Українська економіка готується до чергового випробування на міцність, адже керівники провідних вітчизняних та міжнародних компаній заклали у свої фінансові плани на 2027 рік середній курс валюти на рівні 49 гривень за долар. Про це свідчать офіційні результати традиційного щорічного дослідження, проведеного Європейською бізнес-асоціацією серед топменеджменту підприємств. Показово, що абсолютна більшість учасників ринку більше не плекає ілюзій щодо швидкого завершення бойових дій: рекордні дев’яносто вісім відсотків опитаних керівників формують свої операційні бюджети та бізнес-плани з огляду на обов’язковий базовий сценарій продовження війни.
«Війна залишається ключовим фактором, який визначатиме бізнес-планування у 2027 році. 98% респондентів враховують у своїх бізнес-планах сценарій продовження війни», – констатують в асоціації.
Для порівняння, на 2024 рік компанії розраховували на показник 41 гривня за долар, на 2025 рік очікували курс на рівні 44 гривень, а на 2026 рік планка підіймалася до 46 гривень. Поки що реальні тенденції поточного року виявилися дещо м’якшими за тодішні оцінки: історичного піку американська валюта досягла у червні на позначці 44,9790 гривні за долар, тоді як станом на 16 вересня Національний банк України встановив офіційний курс на рівні 44,6390 гривні. Водночас настрої підприємців на майбутній період суттєво погіршилися. Наразі тридцять дев’ять відсотків опитаних прогнозують негативну динаміку розвитку власної справи, тоді як роком раніше песимістів налічувалося лише п’ятнадцять відсотків. На зростання сподіваються тільки двадцять сім відсотків менеджерів проти п’ятдесяти п’яти відсотків у 2026 році, а ще тридцять чотири відсотки не чекають жодних змін у показниках.
Різко впали й фінансові очікування: на збільшення доходів у гривні тепер сподіваються лише п’ятдесят три відсотки опитаних проти торішніх сімдесяти семи, а частка тих, хто готується до прямого падіння прибутків, підскочила з дванадцяти до двадцяти дев’яти відсотків. Зростання виручки в іноземній валюті очікують тридцять шість відсотків фірм, тоді як сорок один відсоток респондентів готується до її суттєвого скорочення. На тлі таких тривожних сигналів підприємства практично згорнули стратегічні капіталовкладення. Лише три відсотки компаній мають намір реалізовувати нові масштабні інвестиційні проєкти, тоді як торік цей показник сягав двадцяти відсотків, а середній розмір запланованих інвестиційних бюджетів обвалився із чотирнадцяти до приблизно п’яти мільйонів доларів.
Єдиним напрямком масштабного розвитку стає тотальна цифровізація: вісімдесят три відсотки компаній планують впроваджувати технології штучного інтелекту для оптимізації витрат. Серед головних вимог бізнесу до держави залишаються реальна боротьба з корупцією, посилення енергетичної безпеки та захист інфраструктури від повітряних ударів.