centernews360

Позначка: Уран

  • Дональд Трамп схвалив ядерну угоду із Саудівською Аравією: що вона передбачає

    Дональд Трамп схвалив ядерну угоду із Саудівською Аравією: що вона передбачає

    Президент США Дональд Трамп схвалив двосторонню ядерну угоду із Саудівською Аравією, яка відкриває Ер-Ріяду доступ до цивільних ядерних технологій США. Документ передбачає можливість збагачення саудівцями власного палива для реакторів без обов’язкового прийняття жорсткого «золотого стандарту» міжнародного нагляду, що вже викликало хвилю занепокоєнь у Конгресі через потенційні ризики розповсюдження ядерної зброї.

    Угода передбачає чітку процедуру реалізації та низку безпекових обмежень. Зокрема, перед початком збагачення урану спільна американо-саудівська команда оцінить комерційну доцільність проєкту. Американські фахівці побудують об’єкт самостійно, без передачі Ер-Ріяду конфіденційних технологій. Водночас Саудівській Аравії забороняється розробляти власні технології збагачення або купувати їх у третіх країн протягом 10 років, а сам документ містить певні рамки для проведення міжнародних інспекційних перевірок.

    У Міністерстві енергетики США наголошують, що це багатомільярдне партнерство є повністю безпечним, забезпечить довгострокове економічне зростання США, створить високооплачувані робочі місця та дасть змогу витіснити з Близького Сходу геополітичних конкурентів — Росію та Китай.

  • США можуть провести наземну операцію в Ірані заради урану

    США можуть провести наземну операцію в Ірані заради урану

    Президент США Дональд Трамп розглядає можливість проведення сухопутної військової операції в Ірані з метою захоплення запасів збагаченого урану. Водночас остаточного рішення поки не ухвалено через високі ризики та потенційні втрати серед американських військових.

    За інформацією медіа, у Білому домі обговорюють два варіанти розвитку подій. Перший — силовий сценарій із проведенням спецоперації для вилучення ядерних матеріалів. Другий — дипломатичний тиск на Тегеран із метою домогтися добровільної передачі урану.

    Ймовірними посередниками у переговорах можуть виступити Пакистан, Туреччина та Єгипет, однак офіційні контакти поки не підтверджені. Серед можливих цілей операції називають ключові об’єкти ядерної програми Ірану. Зокрема, йдеться про підземні сховища в Ісфахані та комплекс у Натанзі, де розміщені центрифуги для збагачення урану. Саме там, за оцінками експертів, можуть зберігатися значні запаси матеріалу. Передбачається, що у разі реалізації військового сценарію операція буде складною і багатоступеневою. Спочатку в район можуть бути перекинуті сили спеціального призначення, які повинні закріпитися на місцевості під загрозою обстрілів. Після цього інженерні підрозділи мали б забезпечити доступ до підземних об’єктів.

    За попередніми оцінками, необхідно буде вилучити десятки контейнерів із ураном, які мають вигляд герметичних циліндрів. Для їх транспортування доведеться або використати наявні аеродроми, або створювати тимчасову інфраструктуру прямо в пустелі. Експерти наголошують, що така операція може тривати значно довше, ніж очікується, і становитиме серйозну загрозу для військових. Саме це є однією з ключових причин, чому рішення досі не прийняте. На тлі цих обговорень тривають і бойові дії, під час яких уже завдавалися удари по ядерних та військових об’єктах Ірану. Водночас питання контролю над ядерними матеріалами залишається одним із ключових факторів у розвитку ситуації.

    Таким чином, перед США стоїть складний вибір між ризикованою військовою операцією та спробами досягти домовленостей дипломатичним шляхом. Від цього рішення залежатиме не лише подальший перебіг конфлікту, а й рівень безпеки в регіоні.

  • Нетаньягу: Іран втратив можливість створювати ракети

    Нетаньягу: Іран втратив можливість створювати ракети

    Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу заявив, що Іран більше не здатний збагачувати уран і виробляти балістичні ракети. Таку оцінку він озвучив на тлі військової кампанії, яку Ізраїль проводить проти Ірану.

    За словами глави ізраїльського уряду, результати операції свідчать про суттєве ослаблення Тегерана. Він наголосив, що наразі Іран перебуває у слабшому становищі, ніж будь-коли раніше.

    Водночас Нетаньягу підкреслив, що військова операція ще не завершена. За його словами, бойові дії триватимуть стільки, скільки буде необхідно для досягнення поставлених цілей.

    Прем’єр зазначив, що головною причиною спільних дій Ізраїлю та США стало прагнення не допустити створення Іраном ядерної зброї.

    У Тель-Авіві вважають, що військовий тиск має зупинити ядерну програму Ірану та обмежити його можливості у сфері ракетних технологій.

  • США та Ізраїль обговорюють спецоперацію в Ірані для контролю над ураном

    США та Ізраїль обговорюють спецоперацію в Ірані для контролю над ураном

    США та Ізраїль обговорювали можливість проведення спеціальної операції на території Ірану з метою встановлення контролю над запасами високозбагаченого урану. Одним із головних завдань військової операції під назвою “Епічна лють” є недопущення того, щоб Тегеран отримав ядерну зброю.

    За попередніми оцінками, Іран має близько 450 кілограмів урану, збагаченого до рівня 60 відсотків. Експерти вважають, що за наявності відповідних технологій цей матеріал можна довести до рівня, придатного для створення ядерної зброї, протягом кількох тижнів.

    За інформацією джерел, наразі не визначено, хто саме виконуватиме потенційну місію — американські, ізраїльські чи спільні сили. Ймовірно, операція може відбутися лише після того, як обидві країни переконаються, що іранські збройні сили більше не становлять значної загрози для учасників такої операції. У Білому домі розглядають два основні варіанти дій. Перший передбачає повне вивезення ядерного матеріалу з території Ірану. Другий — залучення міжнародних ядерних експертів, які могли б провести процедуру розбавлення урану безпосередньо на місці, щоб знизити рівень його збагачення. Ймовірно, подібна місія вимагатиме участі невеликого підрозділу сил спеціального призначення разом із групою науковців. Серед них можуть бути і фахівці Міжнародного агентства з атомної енергії, які мають досвід роботи з ядерними матеріалами та їх контролем. Джерела також повідомляють, що план проведення такої операції входив до переліку можливих сценаріїв, які були представлені керівництву США ще до початку військових дій проти Ірану. При цьому ключовими питаннями залишаються точне місце розташування запасів урану та можливість швидко встановити над ними фізичний контроль.

    За даними співрозмовників журналістів, унаслідок попередніх ударів США та Ізраїлю значна частина іранської ядерної інфраструктури була серйозно пошкоджена. Зокрема, повідомляється про знищення більшості центрифуг, які використовувалися для збагачення урану. Основна частина наявних запасів ядерного матеріалу, за інформацією джерел, може знаходитися у підземних тунелях ядерного об’єкта в Ісфахані. Інша частина розподілена між об’єктами у Фордо та Натанзі. Аналітики зазначають, що у випадку реалізації наземної операції йтиметься про залучення обмеженого контингенту спецпризначенців. Саме такий варіант, за даними джерел, найчастіше обговорювався у Білому домі.

    Паралельно з цим міжнародна спільнота продовжує уважно стежити за ситуацією навколо Ірану. Останнім часом з’являлися також повідомлення про можливі пошуки запасів хімічної зброї, які теоретично можуть бути використані під час атак безпілотниками проти сусідніх держав регіону.

  • Віткофф і Нетаньягу про загрозу ядерної зброї Ірану

    Віткофф і Нетаньягу про загрозу ядерної зброї Ірану

    США та Ізраїль розповіли про приховану ядерну програму Ірану, яка ставить країни під загрозу. Спеціальний представник США Стів Віткофф та прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу під час виступів на FoxNews повідомили, що Іран контролює 460 кг збагаченого урану, достатнього для виготовлення 11 ядерних бомб.

    Віткофф зазначив, що іранці могли за тиждень перетворити уран із 50% збагачення до 90% і отримати перші ядерні боєголовки за 7–10 днів. Навіть 20%-й уран можна довести до бойового рівня протягом 3–4 тижнів. Під час першої зустрічі на переговорах іранці відкрито повідомили про запаси матеріалу і хизувалися тим, що обійшли всі протоколи нагляду.

    Нетаньягу додав, що після попередніх ударів США та Ізраїлю у 2025 році Іран не зробив висновків і почав будівництво нових підземних бункерів для захисту ядерних та ракетних об’єктів. На його думку, без рішучої дії проти Тегерану за кілька місяців програма атомної зброї Ірану могла стати недоступною для ударів і потенційно загрожувати США та Ізраїлю.

    3 березня США та Ізраїль завдали ударів по технопарку в Пардісі поблизу Тегерану, де працювали над ядерними розробками. На ранкових відео з місця подій видно мінімум три стовпи диму на відстані близько 10 км від столиці. Напередодні Іран заявляв про удари по ядерному об’єкту Натанз, стверджуючи, що програма є мирною.

  • Іран готовий до нових поступок США заради зняття санкцій — Reuters

    Іран готовий до нових поступок США заради зняття санкцій — Reuters

    Іран заявив про готовність піти на нові поступки щодо своєї ядерної програми в обмін на скасування санкцій та визнання права на мирне збагачення урану. Про це повідомляє Reuters із посиланням на високопоставленого іранського чиновника.

    За даними агентства, після двох раундів переговорів між Тегераном і США сторони все ще мають суттєві розбіжності — зокрема щодо масштабів і механізму послаблення американських санкцій. Водночас Іран уперше сигналізує про готовність до додаткових кроків після попереднього раунду перемовин, який наблизив сторони до ризику військового загострення.

    Зокрема, Тегеран розглядає можливість відправлення половини найбільш збагаченого урану за кордон, а іншу частину — розбавити. Крім того, Іран може долучитися до створення регіонального консорціуму зі збагачення урану — ідеї, яка неодноразово обговорювалася під час дипломатичних контактів.

    В обмін на ці кроки іранська сторона очікує від Вашингтона офіційного визнання права на «мирне збагачення урану» та поступового скасування економічних санкцій.

    Окремо Іран запропонував американським компаніям можливість брати участь у великих нафтогазових проєктах країни як підрядники. За словами чиновника, у межах економічного пакета США можуть отримати «серйозні інвестиційні можливості та відчутні економічні інтереси» в іранській нафтовій галузі.

    Попри наявні розбіжності, Тегеран не виключає укладення проміжної угоди. «Обом сторонам необхідно узгодити логічний графік скасування санкцій. Цей план дій має бути розумним і ґрунтуватися на взаємних інтересах», — зазначив співрозмовник агентства.

    Тим часом міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що очікує на зустріч зі спецпредставником президента Дональд Трамп Стівом Віткоффом у Женеві в четвер. За його словами, шанс на дипломатичне врегулювання все ще залишається «хорошим».

  • Іран заявив про призупинення ядерної програми

    Іран заявив про призупинення ядерної програми

    У Тегерані заявили про повну зупинку процесу збагачення урану. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі повідомив, що діяльність припинена не з політичних причин, а через пошкодження ключових об’єктів після червневих атак, завданих Ізраїлем та США.

    За словами Арагчі, уразили саме ті інфраструктурні майданчики, де здійснювалися критичні етапи збагачення, тому в нинішніх умовах робота фізично неможлива. Він окремо наголосив, що Іран не веде прихованих операцій, а всі ядерні об’єкти перебувають під контролем і технічним наглядом МАГАТЕ.

    Коментуючи можливість відновлення переговорів зі США та іншими країнами, глава МЗС підкреслив, що позиція Тегерана залишається стабільною. Іран розглядає право на розвиток ядерної програми та використання атомних технологій у мирних цілях як частину свого суверенного вибору.

    Арагчі заявив, що Іран і надалі відстоюватиме законне право на власний ядерний сектор і очікує від міжнародної спільноти, включно зі США, визнання цього підходу. За його словами, держава не відмовлятиметься від своїх прав, незалежно від зовнішнього тиску чи впливу військових факторів.

  • Швеція відкриває шлях іноземним компаніям до уранових родовищ

    Швеція відкриває шлях іноземним компаніям до уранових родовищ

    Швеція знову дозволила видобуток урану, скасувавши заборону, що діяла з 2018 року. Відповідне рішення ухвалив парламент країни, і зміни набудуть чинності з 1 січня 2026 року. Про це повідомляє Sweden Herald.

    За скасування заборони проголосували урядові партії разом зі Шведськими демократами, тоді як опозиція виступила проти. Прибічники нововведення наголошують: якщо країна планує розвивати ядерну енергетику, вона має бути готовою й до видобутку необхідної сировини. Противники ж попереджають про екологічні ризики, можливе забруднення води та негативний вплив на сільськогосподарські території.

    Рішення передбачає, що шахти, у яких уран трапляється як супутня сировина, більше не потребуватимуть спеціальних дозволів. Водночас уряд планує піти ще далі — повністю скасувати можливість муніципалітетів накладати вето на видобуток. Для цього урановидобуток пропонують перевести з категорії “ядерних установок” до “ядерної діяльності”, що юридично унеможливить блокування на місцевому рівні. Ця ініціатива вже винесена на громадське обговорення.

    Заборона на видобуток урану діяла у Швеції понад шість років і була результатом тривалого антиядерного руху. Однак у Євросоюзі дедалі гостріше постає питання пошуку стабільних джерел палива для атомних електростанцій, і настрої в країні почали змінюватися. Тим більш, що саме на Швецію припадає близько 80% уранових родовищ ЄС.

    Після ухвалення рішення інтерес до роботи у Швеції вже висловили дві компанії — австралійська Aura Energy та канадська District Metals, які готові долучитися до освоєння місцевих родовищ.

  • МАГАТЕ підтвердило ураження двох ядерних об’єктів у Тегерані

    МАГАТЕ підтвердило ураження двох ядерних об’єктів у Тегерані

    Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) підтвердило ураження двох об’єктів у передмісті Тегерану, які спеціалізувались на виготовленні центрифуг для збагачення урану. Про це йдеться в офіційному повідомленні агентства, оприлюдненому в середу, 18 червня.

    Згідно з інформацією, пошкоджено Тегеранський дослідницький центр та завод TESA в місті Карадж. На об’єктах виготовлялися та випробовувалися вдосконалені ротори й інші компоненти центрифуг, необхідних для збагачення урану. У результаті ураження повністю зруйновано щонайменше дві будівлі.

    Обидва об’єкти раніше перебували під міжнародним моніторингом та верифікацією МАГАТЕ в межах Спільного всеосяжного плану дій (СВПД), укладеного у 2015 році між Іраном та шістьма провідними державами світу: США, Великою Британією, Францією, Китаєм, Росією, Німеччиною, а також ЄС. СВПД покликаний обмежити ядерну програму Ірану в обмін на послаблення санкцій.

    На момент публікації джерела пошкодження не уточнюються офіційно, проте ситуація викликає серйозне занепокоєння в міжнародної спільноти.

  • У США закликали до нових санкцій проти Росії

    У США закликали до нових санкцій проти Росії

    Американські сенатори закликали Конгрес Сполучених Штатів ухвалити пакет нових санкцій проти Російської Федерації. Причиною стали безрезультатні переговори щодо припинення вогню між Росією та Україною, які відбулися 16 травня в Стамбулі.

    Про це повідомляє агентство Reuters.

    Ініціативу просувають сенатор-демократ Річард Блументал і республіканець Ліндсі Грем. Вони вважають, що жорсткі економічні обмеження можуть змусити Кремль припинити агресію та сприяти мирному врегулюванню.

    “Путін і надалі тягнутиме час, поки його економіка не зазнає серйозного удару, аж до повної фінансової ізоляції”, — зазначив Блументал, закликаючи до якнайшвидшого голосування за відповідний законопроєкт.

    Його колега Грем також висловив невдоволення діями російської влади та рішенням президента РФ не брати участі в перемовинах.

    “Коли йдеться про ігри Росії, настав час сказати: досить”, — наголосив сенатор.

    Ще на початку квітня Блументал і Грем представили у Сенаті двопартійний законопроєкт, який передбачає жорсткі санкції у разі зриву Росією мирних ініціатив Сполучених Штатів щодо України. Серед потенційних заходів — встановлення 500% мит на імпорт товарів із країн, що закуповують російську нафту, газ, уран та інші природні ресурси.

    Ініціатори наполягають на тому, що саме економічний тиск здатен змусити Росію сісти за стіл переговорів із реальними компромісами.