centernews360

Позначка: вчені

  • ChatGPT не пройшов тест на наукові гіпотези

    ChatGPT не пройшов тест на наукові гіпотези

    Американські вчені провели масштабний експеримент, щоб перевірити, наскільки точно сучасні системи штучного інтелекту здатні оцінювати наукові твердження. Для цього ChatGPT запропонували проаналізувати понад 700 гіпотез із реальних наукових досліджень і визначити, чи є вони правдивими, чи хибними.

    На перший погляд результати виглядали оптимістично: у 2024 році точність відповідей становила 76,5%, а у 2025-му — вже 80%. Однак після врахування фактора випадкового вгадування реальна ефективність системи знизилася приблизно до 60%.

    Особливо слабким місцем ШІ виявилася здатність розпізнавати неправдиві твердження — тут правильні відповіді становили лише 16,4%. Крім того, експерти зафіксували непослідовність відповідей: навіть при повторних запитаннях система може давати різні результати, що ставить під сумнів її надійність у завданнях, де потрібна стабільність і точність.

    Дослідники наголошують, що сучасні моделі штучного інтелекту не “розуміють” інформацію в людському сенсі. Вони працюють на основі статистичних закономірностей і великих масивів даних, а не справжнього логічного мислення. Через це відповіді ШІ можуть звучати переконливо, але бути помилковими.

    На думку авторів дослідження, створення системи штучного інтелекту, здатної до повноцінного логічного мислення, може зайняти значно більше часу, ніж очікувалося. Вчені радять користувачам ставитися до результатів ШІ критично та перевіряти інформацію, особливо у науці, медицині та інших важливих сферах.

  • У муміях Стародавнього Єгипту знайшли сліди наркотичних речовин

    У муміях Стародавнього Єгипту знайшли сліди наркотичних речовин

    У 1992 році група науковців під керівництвом токсикологині Світлани Балабанової заявила про виявлення слідів кокаїну, нікотину та канабісу в муміях Стародавнього Єгипту. Йшлося про останки людей, які жили у період від XI століття до н.е. до IV століття н.е.

    Це відкриття одразу викликало жваві дискусії у науковому світі. Особливо суперечливим стало повідомлення про кокаїн, адже його традиційно пов’язують із рослиною коки, яка росте лише у Південній Америці. Через це з’явилися гіпотези про можливі контакти стародавніх єгиптян із Новим Світом задовго до епохи великих географічних відкриттів. Втім, археологічних доказів таких зв’язків так і не знайшли.

    Подальші дослідження не підтвердили наявність кокаїну або ТГК у зразках. Сучасні вчені припускають, що результати могли бути наслідком забруднення матеріалів під час досліджень. Наприклад, волосся здатне поглинати різні речовини з навколишнього середовища, і ці сліди можуть зберігатися навіть після очищення.

    Ситуація з нікотином виявилася складнішою. З’ясувалося, що ця речовина міститься не лише у тютюні. Її також можна знайти в деяких рослинах, поширених у Європі, Азії та Африці. Тому стародавні єгиптяни могли контактувати з нікотином без жодних зв’язків із американським континентом.

    Ще одним можливим поясненням стали методи збереження мумій. У XIX столітті під час дослідження і транспортування їх часто обробляли тютюновим пилом або рослинними інсектицидами, щоб захистити від руйнування. Саме ці речовини могли залишити хімічні сліди, які пізніше помилково сприйняли як докази вживання наркотичних рослин.

    Щодо канабісу, існують припущення, що його могли використовувати у Стародавньому Єгипті з медичною метою — наприклад для зменшення болю або лікування інфекцій. Проте ці дані також не отримали остаточного підтвердження сучасними дослідженнями.

    Нині більшість науковців сходяться на думці, що сенсаційні результати 1990-х років, ймовірно, були пов’язані з недосконалими методами аналізу та зовнішнім забрудненням зразків.

  • На Сонці стався перший за тижні сильний спалах M-класу

    На Сонці стався перший за тижні сильний спалах M-класу

    На Сонці зафіксовано сильний спалах M-класу, перший за останні кілька тижнів. Про це повідомила лабораторія сонячної астрономії (XRAS) Інституту космічних досліджень РАН. Тривалість спалаху склала близько 20 хвилин.

    Вчені зазначають, що подія відбулася на фоні глибокого провалу сонячної активності, що триває майже місяць, і саме через це спалах представляє особливий науковий інтерес. Останній спалах такого класу був зареєстрований 25 лютого.

    За даними лабораторії, розташування центру спалаху виключає його прямий вплив на Землю. При цьому вже спостерігаються слабкі збурення, пов’язані з корональною дірою, до Землі надходять перші потоки плазми. Вчені вважають, що спалах, ймовірно, є одиничним і відносно випадковим.

  • Старий супутник NASA неконтрольовано впав у Тихий океан

    Старий супутник NASA неконтрольовано впав у Тихий океан

    Старий науковий супутник Van Allen Probe A, що належав NASA, неконтрольовано увійшов у атмосферу Землі та впав у районі Тихого океану. Про це повідомили Космічні сили США.

    За їхніми даними, апарат увійшов у атмосферу на захід від Галапагоських островів. Супутник важив близько 600 кілограмів. У NASA припускали, що частина конструкції може пережити вхід у атмосферу, хоча більшість елементів згоріла під час падіння.

    За оцінками агентства, ризик травмування людей унаслідок падіння уламків був дуже низьким — приблизно один випадок на 4200.

    Апарат був одним із двох супутників місії Van Allen Probes. Його “близнюк” — Van Allen Probe B — досі перебуває на орбіті Землі, однак уже не функціонує.

    Обидва супутники запустили у 2012 році для дослідження радіаційних поясів Землі. Космічні апарати протягом семи років вивчали області підвищеної радіації навколо планети, після чого завершили свою наукову місію.

    У 2019 році супутники вичерпали запас палива. Тоді вчені прогнозували, що вони можуть залишатися на орбіті приблизно до 2034 року. Однак підвищена сонячна активність останніх років прискорила зниження орбіти першого апарата.

    За попередніми оцінками, другий супутник місії може залишатися на орбіті щонайменше до 2030 року.

    Нідерландський науковець Марко Ленгброк зазначив, що передбачити точний час і місце входження космічних апаратів у атмосферу дуже складно. У цьому випадку додаткову складність створювала витягнута та нестабільна орбіта супутника.

  • Чорна смерть змінила екосистеми Європи: чому зникли деякі рослини

    Чорна смерть змінила екосистеми Європи: чому зникли деякі рослини

    Міжнародна група вчених з’ясувала, що після пандемії Чорної смерті у Європі відбулося несподіване скорочення різноманіття рослин. Попри різке зменшення населення у XIV столітті, екосистеми континенту не відновилися так, як довгий час припускали дослідники.

    Результати дослідження опублікували у науковому журналі Ecology Letters. Про нього також повідомило видання The Independent.

    Пандемія чуми у 1347–1353 роках забрала життя майже половини населення Європи. Через це багато сільськогосподарських земель, поселень і орних полів були покинуті. Раніше науковці припускали, що це мало сприяти природному відновленню ландшафтів, адже зменшилася господарська діяльність людини.

    Такий процес часто розглядають як приклад явища rewilding — повернення дикої природи на території, де люди припинили активну діяльність.

    Однак новий аналіз викопного пилку з різних регіонів Європи показав іншу картину. Вчені проаналізували дані за кілька століть до та після пандемії й встановили, що приблизно протягом 150 років після чуми кількість видів рослин помітно зменшилася.

    За словами одного з авторів дослідження, еколога Джонатана Гордона, після занепаду сільського господарства припинилися традиційні практики управління ландшафтами. У результаті ліси почали швидко поширюватися і поступово витісняти інші типи рослинності.

    Через це багато видів рослин, які залежать від відкритих територій — луків, пасовищ і оброблюваних полів — почали зникати. Саме такі рослини сьогодні вважаються важливою складовою європейських екосистем.

    Ще один автор роботи, біолог Кріс Томас, зазначає, що результати дослідження демонструють значно складніший зв’язок між людиною і природою, ніж вважалося раніше. За його словами, людська діяльність не завжди шкодить природі, а в деяких випадках навіть допомагає підтримувати біорізноманіття.

    Науковці пропонують застосовувати так званий patchwork approach — підхід, за якого в одному ландшафті поєднуються різні типи середовищ: поля, ліси, пасовища, водойми та інші природні території. Такий баланс, за їхніми словами, вже існує в окремих регіонах Європи і сприяє збереженню високого рівня біорізноманіття.

    Дослідники підкреслюють, що повне усунення людини з природних територій не завжди є найкращим рішенням. Історичний досвід після Чорної смерті показує, що саме поєднання природних процесів і традиційного землекористування може допомогти зберегти багатство екосистем.

  • Вчені створили бактерії, які можуть “з’їдати” рак зсередини

    Вчені створили бактерії, які можуть “з’їдати” рак зсередини

    Науковці з Університет Ватерлоо розробляють новий підхід до лікування раку, використовуючи генетично модифіковані бактерії для знищення пухлин ізсередини, повідомляє ScienceDaily.

    В основі розробки — ґрунтова бактерія Clostridium sporogenes, яка здатна розмножуватися лише за відсутності кисню. Центральні частини багатьох твердих пухлин є безкисневими і складаються з мертвих клітин, що створює ідеальне середовище для росту бактерій. Потрапляючи у пухлину у вигляді спор, мікроорганізми колонізують її серцевину та споживають поживні речовини.

    Проблемою стало виживання бактерій на зовнішніх, більш кисневих шарах пухлини. Щоб подолати це, науковці інтегрували в геном Clostridium sporogenes ген спорідненої бактерії, більш стійкої до кисню. Це дозволяє модифікованим клітинам довше виживати на межі пухлини.

    Безпечне керування цим механізмом забезпечується системою «кворуму» — природним способом бактеріальної комунікації, що активує ген кисневої стійкості лише після досягнення достатньої концентрації всередині пухлини. Попередні експерименти показали, що бактерії можна запрограмувати, наприклад, на вироблення зеленого флуоресцентного білка для фіксації моменту активації механізму.

    Наступним кроком стане поєднання гена кисневої стійкості та системи контролю кворуму в одному організмі та його тестування у доклінічних дослідженнях. Цей метод відкриває перспективу для більш точного та ефективного лікування раку без шкоди для здорових тканин.

  • У США створили універсальну назальну вакцину від грипу, застуди та кашлю

    У США створили універсальну назальну вакцину від грипу, застуди та кашлю

    Американські вчені зі Стэнфордський університет розробили універсальну назальну вакцину, яка потенційно може захищати від усіх респіраторних інфекцій, включно з грипом, застудою та кашлем, а також від деяких бактеріальних інфекцій легень і частково зменшувати алергічні реакції.

    На відміну від традиційних вакцин, які тренують імунну систему боротися лише з конкретним збудником, новий препарат імітує спосіб взаємодії клітин імунної системи. Назальний спрей залишає макрофаги у легенях у стані «амбер-алерт», що дозволяє їм миттєво реагувати на будь-яку інфекцію.

    Експерименти на тваринах показали 100–1000-кратне зниження кількості вірусів, що проникали в легені. Крім того, вакцина активізує інші компоненти імунної системи для швидкої нейтралізації загрози. За словами професора мікробіології та імунології Балі Пулендран, препарат забезпечує широкий імунний захист проти вірусів грипу, Covid, застуди, деяких бактерій, таких як Staphylococcus aureus та Acinetobacter baumannii, а також алергенів, зокрема кліщів домашнього пилу.

    Експерти висловлюють захоплення новим підходом. Професор вакцинології Даніела Феррейра назвала дослідження «дуже захоплюючим» і відзначила потенціал універсальної вакцини змінити підходи до захисту від респіраторних інфекцій.

    Попри перспективи, невідомо, чи буде у людей такий самий ефект, як у тварин, та скільки часу імунна система залишатиметься у стані «амбер-алерт». Можливі небажані наслідки підвищеної активації імунної системи, включно з ризиком імунних розладів.

    Дослідники планують серію випробувань на людях, у тому числі контрольовану інфекцію, щоб оцінити ефективність вакцини. Вакцина має доповнювати, а не замінювати існуючі щеплення, і може використовуватися під час пандемій або сезонного поширення вірусів для швидкого формування широкого імунного захисту.

  • Вчені виявили можливий гігантський резервуар водню в ядрі Землі

    Вчені виявили можливий гігантський резервуар водню в ядрі Землі

    Ядро Землі може бути найбільшим резервуаром водню на планеті — такого висновку дійшли дослідники, про що повідомляє CNN з посиланням на статтю в журналі Nature Communications.

    За оцінками науковців, частка водню в ядрі може становити від 0,07% до 0,36% його загальної маси. Якщо ці дані підтвердяться, відкриття здатне змінити уявлення про формування Землі, походження води та появу умов для життя на планеті.

    Під час формування Землі під впливом надвисоких температур і тиску з розплавлених металів — переважно заліза та нікелю — утворилося рідке ядро. У перший мільйон років існування планети саме воно могло містити значну частину водню, який є ключовим компонентом води. За словами професора Радждіп Дасгупта з Rice University, водень міг розчинитися в металевій рідині лише за умови, що був присутній на ранніх етапах формування Землі.

    Дослідження також підтримує гіпотезу, що значна частина води з’явилася на планеті ще під час її формування, а не була принесена пізніше кометами. Одним із аргументів на користь цього є відносно низька щільність земного ядра, яку можна пояснити наявністю легких елементів, зокрема водню.

    Щоб оцінити можливий вміст водню, вчені провели лабораторний експеримент, змоделювавши екстремальні умови центру Землі. Вони розплавили залізо за допомогою лазерів у пристрої високого тиску, а потім застосували атомно-зондову томографію — метод, що дозволяє визначати склад матеріалу на рівні окремих атомів.

    Попередні дослідження базувалися переважно на рентгенівській дифракції кристалів заліза, однак цей підхід не забезпечував достатньої точності. Новий метод дозволив простежити, як водень взаємодіє з кремнієм і киснем у наноструктурах під час охолодження металу. Поєднавши експериментальні дані з попередніми оцінками вмісту кремнію в ядрі, команда змогла розрахувати приблизну кількість водню.

    Водночас автори визнають, що реальний обсяг може бути навіть більшим, адже частина водню могла вивільнитися під час декомпресії зразків, і цей фактор важко точно врахувати.

    Якщо гіпотеза отримає подальше підтвердження, це означатиме, що водень накопичувався в ядрі протягом усього періоду формування планети. Його джерелами могли бути як первинні гази з протопланетної туманності, так і вода, принесена кометами та астероїдами на ранніх етапах історії Землі.

  • Китай створив батарею, що працює при -34°C без втрати потужності

    Китай створив батарею, що працює при -34°C без втрати потужності

    Китайські дослідники розробили літієву батарею рідинно-твердотільного типу, яка здатна стабільно працювати в умовах сильного морозу. За даними Китайської академії наук (CAS), після восьми годин роботи при температурі -34°C акумулятор зберіг понад 85% своєї ефективної ємності, повідомляє CarNewsChina.

    Розробкою займалися фахівці Далянського інституту хімічної фізики CAS. Працездатність нової технології підтвердили під час випробувань на промислових дронах і в робототехнічних симуляціях. Система забезпечувала стабільне живлення без використання зовнішньої теплоізоляції.

    Батарея поєднує одразу кілька інноваційних рішень: спеціально створений низькотемпературний електроліт, рідко-твердий функціональний сепаратор та систему керування живленням на основі штучного інтелекту. Така архітектура дозволяє мінімізувати різке падіння ємності, характерне для традиційних літій-іонних акумуляторів за температур нижче -20°C.

    Керівник проєкту Чжан Мен зазначив, що нова конструкція також знижує ризик повної втрати працездатності батареї в екстремально холодному середовищі.

    Першими сферами застосування стали промислові дрони для інспекцій, логістики та аварійного зв’язку, а також робототехніка, що працює у високогірних районах і в зимових умовах.

    Розробка може мати стратегічне значення і для ринку електромобілів у регіонах із суворим кліматом. Нині батареї електрокарів можуть втрачати від 50% до 80% ємності при температурах нижче -20°C, що суттєво скорочує запас ходу. Здатність зберігати понад 85% ємності при -34°C відкриває перспективи покращення характеристик електротранспорту в північних широтах.

    Водночас технологія поки перебуває на демонстраційній стадії. Попереду — масштабування виробництва, додаткові перевірки безпеки та інтеграція з автомобільними системами термоменеджменту. Окрім транспорту, потенційними напрямами використання називають споживчу електроніку та обладнання для роботи в екстремальних погодних умовах.

  • Вчені відкрили вроджену музичну здатність новонароджених

    Вчені відкрили вроджену музичну здатність новонароджених

    Нове дослідження вчених виявило несподівані здібності новонароджених: з’ясувалося, що немовлята вже з перших днів життя здатні передбачати ритмічні закономірності в музиці, хоча мелодію як таку ще не сприймають. Це свідчить про вроджену здатність людського мозку до прогнозування звукових патернів.

    Дослідження провели італійські науковці з Інституту технологій у Римі під керівництвом докторки Роберти Б’янко. У експерименті взяли участь 49 новонароджених, мозкову активність яких під час сну фіксували за допомогою електроенцефалографії (EEG). Малюкам через навушники відтворювали твори Йоганна Себастьяна Баха — як в оригінальному вигляді, так і у змінених версіях із порушеною висотою нот або ритмічними інтервалами.

    Аналіз показав, що мозок немовлят чітко реагував на несподівані зміни ритму в оригінальних композиціях. Водночас зміни мелодії не викликали подібної реакції. Коли ж порядок нот і ритмів був повністю випадковим, «ефекту сюрпризу» в активності мозку взагалі не спостерігалося.

    «Ці дані свідчать про те, що мозок людини з моменту народження налаштований на передбачення ритмічних закономірностей у звуках. Йдеться не лише про очікування регулярних інтервалів, а про здатність прогнозувати розвиток музичних структур у часі», — пояснила Роберта Б’янко.

    За словами вченої, така здатність має глибокі біологічні корені. Ще до народження плід перебуває в середовищі постійних ритмів — серцебиття матері, її рухів під час ходьби, що формує первинне відчуття часу та передбачуваності.

    Дослідники порівнюють це вміння зі здатністю деяких приматів відчувати ритмічні структури. Натомість мелодійне сприйняття, на їхню думку, формується вже після народження і потребує навчання та досвіду. «Ритм — це частина нашого біологічного інструментарію, тоді як мелодія є набутою навичкою», — наголошує Б’янко.

    Інші науковці також позитивно оцінили результати роботи. Зокрема професорка Уша Госвамі з Кембриджського університету зазначила, що ці висновки узгоджуються з дослідженнями розвитку мовлення, де сприйняття ритму мови відіграє важливішу роль, ніж висотна структура звуків.

    Таким чином, нове дослідження підтверджує: відчуття ритму є вродженою здатністю людини, тоді як уміння сприймати мелодію формується з часом — через навчання та взаємодію з навколишнім світом.