centernews360

Позначка: установа

  • Генасамблея ООН ухвалила українську резолюцію щодо Чорнобиля

    Генасамблея ООН ухвалила українську резолюцію щодо Чорнобиля

    Генеральна Асамблея ООН ухвалила запропоновану Україною та групою партнерів резолюцію щодо посилення міжнародної співпраці у подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Про це 11 грудня повідомив кореспондент із Нью-Йорка. Документ отримав підтримку 97 держав, тоді як 8 країн проголосували проти, а 39 утрималися. Серед тих, хто виступив проти, опинилися Росія, Білорусь, Китай, Північна Корея, Нікарагуа, Нігер та США. Всі поправки, запропоновані Білоруссю, були відхилені.

    У резолюції підкреслюється, що наслідки катастрофи на ЧАЕС і досі є серйозним викликом для постраждалих регіонів, а також наголошується на ключовій ролі ООН у координації заходів із довгострокового та короткострокового відновлення. Особливе занепокоєння висловлено у зв’язку з пошкодженням нового безпечного конфайнменту, яке сталося 14 лютого 2025 року після російської атаки дрона. У документі зазначається, що інцидент поставив під загрозу десятиліття міжнародної роботи з підвищення безпеки об’єкта та створив нагальну потребу в міжнародній підтримці для відновлення критично важливої структури.

    Генасамблея закликала держави та міжнародних партнерів активізувати спільні зусилля задля мінімізації наслідків катастрофи й підтримки постраждалих територій. Також резолюція містить важливе уточнення щодо офіційного використання української транслітерації назви Chornobyl замість радянського варіанта Chernobyl в англійській мові. У цьому контексті пропонується оновити й назву Міжнародного дня пам’яті про катастрофу, який щороку відзначають 26 квітня.

    Країни-члени ООН, установи Організації, міжнародні організації та громадськість закликали приділити особливу увагу вшануванню цього дня у 2026 році. На 24 квітня заплановано спеціальне засідання Генасамблеї, присвячене 40-й річниці трагедії на ЧАЕС.

  • Україна створила Єдиний центр ідентифікації тіл загиблих

    Україна створила Єдиний центр ідентифікації тіл загиблих

    В Україні офіційно запрацював Єдиний центр ідентифікації тіл загиблих — спеціалізована установа, яка має підвищити ефективність встановлення особистостей загиблих у війні з РФ. Про запуск центру 13 листопада повідомило Міністерство внутрішніх справ України.

    Як зазначив заступник міністра внутрішніх справ Леонід Тимченко, новий центр стане ключовим інструментом у найскладніших випадках ідентифікації та дозволить встановити імена тих, хто віддав життя, захищаючи країну. Установа працюватиме за сучасними міжнародними стандартами та застосовуватиме різні методи експертиз.

    Також центр отримав можливість обмінюватися даними з міжнародними партнерами, що дасть змогу значно пришвидшити процес ідентифікації. У МВС наголосили, що завдяки централізації обласних бюро судово-медичної експертизи під керівництвом МОЗ та тісній співпраці з МВС процес визначення особистостей загиблих став більш ефективним і точним.

    Єдиний центр має забезпечити системний, технологічно сучасний та людяний підхід до ідентифікації воїнів і цивільних, які загинули внаслідок російської агресії.

  • Господарський кодекс скасовано: що зміниться для бізнесу та держпідприємств

    Господарський кодекс скасовано: що зміниться для бізнесу та держпідприємств

    В Україні офіційно припинив дію Господарський кодекс. З 28 серпня 2025 року розпочався трирічний перехідний період для адаптації державних, комунальних та приватних підприємств до нових правил. Відповідний закон №4196-ІХ ухвалила Верховна Рада.

    Реформа має на меті усунути дублювання норм, спростити систему організаційно-правових форм і зробити корпоративне управління більш прозорим. В уряді наголошують, що суспільні відносини, які раніше регулював Господарський кодекс, залишаться в межах правового поля, а зміни не матимуть суттєвого негативного впливу на роботу бізнесу.

    Перший етап триватиме до кінця лютого 2026 року. За цей час органи управління державними підприємствами повинні ухвалити рішення про їхню подальшу долю: перетворення в акціонерні товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю, ліквідацію або приватизацію. Якщо рішення не буде ухвалене, активи передадуть у сферу управління Фонду держмайна, який протягом року визначатиме подальший шлях підприємств.

    Уже зараз заборонено створювати нові юридичні особи у формах державних, комунальних чи приватних підприємств. Також не можна закріплювати майно за ними на праві господарського відання або оперативного управління. Після завершення перехідного періоду майнові відносини таких суб’єктів ґрунтуватимуться виключно на праві власності або узуфрукті.

    З 28 серпня 2028 року набуде чинності обмеження щодо внесення змін до даних у ЄДР стосовно державних і комунальних підприємств, окрім окремих випадків — перетворення, ліквідація, призначення нового керівника, передача майна до Фонду держмайна або відкриття справи про банкрутство.

    Окрім державного сектора, зміни торкнуться і приватних суб’єктів. Поняття «підприємство» як організаційно-правова форма зникне з правового поля. Надалі діяльність господарських товариств регулюватиметься Цивільним кодексом та спеціальними законами — зокрема «Про акціонерні товариства» і «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

    У парламентському комітеті з економічного розвитку підкреслюють, що найближчі пів року стануть ключовими для початку перетворення державних підприємств у сучасні та зрозумілі форми власності й управління.

  • Україна планує залучити половину коштів оборони від партнерів

    Україна планує залучити половину коштів оборони від партнерів

    Україна розраховує на щонайменше 120 мільярдів доларів для фінансування оборонного сектору у 2026 році. Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль під час виступу на нараді керівників закордонних дипломатичних установ. Його заяву оприлюднено у Telegram 22 липня.

    За словами Шмигаля, вже розпочато активні переговори з партнерами з ЄС та НАТО щодо залучення щонайменше половини цієї суми.

    “Працюємо з іншими країнами, щоб залучити половину цієї суми за підтримки союзників. Уже ведемо предметні перемовини з членами ЄС та НАТО”, – зазначив міністр.

    Він підкреслив, що ключові пріоритети оборонного сектору – це розвиток власного виробництва, модернізація протиповітряної оборони та посилення співпраці з іноземними компаніями.

    Україна планує, щоб вже у 2026 році 50% зброї закуповувалося у вітчизняних виробників. Особливу увагу буде приділено виробництву FPV-дронів, далекобійних ударних апаратів і засобів протидії балістичним ракетам.

    Крім того, Київ пропонує міжнародним партнерам відкривати спільні виробництва та передавати технології. За словами Шмигаля, досвід, отриманий на полі бою, дозволяє Україні бути не лише споживачем, а й постачальником інновацій у сфері безпеки.

  • Україна запускає платформу для тестування зброї безпосередньо в бою

    Україна запускає платформу для тестування зброї безпосередньо в бою

    Україна ініціювала унікальну платформу для тестування новітніх військових технологій безпосередньо на полі бою. Ініціатива, що отримала назву “Випробування в Україні”, реалізується через державну платформу Brave1 і відкриває можливості для міжнародних виробників озброєння перевірити ефективність своїх розробок у реальних бойових умовах.

    Як повідомляє Reuters, компанії можуть надсилати зразки озброєння в Україну, організовувати дистанційне навчання щодо їхнього застосування, а також отримувати детальні звіти про результати використання у військових операціях. Керівник відділу зв’язків з інвесторами Brave1 Артем Мороз підкреслив, що цей формат привертає значний інтерес, хоча конкретні імена виробників та деталі програми поки залишаються конфіденційними.

    Основними пріоритетами для тестування в рамках платформи визначено напрямок протиповітряної оборони. Зокрема, йдеться про сучасні системи захисту, безпілотні перехоплювачі, технології, що базуються на штучному інтелекті, а також засоби протидії керованим авіаційним бомбам.

    Окрім цього, Україна виявляє інтерес до систем електронного профілювання на землі, передових рішень у сфері управління вогнем, а також інноваційних систем наведення зі штучним інтелектом, які можуть значно підвищити точність артилерійських ударів. Такий підхід відображає прагнення України інтегрувати сучасні технології для посилення обороноздатності та адаптації до викликів сучасної війни.

    Ініціатива “Випробування в Україні” відкриває нові горизонти для співпраці між українськими військовими та світовими виробниками озброєнь, стимулюючи інновації та дозволяючи удосконалювати оборонні системи на основі реальних бойових випробувань.

  • Зеленський підписав закон про створення національної системи кіберзахисту

    Зеленський підписав закон про створення національної системи кіберзахисту

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон про захист державних інформаційних ресурсів, який передбачає масштабне посилення кібербезпеки на національному рівні. Про це повідомила пресслужба Верховної Ради у четвер, 17 квітня.

    Новий закон, зареєстрований під номером 4336-IX, має на меті підвищити стійкість державних органів та об’єктів критичної інфраструктури до кіберзагроз. Зокрема, документ передбачає створення національної системи реагування на кіберінциденти, кібератаки та кіберзагрози.

    Крім того, буде сформована система обміну інформацією про кіберзагрози між державними установами та іншими суб’єктами, відповідальними за захист інформації. Також закон запроваджує введення штатних посад фахівців із кібербезпеки у державних органах та на ключових об’єктах інфраструктури.

    Ухвалення закону стало важливим кроком на шляху до зміцнення кібербезпеки України, особливо в умовах постійних зовнішніх загроз та кібератак на державні ресурси.

  • Координаційний штаб повернув тіла 909 полеглих захисників України

    Координаційний штаб повернув тіла 909 полеглих захисників України

    28 березня 2025 року в Україну було повернуто тіла 909 полеглих українських захисників, які загинули під час боїв на різних напрямках фронту. Репатріація стала результатом проведених спільних зусиль між кількома державними установами та міжнародними організаціями.

    Загиблі військові віддали своє життя в боях на Курахівському, Покровському, Бахмутському, Вугледарському, Луганському та Запорізькому напрямках, що стали одними з найгарячіших точок війни на сході України. Крім того, були повернуті тіла, які зберігались у моргах на тимчасово окупованих територіях та в Росії.

    Процес репатріації здійснювався завдяки спільним зусиллям Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Генерального штабу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ, Офісу омбудсмена з прав людини, а також уповноважених осіб із питань зниклих безвісти. Важливу роль у цьому процесі також відіграв Міжнародний комітет Червоного Хреста, який сприяв поверненню тіл.

    Після репатріації, правоохоронними органами разом з експертними установами МВС буде проведено розслідування та встановлення особи кожного з загиблих захисників. Це дозволить родичам отримати необхідні документи та належну допомогу, а також провести відповідні заходи з поховання.

    Це вже другий великий крок в процесі повернення тіл полеглих українських військових, який підкреслює важливість забезпечення належного ставлення до загиблих і їхніх родин навіть у найскладніші часи війни.

    Водночас, таке повернення тіл – це не лише важливий гуманітарний жест, а й свідчення незламної підтримки країною своїх захисників.

  • Нацбанк закрив банк Портал

    Нацбанк закрив банк Портал

    В Україні завершила свою діяльність ще одна фінансова установа – банк Портал. Національний банк України (НБУ) відкликав банківську ліцензію у банку, а також виключив його відомості з Державного реєстру банків. Це сталося 26 березня 2025 року, коли у фінансовій установі офіційно підтвердили припинення банківської діяльності.

    Банк Портал став десятим банком в Україні, який припинив свою діяльність за власною ініціативою, зберігаючи при цьому юридичну особу. Такі рішення приймаються в разі, коли банк вирішує зупинити свою діяльність, але юридично він продовжує існувати.

    Згідно з повідомленням Національного банку, банк Портал зупинив роботу 20 лютого 2025 року, після того як 16 вересня 2024 року його єдиний акціонер ухвалив рішення про припинення банківської діяльності. За останніми даними, на 1 лютого 2025 року банк мав активи на суму лише 268 мільйонів гривень, що ставило його на останнє місце за розміром активів серед усіх банків України.

    Не варто забувати, що цей банк не мав коштів фізичних та юридичних осіб на своїх рахунках, що може свідчити про зниження його фінансової стабільності протягом останніх років.

    Згідно з офіційною інформацією Нацбанку, кількість банків в Україні скоротилася до 60. Це рішення є частиною загальної тенденції на фінансовому ринку країни, де, через кризові явища, продовжують закриватися деякі банки. Зокрема, проблема невигідної банківської діяльності стає дедалі актуальнішою в умовах економічної нестабільності.

    Водночас, згідно з даними НБУ, такі процеси не повинні негативно впливати на стабільність фінансової системи країни. Закриття банків за власною ініціативою є звичайною практикою, коли фінансова установа вирішує припинити свою діяльність, не порушуючи прав вкладників.

    Національний банк України продовжує моніторити ситуацію на ринку та гарантує надійність і стабільність банківської системи, щоб уникнути негативних наслідків для економіки та громадян.

  • ПриватБанк виграв справу проти клієнтки після шахрайської атаки

    ПриватБанк виграв справу проти клієнтки після шахрайської атаки

    Печерський районний суд Києва виніс рішення, яке стало важливим прецедентом у питаннях захисту прав споживачів та фінансових установ. У лютому 2025 року суд задоволив позов ПриватБанку до клієнтки, у якої шахраї викрали 117 тисяч гривень із кредитного рахунку.

    Згідно з інформацією, оприлюдненою на порталі “Єдиний держреєстр судових рішень”, інцидент стався ще у травні 2022 року, коли невідомі особи через фішингову атаку та неуважність клієнтки змогли отримати доступ до її банківського рахунку. Жінка, що перебувала на одному з онлайн-майданчиків для продажу товарів, випадково перейшла за шахрайським посиланням, прив’язавши свою картку до стороннього сайту та надавши дані для входу до “Приват-24”. Це дозволило злочинцям здійснити кілька транзакцій на загальну суму 84,85 тис. гривень.

    ПриватБанк одразу повідомив правоохоронні органи та розпочав внутрішнє розслідування, виявивши, що всі операції були виконані до того, як жінка повідомила про шахрайство. Враховуючи це, банк вимагав стягнути заборгованість у розмірі 117 тисяч гривень (95,33 тис. гривень — тіло кредиту та 21,66 тис. гривень — відсотки).

    Клієнтка відмовилася сплачувати заборгованість, подала зустрічний позов до банку, намагаючись визнати транзакції недійсними. Однак суд ухвалив рішення на користь банку, зазначивши, що всі фінансові операції були здійснені до того, як жінка повідомила про шахрайство. В результаті, суд відмовив у задоволенні зустрічного позову клієнтки та задовольнив вимогу ПриватБанку про стягнення боргу.

     Жінка повинна сплатити банку 117 тисяч гривень через власну необережність у захисті персональних даних. Суд вказав на її недбальство та бездіяльність у запобіганні шахрайству, що стало основною причиною втрати коштів.

  • Нова Пошта отримала ліцензію на постачання електроенергії

    Нова Пошта отримала ліцензію на постачання електроенергії

    Компанія “Нова-Енерджі”, яка входить до групи “Нова пошта”, отримала ліцензію на постачання електроенергії. Це важливий крок для компанії, яка активно розвиває енергетичну автономію своїх об’єктів та планує забезпечити стійкість і незалежність в енергетичній сфері.

    Ліцензія на постачання електроенергії була видана Національною комісією, яка здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг 4 березня 2025 року. Окрім цього, “Нова Пошта” інвестує в установку систем для зберігання електроенергії (УЗЕ). Ці установки дозволять зберігати накопичену енергію та віддавати її в мережу за потреби, що дасть змогу забезпечити стабільне енергопостачання для підприємств компанії та навіть для зовнішньої мережі.

    У 2024 році “Нова Пошта” оголосила про створення нової енергетичної компанії “Нова-Енерджі”, яка займатиметься регулярною генерацією електроенергії, зокрема завдяки сонячним і газовим установкам. Мета цього проєкту — забезпечити енергетичну автономність для компанії, а також забезпечити стійкість її інфраструктури у разі будь-яких перебоїв у постачанні енергоресурсів.

    Вже у вересні 2024 року компанія почала дрібногуртові продажі дизельного пального на відкритому ринку, зокрема для українських сільськогосподарських підприємств. Раніше “Нова Пошта” забезпечувала лише власні потреби в пальному для заправки транспортних засобів та генераторів.

    На початку січня 2025 року компанія реалізувала амбітний проєкт на даху одного з київських терміналів, де було встановлено сонячну електростанцію потужністю 1 МВт. Вартість цього проєкту склала 14 мільйонів гривень, а очікувана окупність становить 3 роки. 3 березня 2025 року на ще одному київському терміналі “Нова Пошта” запустила другу сонячну електростанцію потужністю 700 кВт, вартість якої склала 13,5 млн грн. У компанії зазначили, що ці електростанції влітку працюватимуть на повну потужність і зможуть покрити 100% потреб терміналів у електроенергії вдень.

    Надалі “Нова Пошта” планує розширення сонячних електростанцій та установок для зберігання електроенергії на своїх найбільших терміналах по всій Україні. Компанія вже запустила цей процес на трьох терміналах, а загалом планує встановити потужності на п’яти великих об’єктах. За останні роки компанія інвестувала в енергетичну автономію 300 мільйонів гривень, і в цьому році планує витратити ще 150 мільйонів.