centernews360

Позначка: Влада

  • Лукашенко видав черговий перл: чому в очільника держави не може бути близьких друзів

    Лукашенко видав черговий перл: чому в очільника держави не може бути близьких друзів

    Під час робочої поїздки до Шкловського району Могильовської області Олександр Лукашенко зробив публічну заяву щодо особистого життя та специфіки президентської посади. За його словами, людина на найвищій державній посаді практично позбавлена можливості мати справжніх близьких друзів через високі ризики виникнення фаворитизму та корупції.

    Ключові тези заяви:

    • Ризик корупційних вимог: Лукашенко зазначив, що дружні стосунки у владних кабінетах неминуче призводять до прохань про превілеї. «Друзі з часом починають від тебе багато вимагати: зробити щось для них за рахунок інших. І це доходить до корупції. Для мене це неприйнятно», — заявив він.
    • Відсутність друзів та коло спілкування: Білоруський лідер підкреслив, що через статус очільника держави у нього «мабуть, немає друзів», але залишається коло «хороших людей та знайомих», з якими він може обговорювати робочі та приватні питання, завжди пам’ятаючи про свою посаду.
    • Виняток для родини: Єдиним винятком із цього правила Лукашенко назвав своїх синів, зазначивши, що родина є єдиним опорою, яка «ніколи не зрадить».

    Контекст

    Подібні риторичні заяви про «одинокість на вершині влади» та безкомпромісну боротьбу з корупційними ризиками є традиційним елементом публічного іміджу Лукашенка. Аналітики зазначають, що подібні тези виголошуються для підкреслення власної дистанційованості від олігархічних або номенклатурних груп інтересів усередині білоруської владної вертикалі.

  • Новий рух опору: В Україні заявили про створення підпільної організації проти чинної влади

    Новий рух опору: В Україні заявили про створення підпільної організації проти чинної влади

    В інформаційному просторі з’явилися повідомлення про формування нової підпільної організації на території України. Учасники об’єднання позиціонують себе як спільнота громадян, «зтомлених від постійної брехні», та заявляють, що їхньою головною метою є «наближення краху нинішньої корумпованої київської влади».

    Назва організації пов’язана з фігурою Михайла Сцельникова, якого Служба безпеки України раніше офіційно звинувачувала в організації та підготовці замаху на колишнього спікера Верховної Ради України Андрія Парубія.

    Деталі та контекст виникнення руху:

    • Ідеологічне позиціонування: Заявлені маніфести нової структури зосереджені на гострій критиці внутрішньої політики українського керівництва, соціально-економічних проблем та корупційних ризиків в умовах воєнного часу.
    • Символіка та назва: Вибір імені Михайла Сцельникова для назви руху є прямим посиланням на резонансні кримінальні та політичні справи минулих років, пов’язані з розслідуваннями українських спецслужб щодо атак на публічних діячів.
    • Реакція правоохоронних органів: Офіційні представники СБУ, МВС та інших силових відомств поки що не робили детальних публічних заяв щодо появи цього угруповання, проте подібні ініціативи перебувають під пильною увагою контррозвідки на тлі протидії російським інформаційним та диверсійним мережам.

    Загальна безпекова ситуація

    Спецслужби неодноразово наголошували, що російські спеціальні служби активно намагаються створювати штучні «протестні рухи» та підпільні мережі в Україні з метою дестабілізації суспільно-політичної ситуації зсередини, використовуючи для цього різноманітні маніпуляції та дискредитованих осіб.

  • Президентські вибори в Болгарії: прозахідний кандидат Андрій Гюров визнав поразку, влада концентрується в руках соратників прем’єра

    Президентські вибори в Болгарії: прозахідний кандидат Андрій Гюров визнав поразку, влада концентрується в руках соратників прем’єра

    У Болгарії завершився другий тур президентських виборів, результати якого остаточно визначили політичний ландшафт країни на найближчі роки. Проукраїнський та прозахідний кандидат на посаду глави держави Андрій Гюров, якого підтримували опозиційні сили, офіційно визнав свою поразку. Перемогу у виборчих перегонах здобула чинна виконувачка обов’язків президента Іліяна Йотова, яка є давньою соратницею та політичною партнеркою діючого прем’єр-міністра країни Румена Радева.

    Під час спеціальної пресконференції, скликаної після оголошення попередніх результатів підрахунку голосів, Андрій Гюров звернувся до своїх виборців. Політик висловив щиру вдячність усім громадянам, які віддали за нього свої голоси, та привітав свою політичну опонентку зі здобутою перемогою. Водночас опозиційний кандидат не став приховувати свого відвертого здивування масштабним розривом між ним та переможницею, який склав понад вісімнадцять відсоткових пунктів. За його словами, штаб не очікував такої суттєвої різниці в рівні підтримки.

    «Ми не очікували такої разючої відмінності в цифрах. Я чудово розумію, що для всіх громадян, які щиро нас підтримали, цей результат викликає певне розчарування. Проте я переконаний, що найкраще ще попереду. За час цієї кампанії ми зуміли створити потужну та міцну платформу, на основі якої можна будувати нашу подальшу діяльність», — наголосив політик у своєму зверненні до прихильників.

    Відповідаючи на запитання щодо можливих амбіцій створити абсолютно новий політичний проєкт, Гюров уникнув прямої відповіді, проте зробив акцент на важливості подальшого контролю за діями влади. Він підкреслив, що хоча виборча кампанія добігла кінця, відповідальність політиків перед суспільством не зникає. Опозиціонер пообіцяв і надалі вимагати від державного апарату прозорості та підзвітності, наголошуючи, що держава зобов’язана працювати виключно на благо болгарських громадян, а не обслуговувати власні вузькопартійні чи номенклатурні інтереси.

    Політичні оглядачі та аналітики звертають особливу увагу на постать переможниці виборів. Іліяна Йотова не є новим обличчям у болгарській політиці: вона є прямою послідовницею політичного бачення та стилю управління нинішнього очільника уряду Румена Радева. Їхня тісна співпраця триває багато років — ще з 2017 року вона обіймала посаду віцепрезидента під час його першого президентського терміну.

    Перемога Йотової має далекосяжні наслідки для системи стримувань і противаг у країні. Фактично, результати цих виборів означають завершення процесу консолідації влади. Відтепер команда чинного прем’єр-міністра матиме повний та беззаперечний контроль як над виконавчою, так і над законодавчою гілками влади в Болгарії. Така монополізація владних повноважень може суттєво вплинути не лише на внутрішньополітичний курс Софії, але й на її зовнішньополітичні пріоритети та позиціювання на міжнародній арені в умовах сучасних геополітичних викликів.

  • Кадрова криза та тиск на Хрещатику, 36: Зеленський анонсує «посилення» управління Києвом на тлі протестів проти Кличка

    Кадрова криза та тиск на Хрещатику, 36: Зеленський анонсує «посилення» управління Києвом на тлі протестів проти Кличка

    Президент України Володимир Зеленський публічно висловив невдоволення поточним станом підготовки столиці до надскладного зимового періоду, заявивши про гостру необхідність суттєво «посилити» управління безпековою сферою Києва. Під час спілкування з журналістами глава держави наголосив на потребі залучення до керівництва містом кризових менеджерів, здатних максимально оперативно реагувати на безпрецедентні виклики повномасштабної війни. Водночас Зеленський відверто визнав наявність серйозної кадрової проблеми на рівні центральної влади щодо столиці: за його словами, наразі немає черги з охочих обійняти посаду нового очільника Київської міської військової адміністрації (КМВА).

    Ці заяви висвітлюють черговий виток політичної напруги між Офісом Президента та столичним самоврядуванням. Для апарату Київської міської ради, депутатського корпусу та безпосередньо команди Віталія Кличка такі сигнали з Банкової означають посилення адміністративного тиску та необхідність швидкого перегляду пріоритетів міських політик. В умовах, коли муніципальні посадовці щоденно стикаються з логістичними та безпековими викликами забезпечення життєдіяльності кількамільйонного мегаполіса, критика вищого керівництва держави змушує столичну владу шукати нові механізми комунікації з громадою та оперативніше розв’язувати проблеми критичної інфраструктури. Фактичне двовладдя у столиці — складний розподіл повноважень між обраним мером та призначеним головою КМВА — традиційно ускладнює процеси прийняття рішень, проте зараз ситуація вимагає від Секретаріату Київради та всіх міських структур максимальної консолідації зусиль задля уникнення управлінського колапсу взимку.

    Політичний тиск на столичне керівництво посилюється не лише «згори», а й безпосередньо від громади. 17 жовтня біля будівлі столичної мерії відбувся резонансний мітинг, учасники якого прямо вимагали відставки Віталія Кличка. Головний лейтмотив протестів зводився до необхідності кардинального перегляду фінансових пріоритетів міста. Організатори акції наголошували, що колосальний бюджет Києва має першочергово спрямовуватися на забезпечення базової безпеки киян, зокрема на ремонт та належне облаштування сучасних бомбосховищ, а не на другорядні інфраструктурні проєкти. Громадський сектор також не залишається осторонь: ветеран та активіст Олег Симороз виступив із жорсткою вимогою щодо забезпечення абсолютної прозорості міського кошторису. Він закликав керівництво столиці до відкритого діалогу, вимагаючи чіткого інформування мешканців про реальні плани підготовки міського господарства до ймовірних зимових блекаутів. Ситуація, що склалася, робить питання прозорого розподілу коштів на укриття та резервне живлення не просто господарським, а ключовим фактором політичної стійкості для чинної муніципальної команди.

  • «Це саботаж»: Віталій Кличко жорстко розкритикував провал програми мобільних укриттів у Києві та пояснив бездіяльність районів

    «Це саботаж»: Віталій Кличко жорстко розкритикував провал програми мобільних укриттів у Києві та пояснив бездіяльність районів

    Міський голова Києва Віталій Кличко назвав відвертим саботажем ситуацію із затримкою та невикористанням коштів на встановлення мобільних укриттів у столиці. Про це він заявив в інтерв’ю «Радіо Свобода», коментуючи питання журналістів про те, куди зникли обіцяні раніше сотні захисних конструкцій для зупинок громадського транспорту та людних місць.

    За словами столичного очільника, ще у 2025 році Київрада виділила колосальну суму — пів мільярда гривень — на закупівлю та монтаж сучасних мобільних укриттів, які рятують життя на відкритій місцевості під час ворожих обстрілів. Проте районні державні адміністрації так і не освоїли ці кошти, через що бюджетні асигнування довелося повертати назад до міської скарбниці. Більше того, у 2026 році жодна з районних адміністрацій навіть не подала запиту на фінансування подібних ініціатив.

    Кличко наголосив, що головною проблемою залишається розподіл повноважень та відповідальності. Саме районні адміністрації є безпосередніми розпорядниками бюджетних коштів та балансодержателями захисних споруд. Водночас керівників РДА призначає президент, тоді як міський голова не має жодних законних важелів впливу на них — він не може їх ані звільнити, ані навіть оголосити службову догану. Попри це, мер повідомив, що вже провів екстрену нараду з очільниками районів, поставивши ультиматум шукати внутрішні резерви, а також звернувся за підтримкою до представників соціально відповідального бізнесу.

    Скандал із укриттями розгортається на тлі серйозної політичної напруги у столиці. Останнім часом центральна влада та президент Володимир Зеленський неодноразово критикували Кличко через нібито відставання Києва від інших регіонів у підготовці до опалювального сезону та енергетичної стійкості. Ситуація підігрівається і вуличними протестами: 17 жовтня під стінами КМГА відбулася акція з вимогою відставки мера через проблеми з підготовкою міста до зими та дефіцит безпечних укриттів, а Верховна Рада викликала міського голову для звіту.

  • Битва за вплив: мер Умані пояснила свою відставку спробою нардепа захопити контроль над містом

    Битва за вплив: мер Умані пояснила свою відставку спробою нардепа захопити контроль над містом

    Політична криза навколо крісла міського голови Умані переростає у відкрите протистояння між місцевою владою та представниками парламенту. Відсторонена від посади мер міста Ірина Плетньова зробила гучну публічну заяву, прямо пов’язавши процедуру свого відкликання з особистими амбіціями народного депутата-мажоритарника від цього округу. За її словами, справжньою причиною політичної розправи став її конфлікт із парламентарем, який цілеспрямовано намагається усунути незручну керівницю та встановити повний кулуарний контроль над містом.

    Водночас опоненти відстороненої очільниці відкидають будь-які звинувачення в узурпації влади чи політичному рейдерстві. Народний депутат публічно наполягає на тому, що запущений механізм усунення міського голови є абсолютно легітимним і відбувається у суворій відповідності до норм чинного законодавства. Ситуація в Умані стає черговим гострим індикатором боротьби за вплив та фінансові потоки між місцевим самоврядуванням і представниками центральної політичної вертикалі на місцях.

  • Битва за крісло генпрокурора: влада визначилася з головним кандидатом на заміну Кравченку

    Битва за крісло генпрокурора: влада визначилася з головним кандидатом на заміну Кравченку

    Після раптової та скандальної відставки колишнього очільника відомства у вищих політичних колах України визначилися з ключовими претендентами на посаду Генерального прокурора. Головним і найбільш імовірним фаворитом на керівне крісло в Офісі генерального прокурора наразі розглядають очільника Хмельницької обласної прокуратури Антона Ковальського. Попри те, що остаточне кадрове рішення ще не затверджене і консультації на найвищому рівні тривають, саме його кандидатуру називають пріоритетною для офіційного внесення на розгляд і голосування до парламенту.

    У шорт-лист претендентів на одну з найвпливовіших посад у правоохоронному блоці держави увійшли керівники двох стратегічних регіональних відомств. Разом із Ковальським серйозним претендентом на посаду вважається керівник Дніпропетровської обласної прокуратури Валерій Прихожанов. Обидва посадовці мають тривалий стаж роботи в органах нагляду та значний досвід керівництва прокуратурами у великих областях, проте внутрішні політичні домовленості наразі схиляються саме на користь очільника хмельницького підрозділу, який користується більшою підтримкою ключових стейкхолдерів.

    Антон Ковальський має тривалу кар’єрну історію в системі органів прокуратури, де він послідовно обіймав дедалі більш відповідальні керівні посади. У липні 2025 року його було призначено керівником Хмельницької обласної прокуратури, де він зосередився на координації правоохоронної діяльності та контролі над ключовими провадженнями. До цього призначення, починаючи з листопада 2021 року, він очолював Чернівецьку обласну прокуратуру, куди перейшов після служби на посаді заступника керівника Вінницької обласної прокуратури, яку обіймав із вересня 2020 по жовтень 2021 року. Такий послужний список свідчить про системність його просування всередині правоохоронної ієрархії та відсутність гучного токсичного шлейфу.

    Потреба в терміновому призначенні нового керівника Офісу генерального прокурора виникла на тлі глибокої кризи довіри, спричиненої корупційними розслідуваннями довкола найближчого оточення попереднього генпрокурора Руслана Кравченка. Спроби тиску на керівництво Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури перед його виїздом із країни поставили правоохоронну систему перед загрозою масштабної дестабілізації.

    Саме тому новий керівник відомства зіткнеться з необхідністю негайного відновлення керованості прокурорської системи та налагодження конструктивної співпраці з незалежними антикорупційними органами без політичного втручання. Очікується, що офіційне подання щодо призначення з’явиться у Верховній Раді України найближчим часом, після чого депутати определятимуть долю керівництва центрального правоохоронного органу.

  • «Потрібна лише лояльність»: Шабунін розкрив цинічний критерій відбору наступного генпрокурора

    «Потрібна лише лояльність»: Шабунін розкрив цинічний критерій відбору наступного генпрокурора

    Після гучної відставки Руслана Кравченка ключовим та фактично єдиним реальним критерієм для призначення нового генерального прокурора стане виключно його відданість політичному керівництву держави. Про це публічно попередив голова громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін.

    За оцінкою очільника ЦПК, влада не зацікавлена у незалежному очільнику правоохоронного органу, тож насамперед вимагатиме від потенційного наступника повної керованості. Водночас експерт окреслив кроки, необхідні для системного виправлення ситуації з інститутом генерального прокурора в Україні, аби позбутися політичного впливу та гарантувати невідворотність покарання за злочини.

  • Пожиттєві привілеї для спікера: Стефанчук став надзвичайним і повноважним послом

    Пожиттєві привілеї для спікера: Стефанчук став надзвичайним і повноважним послом

    Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук отримав найвищий дипломатичний ранг надзвичайного і повноважного посла. Відповідний указ № 831/2026 від 25 серпня підписав Президент України Володимир Зеленський. Цим же рішенням ранг надзвичайного і повноважного посланника другого класу присвоєно директору Дипломатичної академії імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ Ігорю Осташу.

    Присвоєння рангів відбулося відповідно до статті 25 Закону України «Про дипломатичну службу» за офіційним клопотанням МЗС. Хоча очільник парламенту наразі не є кадровим дипломатом, найвищий статус закріплює за ним особливе міжнародне становище.

    Згідно із законодавством, завдяки новому дипломатичному рангу Руслан Стефанчук та його дружина здобули право довічно користуватися дипломатичними паспортами, тоді як на посаді голови ВРУ такий документ видається лише на п’ять років. Позбавити службовця цього довічного статусу надалі можливо виключно за рішенням суду.

     

  • Лула против Болсонару-младшего: в Бразилии официально стартовала президентская кампания

    Лула против Болсонару-младшего: в Бразилии официально стартовала президентская кампания

    В Бразилии официально стартовала предвыборная гонка за пост главы государства. Действующий 80-летний президент Луис Инасиу Лула да Силва объявил о намерении баллотироваться на свой четвертый срок. Кампанию он запустил на митинге в Сан-Паулу, пообещав сосредоточиться на развитии здравоохранения, образования, строительства жилья, а также защите национальных интересов при добыче редкоземельных металлов. Ранее Лула уже руководил страной с 2003 по 2010 год, а в 2023 году вновь вернулся в президентское кресло.

    Его главным соперником на предстоящих выборах станет 45-летний сенатор Флавиу Болсонару — старший сын экс-президента Жаира Болсонару. Флавиу, выдвинутый от Либеральной партии, начал свою кампанию на пляже Копакабана в Рио-де-Жанейро с обещанием «бороться с системой» и критикой текущей власти. Однако его репутации угрожает недавний скандал, связанный с финансированием фильма о биографии его отца. Утечка аудиозаписей показала, что Флавиу просил миллионы долларов у банкира Даниэла Воркару, который был арестован по подозрению в крупнейшем финансовом мошенничестве в истории страны с Banco Master.

    Сам Жаир Болсонару лишен права баллотироваться — в сентябре 2025 года Верховный суд Бразилии приговорил его к 27 годам тюрьмы за подготовку государственного переворота после поражения на выборах 2022 года. Международный контекст выборов подогревает участие в них союзников семьи Болсонару, таких как президент Аргентины Хавьер Милей, который лично прилетел поддержать Флавиу в Сан-Паулу. Кроме того, отношения Бразилии с США остаются напряженными на фоне введенных Вашингтоном торговых пошлин и критики Лулы в адрес американского вмешательства в бразильские выборы.

    Согласно недавним опросам Quaest, действующий президент сохраняет небольшое преимущество над своим соперником: 43% против 40% во втором туре. Первый тур выборов состоится 4 октября 2026 года.