centernews360

Позначка: WTI

  • Ціни на нафту зростають після атак у Саудівській Аравії та обмеження руху через Ормузьку протоку

    Ціни на нафту зростають після атак у Саудівській Аравії та обмеження руху через Ормузьку протоку

    Світові ціни на нафту зросли на тлі нових ризиків для постачання з Близького Сходу після ударів по енергетичній інфраструктурі Саудівської Аравії та різкого скорочення судноплавства через Ормузьку протоку.

    Ф’ючерси на нафту марки Brent підвищилися приблизно на 0,6% — до 96,5 долара за барель, а американська WTI зросла на 0,5% — до 98,3 долара. Водночас, попри поточне зростання, за підсумками тижня обидва бенчмарки демонструють падіння близько 11% — найбільше з середини 2025 року, що свідчить про високу волатильність ринку.

    Ключовим фактором зростання стали атаки на нафтову інфраструктуру Саудівської Аравії, які призвели до скорочення видобутку приблизно на 600 тисяч барелів на добу. Додатково було обмежено пропускну здатність стратегічного трубопроводу Схід–Захід ще на близько 700 тисяч барелів щодня. Сукупно це становить понад 1,3 млн барелів на добу потенційних втрат — понад 1% глобального споживання нафти.

    Саудівська Аравія є одним із найбільших експортерів нафти у світі, забезпечуючи близько 10% глобальних поставок, тому навіть часткові перебої мають негайний вплив на ринок.

    Ситуацію додатково ускладнює різке падіння трафіку через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів транспортування енергоносіїв. Через протоку щодня проходить близько 20% світових морських поставок нафти, однак наразі обсяги судноплавства скоротилися більш ніж на 90%. Частина танкерів накопичується у Перській затоці, очікуючи стабілізації безпекової ситуації.

    За оцінками галузевих джерел, у регіоні вже сформувалася черга з кількох сотень суден, а пропускна здатність маршруту у поточних умовах обмежена приблизно 10–15 суднами на добу проти понад 100 у нормальному режимі.

    Попри оголошене двотижневе перемир’я між США та Іраном за посередництва Пакистану, бойові дії повністю не припинилися, що підриває довіру ринку до стабільності регіону. Додаткову напругу створюють сигнали з Ірану про можливість контролю та тарифікації проходу танкерів через протоку.

    Аналітики зазначають, що ринок перебуває між двома протилежними факторами: з одного боку — ризики дефіциту через перебої постачання, з іншого — побоювання щодо уповільнення глобальної економіки та зниження попиту.

    За різними сценаріями, у разі збереження обмежень на транспортування нафти ціни можуть продовжити зростання. Окремі оцінки допускають підвищення вартості Brent до 150–190 доларів за барель у разі тривалої блокади Ормузької протоки та нових атак на інфраструктуру.

  • Трейдери передбачили падіння нафти, як пост Трампа змінив ситуацію на ринку

    Трейдери передбачили падіння нафти, як пост Трампа змінив ситуацію на ринку

    Незадовго до публікації Дональда Трампа про “продуктивні” перемовини з Іраном трейдери вклали майже 580 мільйонів доларів в нафтові ф’ючерси. Це стало причиною різкого зростання обсягів торгів на нафтових ринках та змін у цінах на нафтопродукти.

    Згідно з повідомленням Financial Times, покупка ф’ючерсів на нафти Brent та West Texas Intermediate (WTI) була здійснена всього за 15 хвилин до посту Трампа, який змінив ринок. Публікація спричинила падіння цін на нафту, а також збільшила вартість ф’ючерсних контрактів, що були придбані на той момент.

    Ринок активно реагував на новину: обсяги торгів на нафту Brent та WTI зросли вже через 27 секунд після публікації посту Трампа. Однак поки що залишається незрозумілим, чи були ці контракти придбані однією компанією, чи кількома. Ринкові стратегії визнають, що встановити зв’язок між публікацією Трампа і торгами може бути складно. Однак один із брокерів пояснив, що це типова ситуація для ринків, де швидка реакція на новини може мати значний вплив на ціни.

    Представник Білого дому Куш Десаї підкреслив, що метою Трампа та його адміністрації є лише дії, спрямовані на благо американського народу. У відповідь на підозри щодо можливого використання інсайдерської інформації він назвав такі заяви безпідставними та бездоказовими. Водночас, за інформацією Вашингтона, 9 квітня було визначено як можливу дату завершення війни, що залишало деякий час для дипломатичних зусиль щодо Ірану. У Тегерані, в свою чергу, заперечили будь-які переговори зі США, заявивши, що для них важливі лише фактично виконані умови, включаючи виведення американських військ з регіону та гарантії відновлення стабільності. Водночас британський політик Джордж Ґалловей в черговий раз висловив свої переконання, що Дональд Трамп переживає нервовий зрив через події на Близькому Сході, і закликав його оточення вжити заходів щодо його усунення.

    Після цього Трамп повідомив про рішення зупинити удари по Ірану на п’ять днів через “успішні” переговори, однак Іран спростував сам факт переговорів, заявивши, що конфлікт триватиме до виконання їх вимог.

  • Світові ціни на нафту різко впали на тлі заяв Трампа

    Світові ціни на нафту різко впали на тлі заяв Трампа

    На світових ринках зафіксовано різке зниження цін на нафту. Вранці 2 лютого ф’ючерси на нафту марки Brent подешевшали на 3,3 долара, або на 4,8 відсотка, до 66,02 долара за барель. Американська нафта WTI втратила в ціні 3,23 долара, майже 5 відсотків, опустившись до рівня 61,98 долара за барель.

    Як повідомляє Reuters, основною причиною падіння цін стали заяви президента США Дональда Трампа про серйозні переговори між Вашингтоном і Тегераном. Учасники ринку сприйняли ці слова як сигнал до деескалації напруженості між країнами, що одразу позначилося на котируваннях.

    Додатковим фактором стало повідомлення про те, що військово-морські сили Корпусу вартових ісламської революції не планують проводити навчання з бойовою стрільбою в Ормузькій протоці. Це також було розцінено як ознака зниження ризиків у регіоні, який має ключове значення для світових поставок нафти. У результаті, за оцінками аналітиків, з ціни було знято частину так званої геополітичної надбавки, що накопичилася протягом попереднього тижня. Крім геополітичних чинників, на зниження вартості нафти вплинуло й зміцнення долара США. Оскільки нафту на світових ринках торгують переважно в доларах, посилення американської валюти робить її дорожчою для іноземних покупців. Це призводить до зниження попиту, що додатково тисне на ціни. Тим часом у Європейському Союзі обговорюють нові механізми обмеження експорту російської нафти. Зокрема, розглядається варіант заміни цінового обмеження забороною на страхування та транспортування російської нафти. Очікується, що такі заходи можуть суттєво посилити санкційний тиск і спростити контроль за їх виконанням. Наразі ж експорт нафти з Росії обмежується дією цінової стелі. За останніми даними, у 2025 році доходи РФ від торгівлі нафтою і газом скоротилися до найнижчого рівня за останні п’ять років.

    Крім того, на тлі можливого загострення торговельних відносин зі США індійські нафтопереробні компанії почали переглядати свою імпортну стратегію. Вони поступово скорочують закупівлі російської нафти, яка раніше була основним джерелом постачання, та збільшують імпорт із країн Близького Сходу.

  • Ціни на нафту різко зросли після санкцій США

    Ціни на нафту різко зросли після санкцій США

    Світові ціни на нафту різко зросли після рішення Сполучених Штатів запровадити санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній — Роснєфті та Лукойла. Про це у четвер, 23 жовтня, повідомляє Bloomberg.

    За даними видання, цей крок став черговим проявом економічного тиску адміністрації президента США Дональда Трампа на російського правителя Володимира Путіна, аби змусити його до переговорів щодо припинення війни в Україні.

    У середу ціна нафти марки WTI зросла на 2,5%, досягнувши майже 60 доларів за барель, тоді як Brent стабілізувалася на рівні близько 63 доларів.

    Міністерство фінансів США внесло державну компанію Роснєфть і приватну Лукойл до чорного списку, що обмежує їхню діяльність на міжнародних ринках. Це рішення стало помітним розворотом у позиції Трампа, який ще минулого тижня заявляв про намір зустрітися з Путіним, але вже цього вівторка повідомив, що більше не бажає «витрачати час даремно».

    Після падіння цін на нафту до п’ятимісячного мінімуму на початку тижня ринки почали поступово відновлюватися. Зниження запасів сирої нафти у США послабило побоювання щодо надлишкової пропозиції. Водночас ф’ючерси все ще сигналізують про третій місяць втрат поспіль на тлі глобального профіциту нафти.

  • Заява Трампа про Індію підняла ціни на нафту

    Заява Трампа про Індію підняла ціни на нафту

    Ціни на нафту почали відновлюватися після різкого падіння, спричиненого загальносвітовим зниженням попиту. Причиною зростання стала заява президента США Дональда Трампа про те, що прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді пообіцяв припинити закупівлі російської нафти. Ця інформація одразу вплинула на ринок, викликавши підвищення котирувань, повідомляє Bloomberg.

    Після оголошення заяви ціна на нафту марки West Texas Intermediate (WTI) піднялася до майже 59 доларів за барель, відновившись після попереднього двосесійного падіння на 2%. Сорт Brent завершив торги у середу трохи нижче рівня 62 долари за барель. Хоча протягом тижня ринок демонстрував тенденцію до зниження, слова Трампа стали короткостроковим стимулом для зростання вартості енергоносіїв.

    Трамп не уточнив, коли саме Індія припинить закупівлю російської нафти, зазначивши лише, що це не станеться негайно. Проте навіть натяк на можливе скорочення імпорту з Росії викликав занепокоєння серед трейдерів щодо майбутнього балансу попиту та пропозиції.

    Індія, подібно до Китаю, активно користувалася пільговими умовами закупівлі російської нафти, яка продавалася за зниженими цінами в межах обмежень, встановлених країнами «Великої сімки». Ці заходи були спрямовані на скорочення прибутків Росії від експорту енергоносіїв, водночас забезпечуючи стабільність постачання на світові ринки.

    Експерти зазначають, що будь-які зміни у позиції Індії можуть істотно вплинути на глобальну структуру енергетичних потоків, оскільки країна є одним із найбільших споживачів нафти у світі.

  • Ціни на нафту знову зростають: ринок реагує на події на Близькому Сході

    Ціни на нафту знову зростають: ринок реагує на події на Близькому Сході

    У п’ятницю, 1 листопада, ціни на нафту продовжили свій ріст, піднявшись більш ніж на 1 долар за барель. Ф’ючерси на нафту марки Brent подорожчали на 1,39 долара, або на 1,9%, до 74,20 долара за барель. У той же час ціна американської WTI (West Texas Intermediate) зросла на 1,44 долара, або на 2,1%, до 70,70 долара.

    Цей ціновий підйом стався на фоні повідомлень ізраїльської розвідки, яка попереджає про можливі атаки Ірану на Ізраїль в найближчі дні. Згідно з інформацією, удар може бути здійснений з території Іраку, причому Іран може використати велику кількість балістичних ракет і безпілотників. Проте аналітики вважають, що ні Іран, ні Ізраїль не прагнуть початку повномасштабної війни, і, ймовірно, нові дії будуть обмеженими.

    Крім геополітичних факторів, на нафтові ціни також впливають очікування, що країни ОПЕК+ можуть відкласти заплановане на грудень збільшення видобутку нафти. Це рішення, за повідомленнями, було обумовлено занепокоєнням щодо відносно низького попиту на нафту.

    Нагадаємо, що на початку тижня ціни на нафту впали внаслідок обмежених ударів Ізраїлю по іранській території, що продемонструвало намір країни уникнути подальшої ескалації конфлікту. Однак коливання цін не заважають Росії систематично нарощувати поставки “чорного золота”, що підкреслює стійкість ринку в умовах глобальних викликів.