Ситуація в районі Вугледара Донецької області є надзвичайно напруженою, і військовий експерт Владислав Селезньов вважає, що наразі немає реальних варіантів її вирішення. За його словами, українські сили стикаються з тотальною перевагою ворожих ресурсів, особливо в авіаційній сфері.
Ворожі сили переважають
Селезньов зазначив, що на деяких позиціях перевага ворога становить щонайменше вісім разів. Ворожі формування вже зайшли у Вугледар з південно-східної частини, що створює сіру зону, в якій активно діють російські диверсійно-розвідувальні групи та спецпризначенці.
“Ключовий фактор – це ресурси. Ворог поки що не відчуває нестачі в ресурсах, тоді як українські військові мають з цим серйозні проблеми”, – підкреслив експерт. Це створює значні труднощі для української оборони, оскільки немає чіткої стратегії для контрнаступу чи утримання позицій.
Селезньов також акцентує увагу на важливості прийняття рішень в умовах загрози для життя та здоров’я українських військових. “На порядку денному стоїть питання: що важливіше – квадратний кілометр території чи життя наших солдатів?” – зазначив він, вказуючи на ризики, з якими стикаються українські сили.
Він також зауважив, що ситуація не лише у Вугледарі є кризовою. Схожі проблеми спостерігаються в районах Торецька та Селидового, де ситуація має тенденцію до загострення.
Можливий відступ
Голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ зазначив, що Збройні сили можуть бути змушені відступити з Вугледара, якщо місто буде настільки зруйноване, що це загрожуватиме особовому складу. Ворог активно просувається по флангах, використовуючи географічні особливості для свого переваги, де відсутні значні міські забудови, що ускладнює оборонні дії.
Народна депутатка Ірина Безугла висловила серйозні занепокоєння щодо ситуації в Донецькій області, звинувачуючи командування Збройних Сил України у відступі з регіону. У своєму останньому дописі в Telegram Безугла стверджує, що українські підрозділи залишають Донецьку область, залишаючи фронтові позиції без належного захисту.
«Сьогодні Верховна Рада України мала доволі успішне засідання, але моя увага прикута до ситуації в Донецькій області. Наші підрозділи відводять війська, полишаючи цілі смуги фронту напризволяще. Боєприпаси не поповнюються, і росіяни проходять через порожні фортифікації. Це призведе до швидкої окупації регіону», – написала депутатка.
Безугла зауважила, що якщо ситуація не зміниться, Покровськ може бути захоплений у найближчому майбутньому, а Торецьк може опинитися під контролем ворога вже скоро. «Виглядає так, ніби ми віддаємо Донеччину — театр бойових дій одинадцятий рік війни, землю, на якій тисячі українців поклали своє життя за Україну», – підкреслила вона.
Депутатка також зазначила, що безконтрольний відступ з Донецької області відкриває дорогу до Павлограда і Дніпра, де немає жодних фортифікацій. Вона також вказала на небезпеку для Краматорська і Харківської області через відсутність адекватного обладнання на адміністративному кордоні.
Безугла поклала відповідальність за нинішню ситуацію на головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, звинувачуючи його у застосуванні тактики маневрів, що нагадують часи Другої світової війни. «Сирський виводить війну на новий рівень маневрів часів Другої світової, де ставки йдуть на втрату або здобуття цілих регіонів. Які ціна і перспективи? Впевнена, що чітких відповідей немає і в нього», – заявила депутатка.
Безугла завершила свій допис критичними зауваженнями про стратегію та тактику українського командування, зазначаючи, що ситуація потребує термінового перегляду і корекції.
Втеча з міста Авдіївка, що сталася 17 лютого, описана бійцями Збройних Сил України як хаотична та безладна, повідомляє видання The Washington Post.
Після того, як Росія встановила повний контроль над містом, втрата Авдіївки стала серйозним ударом для України. Українські війська намагалися тримати позиції до останнього, але російська армія наступала із безпрецедентною силою, залишаючи військовослужбовців без виходу.
За свідченнями бійців, відступ був панічним та неорганізованим. Десятки людей опинилися у безпосередній небезпеці, адже російські війська продовжували наступати, створюючи враження нескінченних хвиль.
Один з бійців зі 3-ї штурмової бригади зізнався, що йому довелося вибиратися з вікна другого поверху, щоб уникнути захоплення російськими військами. Коли його група здійснила втечу з міста, вони були свідками того, як колона автомобілів перед ними потрапила під обстріл артилерії. “Це була справжня дорога смерті”, – зазначив він.
Інший боєць розповів про те, як їхній підрозділ готувався до відступу, коли раптово натрапив на солдатів з 2-ї президентської бригади, які заблукали й потребували допомоги. Вони втратили зв’язок із командиром та не мали жодної інформації щодо наказу відступати. Інший боєць зазначив, що комунікація між військовими була надзвичайно ускладненою, подібно грі в телефон. Він разом із своїми товаришами залишив позиції на неброньованій машині, оскільки вони розуміли, що будь-яке затримання увійшло б у смертельну небезпеку.
Багато осіб евакуювалися з міста Авдіївка на власний страх і ризик, оскільки наказ про вихід прийшов занадто пізно, і вони змушені були виходити під масованим обстрілом противника.
За словами журналістів, що спілкувалися з бійцями Третьої окремої штурмової бригади, ситуація була критичною. Один з них, 21-річний захисник під позивним “Майор”, описав вихід з міста як “дорогу смерті”. Він навіть став командиром свого підрозділу під час відступу через велику кількість поранених, які не могли бути евакуйовані.
Інший боєць, з позивним “Кавказець”, розповів про складну ситуацію на диспетчерському пункті заводу, де вони працювали. Він зазначив, що більшість російських сил, з якими вони стикалися, мали високий рівень військової підготовки.
Історії бійців підкреслюють необхідність швидких та чітких рішень у таких критичних ситуаціях. Аналіз Washington Post вказує на недоліки в озброєнні та підготовці українських військ, що потребують негайного вдосконалення.
Під час відступу ЗСУ з Авдіївки до тисячі українських військових могли потрапити в полон, повідомила газета The New York Times, посилаючись на оцінки самих військових та західних високопосадовців. У ЗСУ цю цифру категорично заперечують.
У статті, яку видання опублікувало 20 лютого, зазначено, що від 850 до 1000 солдатів могли потрапити в полон або вважаються зниклими безвісти.
“Двоє солдатів, які знають про відступ України, підрахували, що від 850 до 1000 солдатів, схоже, потрапили в полон або вважаються зниклими безвісти. Західні офіційні особи сказали, що цей діапазон здається точним”, – написало видання.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ “Таврія” Дмитро Лиховій у коментарі BBC Україна заперечив цю інформацію, назвавши її “російськими наративами”.
“У даному випадку NYT поширюють російські наративи”.
Він пояснив, що на останньому етапі Авдіївської операції, під тиском значно більших сил противника, деяка кількість українських військовослужбовців потрапили у полон. Але йдеться не про сотні військових.
“Наразі ми оперуємо поняттям “деяка кількість не вийшла на зв’язок”. Адже з часом окремі військовослужбовці, які спершу вважалися зниклими, виходять на зв’язок на нашій стороні; вони у шпиталях або приєднуються до своїх підрозділів”.
За словами Лиховія, це повідомлення – частина “інформаційної агресії”, яку Росія застосовує разом із бомбами та снарядами.
“Заяви російської пропаганди щодо сотень і тисяч полонених – це дезінформація, яка нічим не підтверджена. Або, кажучи прямо, повна брехня”, – сказав речник ОТУ “Таврія”.
Він додав, що у полон до українських військ також потрапили й російські військові.
Що пише NYT
NYT цитує думку західних чиновників про те, що виведення українських військ було погано спланованим і “хаотичним”.
Посилаючись на інтервʼю з солдатами, видання пише, що українські війська були не готові до того, як швидко розгорнулося російське просування в Авдіївці минулого тижня.
Україна намагалася виграти час для відступу регулярних піхотних сил, використовуючи для прикриття сили спецоперації та елітну Третю окрему десантно-штурмову бригаду. Але підрозділи не змогли уповільнити просування росіян та вивести кожного українського солдата.
“Хаотичний відступ не є неминучим. Відвести війська без значних втрат складно, але можливо, якщо це робити в свідомій, неквапливій операції, вважають американські стратеги”, – пише видання.
На їхню думку, Україна надто довго чекала, щоб почати відступ в Авдіївці.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES Підпис до фото, Радянський пам’ятник загиблому воїну біля зруйнованих будинків у Новоселівці Першій біля Авдіївки
Військові, з якими говорили журналісти NYT, також сказали, що причиною хаотичного відступу також стали проблеми зі зв’язком.
Співрозмовники NYT припустили, що деякі підрозділи відступили раніше, ніж інші дізнались про відступ. Це поставило залишені частини під загрозу оточення росіянами.
Що кажуть українські військові
Водночас в інтервʼю BBC Україна заступник командира Третьої окремої штурмової бригади Родіон Кудряшов назвав вихід з оперативного оточення “одним із найкращих маневрів у військовому мистецтві”.
Бригаду направили під Авдіївку на останньому етапі, коли українські сили потребували негайного підкріплення, в тому числі допомоги при можливому відході.
Кудряшов пояснив, у яких важких умовах відбувася відступ: співвідношення сил з противником було один до 11, боєприпасів бракувало, росіяни скидали керовані авіабомби, які спалювали все навколо.
“В деяких випадках бійці 3-ї бригади вели бої на 360 градусів”, – розповів військовий.
Проте, за його словами, росіяни не змогли замкнути кільце, хоча фактично оточили деякі з українських підрозділів.
Попри важкий відступ, Кудряшов вважає його вдалим.
“За рахунок вдалого планування, якостей військових, ми не дали замкнути кільце і розкривали ті кільця, які росіяни створювали всередині міста”, – сказав він BBC Україна.
У суботу, 17 лютого, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський оголосив про виведення українських військ з Авдіївки, аби “уникнути оточення та задля збереження життя і здоровʼя військовослужбовців”.
Того ж дня командувач угрупування ЗСУ “Таврія” Олександр Тарнавський заявив, що на завершальному етапі операції, “під тиском переважаючих сил противника”, кілька українських військовослужбовців потрапили в полон.
Пізніше з’явилися докази можливих воєнних злочинів, скоєних росіянами. Родичі шести загиблих бійців, знайдених після захоплення міста, кажуть, що їх вбили після здачі в полон.
У розмові з BBC декілька українських військових, які відступали з Авдіївки, згадували, що прохання бійців про відступ командування відкидало, поки ті не опинилися в російському оточенні. Коли ж наказ нарешті надійшов, було пізно – військові опинилися в оточенні.
