centernews360

Позначка: ВАКС

  • Сім років тюрми за порятунок держземель: чому справа ексглави Концерну РРТ Захаренка стала тестом на чесність для ВАКС

    Сім років тюрми за порятунок держземель: чому справа ексглави Концерну РРТ Захаренка стала тестом на чесність для ВАКС

    Вищий антикорупційний суд України опинився в епіцентрі гучного правового скандалу через вирок колишньому генеральному директору Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення Костянтину Захаренку. Суддя Строгий призначив експосадовцю покарання у вигляді семи років і шести місяців позбавлення волі з конфіскацією частини майна у справі, яка тягнеться вже ціле десятиліття. Приводом для суворого вироку стали витрати на суму 976 тисяч гривень, спрямовані на оплату землевпорядних робіт.

    Суть конфлікту полягає у кардинально протилежних оцінках господарської діяльності держпідприємства. Служба безпеки та антикорупційні органи кваліфікували ці кошти як розтрату з використанням службового становища. Натомість сторона захисту наполягає наAbsolutno протилежному: документація замовлялася виключно для встановлення чітких меж та захисту інтересів держави щодо масиву площею 195,58 гектара в районі столичної Биківні, який намагалися незаконно роздерибанити. Головне питання, на яке досі немає логічної відповіді: чи довело обвинувачення реальний корисливий умисел, чи спробу захистити державні активи цинічно перетворили на злочин?

    Наразі Апеляційна палата ВАКС у складі колегії під головуванням судді Дмитра Чорненька розглядає апеляційну скаргу на резонансне рішення. Громадскість та правозахисники уважно стежать за цим процесом, адже справа Захаренка перетворилася на серйозну перевірку антикорупційного правосуддя на зрілість. Суспільство вимагає реальної боротьби з топкорупцією, проте демонстративна суворість у сумнівних кейсах без переконливих доказів вини ризикує перетворитися на судовий абсурд, де відповідальність за махінації перекладають на людину, яка намагалася зупинити дерибан землі.

     

  • Безпрецедентний конфлікт силовиків: посадовець СБУ зі зброєю заблокував обшуки НАБУ в керівника внутрішньої безпеки спецслужби

    Безпрецедентний конфлікт силовиків: посадовець СБУ зі зброєю заблокував обшуки НАБУ в керівника внутрішньої безпеки спецслужби

    Черговий виток інституційного протистояння між ключовими правоохоронними органами України перейшов у відкриту і вкрай небезпечну фазу. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) зробило термінову офіційну заяву про безпрецедентне перешкоджання законній діяльності своїх детективів з боку Служби безпеки України. Під час спроби проведення санкціонованих слідчих дій, які базувалися на офіційній ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду (ВАКС), детективи НАБУ зіткнулися з фізичним та збройним опором. За інформацією антикорупційного відомства, один із високопосадовців СБУ відверто погрожував застосуванням вогнепальної зброї, категорично відмовляючись допускати слідчу групу до місця проведення обшуку. Ситуація стрімко загострилася після того, як на місце інциденту в екстреному порядку прибули бійці підрозділу спеціального призначення СБУ, що створило реальну загрозу силового зіткнення між представниками двох державних структур.

    Спочатку офіційні органи утримувалися від розголошення конкретних прізвищ, обіцяючи надати деталі згодом. Однак, за оновленими даними джерел видання «Українська правда» у правоохоронних колах, справжньою мішенню антикорупційного розслідування та безпосереднім об’єктом обшуку є фігура найвищого ешелону спецслужби — начальник Головного управління внутрішньої безпеки СБУ полковник Антон Кравчук. Цей підрозділ традиційно вважається одним із найвпливовіших та найбільш закритих у структурі відомства, адже саме він відповідає за чистоту лав Служби безпеки та розслідування злочинів серед самих співробітників СБУ. Спроба НАБУ провести обшук у кабінетах чи помешканнях керівництва такого рівня є екстраординарною подією для української правоохоронної системи.

    Окремої уваги заслуговує особа високопосадовця, який, за даними журналістів, зі зброєю в руках став на заваді детективам. Джерела вказують на генерала Сергія Дуку — першого заступника начальника Департаменту захисту національної державності (ДЗНД) Служби безпеки України. Дії представника цього департаменту викликають особливе занепокоєння у контексті попередніх подій. Як раніше повідомляли експерти Центру протидії корупції (ЦПК), саме Департамент захисту національної державності СБУ відігравав ключову роль у системних кампаніях цілеспрямованого тиску на Національне антикорупційне бюро, які активно розгорталися ще влітку 2025 року. Тоді антикорупційні активісти звинувачували спецслужбу у спробах дискредитації та блокування роботи детективів.

    Цей збройний інцидент став апогеєм тривалого інституційного конфлікту між НАБУ та СБУ, який системно лихоманить правоохоронну систему щонайменше з 2025 року. Протистояння супроводжується взаємними кримінальними провадженнями, гучними розслідуваннями щодо посадовців обох відомств та регулярними спробами перехресних слідчих дій. Відкрита демонстрація сили із залученням спецпризначенців та погрозами застосувати табельну зброю під час виконання законного рішення суду (ВАКС) свідчить про глибоку кризу довіри між ключовими антикорупційними та безпековими органами держави. Наразі керівництво Служби безпеки України утримується від офіційних коментарів щодо цього інциденту, залишаючи відкритим питання про те, як розв’язуватиметься ця безпрецедентна криза.

  • Маскарад не допоміг: НАБУ спіймало суддю-втікача, який три роки ховався у формі поліцейського

    Маскарад не допоміг: НАБУ спіймало суддю-втікача, який три роки ховався у формі поліцейського

    Детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури поставили крапку в багаторічній спецоперації з розшуку колишнього служителя Феміди. Екссуддя Бабушкінського районного суду міста Дніпра Андрій Лєонов, якого у 2023 році Вищий антикорупційний суд заочно засудив до 11 років позбавлення волі за масштабне хабарництво, був успішно затриманий після більш ніж трьох років ухилення від правосуддя.

    Аби уникнути реального тюремного терміну та конфіскації майна, колишній суддя розгорнув справжню шпигунську операцію з конспірації. За даними слідства, Лєонов постійно змінював зовнішність, пересувався виключно малолюдними маршрутами, ховався у таємних помешканнях та використовував автомобілі з підробленими номерними знаками. Проте найзузхвалішим елементом його маскування стало те, що в окремих випадках він перевдягався у форменний одяг працівника Національної поліції України, намагаючись злитися з правоохоронцями.

    Нагадаємо, що одіозного суддю викрили «на гарячому» ще у травні 2018 року під час вимагання та одержання частини хабаря у розмірі 30 000 доларів США. Попри вирок ВАКС, винесений у березні 2023 року, Лєонов проігнорував фінальне засідання та апеляційні розгляди, через що влітку того ж року був оголошений у розшук. Наразі втікача вже доправили до слідчого ізолятора, де він нарешті почне відбувати своє законне покарання.

  • Браслет загрожує життю: суд скасував електронний контроль для колишнього очільника Офісу президента

    Браслет загрожує життю: суд скасував електронний контроль для колишнього очільника Офісу президента

    Вищий антикорупційний суд ухвалив несподіване рішення у кримінальному провадженні щодо колишнього керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, задовольнивши клопотання сторони обвинувачення лише частково. Судова інстанція погодилася продовжити строк дії покладених на підозрюваного процесуальних обов’язків ще на шістдесят днів, проте категорично відмовилася залишати його під цілодобовим технічним наглядом, офіційно постановивши зняти електронний браслет. Розгляд питання відбувся за ініціативи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка наполягала на збереженні повного комплексу раніше встановлених запобіжних обмежень для фігуранта резонансного розслідування.

    У межах масштабного кримінального провадження колишньому високопосадовцю інкримінують безпосередню участь у діяльності стійкої організованої злочинної групи. За версією слідчих органів, учасники цієї протиправної схеми здійснили легалізацію та відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, на колосальну загальну суму понад чотириста шістдесят мільйонів гривень. З огляду на тяжкість інкримінованого злочину та значний обсяг матеріальних збитків, сторона обвинувачення вважала застосування електронного засобу контролю базовою гарантією належної процесуальної поведінки підозрюваного експосадовця.

    Головним аргументом на користь пом’якшення режиму контролю стали офіційні висновки медиків щодо стану здоров’я колишнього керівника Офісу президента. Судді взяли до уваги надану експертну документацію, яка засвідчила неприпустимість подальшого перебування фігуранта з технічним пристроєм на тілі. «Згідно з поясненнями незалежного медичного спеціаліста подальше носіння електронного засобу контролю може представляти загрозу для життя і здоров’я особи», – йдеться в офіційному повідомленні суду. Саме цей висновок лікарів став для судової колегії вирішальною підставою для негайного демонтажу спецзасобу без можливості його заміни іншим технічним аналогом.

    Попри повне звільнення від носіння електронного браслета, решта процесуальних обмежень для підозрюваного залишаються чинними ще впродовж двох місяців. Зокрема, експосадовець зобов’язаний з’являтися за першою вимогою до детективів, прокурорів чи суду, повідомляти правоохоронні органи про зміну свого місця проживання чи роботи, а також утримуватися від неформального спілкування зі свідками та іншими фігурантами цієї багатомільйонної фінансової оборудки. Рішення антикорупційного суду викликало значний суспільний резонанс, адже прецедент зняття електронного засобу контролю через стан здоров’я з ключового підозрюваного в економічному злочині подібного масштабу створює суттєві виклики для подальшого судового розгляду справи.

  • Мільйонна застава для ексміністра: голову Сенс Банку підозрюють у масштабній схемі відмивання грошей

    Мільйонна застава для ексміністра: голову Сенс Банку підозрюють у масштабній схемі відмивання грошей

    Голова правління Сенс Банку Олексій Ступак міг особисто сприяти обходу системи фінансового моніторингу для проведення коштів на заставу за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. Про це офіційно заявили представники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

    Вищий антикорупційний суд 25 серпня провів судове засідання щодо обрання запобіжного заходу керівнику банківської установи. Очільника банку офіційно підозрюють у легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, та систематичному втручанні в роботу механізмів банківського комплаєнсу та фінмоніторингу.

    Прокурори наполягають на застосуванні до підозрюваного найсуворішого заходу та подали клопотання про взяття під варту з альтернативою внесення рекордної застави у розмірі 150 мільйонів гривень.

  • Справа «Форест Гамп»: ВАКС відклав суд над Іриною Мудрою через стан здоров’я та операцію матері

    Справа «Форест Гамп»: ВАКС відклав суд над Іриною Мудрою через стан здоров’я та операцію матері

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) оголосив перерву в судовому засіданні щодо обрання запобіжного заходу колишній заступниці керівника Офісу президента Ірині Мудрій. Розгляд гучної справи про відмивання 150 мільйонів гривень, відомої під назвою «Форест Гамп», продовжиться 25 серпня о 08:00.

    Про перенесення засідання клопотала сама підозрювана. Ірина Мудра пояснила, що всі вихідні провела на стаціонарному лікуванні та почувається зле. Крім того, вона повідомила, що її матір щойно вийшла з коми після планової операції. Мудра попросила надати їй час на спілкування з рідними та підготовку до свого фінального виступу, який має тривати близько пів години.

    Прокурор виступив категорично проти перерви, звинувативши сторону захисту у штучному затягуванні процесу через постійне повторення одних і тих самих тез. Проте суддя задовольнив прохання підозрюваної, водночас жорстко обмеживши час на прикінцеві виступи адвокатів до півтори години. Сторона обвинувачення вимагає для експосадовиці тримання під вартою з альтернативою застави у 150 мільйонів гривень.

    Нагадаємо, що в межах розслідування НАБУ йдеться про легалізацію коштів сумнівного походження. За версією слідства, ці гроші згодом використали для внесення застави за фігуранта іншої кримінальної справи («Мідас») – імовірно, ексміністра енергетики Германа Галущенка. Сама Ірина Мудра всі звинувачення відкидає, а її захист стверджує, що оприлюднені фрагменти телефонних розмов вирвані з контексту.

  • Сім років за ґратами та конфіскація: ВАКС жорстко покарав ексочільника суду на Одещині за хабар

    Сім років за ґратами та конфіскація: ВАКС жорстко покарав ексочільника суду на Одещині за хабар

    Вищий антикорупційний суд визнав винним та засудив до семи років позбавлення волі колишнього виконувача обов’язків голови Комінтернівського районного суду Одеської області Павла Доброва. Про ухвалення обвинувального вироку за фактом одержання майже 50 000 гривень неправомірної вигоди повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі та Національному антикорупційному бюро України.

    Слідство встановило, що за отримані кошти служитель Феміди обіцяв посприяти ухваленню потрібного рішення щодо забезпечення позову в цивільній справі на користь громадянина, а також гарантував забезпечення виконання раніше винесеної ухвали про витребування доказів. Дії експосадовця суд кваліфікував за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України – одержання неправомірної вигоди службовою особою.

    Окрім семирічного тюремного ув’язнення, вердикт передбачає повну конфіскацію всього належного засудженому майна та трирічну заборону обіймати будь-які посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування. Судове рішення набере законної сили після завершення 30-денного терміну з моменту проголошення, якщо воно не буде оскаржене в апеляційній інстанції.

  • ВАКС переніс підготовче засідання у справі Тимошенко на 7 липня

    ВАКС переніс підготовче засідання у справі Тимошенко на 7 липня

    Вищий антикорупційний суд переніс підготовче засідання у справі керівниці фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко на 7 липня.

    Відповідне рішення ухвалив суддя Олег Ткаченко.

    На початку засідання Тимошенко та її захисник заявили, що не мають відводів складу суду. Водночас адвокат попросив перенести розгляд через подане до Апеляційної палати ВАКС клопотання про зміну підсудності справи.

    Захист просить передати справу до Київського апеляційного суду, посилаючись на нібито наявний конфлікт інтересів.

    Адвокат пояснив це тим, що однопартієць Тимошенко Сергій Власенко очолює Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради, яка розслідує можливі корупційні правопорушення у правоохоронних органах і судовій системі. За словами захисту, у матеріалах, які розглядає ТСК, фігурує ВАКС.

    Суд частково задовольнив клопотання сторони захисту та оголосив перерву, щоб Апеляційна палата ВАКС могла розглянути питання щодо підсудності.

    Наступне засідання призначене на 10:00 7 липня.

    У січні 2026 року САП і НАБУ повідомили Тимошенко про підозру у пропозиції надання неправомірної вигоди народним депутатам.

    ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді застави розміром 33 млн грн. Суму застави було внесено повністю.

    Згодом суд арештував частину майна Тимошенко та її чоловіка, однак Апеляційна палата ВАКС частково скасувала рішення першої інстанції.

    26 травня САП повідомила, що направила до ВАКС обвинувальний акт у справі Тимошенко.

  • Розпил мільйонів на Ташлицькій ГАЕС: ВАКС відправив до СІЗО головного фігуранта корупційної схеми

    Розпил мільйонів на Ташлицькій ГАЕС: ВАКС відправив до СІЗО головного фігуранта корупційної схеми

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід підприємцю, якого підозрюють у масштабному розкраданні коштів державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» під час будівництва Ташлицької гідроакумулювальної електростанції (ГАЕС). Про арешт ключового фігуранта справи офіційно повідомило Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).

    Затриманий є власником кількох фірм, одна з яких виступала підрядником під час добудови інфраструктурного об’єкта. Бізнесмену висунули підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення чужого майна). Якщо провину доведуть, йому загрожує до 12 років позбавлення волі з повною конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади строком до трьох років. Прокурори вже готують апеляційну скаргу, оскільки вважають встановлену суму застави замалою для того, щоб запобігти ризикам втечі чи впливу на розслідування.

    «Згідно з рішенням суду, до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 30 млн грн застави та покладенням низки процесуальних обов’язків у разі її внесення», – зазначили в НАБУ.

    Детективи з’ясували, що злочинна схема спиралася на регулярне підписання додаткових угод із компанією-підрядником, щодо якої вже було відкрито процедуру банкрутства. Попри систематичний зрив термінів, сторони уклали близько 70 таких договорів, постійно змінюючи обсяги робіт та їхні графіки. Слідство переконане, що реалізація схеми стала можливою завдяки незаконному впливу бізнесмена на посадовців «Енергоатома». Лише за одним із таких епізодів – закупівлею обладнання для автоматизованої системи управління ГАЕС – переплата склала 170 мільйонів гривень.

    У держкомпанії відреагували на затримання та уточнили, що це кримінальне провадження стосується подій від 23 листопада 2022 року. Усі посадові особи, які могли бути причетні до оборудки, звільнені ще 22 вересня 2023 року. Серед офіційних підозрюваних фігурує колишній очільник відділу відокремленого підрозділу «Атомпроектінжиніринг». Наразі керівництво держпідприємства запевняє у повній співпраці зі слідством та наданні необхідних документів.

     

  • Цукерман оскаржує в суді санкції Зеленського

    Бізнесмен Олександр Цукерман звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом до Президента Володимира Зеленського.

    Він просить визнати протиправним і скасувати указ Президента від 13 листопада 2025 року №843/2025, яким проти нього були запроваджені санкції.

    Інформація про справу оприлюднена на сайті «Судова влада». Провадження зареєстрували 15 травня за номером 990/184/26.

    Відповідачем у справі вказаний Президент України Володимир Зеленський. Третіми особами зазначені Кабінет міністрів, Рада національної безпеки і оборони, а також Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

    Санкції проти Цукермана були запроваджені після того, як НАБУ оголосило йому підозру у справі «Мідас», пов’язаній із корупцією в «Енергоатомі». Обмеження діють строком на три роки.

    Раніше аналогічний позов подав бізнесмен Тимур Міндіч, проти якого також були введені санкції після операції НАБУ «Мідас».