centernews360

Позначка: ядерна програма

  • США обговорюють безпрецедентну операцію із захоплення іранського урану — NYP

    США обговорюють безпрецедентну операцію із захоплення іранського урану — NYP

    Сполучені Штати розглядають можливість проведення масштабної військово-спеціальної операції із взяття під контроль та вивезення запасу збагаченого урану з території Ірану. Про це повідомляє видання New York Post із посиланням на високопоставлені джерела у військово-політичних колах.

    Склад сил та особливості проведення

    За даними джерел, потенційний сценарій є одним із найскладніших у сучасній військовій історії та передбачає залучення високоспеціалізованого континенту:

    Масштаб угруповання: До операції можуть залучити тисячі військовослужбовців, включно з елітними загонами спеціального призначення для взяття під контроль об’єктів.

    Технічні фахівці: До складу наземних груп мають увійти інженерні частини, фахівці з ядерної фізики та радіологічного захисту.

    Головне завдання: Безпечна нейтралізація, вилучення та транспортування накопичених Тегераном запасів збагаченого урану з підземних і збагачувальних комплексів.

    Контекст та потенційні ризики

    Превентивний крок: Метою обговорюваного плану є остаточне позбавлення Ірану спроможності створити ядерну зброю за найкоротший термін.

    Висока складність: Реалізація подібного сценарію потребуватиме попередньої нейтралізації іранської системи ППО та придушення сил охорони ядерних об’єктів (зокрема підземних комплексів у Натанзі чи Фордо), що тягне за собою ризик прямого масштабного регіонального конфлікту.

  • Переговори США та Ірану активізувалися: з’явилися перші сигнали можливих домовленостей

    Переговори США та Ірану активізувалися: з’явилися перші сигнали можливих домовленостей

    Переговори між США та Іраном, які стартували 11 квітня в Ісламабаді, демонструють перші ознаки просування після тривалого періоду застою. За інформацією, що з’явилася у ЗМІ, сторони обговорюють можливість часткового розблокування іранських активів за кордоном.

    Зокрема, в Ірані заявили, що Вашингтон нібито погодився розморозити кошти, які зберігаються в банках Катару та інших іноземних фінансових установах. У Тегерані цей сигнал розцінюють як свідчення серйозності намірів США щодо досягнення компромісу.

    За словами високопоставленого іранського чиновника, питання доступу до заморожених активів пов’язане із забезпеченням безпечного судноплавства в Ормузькій протоці — одному з ключових енергетичних маршрутів світу. Очікується, що ця тема стане центральною в подальших переговорах.

    Водночас офіційний Вашингтон поки що не підтвердив інформацію про можливе розблокування коштів. Публічних заяв з цього приводу не прозвучало, а сама домовленість залишається на рівні неофіційних повідомлень.

    Американську делегацію на переговорах очолює віцепрезидент Джей Ді Венс, до якої також входять спецпосланець Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Сторони обговорюють широкий спектр питань — від іранської ядерної програми та санкцій до ракетних розробок і загальної безпекової ситуації на Близькому Сході.

    Переговори проходять на тлі нестабільного перемир’я в регіоні, що підвищує їхню політичну вагу та потенційні наслідки для глобальної безпеки й енергетичних ринків.

  • США можуть провести наземну операцію в Ірані заради урану

    США можуть провести наземну операцію в Ірані заради урану

    Президент США Дональд Трамп розглядає можливість проведення сухопутної військової операції в Ірані з метою захоплення запасів збагаченого урану. Водночас остаточного рішення поки не ухвалено через високі ризики та потенційні втрати серед американських військових.

    За інформацією медіа, у Білому домі обговорюють два варіанти розвитку подій. Перший — силовий сценарій із проведенням спецоперації для вилучення ядерних матеріалів. Другий — дипломатичний тиск на Тегеран із метою домогтися добровільної передачі урану.

    Ймовірними посередниками у переговорах можуть виступити Пакистан, Туреччина та Єгипет, однак офіційні контакти поки не підтверджені. Серед можливих цілей операції називають ключові об’єкти ядерної програми Ірану. Зокрема, йдеться про підземні сховища в Ісфахані та комплекс у Натанзі, де розміщені центрифуги для збагачення урану. Саме там, за оцінками експертів, можуть зберігатися значні запаси матеріалу. Передбачається, що у разі реалізації військового сценарію операція буде складною і багатоступеневою. Спочатку в район можуть бути перекинуті сили спеціального призначення, які повинні закріпитися на місцевості під загрозою обстрілів. Після цього інженерні підрозділи мали б забезпечити доступ до підземних об’єктів.

    За попередніми оцінками, необхідно буде вилучити десятки контейнерів із ураном, які мають вигляд герметичних циліндрів. Для їх транспортування доведеться або використати наявні аеродроми, або створювати тимчасову інфраструктуру прямо в пустелі. Експерти наголошують, що така операція може тривати значно довше, ніж очікується, і становитиме серйозну загрозу для військових. Саме це є однією з ключових причин, чому рішення досі не прийняте. На тлі цих обговорень тривають і бойові дії, під час яких уже завдавалися удари по ядерних та військових об’єктах Ірану. Водночас питання контролю над ядерними матеріалами залишається одним із ключових факторів у розвитку ситуації.

    Таким чином, перед США стоїть складний вибір між ризикованою військовою операцією та спробами досягти домовленостей дипломатичним шляхом. Від цього рішення залежатиме не лише подальший перебіг конфлікту, а й рівень безпеки в регіоні.

  • Протистояння з Іраном, як переговори між Трампом та Нетаньягу призвели до військової операції

    Протистояння з Іраном, як переговори між Трампом та Нетаньягу призвели до військової операції

    Менш ніж за дві доби до початку масштабної військової операції США та Ізраїлю проти Ірану відбулася ключова телефонна розмова між Дональдом Трампом і Біньяміном Нетаньягу, яка могла вплинути на остаточне рішення про удар.

    Як пише видання Reuters, саме тоді обговорювалася можливість ліквідації верховного лідера Ірану Алі Хаменеї. Ізраїльський прем’єр під час розмови наполягав на унікальній можливості завдати “обезголовлюючого” удару по іранському керівництву, що, за оцінками співрозмовників, стало одним із факторів, які підштовхнули Вашингтон до початку операції. За інформацією джерел, розмова відбулася менш ніж за 48 годин до початку ударів. Обидва лідери були поінформовані розвідкою про заплановану зустріч Хаменеї з найближчим оточенням у Тегерані, тому в них було “вікно можливостей” для ліквідації керівництва Ірану. Водночас нові дані свідчили про зміну часу зустрічі, і саме через це рішення Трампа та Нетаньягу потребувало оперативності.

    Так, прем’єр-міністр Ізраїлю, який тривалий час виступав за жорсткі дії проти Ірану, переконував Трампа, що подібного шансу може більше не бути. Серед аргументів також згадувались попередні загрози з боку Тегерана, зокрема ймовірні спроби організації замаху на Трампа під час його участі у виборчій кампанії 2024 року. На момент розмови американський президент уже загалом схвалив ідею військової операції, однак остаточні параметри та час її проведення ще визначалися. За словами джерел, саме сукупність розвідувальних даних і позиція ізраїльського лідера могли стати каталізатором рішення розпочати операцію, яка отримала назву “Епічна лють”. Удари розпочалися вранці 28 лютого, а вже того ж дня Трамп оголосив про загибель Хаменеї. У Білому домі заявили, що метою операції було знищення ракетної та військово-морської інфраструктури Ірану, а також недопущення створення ядерної зброї. Водночас офіційно деталі розмови між лідерами не коментуються.

    Сам Нетаньягу публічно відкинув твердження про те, що Ізраїль нібито втягнув США у війну та наголосив, що рішення ухвалював виключно Трамп. Американський президент також неодноразово заявляв, що наказ про удар був його особистим рішенням. Передумови операції формувалися протягом кількох місяців. І після безрезультатних переговорів щодо ядерної програми Ірану у 2024 році Вашингтон почав розглядати силовий сценарій. Перший етап атак відбувся в червні, коли ізраїльські та американські сили завдали ударів по ядерних і ракетних об’єктах Ірану.

    Згодом обговорювалася друга хвиля операції, зокрема з акцентом на ліквідацію вищого керівництва Ірану. За даними джерел, Ізраїль спочатку розглядав можливість діяти самостійно, однак згодом координація зі США значно посилилася. Додатковими факторами, які вплинули на рішення Трампа, стали масові протести в Ірані та успішна операція США проти Ніколаса Мадуро у Венесуелі, якай продемонструвала йому ефективність складних військових сценаріїв з мінімальними втратами.

    Попри очікування частини американських чиновників щодо можливих політичних змін у Тегерані після ліквідації Хаменеї, розвідка оцінювала, що владу, ймовірно, перебере більш жорсткий наступник. Зрештою новим верховним лідером Ірану став його син Моджтаба Хаменеї. Після початку операції Іран завдав ударів у відповідь по американських об’єктах і союзниках у регіоні. Конфлікт спричинив значні людські втрати, зокрема серед цивільного населення, а також серйозні економічні наслідки — зростання цін на нафту та порушення ключових морських шляхів.

    Нагадаємо, що Дональд Трамп наказав відкласти удари США по енергетичній інфраструктурі Ірану на п’ять днів після початку переговорів між сторонами. За його словами, рішення ухвалили на тлі “продуктивних” консультацій, а ринок одразу відреагував — ціни на нафту, зокрема Brent crude oil, різко знизилися. Натомість в Ірані заявили, що жодних переговорів зі Дональдом Трампом не відбувалося, а його слова назвали спробою виграти час і вплинути на енергетичні ринки. У Тегерані також стверджують, що рішення США відкласти удар пов’язане зі страхом відповіді з боку Ірану, а також наголосили — протистояння триває.

  • США та Ізраїль обговорюють спецоперацію в Ірані для контролю над ураном

    США та Ізраїль обговорюють спецоперацію в Ірані для контролю над ураном

    США та Ізраїль обговорювали можливість проведення спеціальної операції на території Ірану з метою встановлення контролю над запасами високозбагаченого урану. Одним із головних завдань військової операції під назвою “Епічна лють” є недопущення того, щоб Тегеран отримав ядерну зброю.

    За попередніми оцінками, Іран має близько 450 кілограмів урану, збагаченого до рівня 60 відсотків. Експерти вважають, що за наявності відповідних технологій цей матеріал можна довести до рівня, придатного для створення ядерної зброї, протягом кількох тижнів.

    За інформацією джерел, наразі не визначено, хто саме виконуватиме потенційну місію — американські, ізраїльські чи спільні сили. Ймовірно, операція може відбутися лише після того, як обидві країни переконаються, що іранські збройні сили більше не становлять значної загрози для учасників такої операції. У Білому домі розглядають два основні варіанти дій. Перший передбачає повне вивезення ядерного матеріалу з території Ірану. Другий — залучення міжнародних ядерних експертів, які могли б провести процедуру розбавлення урану безпосередньо на місці, щоб знизити рівень його збагачення. Ймовірно, подібна місія вимагатиме участі невеликого підрозділу сил спеціального призначення разом із групою науковців. Серед них можуть бути і фахівці Міжнародного агентства з атомної енергії, які мають досвід роботи з ядерними матеріалами та їх контролем. Джерела також повідомляють, що план проведення такої операції входив до переліку можливих сценаріїв, які були представлені керівництву США ще до початку військових дій проти Ірану. При цьому ключовими питаннями залишаються точне місце розташування запасів урану та можливість швидко встановити над ними фізичний контроль.

    За даними співрозмовників журналістів, унаслідок попередніх ударів США та Ізраїлю значна частина іранської ядерної інфраструктури була серйозно пошкоджена. Зокрема, повідомляється про знищення більшості центрифуг, які використовувалися для збагачення урану. Основна частина наявних запасів ядерного матеріалу, за інформацією джерел, може знаходитися у підземних тунелях ядерного об’єкта в Ісфахані. Інша частина розподілена між об’єктами у Фордо та Натанзі. Аналітики зазначають, що у випадку реалізації наземної операції йтиметься про залучення обмеженого контингенту спецпризначенців. Саме такий варіант, за даними джерел, найчастіше обговорювався у Білому домі.

    Паралельно з цим міжнародна спільнота продовжує уважно стежити за ситуацією навколо Ірану. Останнім часом з’являлися також повідомлення про можливі пошуки запасів хімічної зброї, які теоретично можуть бути використані під час атак безпілотниками проти сусідніх держав регіону.

  • МАГАТЕ не має доказів створення Іраном ядерної зброї, але висловлює занепокоєння

    МАГАТЕ не має доказів створення Іраном ядерної зброї, але висловлює занепокоєння

    Спеціалісти Міжнародне агентство з атомної енергії не мають доказів того, що Іран створює ядерну зброю або має структуровану програму з її виробництва. Водночас занепокоєння викликають обсяги збагаченого урану, які накопичила країна.

    Про це заявив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі. За його словами, хоча прямих доказів створення ядерної бомби немає, значні запаси урану, збагаченого до рівня, близького до збройового, а також обмежений доступ інспекторів агентства до окремих об’єктів викликають серйозні побоювання.

    Гроссі наголосив, що саме через ці фактори у попередніх доповідях агентства не було можливості підтвердити виключно мирний характер ядерної програми Ірану. Він підкреслив, що без повної співпраці з боку Тегерана та надання відповідей на невирішені питання щодо гарантій МАГАТЕ не може надати остаточних запевнень міжнародній спільноті.

    Таким чином, попри відсутність доказів створення ядерної зброї, ситуація навколо іранської ядерної програми залишається предметом підвищеної уваги міжнародних інституцій.

    Нагадаємо, 2 березня Іран повідомив про атаку на головний ядерний об’єкт країни.

  • Віткофф і Нетаньягу про загрозу ядерної зброї Ірану

    Віткофф і Нетаньягу про загрозу ядерної зброї Ірану

    США та Ізраїль розповіли про приховану ядерну програму Ірану, яка ставить країни під загрозу. Спеціальний представник США Стів Віткофф та прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу під час виступів на FoxNews повідомили, що Іран контролює 460 кг збагаченого урану, достатнього для виготовлення 11 ядерних бомб.

    Віткофф зазначив, що іранці могли за тиждень перетворити уран із 50% збагачення до 90% і отримати перші ядерні боєголовки за 7–10 днів. Навіть 20%-й уран можна довести до бойового рівня протягом 3–4 тижнів. Під час першої зустрічі на переговорах іранці відкрито повідомили про запаси матеріалу і хизувалися тим, що обійшли всі протоколи нагляду.

    Нетаньягу додав, що після попередніх ударів США та Ізраїлю у 2025 році Іран не зробив висновків і почав будівництво нових підземних бункерів для захисту ядерних та ракетних об’єктів. На його думку, без рішучої дії проти Тегерану за кілька місяців програма атомної зброї Ірану могла стати недоступною для ударів і потенційно загрожувати США та Ізраїлю.

    3 березня США та Ізраїль завдали ударів по технопарку в Пардісі поблизу Тегерану, де працювали над ядерними розробками. На ранкових відео з місця подій видно мінімум три стовпи диму на відстані близько 10 км від столиці. Напередодні Іран заявляв про удари по ядерному об’єкту Натанз, стверджуючи, що програма є мирною.

  • США та Іран почали переговори в Женеві на тлі військової напруги

    США та Іран почали переговори в Женеві на тлі військової напруги

    США та Іран розпочали у Женеві непрямі переговори щодо врегулювання багаторічної ядерної суперечки. Перемовини проходять за посередництва Омана, однак чітких сигналів про можливий компроміс наразі немає. Про це повідомляє Reuters.

    Американську сторону представляють спецпосланці Стів Віткофф та Джаред Кушнер, іранську — міністр закордонних справ Аббас Аракчі. Президент США Дональд Трамп заявив, що опосередковано залучений до процесу та припустив, що Тегеран може бути зацікавлений в укладенні угоди.

    За словами Трампа, альтернатива дипломатії — силовий сценарій. Він нагадав про можливість застосування стратегічних бомбардувальників B-2 для знищення іранського ядерного потенціалу, підкресливши, що США вже демонстрували готовність до таких кроків. Попередня спроба активізувати переговори відбулася торік після загострення ситуації на Близькому Сході. Тоді удари по іранських ядерних об’єктах завдали ізраїльські сили, а згодом до операції долучилися американські бомбардувальники. Після цього Тегеран заявив про припинення збагачення урану, однак напруження збереглося. Нині США концентрують військові сили в регіоні. За інформацією Reuters, американські військові готуються до можливих багатотижневих операцій проти Ірану у разі відповідного рішення Білого дому. Зокрема, до берегів країни вирушив авіаносець USS Gerald R. Ford, який приєднався до інших кораблів ВМС США. Іран, своєю чергою, розпочав військові навчання в Ормузькій протоці — стратегічно важливому маршруті для експорту нафти з країн Перської затоки. Регіональні лідери закликають сторони до дипломатичного врегулювання, побоюючись ескалації. Суть конфлікту залишається незмінною: Вашингтон та його союзник Ізраїль переконані, що Іран прагне створити ядерну зброю. Тегеран наполягає, що його програма має виключно мирний характер. Водночас міжнародні спостерігачі фіксували збагачення урану до рівня, наближеного до необхідного для створення боєзаряду.

    США прагнуть розширити порядок денний переговорів, включивши до нього ракетну програму Ірану та інші безпекові питання. Тегеран погоджується обговорювати лише обмеження ядерної програми в обмін на послаблення санкцій і відмовляється повністю припиняти збагачення урану чи вести мову про ракетні арсенали. Державний секретар США Марко Рубіо визнав, що досягнення домовленостей буде складним, однак наголосив на готовності Вашингтона до дипломатичних спроб.

    Таким чином, переговори в Женеві проходять на тлі військової напруги та взаємної недовіри. Подальший розвиток подій залежатиме від готовності сторін до компромісу — або ж від рішення перейти до силового сценарію.

  • Тегеран відкинув вимоги США щодо ядерної програми

    Тегеран відкинув вимоги США щодо ядерної програми

    Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що Тегеран не припинить програму збагачення урану навіть у разі нав’язаного збройного конфлікту. Про це повідомляє Euractiv.

    Виступаючи 8 лютого на форумі в столиці, глава іранського МЗС наголосив, що жодна держава не має права диктувати Ірану умови реалізації його мирної ядерної програми. За словами Аракчі, Тегеран вважає збагачення урану своїм законним правом і не готовий відмовлятися від нього під зовнішнім тиском.

    Заява пролунала на тлі посилення військової присутності США у Перській затоці, зокрема розгортання американських військово-морських сил та візиту спеціального посланця США Стіва Віткоффа на авіаносець «Авраам Лінкольн». Аракчі зазначив, що подібні дії, а також санкційна політика Вашингтона ставлять під сумнів щирість намірів США щодо ведення переговорів. Водночас жорстка риторика іранського міністра прозвучала лише через два дні після його зустрічі з американським представником в Омані, де відбулися непрямі переговори між сторонами. За словами Аракчі, Тегеран наразі аналізує сигнали з боку адміністрації США, аби визначити доцільність подальшого діалогу. Міністр підкреслив, що Іран уже заплатив високу ціну за свій ядерний курс і готовий і надалі відстоювати право на збагачення урану незалежно від санкцій чи військового тиску. Ситуація в регіоні залишається напруженою, а Тегеран продовжує уважно стежити за діями американських сил на Близькому Сході.

    Нагадаємо, США наполягають на повному припиненні ядерного потенціалу Ірану, тоді як Тегеран називає такі вимоги неприйнятними.

  • Іран заявив про призупинення ядерної програми

    Іран заявив про призупинення ядерної програми

    У Тегерані заявили про повну зупинку процесу збагачення урану. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі повідомив, що діяльність припинена не з політичних причин, а через пошкодження ключових об’єктів після червневих атак, завданих Ізраїлем та США.

    За словами Арагчі, уразили саме ті інфраструктурні майданчики, де здійснювалися критичні етапи збагачення, тому в нинішніх умовах робота фізично неможлива. Він окремо наголосив, що Іран не веде прихованих операцій, а всі ядерні об’єкти перебувають під контролем і технічним наглядом МАГАТЕ.

    Коментуючи можливість відновлення переговорів зі США та іншими країнами, глава МЗС підкреслив, що позиція Тегерана залишається стабільною. Іран розглядає право на розвиток ядерної програми та використання атомних технологій у мирних цілях як частину свого суверенного вибору.

    Арагчі заявив, що Іран і надалі відстоюватиме законне право на власний ядерний сектор і очікує від міжнародної спільноти, включно зі США, визнання цього підходу. За його словами, держава не відмовлятиметься від своїх прав, незалежно від зовнішнього тиску чи впливу військових факторів.