centernews360

Позначка: Єреван

  • Нікол Пашинян вибачився після скандалу з біженкою з Нагірного Карабаху

    Нікол Пашинян вибачився після скандалу з біженкою з Нагірного Карабаху

    Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян опинився в центрі скандалу через свою сварку з біженкою з Нагірного Карабаху в метро Єревану. Інцидент стався 22 березня, коли Пашинян, перебуваючи в компанії соратників, зайшов у вагон метро і почав роздавати пасажирам значки у формі карти Вірменії. Одна з жінок, яка була в вагоні разом із сином, заявила, що вони є біженцями з Арцаху (Нагірного Карабаху) і має “іншу карту”, в контексті політичної ситуації, що склалася після війни з Азербайджаном.

    Реагуючи на звинувачення біженки в “здачі” Нагірного Карабаху, Пашинян вступив у суперечку з нею. Політик заявив, що “ми зробили все, щоб ви жили в Карабасі” і запитав, чому ж вона з сином “не залишилася там”, якщо Вірменія витратила “мільярди, зароблені громадянами країни”, щоб підтримати її перебування на території Карабаху.

    Відео цієї суперечки швидко стало вірусним у соцмережах, викликавши велику критику з боку користувачів, які вважали, що прем’єр-міністр поводився неетично. Зокрема, у мережі обурилися, коли з’ясувалося, що жінка є донькою польового командира Меружана Мосіяна, який загинув під час Першої Карабаської війни. “Не намагайтеся ви, втікачі, говорити, що це я здав Карабах”, — сказав Пашинян.

    Після того як інцидент став широко обговорюваним, Пашинян змушений був публічно вибачитися за свої висловлювання. У своєму поясненні він заявив, що не зміг стримати емоцій, коли йшлося про втрату Нагірного Карабаху в 2023 році. Прем’єр також визнав, що його слова були невідповідні, а його жестикуляція була “неправильною”.

    “Це був недолік, я щось сказав не так, говорив із неправильною жестикуляцією”, — зазначив Пашинян, додаючи, що вибачиться за свої слова і запросить жінку з сином на зустріч до уряду, щоб ще раз перепросити.

    Пашинян запропонував біженці з Карабаху зустрітися і поговорити на камеру або телефоном, підкресливши, що готовий до конструктивного діалогу без емоцій. “Я смиренно приймаю ваші слова, якщо ви відмовитеся, я це прийму”, — сказав прем’єр, запевнивши, що його двері завжди відчинені для цивілізованої бесіди.

    Інцидент стався на тлі загострення політичної ситуації у Вірменії після війни з Азербайджаном за Нагірний Карабах. Пашинян неодноразово критикувався за свої дії щодо регіону, що було сприйнято частиною вірменського населення як зрада інтересів Вірменії. Нагадаємо, що після війни 2020 року Вірменія, що стала безпосереднім свідком втрати контролю над Карабахом, виявилася в ізоляції на міжнародній арені, зокрема через відмову ОДКБ (Організації Договору про колективну безпеку) надати підтримку в період конфлікту. Вірменія, після цього, фактично заморозила свою участь у діяльності ОДКБ і навіть розірвала відносини з деякими країнами, включаючи Росію.

    Інцидент з Ніколом Пашиняном продовжує розбурхувати політичну ситуацію в Вірменії, адже він підняв питання не тільки щодо особистих відносин між політиком і громадянами, а й щодо важких наслідків для вірменського суспільства після втрати Нагірного Карабаху. Вибачення прем’єра можуть лише частково згладити ситуацію, оскільки глибокі політичні розбіжності в країні, ймовірно, продовжуватимуть викликати напругу серед населення.

  • Вірменія розглядає можливість референдуму щодо обміну територіями з Азербайджаном

    Вірменія розглядає можливість референдуму щодо обміну територіями з Азербайджаном

    Вірменія розглядає можливість проведення референдуму щодо обміну територіями з Азербайджаном,  не відкидає таку ідею прем’єр-міністр Нікол Пашинян.

    На зустрічі з мешканцями села Шинуайр Сюнікської області, яку відзначено як позапланову зупинку, Пашинян обговорив з ними питання реального стану Вірменії та процесу делімітації та демаркації кордонів. Він поділився деталями цієї розмови у своєму Facebook.

    Прем’єр наголосив, що референдум може відбутися у випадку, якщо під час процесу делімітації кордону з Азербайджаном виникне питання про обмін територіями.

    “Можлива ситуація, коли буде можливість віддати 100 квадратних метрів тут і отримати 100 квадратних метрів там. У такому випадку ми не будемо приймати рішення в односторонньому порядку. Це буде питання, що буде вирішуватися вами під час референдуму”, – зазначив вірменський прем’єр.

    Пашинян підкреслив, що процес делімітації та демаркації не передбачає створення нового кордону з Азербайджаном, але спрямований на відновлення кордонів, які існували в радянські часи. Він також повторив зобов’язання, що влада Вірменії не збирається віддавати жоден метр своєї території.

    Раніше між Вірменією та Азербайджаном розпочався очікуваний процес делімітації кордону, у результаті чого Вірменія вже повернула чотири села і розпочала розмінування. На акціях протесту в регіоні прем’єр Пашинян закликав не панікувати через азербайджанських сусідів, а шукати можливості для взаємовигідних угод з ними.

    Зазначається, що йдеться про територію навколо чотирьох азербайджанських сіл біля кордону, на яку Вірменія недавно згодилася повернути Азербайджану. Зараз іде процес розмінування на цих територіях.

  • У Вірменії тривають протести проти планів передачі територій Азербайджану

    У Вірменії тривають протести проти планів передачі територій Азербайджану

    У Вірменії протестувальники заблокували трасу між столицею Єреваном та містом Ґюмрі, виступаючи проти планів уряду передати кілька прикордонних територій Азербайджану в умовах мирної угоди. Кадри акції протесту, які призвели до перекриття руху з Єревана до північно-західного кордону країни, були опубліковані вранці 28 квітня на сторінці “Тавуш за Батьківщину” у Facebook.

    Шосе Мартуні – Варденіс, що з’єднує два міста біля східного кордону Вірменії з Азербайджаном, було закрито на ніч.

    Раніше цього місяця жителі декількох вірменських громад у північно-східній провінції Тавуш розпочали протести проти планів уряду передати територію поблизу азербайджанського регіону Казах. Згідно з угодою про делімітацію кордону, оголошеною 19 квітня, Баку відновить контроль над чотирма селами, які раніше були населені азербайджанцями, а також над прилеглими територіями в Тавуському районі. Ці села були частиною Азербайджану за часів Радянського Союзу, але з 1990-х років вони були під контролем Вірменії. Угоду привітали Сполучені Штати та Європейський союз, а також прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, якого опозиційні політики звинуватили у відмові від території без належних гарантій. Мешканці Тавуського району висловили стурбованість тим, що демаркація кордону позбавить їх доступу до сільськогосподарських земель і залишить їх оточеними територією Азербайджану.

  • Для запобігання війні: Вірменія готова передати Азербайджану чотири села

    Для запобігання війні: Вірменія готова передати Азербайджану чотири села

    Прем’єр-міністр Нікол Пашинян під час візиту за кордон у вівторок заявив про необхідність передачі Вірменією чотирьох прикордонних сіл Азербайджану та відновлення кордонів, які існували в радянські часи. Він попередив, що в іншому випадку може розпочатися новий етап бойових дій між двома країнами Південного Кавказу.

    Пашинян зазначив, що уряд прийняв рішення про проведення повної демаркації та делімітації кордону, включаючи повернення районів, які належать до Азербайджану за міжнародними стандартами, але перебувають під контролем Вірменії з моменту розпаду СРСР.

    “Наша стратегія полягає в тому, щоб запобігти війні – ми не можемо дозволити їй розпочатися”, – наголосив він, застерігаючи, що Вірменія може стати об’єктом нападу “до кінця тижня”, якщо не погодиться передати села.

    Хоча Азербайджан вимагає повернення ексклавів, Єреван сподівається, що це може стати частиною обміну, коли азербайджанські війська відійдуть з території Вірменії, яку захопили у 2022 році. Проте за словами Пашиняна, така угода була відхилена, і села повинні бути передані, щоб запобігти новому конфлікту.

    Не було згадано, чи згоден Азербайджан передати вірменський ексклав, що має площу, приблизно, чотирьох сіл, в межах своїх кордонів.

    Заява була зроблена під час візиту до Вірменії Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, який високо оцінив підтримку України та заявив про підтримку альянсом її суверенітету і територіальної цілісності.

    Вірменія намагається зміцнити свої зв’язки з Заходом після війни Росії в Україні, а Пашинян вважає, що Москва більше не може бути надійним гарантом безпеки.

    У вівторок президент Азербайджану Ільхам Алієв відвідав колишній регіон Нагірного Карабаху, який раніше перебував під контролем Вірменії після війни в 1990-х роках, але в минулому році був захоплений азербайджанськими військами. Атака у вересні призвела до масової втечі 100 000 вірменських мешканців.

    Згідно з результатами зустрічі міністрів закордонних справ та заступників прем’єр-міністрів Азербайджану і Вірменії з питання делімітації кордонів, висловлено оптимістичні перспективи вирішення конфлікту між країнами. Про це повідомив сам Алієв після зустрічі з генеральним секретарем НАТО. “Ми дуже близькі до прориву завдяки відновленню територіальної цілісності Азербайджану. Це означатиме мир на Кавказі, довгоочікуваний мир”, – підкреслив він.