centernews360

Позначка: ВВП

  • Гармати замість пенсій: Європа панічно переозброюється перед загрозою з РФ, але нарвалася на бунт громадян

    Гармати замість пенсій: Європа панічно переозброюється перед загрозою з РФ, але нарвалася на бунт громадян

    Європейські країни НАТО розпочали безпрецедентне відновлення своїх збройних сил через страх потенційного нападу з боку Росії. Регіон намагається виконати торішню угоду про підвищення оборонних витрат до 3,5% ВВП до 2035 року, що спровокувало справжній бум у промисловості. Наприклад, шведський завод Hagglunds, який належить гігант залізничної та військової індустрії BAE Systems і випускає бойові машини піхоти CV90 для ЗСУ, збільшує потужності у п’ять-шість разів, а його виручка з 2018 року злетіла з 211 мільйонів до понад 1 мільярда доларів. Проте гонка озброєнь зіштовхнулася з лютим опором європейського суспільства.

    Масштабні антивоєнні протести під гаслом «Добробут, а не війна» вже охопили Брюссель, а в Італії на вулиці вийшли близько 500 тисяч людей. Аби знайти гроші на армію, урядам доводиться йти на непопулярні компроміси: підвищувати податки, збільшувати держборг та різати соціалку. Найлегше на це йдуть країни поблизу передової – Польща та Балтія. Литва задля цього запровадила спеціальний «внесок на безпеку», Фінляндія радикально скоротила витрати на медицину, а Німеччина планує вийти на 3,7% ВВП до 2030 року за рахунок запозичень.

    Водночас найзаможніші країни Західної Європи демонструють повний провал оборонних планів. Через небажання урізати соціальні пільги Великобританія та Франція катастрофічно не встигають за графіком. У Лондоні навіть спалахнув урядовий скандал, і міністр оборони Джон Хілі подав у відставку через мізерне фінансування армії. Франція спроможна досягти лише 2,5% ВВП до 2030 року, а Іспанія взагалі вибила собі пільгове виключення до 2,1%. Португалія та Італія також саботують процес, причому Рим вдався до відвертих бухгалтерських махінацій, задекларувавши паперове зростання бюджету замість реального.

    Ситуація загрожує перерости в ожесточені розбірки на саміті НАТО в Анкарі 7–8 липня, де Білий дім планує влаштувати союзникам жорстку прочуханку за небажання платити за власну безпеку. Окрім браку грошей, європейська оборона страждає від хаосу та безглуздих розтрат. Замість єдиного стандарту, Європа випускає 12 типів танків і 5 видів гаубиць, тоді як США – лише по одному. Фіаско зазнала і Німеччина, яка нещодавно закрила провальну програму суднобудування, пустивши на вітер 2,3 мільярда євро платників податків на фрегати, які флот тепер ніколи не отримає.

  • Болгарія планує збільшити оборонні видатки до 5% ВВП до 2035 року

    Болгарія планує збільшити оборонні видатки до 5% ВВП до 2035 року

    Уряд Болгарії схвалив національний план поступового збільшення витрат на оборону до 5% ВВП до 2035 року.

    Рішення відповідає зобов’язанням, які країна взяла на себе під час саміту НАТО у Гаазі у 2025 році.

    Згідно з планом, щонайменше 3,5% ВВП мають спрямовуватися на основні оборонні видатки, ще до 1,5% – на інвестиції, пов’язані з безпекою.

    У болгарському уряді заявляють, що збільшення фінансування має посилити оборонний потенціал країни та підтримати модернізацію і переозброєння Збройних сил Болгарії на тлі зростання геополітичних ризиків.

    План також розширює перелік напрямів, які можуть фінансуватися в межах безпекових витрат. Йдеться, зокрема, про цивільний захист, стійкість держави, кіберзахист, інновації, оборонну інфраструктуру, промисловий потенціал і військову мобільність.

    Уряд Болгарії розраховує, що поєднання державного фінансування та ініціатив ЄС допоможе розширити можливості оборонної промисловості, стимулювати передачу технологій і створити нові робочі місця у суміжних галузях.

    Раніше міністр оборони Болгарії Дімітар Стоянов заявив, що країна більше не постачатиме зброю Україні.

    У МЗС України після цього наголосили, що Київ не отримує від Болгарії безкоштовної військової допомоги, а веде взаємовигідну оборонну співпрацю і розраховує на її продовження.

  • «Мільйонні обсяги»: Словаччина нарощує постачання боєприпасів для України

    «Мільйонні обсяги»: Словаччина нарощує постачання боєприпасів для України

    Словаччина офіційно підтвердила намір і надалі збільшувати обсяги передачі боєприпасів Україні. Про це заявив президент Словаччини Петер Пеллегріні після засідання представників країн «Бухарестської дев’ятки». За словами лідера держави, завдяки значним інвестиціям в оборонний сектор Братислава стала одним із провідних виробників снарядів у межах Північноатлантичного альянсу (НАТО).

    Наразі інвестиції країни в оборонну промисловість становлять майже 3% від валового внутрішнього продукту (ВВП). Це дозволило Словаччині постачати Україні боєприпаси на комерційній основі у великих масштабах. Петер Пеллегріні підкреслив, що ця кількість продовжить зростати в майбутньому, адже країна бачить потребу у зміцненні обороноздатності всього європейського регіону.

    «Існує потреба зміцнити «європейський стовп» у рамках НАТО не як окремого утворення, а посилити відповідальність за оборону та зміцнити наші можливості захищатися», – наголосив президент Словаччини.

    Він також додав, що значною проблемою залишається недостатня потужність європейських заводів, які наразі не можуть миттєво забезпечити всі потреби армій Альянсу навіть за наявності великого фінансування. Окрім снарядів, Словаччина розвиває власне виробництво дронів-перехоплювачів. Президент зауважив, що досвід українських військових, які володіють «найкращими знаннями сучасної війни», є надзвичайно цінним для модернізації словацької армії.

  • 143 мільярди доларів на рік: Рютте пропонує НАТО встановити обов’язковий відсоток допомоги Україні

    143 мільярди доларів на рік: Рютте пропонує НАТО встановити обов’язковий відсоток допомоги Україні

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте виступив із ініціативою зобов’язати країни Альянсу щороку виділяти на підтримку України 0,25% від свого валового внутрішнього продукту (ВВП). Пропозиція спрямована на те, щоб зробити військову та фінансову допомогу Києву стабільною та передбачуваною на тлі внутрішніх розбіжностей усередині блоку.

    У разі схвалення цієї ідеї загальний обсяг щорічних надходжень до України може фактично потроїтися і сягнути 143 мільярдів доларів. Марк Рютте озвучив цю пропозицію під час закритого засідання послів НАТО в межах підготовки до липневого саміту Альянсу, що має відбутися в Туреччині. Такий крок став відповіддю на нерівномірний розподіл навантаження між союзниками: наразі країни Балтії, Північної Європи, Польща та Нідерланди витрачають на допомогу значно більшу частку свого ВВП, ніж держави Західної та Південної Європи.

    «Ми йдемо на саміт в Анкарі, який, звичайно ж, буде значною мірою присвячений Україні – підтриманню її максимально сильної позиції», – наголосив Марк Рютте.

    Необхідність запровадження обов’язкових внесків загострилася після того, як Дональд Трамп призупинив майже всю нову військову допомогу від США, через що основний фінансовий тягар ліг на європейських партнерів. Проте ініціатива вже зустріла спротив з боку Франції та Великої Британії, оскільки будь-яке подібне рішення потребує консенсусу всіх членів блоку. Крім того, деякі країни ЄС наполягають, щоб у майбутні розрахунки враховувалися їхні внески до вже схваленого кредиту для України на 90 мільярдів євро.

    Очікується, що міністри закордонних справ НАТО обговорять це питання наступного тижня під час зустрічі у шведському місті Гельсінгборг. Паралельно з європейськими дискусіями, у Палаті представників США петиція про винесення на голосування законопроєкту щодо нової допомоги Україні набрала необхідні 218 підписів, що дозволяє винести документ на розгляд усього складу палати.

  • Світовий банк попередив про уповільнення глобальної економіки через конфлікт на Близькому Сході

    Світовий банк попередив про уповільнення глобальної економіки через конфлікт на Близькому Сході

    новость напиши

    Президент Світового банку Аджай Банга заявив, що конфлікт на Близькому Сході вже починає впливати на темпи зростання світової економіки та рівень інфляції. Про це він повідомив під час виступу на заході Атлантичної ради напередодні весняних зустрічей Світового банку та Міжнародного валютного фонду у Вашингтоні.

    За його словами, подальший вплив залежатиме від тривалості та інтенсивності конфлікту, а також від ситуації на енергетичних ринках. У разі швидкої деескалації негативні наслідки можуть бути короткостроковими та обмежитися кількома місяцями. Водночас затяжний конфлікт здатен впливати на глобальну економіку протягом пів року і більше.

    До початку загострення світова економіка демонструвала прогнозоване зростання на рівні близько 2,83%. У базовому сценарії цей показник може знизитися на 0,3–0,4%. У разі більш складного розвитку подій втрати можуть перевищити 1%.

    Окремо Банга звернув увагу на ризики зростання інфляції, яка може підвищитися до 0,9 відсоткового пункта через подорожчання енергоресурсів і порушення логістичних ланцюгів.

    Світовий банк також розглядає можливість використання механізмів кризового фінансування. Зокрема, країни можуть отримати доступ до частини невикористаних коштів у межах чинних програм. За оцінками, протягом кількох місяців може бути мобілізовано до 30 млрд доларів, а за пів року — до 70 млрд доларів.

    Питання реагування на економічні наслідки конфлікту обговорюється під час зустрічей фінансових лідерів у Вашингтоні, де ключовою темою є пошук інструментів для стабілізації глобальних ринків і підтримки країн, які зазнають найбільшого тиску.

  • ЄБРР у два рази погіршив прогноз зростання ВВП України на 2026 рік

    ЄБРР у два рази погіршив прогноз зростання ВВП України на 2026 рік

    Європейський банк реконструкції та розвитку у новому звіті різко погіршив прогноз зростання економіки України на 2026 рік — з 5,0% до 2,5%. Таке коригування пояснюється тим, що для реалізації економічного ефекту потенційної мирної угоди знадобиться час, зазначено в повідомленні банку, оприлюдненому 26 лютого.

    У вересні 2025 року прогноз ЄБРР передбачав швидке відновлення економіки після війни та позитивний ефект від післявоєнної реконструкції, що дозволяло очікувати зростання на рівні 5% у 2026 році. Новий прогноз враховує, що ці очікування потребують більше часу для реалізації, і водночас країна стикається з короткостроковими економічними ризиками.

    Зокрема, у звіті відзначено, що дефіцит електроенергії, обмежені трудові ресурси та слабке сільськогосподарське виробництво продовжують стримувати економічне зростання. Водночас у ЄБРР зауважують, що у разі укладення мирної угоди на початку 2026 року перспективи для економіки України суттєво покращаться.

  • МВФ розгляне нову програму для України на $8,1 млрд

    МВФ розгляне нову програму для України на $8,1 млрд

    Міжнародний валютний фонд найближчими днями може розглянути нову кредитну програму для України на суму 8,1 млрд доларів. Домовленість уже погоджена на рівні персоналу фонду. Про це повідомляє Reuters.

    За інформацією агентства, нова програма спрямована на зміцнення макрофінансової стабільності України та фінансування ключових державних видатків в умовах повномасштабної війни з Росією. Якщо її буде затверджено Радою директорів МВФ, вона замінить чинний кредитний механізм обсягом 15,5 млрд доларів.

    Представниця фонду Джулі Козак повідомила, що Україна виконала всі необхідні попередні умови для розгляду нового фінансування. Зокрема, було представлено проєкт закону про трудовий кодекс та ухвалено державний бюджет.

    Очікується, що позитивне рішення МВФ стане важливим сигналом для міжнародних партнерів України та може стимулювати подальшу фінансову підтримку. Водночас економічна ситуація залишається складною: зростання ВВП у 2025 році прогнозується на рівні нижче 2%, що свідчить про збереження значних ризиків для економіки.

  • Економіка Німеччини вперше за два роки вийшла з рецесії

    Економіка Німеччини вперше за два роки вийшла з рецесії

    Економіка Німеччини у 2025 році вперше за два роки вийшла з рецесії та продемонструвала незначне зростання. Валовой внутрішній продукт країни збільшився на 0,2% у річному вимірі. Про це повідомило Федеральне статистичне відомство ФРН, інформує Bild у четвер, 15 січня.

    Для порівняння, у 2024 році німецька економіка скоротилася на 0,5%, а у 2023-му падіння становило 0,9%. Водночас, попри позитивну динаміку, обсяги ВВП все ще залишаються приблизно на рівні 2019 року, тобто до початку пандемії та повномасштабних геополітичних потрясінь.

    Експерти зазначають, що економічне відновлення відбувається повільно. Високі ціни на енергоносії, наслідки війни в Україні, проблеми в зовнішній торгівлі та структурна перебудова промисловості продовжують тиснути на економіку, особливо в індустріальних регіонах.

    Державні витрати на оборону та модернізацію інфраструктури надають певний стимул, однак їх поки недостатньо для повноцінного подолання слабкості економіки. Аналітики прогнозують, що у 2026 році зростання може прискоритися майже до 1%, а стійке відновлення очікується не раніше 2027 року.

  • Держстат повідомив про зростання ВВП України на 2,1%

    Держстат повідомив про зростання ВВП України на 2,1%

    Державна служба статистики оприлюднила оновлені дані щодо економічної динаміки України у третьому кварталі 2025 року. Згідно з офіційною інформацією, реальний ВВП зріс на 2,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Цей результат перевищує показники двох попередніх кварталів: у першому кварталі зростання становило 0,9%, у другому — 0,8%.

    У поквартальному вимірі, з урахуванням сезонного фактору, українська економіка також продемонструвала позитивну динаміку — зростання на 0,8%. Для порівняння, у другому кварталі цей показник становив лише 0,2%, що свідчить про певне прискорення економічної активності в країні.

    Раніше Національний банк України оцінював зростання ВВП у третьому кварталі 2025 року на рівні тих самих 2,1%, хоча ще раніше прогнозував вищу цифру — 2,4%. Оцінка НБУ щодо темпів зростання в четвертому кварталі також була незначно скоригована: з очікуваних 3,5% до 3,4%.

    На тлі цих даних Нацбанк оновив прогноз розвитку української економіки на весь 2025 рік, знизивши його з 2,1% до 1,9%. Серед причин погіршення прогнозів називаються енергетичний дефіцит, пошкодження газовидобувної інфраструктури та нестача робочої сили — фактори, що продовжують суттєво впливати на темпи відновлення економіки.

    Окрім того, регулятор переглянув очікування щодо 2026 року: прогнозований ріст ВВП знижено з попередніх 2,3% до 2%. Водночас прогноз щодо інфляції на 2025 рік був покращений — очікувана інфляція становить 9,2% замість попередніх 9,7%. Прогноз на 2026 рік залишився незмінним на рівні 6,6%.

  • Від Індії до США, як дороги формують глобальний розвиток

    Від Індії до США, як дороги формують глобальний розвиток

    Мережі доріг – це не просто асфальт та розмітка. Вони є артеріями економіки, що визначають швидкість торгівлі, доступність регіонів та якість життя мільйонів людей. Рейтинг країн за протяжністю доріг демонструє не лише географічні масштаби, а й економічні амбіції держав.

    Сполучені Штати десятиліттями утримували першість з мережею майже 6,6 мільйона кілометрів доріг. Система покриває територію понад 9,8 мільйона квадратних кілометрів – від Атлантики до Тихого океану. Інвестиції у дорожню інфраструктуру почалися ще під час Другої світової війни, коли уряд усвідомив критичну важливість логістики. Відтоді мережа розросталася, об’єднуючи порти, заводи, мегаполіси та віддалені регіони. Окрема гордість американців – система Інтерстейт протяжністю понад 77 тисяч кілометрів. Вона з’єднує ключові міста від Нью-Йорка до Лос-Анджелеса. Високі стандарти безпеки, швидкісний рух без світлофорів, сейсмічна стійкість та сучасні технології моніторингу трафіку охоплюють 99% населення країни. Середня швидкість на далеких дистанціях сягає 110 км/год, а система генерує трильйони доларів щорічного ВВП через ефективну логістику. Наразі США фокусуються на модернізації існуючих доріг, а не на їх розширенні.

    Індія обійшла США завдяки активним інвестиціям у дорожню інфраструктуру. Країна будує понад 30 кілометрів нових доріг щодня – темпи, що вражають навіть на фоні китайського досвіду. Проєкт “Золотий квадрилатерал” з’єднав найбільші мегаполіси країни, скоротивши час поїздок удвічі. Національні траси зросли з 91 тисячі кілометрів у 2014 році до 146 тисяч зараз. Хоча швидкість розвитку має зворотний бік: якість доріг у сільській місцевості часто залишає бажати кращого. Утім, масштаби проєктів дозволяють Індії утримувати лідерство.

    Рейтинг 2025 року виглядає так: Індія – 6,61 млн км. Швидке розширення та фокус на національних трасах забезпечили перше місце. США – 6,6 млн км. Велична мережа з 4,3 мільйона кілометрів асфальтованих доріг для 330 мільйонів жителів. Китай – 5,5 млн км. 97% доріг вкриті асфальтом, а система автомагістралей протяжністю 180 тисяч кілометрів є найдовшою у світі. Проєкт “Один пояс, один шлях” стимулює подальший розвиток. Бразилія – 2 млн км. Федеральні траси з’єднують Амазонію з узбережжям, хоча клімат ускладнює утримання покриття. Росія – 1,6 млн км. Транссибірська магістраль довжиною 6800 кілометрів перетинає континент, але загальна щільність доріг низька через величезні розміри країни. Канадська траса протяжністю 7800 кілометрів перетинає 10 провінцій, проходячи через тундру, гори та прерії – один із найскладніших маршрутів у світі. Китай активно інтегрує штучний інтелект для моніторингу трафіку та прогнозування завантаженості доріг.

    Дослідження показують, що кожен кілометр нових магістралей підвищує ВВП країни на 1-2% щорічно за рахунок стимулювання торгівлі та туризму. Екологічні виклики залишаються актуальними: від “зелених” мостів для диких тварин до технологій зменшення викидів під час будівництва.

    Індія та Китай демонструють, як швидке зростання може змінити глобальний баланс сил у дорожній інфраструктурі. США, попри втрату першості за протяжністю, зберігають лідерство за якістю та технологічністю доріг. Дорожні мережі є фундаментом процвітання націй. У 2025 році вони відображають не лише амбіції, а й економічні виклики, з якими стикаються країни на шляху до розвитку.