centernews360

Позначка: ВЛК

  • Пастка для «непридатних»: чому чоловіків після медкомісії можуть силоміць мобілізувати просто на вулиці

    Пастка для «непридатних»: чому чоловіків після медкомісії можуть силоміць мобілізувати просто на вулиці

    Військовозобов’язані громадяни, яких місцева військово-лікарська комісія визнала непридатними до служби за станом здоров’я, опиняються в зоні серйозного правового ризику та можуть бути примусово мобілізовані під час вуличних перевірок. Причиною цього стають багатомісячні бюрократичні зволікання з боку вищих інстанцій, через які в електронному застосунку «Резерв+» не з’являється відмітка про офіційне виключення особи з військового обліку.

    Юридичну небезпеку такої ситуації роз’яснив кандидат юридичних наук та адвокат Євген Филипець. За його словами, після проходження місцевої комісії людину відправляють додому чекати на затвердження документів регіональною ВЛК, проте на практиці справа роками курсує між кабінетами через формальні відмови та повернення на доопрацювання. У результаті статус непридатного залишається непідтвердженим, і громадянина, якого зупинили на вулиці представники ТЦК, можуть повторно доправити на нову медкомісію, де його нерідко визнають повністю придатним. Якщо ж розгляд справи затягується понад рік, у військкоматах часто заявляють про завершення терміну дії попереднього висновку, змушуючи проходити всі процедури спочатку.

    Юристи наголошують, що подібні маніпуляції з боку державних структур є протизаконними, і закликають громадян фіксувати кожен етап руху документів та надсилати офіційні адвокатські запити. Судова практика вже демонструє прецедентні рішення, коли бездіяльність ТЦК та медичних комісій визнавали протиправною: в одній із подібних справ апеляційна інстанція зобов’язала посадовців негайно передати матеріали до регіональної комісії для остаточного виключення чоловіка з військового обліку, попри сплив річного терміну дії первинного висновку.

  • Електронний військовий облік і захист персональних даних: як функціонує єдиний державний реєстр «Оберіг»

    Електронний військовий облік і захист персональних даних: як функціонує єдиний державний реєстр «Оберіг»

    Єдиний державний електронний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг» є базовим цифровим інструментом для ведення військового обліку в Україні. Система забезпечує оперативне оновлення персональних і військово-облікових даних, автоматизовану взаємодію між державними реєстрами та формування електронних військово-облікових документів із юридичною силою. Крім того, функціонал платформи дозволяє генерувати електронні направлення та довідки для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК).

    Наповнення реєстру здійснюється комплексно: інформація надходить в автоматичному режимі через захищені канали міжвідомчого обміну з баз даних органів державної влади, а також надається самими громадянами, навчальними закладами, підприємствами-роботодавцями, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) і військовими частинами. Кожному новому запису в системі автоматично присвоюється унікальний ідентифікаційний номер із точним таймкодом внесення. У разі виявлення застарілих відомостей або неточностей актуалізація даних відбувається як під час регулярних міжвідомчих звірок, так і шляхом подання офіційної заяви до органу, що здійснює адміністрування реєстру.

    Громадяни мають можливість перевірити коректність внесеної про себе інформації кількома визначеними шляхами:

    • у мобільному застосунку «Резерв+»;
    • через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (у разі доступності відповідного функціоналу);
    • шляхом подання офіційного письмового запиту до районного чи міського ТЦК та СП за місцем перебування на обліку.

    Питання кібербезпеки та збереження конфіденційності реєстру курує Міністерство оборони України. Для унеможливлення несанкціонованого доступу або маніпуляцій усі дії посадових осіб і операторів системи протоколюються та засвідчуються кваліфікованим електронним підписом (КЕП). Законодавчо визначений термін зберігання відомостей охоплює весь період перебування громадянина на військовому обліку, а також наступні 75 років після офіційного виключення з нього.

  • «Бюрократична пастка»: як командування незаконно відправляє непридатних до служби бійців у запас замість повної відставки

    «Бюрократична пастка»: як командування незаконно відправляє непридатних до служби бійців у запас замість повної відставки

    Українські військовослужбовці, які віддали своє здоров’я на захист держави та отримали висновок військово-лікарської комісії про повну непридатність до подальшої служби, дедалі частіше стикаються із цинічними бюрократичними маніпуляціями з боку командування. Показовою є ситуація, коли бійців із важкими діагнозами, списаних за статтею 54а, замість законної повної відставки намагаються незаконно перевести у тимчасовий запас. Головною зачіпкою для таких сумнівних дій стає відсутність у медичній довідці прямого формулювання про виключення з військового обліку. Командування використовує цю формальність як привід для звільнення, що передбачає лише тимчасовий перехід у запас із зобов’язанням пройти повторний медичний огляд через шість–дванадцять місяців. Правозахисники та юристи наголошують, що подібні твердження є свідомим введенням в оману, адже згадана стаття наказу Міністерства оборони України під номером 402 беззаперечно констатує абсолютну непридатність особи до подальшого несення військової служби. Замість заслуженого лікування важкохворі ветерани змушені проходити кола бюрократичного пекла, доводячи своє законне право на остаточне звільнення з лав збройних сил.

    Корінь цієї проблеми криється у нещодавніх змінах до правил оформлення медичної документації, які стали своєрідною пасткою для багатьох захисників. Річ у тім, що починаючи з дві тисячі двадцять четвертого року лікарі військово-лікарських комісій узагалі припинили використовувати у своїх постановах фразу «з виключенням з військового обліку». Відповідно, штучна відсутність цих слів жодним чином не змінює медичної та юридичної суті встановленого діагнозу. Процедура остаточного списання з армії має чітке та недвозначне регламентування в частині шостій статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Згідно з положеннями цього фундаментального документа, районні або міські територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зобов’язані автоматично виключати з обліку тих громадян, яких офіційно визнано непридатними. Аналогічна імперативна вимога діє і для відповідних підрозділів щодо резервістів Служби безпеки України та розвідувальних органів. Варто зазначити, що окрім критичного стану здоров’я, до цього вичерпного переліку підстав для повного зняття з обліку входять лише такі обставини, як позбавлення громадянства, досягнення граничного віку перебування в запасі, а також смерть особи або визнання її безвісти зниклою.

    Чітке юридичне розмежування між тимчасовим перебуванням у запасі та повною безумовною відставкою закріплено в пункті 260 Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України. У період дії правового режиму воєнного стану переведенню в запас дійсно підлягають певні категорії військовослужбовців, але виключно ті, у чиїх медичних висновках прямо та недвозначно прописаний статус непридатності з обов’язковим переглядом через проміжок від шести до дванадцяти місяців. Якщо ж у виданому документі міститься звичайна констатація непридатності до військової служби без жодних додаткових часових умов, держава зобов’язана негайно звільнити таку людину в повну відставку та назавжди зняти її з військового обліку. Юристи підкреслюють, що командири на місцях не мають жодного права вільно трактувати медичні довідки на власний розсуд чи вигадувати додаткові підстави для утримання людей у системі.

    Зловживання такими нормами не лише порушує базові права військовослужбовців, але й підриває довіру до армійської системи загалом. Ветерани, які віддали своє здоров’я на фронті, не повинні витрачати останні сили на боротьбу з власною ж паперовою машиною, оббиваючи пороги кабінетів для доведення очевидних медичних фактів. У разі відвертого ігнорування цих законодавчих норм та незаконного зарахування повністю непридатного до служби бійця в запас, такі свавільні дії посадових осіб необхідно негайно та рішуче оскаржувати. Правовий механізм захисту передбачає подання відповідних скарг безпосередньо до вищих інстанцій Міністерства оборони України або ж ініціювання судових розглядів для відновлення справедливості. Жодна бюрократична колізія не може бути вищою за закон і право людини на гідне ставлення після отриманих на війні важких травм чи захворювань.

  • У Києві поліція затримала та доставила до ТЦК журналіста-розслідувача hromadske: деталі інциденту

    У Києві поліція затримала та доставила до ТЦК журналіста-розслідувача hromadske: деталі інциденту

    У Києві розгорівся скандал навколо затримання журналіста-розслідувача видання hromadske Євгена Шульгата. Правоохоронці зупинили таксі, в якому він їхав, надягли на нього кайданки та доставили до територіального центру комплектування. Редакція, Національна поліція та Київський міський ТЦК представили суттєво різні версії того, що сталося.

    За словами колег Шульгата, поліцейських зовсім не цікавили документи водія таксі, що викликає серйозні підозри у цілеспрямованому характері операції. Офіційною причиною зупинки та затримання правоохоронці назвали порушення правил військового обліку. Проте редакція наголошує, що має у своєму розпорядженні документи, які підтверджують відсутність будь-яких порушень з боку їхнього співробітника. Керівниця відділу розслідувань hromadske Ярослава Вольвач також звернула увагу на те, що поліції було б складно випадково дізнатися про статус військового обліку звичайного пасажира таксі. У виданні особливо підкреслили контекст події: Євген Шульгат у своїй професійній діяльності активно займався розслідуваннями корупції безпосередньо у лавах правоохоронних органів.

    Столичні правоохоронці представили інший перебіг подій. Вони стверджують, що перевірка була стандартною і стосувалася як водія, так і пасажира. За їхньою заявою, Шульгат нібито відмовився надати посвідчення особи та військово-облікові документи, а також категорично відхилив законну вимогу проїхати до ТЦК добровільно для уточнення даних. Саме ці дії, запевняють у відомстві, стали підставою для його примусового затримання та доставки до військкомату. Спершу поліція поширила попередню інформацію про те, що чоловік не пройшов військово-лікарську комісію (ВЛК). Однак пізніше у відомстві повідомили редакції, що лише перевіряють цей факт і наразі не володіють інформацією про точне місцеперебування журналіста, оскільки на той момент він перестав виходити на зв’язок із колегами.

    Згодом ситуацію прояснили у міському ТЦК та СП. Там офіційно підтвердили факт того, що поліцейські доставили Євгена Шульгата до одного з районних військкоматів, визначивши його як «порушника військового обліку». У центрі комплектування зазначили, що журналіст дійсно не пройшов ВЛК у встановленому порядку, через що його одразу направили на проходження медичної комісії.

  • «Мобілізують із ВІЛ, гепатитом та карликовістю»: Лубінець різко розкритикував роботу ВЛК

    «Мобілізують із ВІЛ, гепатитом та карликовістю»: Лубінець різко розкритикував роботу ВЛК

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про надходження тисяч скарг на рішення військово-лікарських комісій (ВЛК). За його словами, комісії систематично визнають придатними до військової служби людей із тяжкими хронічними захворюваннями, психічними розладами та інвалідністю, що є продовженням системних порушень під час мобілізаційних заходів.

    Омбудсман наголосив на кількох резонансних випадках, зокрема про мобілізацію чоловіка з діагностованим психічним розладом і призначеним судом опікуном, який зараз перебуває зі зброєю на передовій. Також уповноважений розповів про залучення до служби особи з 4-ю стадією ВІЛ-інфекції та гепатитами B і C, а також чоловіка з карликовістю, якого після перших же фізичних навантажень на полігоні довелося терміново госпіталізувати.

    Лубінець закликав негайно внести зміни до профільного наказу та чітко закріпити перелік діагнозів, які повністю унеможливлюють призов. На тлі гострої нехватки людей в армії та системної критики дій військоматів у Міністерстві оборони наразі також розглядають варіанти перерозподілу окремих функцій між ТЦК та Національною поліцією.

  • У військовій частині перевіряють тисячі мобілізованих на придатність

    У військовій частині перевіряють тисячі мобілізованих на придатність

    В Україні розгорнули перевірку в одній із військових частин, куди потрапили близько двох тисяч мобілізованих громадян, які, за попередніми даними, можуть бути непридатними до служби за станом здоров’я.

    Про ситуацію повідомила військовий омбудсмен Ольга Решетилова. За її словами, йдеться про масштабний випадок, який потребує детального розслідування, адже така кількість осіб не могла бути мобілізована випадково.

    До перевірки вже залучено представників оборонного відомства та командування Сухопутних військ. Спеціальна комісія має встановити, на якому саме етапі сталася помилка — під час роботи територіальних центрів комплектування, проходження військово-лікарської комісії чи вже після направлення до частини. Омбудсмен наголосила, що головне питання полягає в тому, як така ситуація стала можливою. Масштаб інциденту може свідчити про системні проблеми у процесі мобілізації та медичного відбору.

    Наразі перевірка триває. Її результати мають визначити подальші рішення як щодо цих військовозобов’язаних, так і щодо вдосконалення процедур у майбутньому.

  • Нові правила чи старі норми, що чекати від мобілізації у квітні

    Нові правила чи старі норми, що чекати від мобілізації у квітні

    З 1 квітня в Україні не очікується різких змін у правилах мобілізації, попри численні чутки про їх можливе посилення. Водночас юристи звертають увагу на важливі нюанси, які вже зараз викликають запитання у військовозобов’язаних — зокрема щодо так званого «розшуку».

    Як пояснює адвокат Андрій Межирицький, цей термін є радше побутовим і не має чіткого юридичного визначення у контексті мобілізаційних процедур. Насправді йдеться про механізм взаємодії територіальних центрів комплектування (ТЦК) з правоохоронними органами. У разі порушення правил військового обліку ТЦК можуть направляти відповідні матеріали для доставлення особи з метою складання адміністративного протоколу.

    Причинами для таких дій можуть бути неявка за повісткою, ігнорування виклику на військово-лікарську комісію (ВЛК) або несвоєчасна постановка на облік. Важливо, що в таких випадках мова не йде про негайну мобілізацію чи примусове проходження медкомісії — лише про адміністративну відповідальність. Інформація про наявність такого статусу може відображатися у застосунку «Резерв+». Якщо ж людина ним не користується, перевірити ці дані можна через офіційний запит — адвокатський або письмовий. Розгляд такого звернення зазвичай триває від двох тижнів до одного місяця.

    Щодо скасування «розшуку», універсального алгоритму не існує. Перш за все потрібно з’ясувати причину його виникнення. У більшості випадків ситуацію можна врегулювати шляхом визнання порушення та сплати штрафу — наразі це 8500 гривень. Після цього відповідна відмітка знімається, однак за нових порушень вона може з’явитися знову. Окрему увагу варто звернути на строки. Якщо протягом трьох місяців рішення про притягнення до відповідальності не було реалізовано, воно втрачає чинність. У такому випадку складання протоколу за тим самим порушенням уже неможливе, а особу можуть зняти з обліку після звернення до ТЦК. Попри обговорення можливих нововведень, станом на початок квітня діють чинні правила мобілізації. Навіть якщо нові ініціативи будуть ухвалені, їх впровадження потребуватиме часу.

    Разом із тим раніше повідомлялося, що мобілізації можуть підлягати чоловіки віком від 18 до 60 років, які не мають відстрочки або бронювання та визнані придатними до служби. При цьому враховуються стан здоров’я, висновки ВЛК і професійні навички, а призов можливий і для осіб старшого віку. У Міністерстві оборони також працюють над можливими змінами системи мобілізації. Зокрема, обговорюється ідея перегляду функцій ТЦК — частину повноважень, пов’язаних із перевірками, можуть передати правоохоронним органам.

  • У столиці запроваджено посилення мобілізаційних заходів до кінця лютого. Джерела

    У столиці запроваджено посилення мобілізаційних заходів до кінця лютого. Джерела

    За інформацією наших джерел, у Києві буде продовжено посилення мобілізаційних заходів до кінця лютого.

    “Кількість мобільних блокпостів буде збільшено, а поліцейським дано команду доставляти всіх, у кого немає броні або ВЛК до територіальних центрів комплектації для “уточнення даних”, також власників відстрочок можуть доставити до ТЦК для перевірки законності відстрочки” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що столичні ТЦК виконали план мобілізації за січень місяць на рекордні 91%.

  • Кількість скарг на ТЦК зросла в рази, що заявив омбудсман

    Кількість скарг на ТЦК зросла в рази, що заявив омбудсман

    Представники територіальних центрів комплектування не мають права утримувати громадян, обмежувати їхню свободу пересування чи вилучати особисті речі навіть під час мобілізації. Про це заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час засідання Тимчасової слідчої комісії ВР 9 лютого.

    За словами омбудсмана, подібні дії суперечать Конституції України та міжнародним стандартам у сфері прав людини. Він наголосив, що твердження про нібито «другорядність» прав людини у воєнний час є хибним і небезпечним.

    Лубінець повідомив, що порушення з боку ТЦК мають системний характер і фіксуються в різних регіонах країни. Серед найпоширеніших скарг — незаконне вилучення мобільних телефонів та особистих речей, утримання людей у неналежних та антисанітарних умовах, а також випадки жорстокого поводження з мобілізованими. За його словами, у Білоцерківському ТЦК під час перевірки виявили антисанітарію та відсутність базових умов для перебування людей. Попри рекомендації Офісу омбудсмана, порушення не були усунуті, тому найближчим часом там проведуть повторний моніторинг. Омбудсман також навів інші приклади порушень. У Харкові адвоката не допустили до ТЦК та завдали йому фізичної шкоди. На Волині співробітники центру понад годину утримували моніторингову групу в тамбурі. У Тернопільській області мобілізацію в межах пілотного проєкту проводили військові без участі працівників ТЦК. У Дніпрі мобілізований чоловік помер після застосування фізичного насильства. Окремо Лубінець звернув увагу на поверхневі медичні огляди. За його словами, є випадки, коли після ВЛК людей направляли до підрозділів, попри серйозні проблеми зі здоров’ям, зокрема із хребтом, через що вони фізично не могли носити бронежилет.

    Статистика звернень громадян свідчить про стрімке зростання кількості скарг на дії ТЦК. У 2022 році їх було 18, у 2023 — 514, у 2024 — 3 312, а у 2025 році — вже 6 127. Основні причини звернень — незаконне обмеження пересування, вилучення особистих речей, порушення умов утримання та формальний підхід до медичних оглядів.

    Також омбудсман зазначив, що торік масово фіксувалися випадки, коли працівники ТЦК приховували обличчя під час мобілізаційних заходів, що ускладнювало їхню ідентифікацію у разі правопорушень. Крім того, часто бодікамери або не працювали, або взагалі були відсутні, хоча відеофіксація є обов’язковою і має зберігатися щонайменше пів року. Для виправлення ситуації Лубінець пропонує цифровізувати перевірки, переглянути кадрову політику ТЦК та залучати працівників із відповідною підготовкою. Він також наголосив, що мобілізовані мають мати можливість спілкуватися з рідними та отримувати правову допомогу під час перебування у ТЦК.

    Крім того, омбудсман заявив, що жоден військовий командир, з яким він спілкувався на передовій, не підтримує жорстку мобілізацію, оскільки армії потрібні мотивовані та свідомі військовослужбовці.

  • СБУ накрила оборудку в ТЦК: очільниця ВЛК продавала «непридатність» до служби

    СБУ накрила оборудку в ТЦК: очільниця ВЛК продавала «непридатність» до служби

    Служба безпеки України викрила масштабну корупційну схему в одному з територіальних центрів комплектування Дніпропетровської області. У голови районної військово-лікарської комісії під час обшуків вилучили понад 300 тисяч доларів готівкою. Про це у п’ятницю, 16 січня, повідомили в СБУ.

    За даними слідства, посадовиця була однією з організаторок оборудки з виготовлення фіктивних медичних документів для військовозобов’язаних. За хабарі вона разом зі спільниками оформлювала довідки про непридатність або тимчасові відстрочки, що дозволяло чоловікам уникати мобілізації. Вартість таких «послуг» починалася від 2,5 тисячі доларів.

    До злочинної схеми був залучений співробітник ТЦК, який допомагав знаходити «клієнтів» та вносити зміни до їхніх військово-облікових документів. Також у справі фігурує 58-річний мешканець області, який виконував роль посередника між ухилянтами та організаторами.

    Правоохоронці задокументували понад 20 епізодів передачі хабарів. Під час обшуків вилучено значні суми готівки, чорнові записи, мобільні телефони та документи, що підтверджують протиправну діяльність.

    Очільниці ВЛК та одному зі спільників уже повідомили про підозру за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема за перешкоджання законній діяльності ЗСУ, одержання неправомірної вигоди та зловживання впливом, вчинені за попередньою змовою групою осіб. Їм загрожує до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Слідство триває, встановлюється повне коло причетних.