centernews360

Позначка: укриття

  • Нові вимоги безпеки для бізнесу: чи готові підприємці облаштовувати укриття до кінця 2026 року

    Нові вимоги безпеки для бізнесу: чи готові підприємці облаштовувати укриття до кінця 2026 року

    До 4 грудня 2026 року всі без винятку підприємства, заклади торгівлі, громадського харчування, торгово-розважальні центри, а також фізичні особи-підприємці, які мають найманих працівників, зобов’язані забезпечити наявність укриття або спеціально облаштованого безпечного простору. Відповідна норма закріплена у нещодавній постанові Кабінету Міністрів України № 1092. Згідно з новим урядовим розпорядженням, такі заходи є обов’язковими під час оголошення «жовтого рівня» повітряної небезпеки. Натомість у разі запровадження «червоного рівня» тривоги будь-яке підприємство повинно негайно закритися та повністю припинити свою роботу до скасування загрози. Ця вимога є універсальною і стосується абсолютно всіх суб’єктів господарювання — від невеликих кав’ярень до масштабних корпорацій.

    Проте імплементація цих норм на практиці викликає серйозне занепокоєння у підприємницькому середовищі, зокрема в регіонах, що регулярно потерпають від обстрілів, як-от Харківщина. Президент громадської організації «Асоціація приватних роботодавців» Олександр Чумак висловлює глибокий скептицизм щодо спроможності більшості компаній виконати урядову вимогу у встановлені жорсткі терміни. На переконання експерта, ухваленням цієї постанови держава фактично намагається перекласти власну відповідальність за безпеку цивільного населення безпосередньо на плечі бізнесу, який і так функціонує в умовах колосального стресу та фінансових труднощів.

    Представники бізнес-спільноти виділяють кілька фундаментальних перепон, які роблять виконання постанови майже неможливим. По-перше, левова частка підприємців працює в орендованих приміщеннях. Орендарі не мають юридичного права самовільно проводити капітальні будівельні роботи чи переобладнувати несучі конструкції будівель для створення бомбосховищ. По-друге, бюрократичні процедури, необхідні для отримання дозволів на будівництво укриттів (особливо якщо йдеться про використання комунальних земельних ділянок), зазвичай тривають місяцями, і вкластися у тримісячний дедлайн фізично неможливо. По-третє, облаштування надійного захисного простору вимагає колосальних фінансових інвестицій, яких у багатьох представників малого та середнього бізнесу просто немає.

    Окремою проблемою залишається розмитість технічних критеріїв. Постанова припускає створення безпечного простору у вигляді окремої кімнати без вікон, яка має захищати від уламків та надлишкового тиску вибухової хвилі. Проте підприємцям абсолютно незрозуміло, за якими саме показниками має вимірюватися цей тиск, якими приладами він фіксуватиметься, та які контролюючі органи будуть уповноважені проводити перевірки і видавати відповідні дозволи на експлуатацію таких приміщень.

    Реагуючи на ситуацію, профільна асоціація вже звернулася до Кабінету Міністрів із офіційним запитом щодо надання детальних роз’яснень. Роботодавці вимагають чітко артикулювати, що саме може вважатися укриттям у випадках, коли комерційне приміщення архітектурно не відповідає жорстким будівельним нормам класичного бомбосховища. Також бізнес просить урядовців утриматися від покладання на підприємців адміністративної чи кримінальної відповідальності за можливі трагічні наслідки, якщо держава не надала чітких та здійсненних інструкцій.

    Експерти попереджають про неминучі негативні економічні наслідки таких нововведень. Вимушені регулярні зупинки робочого процесу під час тривог призведуть до катастрофічного падіння доходів підприємств. Як прямий наслідок — суттєво скоротяться податкові надходження до державного та місцевих бюджетів, які є критично важливими під час війни. Більше того, щоб уникнути юридичної відповідальності за життя персоналу в разі перевірок або надзвичайних ситуацій, значна частина роботодавців уже зараз серйозно розглядає можливість звільнення найманих працівників із подальшим переведенням їх на формат співпраці як незалежних фізичних осіб-підприємців (ФОП), що призведе до тінізації ринку праці та втрати соціальних гарантій для громадян.

  • «Це саботаж»: Віталій Кличко жорстко розкритикував провал програми мобільних укриттів у Києві та пояснив бездіяльність районів

    «Це саботаж»: Віталій Кличко жорстко розкритикував провал програми мобільних укриттів у Києві та пояснив бездіяльність районів

    Міський голова Києва Віталій Кличко назвав відвертим саботажем ситуацію із затримкою та невикористанням коштів на встановлення мобільних укриттів у столиці. Про це він заявив в інтерв’ю «Радіо Свобода», коментуючи питання журналістів про те, куди зникли обіцяні раніше сотні захисних конструкцій для зупинок громадського транспорту та людних місць.

    За словами столичного очільника, ще у 2025 році Київрада виділила колосальну суму — пів мільярда гривень — на закупівлю та монтаж сучасних мобільних укриттів, які рятують життя на відкритій місцевості під час ворожих обстрілів. Проте районні державні адміністрації так і не освоїли ці кошти, через що бюджетні асигнування довелося повертати назад до міської скарбниці. Більше того, у 2026 році жодна з районних адміністрацій навіть не подала запиту на фінансування подібних ініціатив.

    Кличко наголосив, що головною проблемою залишається розподіл повноважень та відповідальності. Саме районні адміністрації є безпосередніми розпорядниками бюджетних коштів та балансодержателями захисних споруд. Водночас керівників РДА призначає президент, тоді як міський голова не має жодних законних важелів впливу на них — він не може їх ані звільнити, ані навіть оголосити службову догану. Попри це, мер повідомив, що вже провів екстрену нараду з очільниками районів, поставивши ультиматум шукати внутрішні резерви, а також звернувся за підтримкою до представників соціально відповідального бізнесу.

    Скандал із укриттями розгортається на тлі серйозної політичної напруги у столиці. Останнім часом центральна влада та президент Володимир Зеленський неодноразово критикували Кличко через нібито відставання Києва від інших регіонів у підготовці до опалювального сезону та енергетичної стійкості. Ситуація підігрівається і вуличними протестами: 17 жовтня під стінами КМГА відбулася акція з вимогою відставки мера через проблеми з підготовкою міста до зими та дефіцит безпечних укриттів, а Верховна Рада викликала міського голову для звіту.

  • Дронова загроза на кордоні: Молдова створює захисні зони на КПП та виводить прикордонників зі спільних пунктів з Україною

    Дронова загроза на кордоні: Молдова створює захисні зони на КПП та виводить прикордонників зі спільних пунктів з Україною

    Уряд Республіки Молдова розпочав масштабне інженерне облаштування захисних зон на контрольно-пропускних пунктах уздовж державного кордону з Україною. Екстрені безпекові заходи впроваджуються для мінімізації ризиків для співробітників прикордонної поліції, митників та цивільних громадян у разі наближення чи ударів ворожих ударних дронів-камікадзе і ракетних уламків. Як повідомила міністерка внутрішніх справ Молдови Данієла Місаїл-Нікітін, влада забезпечує прикордонну інфраструктуру необхідними фортифікаційними укриттями, які дозволять оперативно евакуювати персонал і подорожніх у безпечні місця під час оголошення повітряних тривог або фіксації повітряних загроз.

    Поряд із розгортанням укриттів Кишинів переглядає поточний формат спільного прикордонного контролю на суміжній території. З міркувань безпеки молдовська влада ухвалила рішення про повне перенесення роботи своїх прикордонників зі спільних КПП, що фізично розташовані на українській стороні, назад на територію Республіки Молдова. За словами очільниці МВС, молдовський персонал уже виведено з двох таких локацій, а найближчим часом буде завершено виведення співробітників з інших спільних пунктів, зокрема на завантажених стратегічних напрямках «Паланка» та «Крива». Надалі всі контрольні та верифікаційні процедури молдовські службовці здійснюватимуть виключно в межах власної національної юрисдикції.

    Безпосереднім каталізатором такого кроку стали реальні бойові інциденти в прикордонній смузі. Зокрема, під час нещодавньої атаки внаслідок падіння боєприпасу на КПП «Паланка» поранення дістав співробітник прикордонної поліції Молдови. Наразі поранений перебуває під наглядом медиків у стабільному стані, пряма загроза його життю відсутня, проте сам інцидент підтвердив критичну вразливість цивільних і митних об’єктів у зоні транскордонної логістики. Регулярні зальоти російських «Шахедів» у повітряний простір сусідніх держав змушують Кишинів переходити від пасивного спостереження до практичних фортифікаційних заходів для збереження життя людей та безперебійного функціонування транспортного сполучення між країнами.

  • Інтеграція безпеки та тепла: Лубінець закликав терміново перетворити бомбосховища на «Пункти незламності» напередодні важкої зими

    Інтеграція безпеки та тепла: Лубінець закликав терміново перетворити бомбосховища на «Пункти незламності» напередодні важкої зими

    В Україні назріла гостра потреба невідкладного об’єднання бомбосховищ із «Пунктами незламності» задля підготовки до викликів зимового періоду та ймовірного посилення ворожих ударів по цивільній інфраструктурі. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що штучне розділення захисних споруд і пунктів обігріву є неприпустимим в умовах регулярних масованих обстрілів. За прогнозами омбудсмана, через тривалі повітряні тривоги та ризики для енергосистеми цивільне населення дедалі частіше буде змушене проводити в укриттях цілі ночі, а не просто короткочасно перечікувати загрозу, що вимагає якісно іншого рівня оснащення підземних просторів.

    На переконання посадовця, кожне бомбосховище в країні має бути комплексно модернізоване та забезпечене повноцінною автономною інфраструктурою життєзабезпечення. Йдеться про обов’язкову наявність джерел безперебійного живлення, ефективних систем автономного опалення, стабільного мобільного зв’язку та інтернету, а також достатніх запасів питної води, продуктів тривалого зберігання та базових медикаментів для надання екстреної допомоги. Сьогодні ж більшість укриттів функціонують лише як бетонний захист від вибухової хвилі й уламків, не маючи навіть мінімальних умов для багатогодинного або ночового перебування дорослих і дітей у холодну пору року.

    Окрему увагу Лубінець звернув на вкрай повільні темпи відновлення та ремонту фонду захисних споруд по всій країні. Він підкреслив помилковість розрахунків виключно на закордонну фінансову допомогу та донорські програми партнерів, застерігши, що за нинішньої динаміки на приведення системи укриттів до належного стану знадобляться десятиліття чи навіть століття. В умовах наближення суворих холодів та небезпеки блекаутів держава не має в запасі не те що років, але й місяців, тому внутрішні ресурси центральної та місцевої влади мають бути негайно мобілізовані для усунення критичних прогалин у захисті цивільного населення.

  • Таємний щит Києва: чим шокує легендарна станція метро «Хрещатик»

    Таємний щит Києва: чим шокує легендарна станція метро «Хрещатик»

    Столичний метрополітен уже понад шість десятиліть залишається не просто головною транспортною артерією Києва, а й справжнім символом незламності міста, чиї масивні гранітні й бетонні склепіння сьогодні слугують надійним захисним щитом для сотень тисяч людей під час ворожих ракетних ударів та атак дронів-камікадзе. Серед численних підземних станцій особливе місце посідає «Хрещатик», яка була урочисто введена в експлуатацію далекого 1960 року в складі найпершої пускової ділянки червоної гілки між станціями «Арсенальна» та «Театральна». Спроєктована як класична колонна трисклепінчаста станція глибокого закладення, вона миттєво перетворилася на головний логістичний вузол центральної частини української столиці, приймаючи на себе колосальні пасажиропотоки та визначаючи щоденний ритм життя всього мегаполіса.

    Попри стриманість архітектурних форм, оздоблення платформи містить виразні риси національної самобутності, які кардинально вирізняють її з-поміж типових інженерних об’єктів того періоду. Масивні станційні пілони облицьовані світлим полірованим мармуром, а ключовою художньою домінантою виступають унікальні майолікові керамічні плитки з рослинними орнаментами, створені на основі мотивів традиційного українського килимарства. Своє ім’я підземний комплекс отримав від головної вулиці столиці, проте його внутрішня інфраструктура розвивалася поступово разом із бурхливим ростом міста. Протягом перших шістнадцяти років функціонував лише один вихід на поверхню — у бік вулиці Інститутської, і лише в 1976 році відкрився другий вестибюль на розі Хрещатика та Прорізної. Того ж року станція здійснила справжній технологічний прорив, ставши першим пересадочним вузлом у Києві завдяки відкриттю з’єднувального пішохідного тунелю до станції «Майдан Незалежності».

    Сучасні реалії змушують столичну підземку працювати за надзвичайно жорсткими протоколами безпеки, що безпосередньо впливає на графік руху поїздів червоної гілки під час оголошення тривог. Робота наземних відкритих ділянок колії повністю призупиняється в разі введення жовтого рівня загрози, оскільки застряглий на відкритому мосту потяг наражає пасажирів на смертельну небезпеку від вибухових хвиль та падіння уламків збитих цілей. Окрім того, відкрита високовольтна контактна рейка значно ускладнює організовану евакуацію людей із вагонів, тому під час тривог рух між лівим і правим берегами забезпечують автобусні маршрути, тоді як сам глибокий вестибюль станції перетворюється на неприступний прихисток від повітряного терору.

    Щоденна експлуатація станції тісно пов’язана і з культурою взаємної поваги між містянами у вагонах. Попри активні дискусії щодо можливого запровадження адміністративних покарань для осіб, які не поступаються місцем людям з інвалідністю, ветеранам війни, літнім людям та вагітним жінкам, чинне законодавство не передбачає жодних штрафів за подібну поведінку. Пріоритетні місця не закріплені за окремими категоріями на законодавчому рівні та залишаються вільними для кожного за відсутності тих, хто потребує додаткового піклування, проте громадянська свідомість та елементарна культура залишаються головним мірилом поведінки пасажирів під час кожної підземної поїздки.

  • Медицина під прицілом ракет: уряд кардинально оновив протоколи роботи лікарень під час повітряних тривог і заборонив переривати операції

    Медицина під прицілом ракет: уряд кардинально оновив протоколи роботи лікарень під час повітряних тривог і заборонив переривати операції

    В умовах невпинного ракетного терору та щоденних масованих нальотів ворожих безпілотних апаратів Кабінет Міністрів України ухвалив стратегічно важливе рішення щодо комплексної модернізації правил функціонування закладів охорони здоров’я під час оголошення сигналів повітряної небезпеки. Новий регламент покликаний ліквідувати правову та практичну невизначеність, гармонізувавши вимоги безпеки цивільного населення з безумовним обов’язком лікарів рятувати людські життя в екстремальних обставинах. Урядова постанова чітко розмежовує дії персоналу медичних закладів залежно від ступеня безпосередньої загрози, запроваджуючи зрозумілу градацію на визначені рівні небезпеки, що дозволить зберегти безперервність лікувального процесу навіть у момент найжорсткіших ворожих ударів.

    Відповідно до затвердженого алгоритму, під час дії «жовтого» рівня небезпеки всі лікувальні заклади країни продовжують свою діяльність у стандартному штатному режимі без зупинки прийому громадян. Головною обов’язковою вимогою до адміністрацій лікарень на цьому етапі залишається забезпечення негайного, вільного та безперешкодного доступу до надійних захисних споруд для медичного персоналу, пацієнтів стаціонару та всіх відвідувачів. Кардинальних змін зазнає порядок дій у разі оголошення критичного «червоного» рівня небезпеки, який свідчить про безпосередню загрозу повітряного удару по населеному пункту. У цей момент усі пацієнти, які здатні самостійно пересуватися, разом із медичними працівниками зобов’язані негайно перейти до обладнаних сховищ, проте надання екстреної медичної допомоги не зупинятиметься за жодних умов.

    Ключовим нововведенням стала пряма заборона на припинення тих медичних маніпуляцій, зупинка яких становить пряму загрозу життю хворого. Хірургічні операції, заходи серцево-легеневої реанімації, сеанси інтенсивної терапії та підтримання життєдіяльності продовжуватимуться без зволікань незалежно від завивання сирен за вікном. Для хворих, транспортування яких до бомбосховища є технічно неможливим через підключення до складної апаратури або важкий стан, передбачено лікування в найбільш безпечних внутрішніх приміщеннях за правилом двох стін. У підземних сховищах офіційно дозволено проводити повноцінні медичні втручання, здійснювати видачу медикаментів та організовувати стаціонарні ліжко-місця. Робота служби екстреної медичної допомоги залишатиметься цілодобовою та безперервною: диспетчери прийматимуть дзвінки, а виїзні бригади прямуватимуть на виклики у будь-яких умовах.

    Держава зобов’язала керівництво медичних установ форсовано підвищити фізичний та інженерний захист стратегічних вузлів. Невідкладного укріплення зазнають операційні блоки, відділення реанімації, пологові зали, приймальні покої, а також приміщення з генераторами, резервними системами енергоживлення та критично важливим обладнанням. Цей крок остаточно формалізує українську медичну систему як непохитний форпост цивільного захисту, гарантуючи пацієнтам допомогу навіть тоді, коли ворожа авіація намагається паралізувати мирне життя міст.

     

  • Ніч в укритті під ударами балістики: міністр енергетики Литви відчув на собі російський терор у Києві

    Ніч в укритті під ударами балістики: міністр енергетики Литви відчув на собі російський терор у Києві

    Міністр енергетики Литви Лукас Савіцкас, який перебуває з офіційним візитом в Україні, разом з іншими членами литовської делегації провів усю ніч в укритті через масований російський обстріл Києва. Посадовець особисто відчув наслідки збройної агресії РФ та масштаби загроз, із якими щодня стикаються українці.

    «Мені довелося на власному досвіді відчути те, з чим дуже часто стикається більшість українців. Тривога тривала всю ніч і триває досі. Ми стежимо за ситуацією. Попереджень про балістику більше немає, але загроза безпілотників зберігається», – зазначив литовський урядовець.

    Лукас Савіцкас прибув до Києва в середу, 19 серпня. У межах робочої поїздки він уже провів переговори з українськими високопосадовцями, зокрема з Денисом Шмигалем. Дводенний візит литовської делегації передбачає підписання важливої угоди про обмін досвідом у сфері захисту критичної інфраструктури, а також відвідування кількох енергетичних об’єктів України та зустрічі з представниками галузевих компаній.

  • НМТ більше не мучитиме дітей: Зеленський анонсував революційні зміни

    НМТ більше не мучитиме дітей: Зеленський анонсував революційні зміни

    Президент України Володимир Зеленський під час Українського молодіжного форуму заявив про необхідність радикальних змін у проведенні Національного мультипредметного тесту. Глава держави визнав, що цього року із складанням іспиту виникло чимало проблем, які створюють надмірний стрес для абітурієнтів та їхніх батьків.

    Зокрема, Президент навів приклад Одеської області, де через тривалі повітряні тривоги випускникам довелося перебувати в пунктах тестування багато годин поспіль. Крім того, Зеленський вказав на надто високе навантаження через інтенсивність іспиту та інші організаційні недоліки. Очільник країни наголосив, що цю ситуацію необхідно терміново виправити, забезпечивши більш поважні умови для молоді.

    Уже відбулися відповідні обговорення з Прем’єр-міністром Сергієм Корецьким, міністром освіти Андрієм Бутенком та командою Офісу Президента. Наступного року заплановано впровадити низку нововведень. Основна вимога Зеленського – діти мають складати НМТ у технологічно підготовлених укриттях, а сам процес не повинен залежати від зльотів російських винищувачів МіГ-31К чи інших безпекових чинників. Також мають бути вирішені всі організаційні питання.

    Серед ключових пропозицій Президента – перегляд термінів проведення тестування задля мінімізації стресу та запровадження можливості повторного складання іспиту, якщо перша спроба виявилася невдалою. При цьому терміни для перездачі мають бути такими, щоб абітурієнти встигли взяти участь у вступній кампанії. Наразі Міністерство освіти і науки спільно з громадами, школами та закладами вищої освіти має напрацювати необхідні зміни.

    «Люди не повинні зависеть от плохой организации процесса НМТ или факторов безопасности», – підсумував Президент України.

  • Переляк через атаки БПЛА: у Московській області терміново почали публікувати карти укриттів

    Переляк через атаки БПЛА: у Московській області терміново почали публікувати карти укриттів

    У Підмосков’ї місцева влада розпочала раптово оприлюднювати інтерактивні карти з розташуванням найпростіших укриттів та «заглиблених приміщень». Зокрема, відповідні карти з детальною інформацією про площу та місткість підвалів багатоповерхівок, підземних паркінгів і поштових відділень з’явилися на офіційних ресурсах Люберецького та Подольського міських округів.

    Причиною такої раптової відкритості чиновників стало масове обурення жителів столичного регіону РФ (зокрема Раменського, Котельників та Красногорська). Після попередніх масштабних атак безпілотників цивільне населення скаржилося на повну відсутність тривожного сповіщення: влада не вмикала сирени, не розсилала SMS-повідомлення й не надавала жодної інформації про місця, де можна сховатися під час загрози.

  • Вкрадена безпека: у Харкові родина незаконно привласнила державні укриття для сотень людей

    Вкрадена безпека: у Харкові родина незаконно привласнила державні укриття для сотень людей

    У Харкові прокуратура через суд вимагає негайно повернути у державну власність дві захисні споруди цивільного захисту, які незаконним шляхом опинилися в приватних руках. Йдеться про об’єкти в Основ’янському районі міста, що здатні одночасно сховати сотні людей під час ворожих обстрілів.

    Загальна площа привласнених укриттів становить понад 460 квадратних метрів, а їхня місткість розрахована на 450 осіб. Оціночна вартість цих об’єктів перевищує 13,4 мільйона гривень. Згідно з чинним законодавством, захисні споруди є об’єктами цивільної оборони, тому їхня приватизація суворо заборонена. Міністерство економіки України також не надавало жодних дозволів на відчуження цього стратегічного майна на користь приватних структур.

    Схема привласнення розпочалася ще під час корпоратизації одного з державних заводів. Після цього бомбосховища пройшли через ланцюг угод купівлі-продажу та дарування всередині одного родинного кола і пов’язаних із ним комерційних компаній. Нинішня власниця отримала стратегічні об’єкти у подарунок від власної матері, яка перед тим викупила їх через посередника.

    Наразі прокуратура подала офіційний позов про витребування незаконно приватизованого майна з чужого володіння. Головна мета правоохоронців – відновити законне право держави на управління цими об’єктами та забезпечити їхнє безперешкодне використання за прямим призначенням для порятунку життів містян.