працевлаштування учасників бойових дій (УБД). Ініціативу представив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

    Законопроєкт передбачає встановлення нормативу робочих місць для УБД, залежно від чисельності працівників у роботодавця:

    • 1 робоче місце – для компаній, які мають від 8 до 25 працівників;

    • 5% загальної кількості – для підприємств із понад 25 працівниками;

    • 10% – для органів державної влади та місцевого самоврядування.

    Для стимулювання виконання нормативів, проєкт закону передбачає компенсацію витрат роботодавцям. Вона покриватиме фактичні витрати на сплату податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), військового збору (ВЗ) та єдиного соціального внеску (ЄСВ) за умови, що УБД був працевлаштований безперервно протягом повного звітного кварталу.

    Також передбачається фінансування:

    • професійної підготовки,

    • перепідготовки,

    • підвищення кваліфікації УБД,

    • компенсацій роботодавцям за працевлаштування ветеранів.

    Ці заходи будуть фінансуватись за рахунок внесків роботодавців до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

    Як підкреслив Гетманцев, найбільше зобов’язання щодо працевлаштування учасників бойових дій пропонується покласти саме на державні структури.

  • Як враховуються періоди роботи та відпусток у страховому стажі?

    Як враховуються періоди роботи та відпусток у страховому стажі?

    Страховий стаж є важливою частиною системи соціального забезпечення, яка впливає на розмір пенсії, можливість отримання лікарняних та інших соціальних виплат. Для багатьох українців питання, що саме враховується до страхового стажу, залишається не зовсім зрозумілим. Важливо розуміти, що до стажу належать лише ті періоди, за які було сплачено єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Водночас є й періоди, які не входять у цей стаж, і це може здивувати.

    До 19 жовтня 1998 року — страховий стаж обчислювався за радянськими стандартами, згідно з якими враховувався безперервний трудовий стаж. З 19 жовтня 1998 до 31 грудня 2010 року — нарахування стажу здійснювалося за даними трудової книжки, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України. З 1 січня 2011 року по сьогодні — страховий стаж обчислюється на основі даних Державного реєстру застрахованих осіб, і враховуються тільки ті періоди, за які сплачено страхові внески. Також важливо, що періоди, коли особа не підлягала обов’язковому соціальному страхуванню, але добровільно сплачувала ЄСВ, також враховуються у страховому стажі. Навчання — періоди навчання у вищих та середніх навчальних закладах не враховуються у страховому стажі. Робота за кордоном — час, проведений за кордоном, може зараховуватися до стажу лише за умови, що це передбачено міжнародними договорами, ратифікованими Україною. У протилежному випадку, цей період не буде враховуватися. Тимчасове припинення сплати ЄСВ — якщо внески не сплачуються, цей період не зараховується до страхового стажу, хоча можуть бути розглянуті окремі випадки, як-от тривалий лікарняний.

    Нарахування стажу для отримання лікарняних залежить від регулярності сплати ЄСВ. Якщо сплата здійснюється регулярно, то лікарняні виплачуються в залежності від стажу. Також періоди соціальних відпусток для догляду за дитиною до трьох років автоматично враховуються в страховому стажі. У разі якщо стажу недостатньо для виходу на пенсію, є можливість укласти договір з Пенсійним фондом і “докупити” додатковий страховий стаж. При цьому внески можуть сплачуватися не тільки за себе, але й за інших осіб, що дає певну гнучкість у вирішенні питання пенсійного забезпечення.

    Підрахунок страхового стажу має велике значення для отримання соціальних виплат та пенсій. Важливо враховувати всі нюанси, що впливають на цей процес, і своєчасно сплачувати внески. Краще заздалегідь дізнатися, що входить до стажу, щоб уникнути непорозумінь у майбутньому.

  • Ключові зміни для працівників і роботодавців

    Ключові зміни для працівників і роботодавців

    У 2025 році в Україні розрахунок лікарняних знову зазнав деяких змін, які стосуються не тільки механізмів виплат, а й процедурних моментів, пов’язаних із розрахунковим періодом та іншими аспектами. Основною метою таких змін є вдосконалення системи соціальних виплат та адаптація до нових реалій економіки.

    Згідно з українським законодавством, працівникам, які втратили працездатність через хворобу, надається матеріальна підтримка у вигляді лікарняних. Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності, якщо вона оформлена за звичайним лікарняним, оплачуються безпосередньо роботодавцем. Решта днів покриваються Пенсійним фондом за рахунок страхових виплат. Така система дозволяє підтримати працівників і допомогти їм подолати тимчасову непрацездатність.

    У 2025 році зміни торкнулися кількох важливих аспектів розрахунку лікарняних: У лютому 2025 року буде лише 28 календарних днів, в той час як у лютому 2024-го було 29. Це впливає на загальну тривалість розрахункового періоду, яка тепер складатиме 365 календарних днів (у порівнянні з 366 днями у минулому році). Максимальна база єдиного соціального внеску (ЄСВ) зросла з 15 до 20 мінімальних заробітних плат. Це означає, що максимальний розмір лікарняних може зрости для тих, хто отримує високі доходи. З 1 грудня 2024 року набув чинності закон №4015, який підвищив ставку військового збору для більшості працівників з 1,5% до 5%. Цей аспект також впливає на розмір лікарняних, оскільки сума збору тепер є більшою.

    Процес розрахунку лікарняних має кілька етапів: Для цього враховують 12 місяців, що передують місяцю початку хвороби, у разі якщо працівник працює більше року. Якщо ж стаж менший, то беруть обсяг повних календарних місяців трудових відносин. Підсумовуються всі доходи, які працівник отримував за цей період. Для цього загальний дохід за розрахунковий період ділиться на кількість календарних днів у цьому періоді. Враховуючи середньоденну зарплату, визначається загальний розмір лікарняних виплат. Важливо відзначити, що якщо працівник захворів у перший робочий день, то розрахунковий період не застосовується, і лікарняні виплачуються на основі посадового окладу. Також, якщо працівник не має необхідного стажу (менше шести місяців за рік до настання хвороби), розмір середньоденної допомоги обмежений — це 262,8 гривні. Максимальна ж середньоденна виплата, в залежності від бази ЄСВ, може скласти до 3,94 тис. гривень.

    Зміни, що відбулись у розрахунку лікарняних у 2025 році, надають більше можливостей для працівників, однак вимагають від роботодавців більш точного розрахунку та розуміння нових процедур. Важливо враховувати не тільки зміни в законодавстві, але й специфіку індивідуальних випадків, щоб правильно визначити розмір лікарняних виплат для кожного працівника.

  • З 1 січня 2025 року сплата ЄСВ знову стане обов’язковою

    З 1 січня 2025 року сплата ЄСВ знову стане обов’язковою

    З 1 січня 2025 року в Україні відновлюється обов’язковість сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ), яку було скасовано на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Закон про державний бюджет на 2025 рік скасовує режим добровільної сплати ЄСВ, який діяв як тимчасова воєнна пільга.

    Згідно з новими правилами, ЄСВ доведеться сплачувати всім самозайнятим особам, а також фізичним особам-підприємцям (ФОП) як на спрощеній, так і на загальній системі оподаткування. Окрім цього, обов’язок сплати внесків стосується підприємців, які мають найманих працівників.

    • Мінімальний платіж: 1760 грн на місяць (22% від мінімальної зарплати, яка становить 8000 грн).
    • Максимальний платіж: 35 200 грн на місяць.

    Обов’язковість сплати ЄСВ відновлюється незалежно від того, чи отримує підприємець дохід або фактично здійснює діяльність. Таким чином, навіть якщо підприємницька діяльність тимчасово призупинена, внески мають сплачуватися у повному обсязі.

    Скасування пільгового режиму сплати ЄСВ стало наслідком відновлення більшої фінансової відповідальності для всіх категорій платників податків. На думку уряду, це дозволить зміцнити систему соціального забезпечення, адже ЄСВ є основним джерелом фінансування пенсій, лікарняних та інших соціальних виплат.

    Однак для багатьох підприємців повернення обов’язкових платежів стане додатковим фінансовим навантаженням, особливо для тих, хто ще не відновив повноцінну діяльність після воєнних потрясінь.