Позначка: Украина

  • Як змінювалися маршрути постачання техніки Apple після 2022 року

    Як змінювалися маршрути постачання техніки Apple після 2022 року

    У ДРУГІЙ частині нашого журналістського розслідування ми продовжуємо публікувати схеми паралельного імпорту, за якими техніка Apple завозиться до РФ та Білорусі через офіційного партнера Apple в Україні – компанію ASBIS.

    Коли Росію стало важче прикривати, у гру вступила Білорусь. У Республіці Білорусь холдинг ASBIS використовує “дзеркало” тієї ж схеми.

    Так, у квітні 2022 року з’являється “нова” компанія ТОВ «ДНК-Трейд» з тим же самим менеджментом що й у білоруському представництві ASBIS.

    Директор ТОВ «ДНК-Трейд» – Артем Ахунов, колишній гендиректор СЗАО «Асбіс». Офіс ТОВ «ДНК-Трейд» за тією ж адресою, де раніше працював головний офіс ASBIS у Мінську – Менковський тракт, 10, офіс 27.

    ФОТО: Холдинг ASBIS продовжує роботу в РБ через підставну «ДНК-Трейд»

    Тепер підконтрольна холдингу ASBIS білоруська «ДНК-Трейд» постачає техніку Apple для білоруської мережі A1, офіційного реселера Apple. Мережа iStore теж просто «переїхала» — спершу це було ТОВ «Автоматизированные системы бизнес-контроля», а у 2024 році з’явилася «АйСтор Плюс», яка до 2025 належала все тій самій «ДНК-Трейд».

    Потім контроль перейшов до Максима Бобко – колишнього директора ООО «МакСолюшнс», структури, через яку Asbis запустив проект Breezy для trade-in техніки Apple.


    ФОТО: Зв’язки та активна робота ASBIS в Білорусії

    Звісно, власник Asbis Сергій Костевич досить акуратний, тож офіційно нові офіси холдингу працюють на Кіпрі, у Казахстані, Узбекистані, Грузії.

    Але по факту більшість «релокованих» співробітників навіть не виїжджали з Росії:

    Расім Лемберанський, колишній виконавчий директор російської мережі re:Store, у травні 2025 року став Chief Omnichannel Officer в Asbis. У профілі Лемберанського — Кіпр, а у житті — Москва.

    Зокрема, його присутність у чатах житлового комплексу «Событие» восени 2025 року підтверджує, що топ-менеджер міжнародного холдингу, який декларує відхід із РФ, досі мешкає у столиці країни-агресора.

    Дмитро Андрєєв, керівник відділу продажів Asbis, в офіційних документах — Алмати.
    Та до 2022 року він працював у московському офісі Western Digital.

    У грудні 2023-го публікував резюме з місцем проживання «Москва», а вже в березні 2023-му оформлював замовлення на адресу в Санкт-Петербурзі. Його історія «релокації» нагадує переїзд тільки на папері — між вкладками браузера.

    Станіслав Мартинов, колишній директор Asbis Russia, тепер числиться у філії в Узбекистані. Але польоти між Ташкентом і Москвою — дев’ять туди, дев’ять назад.

    А ось липні 2025 року Станіслав Мартинов шукав, де полагодити машину у Москві.

    Варто відзначити, що на Кіпрі, у штаб-квартирі холдингу Asbis, числяться десятки нових «міжнародних фахівців». Але якщо уважно подивитись, то всі вони всі з Москви

    Анастасія Коршункова, колишня менеджерка московського офісу Schneider Electric,

    у 2023 році стала співробітницею Asbis. До цього працювала у російській Асоціації імпортерів та експортерів — структурі, яка займалася імпортом електронних модулів і деталей для БПЛА. У Asbis вона вже під прапором Кіпру. Але робочі контакти, адреси й канали зв’язку — ті самі.

    Василь Снежков, ще донедавна керівник московського офісу ELKO Group, у 2024 році очолив Prestigio Consumer & Lifestyle Products — дочірній напрямок Asbis. Його новий офіс — у Лімасолі, але мережа ділових контактів залишилася московською.

    Катерина Ладогіна, колишня директорка з маркетингу московської школи, тепер відповідає за маркетинг Asbis у регіоні EMEA. Офіційно — Кіпр. По суті — те ж коло знайомств, те ж комунікаційне поле, ті ж контакти з російськими колегами.

    Ще один «новий» напрямок Asbis — штучний інтелект і робототехніка де ми знову бачимо “знайомі” імена.

    Олександр Аспідов, колишній інженер із Huawei у Москві, з 2023 року очолює напрям Machine Learning & Computer Vision в Asbis Robotic Solutions. Локація — Кіпр. Реальність — усе та ж Росія.

    У цьому ж підрозділі працюють Аркадій Кривчиков, Артемій Смєхов, Євген Догель — усі вони мали попередній досвід роботи у російських компаніях, пов’язаних з IT, інженерією та лазерними системами.

    Найімовірніше, Asbis просто переніс відділ R&D на «нейтральну» територію, але команда лишилася тією самою.

    Офіційно — міжнародна корпорація з філіями у 28 країнах.
    Неофіційно — мережа людей, які залишились у Росії та працюють дистанційно під брендом «кіпрського офісу».

    Вони змінили підпис у пошті, але не змінили країну. І поки компанія демонструє “адаптивність бізнесу”, фактично вона продовжує тримати у штаті російських фахівців, які вчора обслуговували місцевий ринок, а сьогодні — розробляють продукти для нього через обхідні схеми.

    Хоча ASBIS публічно обіцяв «скоротити присутність у Росії та Білорусі», на графіках — інша картина: саме у 2022-му стрімко підросли ринки, що прилягають до РФ. Вірменія — плюс 217%, Грузія — 124%, Азербайджан — 58%, ОАЕ — 40%, Казахстан — 33%. І це не статистичний шум, а маршрут.

    Казахстан у звітах перетворюється на головний хаб постачання. Якщо у 2021-му він давав 12,45% продажів ASBIS, то у 2022 — вже 21,74%, у 2023 — 22,77%. Кожна п’ята гривня обороту — через країну, яка стала головним транзитним вузлом для російського ринку.

    На початку 2024-го компанія запускає будівництво нового складу площею близько 20 тис. м² — і того ж року скаржиться в піврічному звіті: «незаконна торгівля» конкурентів вибиває ціни на 30%.

    Паралельно у вересні 2023-го в кіпрському офісі ASBIS з’являється Key Account Manager Анастасія Коршункова. За рік до того вона працювала в російській Асоціації експортерів та імпортерів із локацією в Туреччині — структурі, що, серед іншого, пропонувала імпорт продукції подвійного призначення: деталі для БПЛА, електронні модулі, товарні позиції, які легко опиняються у санкційних списках. У публічних звітах це називається «міжнародним розвитком». У реальному житті — коридором.

    Коли ASBIS оголосив про «вихід» зі східних ринків, точку входу просто зсунули. На карті Європи складів стало менше, у Центральній Азії — більше.

    У 2021-му дочірня юрособа ASBIS CA в Узбекистані отримала чотири поставки. У 2024-му — вже 4 059. Зростання у тисячу разів — це не локальний успіх, це інфраструктура. Офіційні реселери Apple в Узбекистані множаться: Beeline, CA.Store, Elmakon, Mediapark, Radius. У Ташкенті відкривається iStore від ASBIS. «Нейтральний» ринок? Новий фасад — той самий зміст.

    У звітності це виглядає «органічним розвитком» на нових ринках. У географії постачань — це класичний паралельний імпорт: товар перетікає через юрисдикції, де простіше з паперами і складніше з відповідальністю. Коли у 2024-му частка Казахстану в загальних продажах падає до 16,37%, компанія пояснює це «незаконною торгівлею» конкурентів і змінами в законодавстві. Але в той самий час у Казахстані з нуля росте склад на 20 тисяч квадратів, а в Центральній Азії — пульсують канали, які суміжні з РФ не на словах, а на дорогах і складах.

    ФОТО: квітень 2025, блогер з Росії на каналі iBlog викладає відео: порівняння зарядних пристроїв від Асбіс, а також інформує про налагодження постачання.

    Як бачимо, ASBIS не скоротив присутність в РФ, а тільки змінював фасади, під’єднував нові двері, добудовував склади — і вів товар туди, куди офіційно «вже не ходить». На папері — розвиток. У реальності — легалізований обхід. І якщо хтось іще сумнівається, достатньо подивитися на 2022-й рік на карті продажів — і на те, як саме ця мапа накладається на географію російського ринку.

    Найбільш цинічним в даній історії є той факт, що ASBIS перетворив Україну на канал паралельного імпорту електроніки до РФ.

    Офіційна формула звучить бездоганно: в Україні імпортером Apple є ТОВ «Еппл Україна» (з 2020 року), Apple завозить техніку з Китаю та Індії і сама ж розмитнює. На папері — чиста вертикаль: виробник → митниця → полиці.

    Але практична географія постачань рідко збігається з пресрелізами. Вересень 2024 дає важливу деталь: ASBIS у цій моделі — не просто «перевізник». Саме на їхніх складах сортують техніку, звідси відвантажують у iStore, а також Comfy, «Фокстрот», «Алло» та інші мережі; тут же погоджують викладку вітрин, рекламні матеріали, навчання продавців. Формально імпорт здійснює Apple, фактично ASBIS контролює маршрут від рампи складу до каси магазину. І якщо ви керуєте маршрутом, ви впливаєте на напрямок.

    Ось яскравий приклад – Вересень 2025. Російський блогер Wylsacom показує у ролику новий iPad Pro М5, тримаючи в руках коробку від iPad Pro M4 (2024). На стікері чітко читається: «Імпортер — ТОВ “Еппл Україна”». Поруч — part number MVXR3NF/A. Для людей з індустрії це не абревіатура, а карта: NF — код регіону Бельгія/Франція/Люксембург; пристрої з цим кодом легально продаються також у Великій Британії, Ірландії, Литві, Україні. Тобто коробка з таким маркуванням цілком могла з’явитися у нас на полиці.

    ФОТО: ASBIS перетворив Україну на канал паралельного імпорту електроніки до
    РФ

    Схема паралельного імпорту проста до банальності: товар входить «чисто» в країну А, а виходить уже в країну Б. Юридично — це інший ланцюг постачання; фізично — ті самі коробки з тією ж «шапкою» імпортера.

    Якщо ASBIS — оператор складів, відвантажень, мерчандайзингу та навчання продавців у партнерських мережах, саме тут утворюється чутливий вузол контролю. Звідси — можливість перевести потік з офіційного ринку на «сірий» без зміни упаковки й артикулу. Особливо коли сусідні країни — Польща, Литва, Україна — одночасно виступають легальними точками входу для офіційної техніки й зручними хабами для її подальшого «переорієнтування».

    ФОТО: схема паралельного імпорту продукції Apple до РФ

    Чи означає це, що кожна коробка з написом «Еппл Україна» опинилася в РФ через ASBIS? Ні. Чи означає це, що саме тут — у точці, де ASBIS керує сортуванням та відвантаженням — найпростіше сформувати паралельний маршрут? Так. Ланцюг слабкий рівно настільки, наскільки у вас централізовано логістику.

    Ми вже бачили, як центральноазійські ринки вибухнули зростанням у 2022–2024 роках, а склади й нові вакансії з’являлися там, де легше «розчиняти» партії в транзиті.
    Тепер маємо візуальний доказ присутності українсько маркованої коробки в Росії — у момент, коли ринок РФ нібито закритий. Збіг у ланцюгу? Занадто дорога випадковість.

    Отже, Україна в цій карті постачань має два обличчя. Офіційне — «Еппл Україна» як імпортер. Операційне — ASBIS як керуючий складом, який вирішує, де завтра лежатиме конкретна коробка. І якщо завтра вона з’являється у руках російського оглядача, питання «хто перевів стрілку маршруту» звучить не риторично, а предметно.

    Також компанія ASBIS часто згадується у судових реєстрах. Так, 31 січня 2023 року в ЄРДР фігурує кримінальне провадження № 42023000000000108 за ознаками ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України. Предмет — зловживання владою та службове підроблення. Справу не закрито: останню ухвалу оприлюднено у вересні 2025 року.

    Слідство фіксує період 09.05.2022 — 28.09.2022. За цей час ТОВ «ПІІ „Асбіс-Україна“ перерахувало на рахунки материнської ASBISc Enterprises Plc (Кіпр) $47,13 млн (близько 1,5 млрд грн) — як «розрахунки за імпорт», у т. ч. на умовах відстрочки та під процент.

    Фактичний імпорт, зазначений у матеріалах, — приблизно 22 млн грн без ПДВ (з них від ASBISc — близько 3 млн грн). Банки не встановили порушень валютного контролю, попри перерахування значних сум без відповідного ввезення товарів на митну територію України. Формально — платежі за зовнішньоекономічними контрактами; у балансі — розрив між грошовим і товарним потоками.

    Також, за даними правоохоронців, із 2019 року «Асбіс-Україна» реалізовувала техніку Apple за готівку структурам групи «Цитрус» (ТОВ «Імпортмакс», «Цетехно», «Максішоп», «Діпровайд», «Імпорт Капітал») без відображення цих операцій в обліку.

    Щоб вирівняти папери, у звітності з’являються фіктивні контрагенти — «Домашня Електроніка Плюс», «ІТР-Стройінформ», «Віст-М», «Інновації ХХІ століття» — із ціною на ≈10% нижчою за ринкову, що «пояснювало» списання залишків. Для податкових реєстрів — коректні рядки; для інвентаризації — непомітні «мінуси».

    Окрема тема — Allmotion Group (згодом перейменована), що офіційно надає послуги активації брендів, івенти, мерчандайзинг. Слідство описує механіку «буферних» і «транзитних» підприємств (січень 2020 — серпень 2021):

    формування штучного податкового кредиту через безтоварні операції;

    подальше перенесення цього «кредиту» на ТОВ «Ол Моушн Груп» та ТОВ «Ол Моушн Україна» як «оплата рекламних послуг».

    ФОТО: вирізка з кримінального провадження

    За цей період до бюджету не надійшло: близько 3,42 млн грн (Allmotion Group) і 14,61 млн грн (Allmotion Україна). У січні—липні 2022 по колу пройшло ще 12 млн грн під виглядом «поворотної фіндопомоги».

    У цьому контексті у звітності «Асбіс-Україна» фіксується «придбання рекламно-маркетингових послуг» на понад 7 млн грн у Allmotion. Податкова декларація Allmotion за лютий 2022: 8,47 млн грн «наданих послуг» (ПДВ 1,69 млн), із яких 7,61 млн грн — платник «ПІІ „Асбіс-Україна“» (у т. ч. ПДВ 1,52 млн).

    ФОТО: дані з кримінального провадження

    Відкриті джерела про широкі рекламні кампанії того періоду — скупі. Документи — докладні. У таких сюжетах папери виглядають переконливіше, ніж білборди.

    Обшуки, сейфи, арешти — і повернення.

    Серпень 2023 — ухвала на обшук в офісі «Асбіс-Україна». Працівники погоджуються добровільно видати документи, але під час огляду встановлено: видано не все.

    Вересень 2023 — обшук у директора: вилучено $122,2 тис. та €22 тис., кошти заарештовано; згодом (жовтень 2024) арешт скасовано. Обшуки також у головного економіста ($20 тис. та €570) і, ймовірно, у головного бухгалтера ($42,1 тис. та 207 тис. грн); суд відмовляє у накладенні арештів на ці суми.

    У лютому 2025 суд задовольняє скарги «Асбіс-Україна» на бездіяльність детективів БЕБ та повертає частину майна, вилученого під час обшуку. Провадження — триває.

    У наступній частині нашого розслідування читайте про засновників корпорації ASBIS, які стоять за паралельним імпортом техніки Apple до Росії.

    З ПЕРШОЮ частиною нашого журналістського розслідування можна ознайомитись за посиланням: Офіційний партнер Apple в Україні корпорація ASBIS потрапила в скандал із паралельним імпортом до РФ

  • Єнс Столтенберґ попереджає про можливе посилення атак Росії: прогнозований час інциденту

    Єнс Столтенберґ попереджає про можливе посилення атак Росії: прогнозований час інциденту

    Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ висловив заклик готуватися до можливого зростання атак російських військових на інфраструктурні об’єкти в Україні, особливо в українських містах. Зазначається, що це підвищення обстрілів може мати місце вже цієї зими. Виступаючи перед зустріччю міністрів закордонних справ країн НАТО в Брюсселі, він підкреслив, що перемога російського президента Путіна стане трагедією для України та загрозою для НАТО.

    Столтенберґ зауважив, що спостерігається інтенсивний бій на передовій та хвилі атак безпілотників на українські міста. Він закликав союзників НАТО готуватися до нових боїв та повітряних атак і підтримувати Україну.

    На питання щодо можливих змін на фронті, генсек відповів обережними прогнозами, вказавши, що війна завжди непередбачувана. Він висловив враження від рішучості та мужності українських Збройних Сил та підкреслив важливість збереження підтримки України.

    Столтенберґ також зазначив, що допомога від Заходу дозволила Україні відвоювати окуповані території, і цю підтримку необхідно продовжувати. Він висловив впевненість у тому, що Сполучені Штати будуть продовжувати надавати підтримку, оскільки це в інтересах їх безпеки.

  • Вибір студентів: топ вищих навчальних закладів в Україні

    Вибір студентів: топ вищих навчальних закладів в Україні

    Міністерство освіти і науки України опублікувало результати вступної кампанії на магістратуру 2023 року та рейтинг вишів, на які студенти подавали заяви на бюджетні місця. Згідно з наданими даними, найпопулярнішими навчальними закладами для абітурієнтів виявилися:

    1. Київський національний університет імені Тараса Шевченка (КНУ) – 510 заяв.
    2. Львівський національний університет імені Івана Франка – 319 заяв.
    3. Київський Національний університет імені Вадима Гетьмана – 259 заяв.

    Ці виші посіли лідируючі позиції за кількістю поданих заяв на вступ на бюджетні місця. За фіксованими бюджетами, найбільша кількість заяв надійшла до таких навчальних закладів:

    1. Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені
    2. Ігоря Сікорського” (НТУУ “КПІ”) – 1632 заяви.
    3. Національний університет “Львівська політехніка” – 1082 заяви.
    4. Київський Національний університет імені Тараса Шевченка – 943 заяви.

    Також було зазначено, що місто Київ, Харківська та Львівська області є лідерами за кількістю поданих заяв на магістратуру.

    Для студентів, які бажають продовжити освіту на бюджеті, ці рейтинги є корисною інформацією, що дає змогу обирати найбільш затребувані виші та спеціальності.

    Крім того, Міністерство освіти і науки України повідомило, що засновано 100 центрів практичного навчання, які надають можливість здобути професію в різних сферах. Ці центри зосереджуватимуться на підготовці фахівців, необхідних для відновлення країни. Регіони України зможуть самостійно заробляти кошти, спрямовані на розвиток цих центрів, що сприятиме створенню нових робочих місць та навчанню громадян.

  • Адаптація ринку праці в Україні: професії майбутнього після війни

    Адаптація ринку праці в Україні: професії майбутнього після війни

    Ситуація в Україні, спричинена війною, внесла серйозні зміни в багато аспектів суспільного життя, включно з ринком праці та затребуваними професіями. Незважаючи на виклики, з якими стикається країна, український бізнес продовжує розвиватися, а роботодавці пропонують нові можливості працевлаштування для громадян. Водночас уряд прагне адаптувати професійне навчання та створити умови для майбутнього відновлення економіки після війни.

    Один із найважливіших аспектів, який слід розглянути, – це зміна затребуваних професій в умовах воєнних дій. Як очікується, після війни в Україні знадобиться більше фахівців, пов’язаних із відновленням країни. Це охоплює низку різноманітних галузей, починаючи з робітників, фахівців у сфері будівництва та закінчуючи телекомунікаціями. Ці професії стануть ключовими для відновлення інфраструктури та забезпечення життєвих умов населення.

    Щоб забезпечити країну необхідними фахівцями, український уряд вжив заходів щодо підтримки освіти та професійного навчання. У межах проєкту бюджету на 2024 рік було виділено 500 мільйонів гривень на трансформацію профтехучилищ. Це передбачає створення 100 центрів для практичного навчання українців. Фінансування надаватиметься на конкурсних засадах, і центри зможуть також займатися господарською діяльністю та використовувати зароблені кошти для власного розвитку.

    Очікується, що завдяки цим заходам Україна отримає понад 50 тисяч фахівців у ключових галузях. Навчання буде доступним як для молоді, яка щойно закінчила школу, так і для дорослих громадян, які бажають перекваліфікуватися та отримати нову професію. Важливо підкреслити, що цей підхід сприяє підтримці внутрішньо переміщених осіб (ВПО), ветеранів і всіх громадян, які бажають набути нових навичок.

    Однак не тільки держава бере активну участь у підтримці безробітних громадян. Проєкт “Армія відновлення” надає можливість зайнятися суспільно корисною діяльністю, виконуючи роботи, пов’язані з відновленням інфраструктури та наданням допомоги нужденним. Учасники проєкту отримують за свою працю відповідну винагороду. Це дає змогу безробітним людям зробити свій внесок у відновлення країни та забезпечує їм їхні соціальні потреби.

    Серед найбільш затребуваних видів діяльності в рамках проєкту “Армія відновлення” слід виокремити розвантаження, фасування та доставку гуманітарної допомоги, надання громадянам соціальних послуг, роботу з консервування продукції для потреб Збройних Сил України, облаштування та ремонт військової амуніції, а також багато інших видів діяльності, спрямованих на відновлення країни та підтримку військових дій.

    Ці заходи підкреслюють важливість адаптації ринку праці та освіти в умовах війни. Україна прагне забезпечити баланс між потребами країни у фахівцях і підтримкою громадян, які опинилися без роботи через складну ситуацію. Це дає змогу не лише забезпечити необхідні ресурси для відбудови, а й сприяє соціальній інтеграції та підтримці громадян у важкі часи.

  • Не служиш – плати: чи стане можливим виїзд військовозобов’язаних за кордон – Ірина Борисенко

    Не служиш – плати: чи стане можливим виїзд військовозобов’язаних за кордон – Ірина Борисенко

    У соцмережах укотре заговорили про можливість військовозобов’язаним особам виїжджати за межі України під час воєнного стану. Зокрема почастішали згадки про зареєстрований у Верховній Раді (13 вересня минулого року) законопроєкт №8029, який пропонує це за умов гарантованої фінансової підтримки Збройних сил України.

    Нагадаємо, ініціатором законопроєкту виступив народний депутат Георгій Мазурашу, який вважає, що українські заробітчани за кордоном понад 10 років поспіль вважалися найбільшими інвесторами нашої країни.

    Мовляв, із відкритих джерел відомо, що напередодні війни, 2021 року, заробітчани “привезли в Україну” близько 13 мільярдів доларів США. Тож депутатка вважає, що надання таким особам дозволу виїзду за кордон за рахунок щомісячних внесків до бюджету, сприятиме гарантованому позитивному ефекту у вигляді: зменшення кількості громадян, які не можуть забезпечити себе та свою сім’ю; збільшення фінансової підтримки Збройних сил України; зміцнення економіки та обороноздатності держави; зниження градусу соціально-економічного напруження.

    Зміст законопроєкту орієнтований на тих осіб, які планують виїхати та перебувати за межами України в обмін на сплату ними разового “пропускного” платежу до бюджету та гарантовану щомісячну сплату грошових коштів до бюджету.

    Однак документ, побудований за принципом “виїзд за гроші”, народні депутати з Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів не підтримали, вважаючи його положення дискримінаційними для суспільства і такими, що створюють зайву напругу.

    Однак зараз цей законопроєкт набирає масштабної суспільної підтримки, що, ймовірно, може сприяти ухваленню таких змін.

    Законопроєктом передбачено зміни до чинного нині закону “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”, замість ухвалення нового окремого закону України. І, у разі схвалення, це дасть змогу чоловікам і жінкам, які є військовозобов’язаними, виїхати за кордон, під час дії воєнного стану, за умови:

    • наявності у них на дату виїзду особистого рахунку в одному з державних банків України з гарантійним внеском у сумі, не меншій за п’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб (встановлений на час виїзду). Наразі, один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 684 гривні. Відповідно, гарантований внесок на особистий рахунок охочих виїхати за кордон має дорівнювати 13 420 гривень;
    • поповнення особистого рахунку щомісяця в сумі, що дорівнює податкам з мінімальної заробітної плати – 18% податку на доходи з фізичних осіб, 1,5% військового збору і 22% єдиного соціального внеску. Зараз розмір мінімальної зарплати становить 6 700 гривень, відповідно, сума всіх податків становитиме 2 780 гривень;
    • надання відповідному державному банку нотаріально завіреної власної заяви щодо добровільного обов’язку поповнювати цей рахунок (із внеском) щомісяця на ту саму суму податків із мінімалки та дозвіл перераховувати щомісяця кошти на рахунок ЗСУ.

    За таких обставин військовозобов’язана особа, яка виїжджає за межі країни, має відкрити в державному банку рахунок на своє ім’я, внести разовий платіж у сумі 13 420 гривень і щомісяця поповнювати його на суму 2 780 гривень.

    Такі умови стосуватимуться тільки тих осіб, які виїжджатимуть за кордон після ухвалення названого законопроєкту.

    При цьому, для повернення в Україну, такі громадяни повинні будуть пред’явити докази виконання таких умов під час перебування за кордоном, зокрема, виписки за рахунками за весь період перебування за межами країни, які підтверджуватимуть щомісячне поповнення ними рахунку та списання з їхніх рахунків коштів на рахунок ЗСУ.

    А військовозобов’язані громадяни України, які виїхали з України під час дії воєнного стану не на умовах, передбачених у законопроєкті, та не мають документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, для в’їзду в Україну мають добровільно перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних сил України суму, яка дорівнює 10 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних громадян (офіційно встановлених в Україні на день в’їзду в Україну), за кожний місяць перебування поза межами країни.

    Тобто, за кожен місяць перебування за межами країни під час дії воєнного стану, військовозобов’язані громадяни України, які виїхали за кордон до дати ухвалення цього законопроєкту, повинні будуть сплатити 26 840 гривень за кожен місяць перебування за кордоном до дати в’їзду в Україну.

    Лише сумлінне, належне, повне та своєчасне виконання вищевказаних умов дасть змогу військовозобов’язаним громадянам України безперешкодно повернутися в Україну.

    Описані в законопроєкті умови мають тимчасовий характер. Однак, у разі його ухвалення, триватимуть не лише впродовж дії воєнного стану в Україні та мобілізації, а впродовж особливого періоду в країні, який частково також охоплюватиме відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таким чином, імовірно, дія його умов може бути доволі тривалою. І ці терміни поки що неможливо ні передбачити, ні вирахувати.

  • ППО в пріоритеті: чи зможе Україна посилитися на зиму – Олексій Їжак

    ППО в пріоритеті: чи зможе Україна посилитися на зиму – Олексій Їжак

    Останніми днями все більше можна почути про необхідність посилити в Україні ППО. В інтерв’ю Die Welt міністр МЗС Олексій Кулеба зазначив, що “ми закриємо очі, якщо не отримаємо [ракети] Taurus, але отримаємо системи ППО”. МЗС Німеччини, зі свого боку, повідомили, що створення щита ППО для України обговорюватимуть на зустрічі країн G7 у Токіо, яка відбувається саме зараз. Раніше секретар РНБО Олексій Данілов зазначив, що для захисту українців узимку Україна може навіть орендувати системи ППО. Це, мовляв, дасть змогу максимально збільшити кількість таких систем, адже Україна їх дуже потребує.

    Зима очікується складною. Росія напевно накопичує сили, десятками виробництво нових ракет і модернізація старих. Тому нічого дивного в бажанні України захиститися – немає.

    Крім засобів ППО, які Україна вже отримала, ми розробляємо різні гібридні варіанти. Наприклад, коли на старі радянські установки ставляться нові американські ракети. Також чув про ідеї переробки певних ракет інших типів на ракети протиповітряної оборони… Однак не можна відкидати й ідею взяти певні системи ППО в оренду.

     

    Оренда військового обладнання існує як практика. Можу помилитися, але, здається, випадки оренди цінних збройних систем були, зокрема, і в рамках НАТО. Не пам’ятаю, хто кому, але чув про оренду Patriot у Європі. Ми також пам’ятаємо приклад оренди шведських літаків Gripen країнами Східної Європи… Тому ідея оренди систем ППО з’явилася не на порожньому місці, це нормальна практика (після закінчення терміну оренди, орендоване обладнання повертається).

    Україні потрібно закривати все небо. Такого немає в жодній країні

    Загалом ця ідея може дозволити отримати Україні максимальну кількість систем ППО на цю зиму. І це було б надзвичайно корисно, адже Україні потрібно закривати все небо. Такого немає в жодній країні. Маю на увазі, що жодна країна не має повністю захищеного неба: зазвичай захищаються основні прогнозовані напрямки ударів, захищаються основні об’єкти. Але коли є потреба всю країну захищати, оскільки удари можуть бути куди завгодно, і ніхто не знає куди, тут ми унікальні…

    Наскільки ідея реалістична, сказати важко. У мене немає інформації, чи відбувалися попередні розмови з цього приводу, з ким саме, які резерви є в наших партнерів. Але якщо навіть один комплекс Patriot чи Samp-t вдасться отримати, вже буде добре.

    Що стосується ціни, то це питання, думаю, вирішується індивідуально. Адже як такого ринку оренди озброєння немає. Крім того, гадаю, йдеться не стільки про ціну, скільки про механізм, який дасть змогу нашим партнерам надати необхідні Україні системи ППО в такий спосіб. Річ у тім, що через різні політичні та економічні чинники, деякі партнери України не можуть надати нам потрібне озброєння як допомогу. Але якщо це станеться як оренда, в цьому не буде нічого дивного. Ба більше, ідея не в тому, скільки це коштує, а в тому, щоб максимально, наскільки це можливо, збільшити кількість систем ППО в Україні напередодні важкої зими.

  • США підтримують позицію України про неможливість проведення виборів

    США підтримують позицію України про неможливість проведення виборів

    США підтвердили, що розуміють позицію президента України Володимира Зеленського про те, що проведення президентських виборів у березні 2024 року наразі не актуальне. Ця позиція відповідає Конституції України, і США залишають питання про вибори на розсуд українців.

    Представник Держдепартаменту США, Ведант Патель, зазначив, що Україна продовжує боротися за своє виживання через незаконну війну, яку веде Росія. Підкреслено, що понад 20% території України залишається окупованою, мільйони людей були змушені покинути свої домівки, і Росія продовжує завдавати ударів по цивільній інфраструктурі.

    США також висловили своє зобов’язання підтримувати Україну в її боротьбі та підтримувати “обережний і конституційний підхід до збереження сильної демократії в умовах військового конфлікту”.

    Президент Володимир Зеленський розглядає можливість перенесення президентських виборів через повномасштабну війну з Росією і неготовність проводити передвиборчу кампанію в таких умовах. Рішення про проведення виборів 31 березня 2024 року було оголошено, але потім заявлено про його перегляд, з урахуванням складних обставин. Нещодавно Зеленський підтвердив, що наразі проведення виборів не актуальне в умовах війни.

  • До чого призведуть зміни в системі вищої освіти – Єгор Стадний

    До чого призведуть зміни в системі вищої освіти – Єгор Стадний

    Середовище українських педагогів сколихнула новина про можливі кардинальні зміни в системі вищої освіти України. Законопроєкт про фундаментальну реформу на розгляд парламенту запропонував Кабінет міністрів.

    У Міносвіти та Мінцифри впевнені, що цей документ наблизить українську освіту до європейських стандартів, забезпечивши зміни в системі вищої освіти, які “назріли давно”. Зокрема, уряд пропонує з 2024 року скасувати заочну форму навчання як радянський рудимент освіти. Також студенти матимуть більшу свободу дій, адже вони зможуть обирати тривалість навчання, додаткові предмети та навіть змінювати спеціальність після 1-2 років навчання.

    В американському університеті неважливо, скільки років має тривати навчання

    Якщо брати за приклад американську освіту, то індивідуальна тривалість навчання – це те, що існує там від самого початку роботи університетів. Там не було Радянського Союзу з його держпланом і вказівками про те, протягом якого періоду треба конче завершити навчання. В американському університеті неважливо, скільки років має тривати навчання, там важливо лише те, чи закриті всі вимоги програми. Зробиш ти це швидше за всіх інших чи довше – це взагалі там нікого не хвилює.

    Необхідність аналогічних змін в Україні раніше була зумовлена тим, що за такою схемою рухається весь прогресивний світ. А зараз ми маємо ще й власну особливість – війну. Зокрема, через це в українських студентів рівень знань стає ще більш строкатим. Тому всіх і не можна навчати однаково. Адже цінність навчання полягає не в кількості років, а в тому, чи засвоїла людина знання, чи досягла результатів навчання, чи не досягла. Нас має цікавити саме це насамперед. А не те, що людина провчилася менше чи більше вигаданої кимось так званої нормативної тривалості навчання.

    Поки що автори законопроєкту пропонують можливість регулювати термін навчання лише контрактникам. Однак, найімовірніше, ці зміни будуть доступні і для людей, які навчаються не лише власним коштом.

    Позитивною у світовій практиці та практиці приватних українських закладів вищої освіти виявилася і можливість обрання студентом додаткових дисциплін із різних програм. Коли є певна обов’язкова частина предметів програми, яка становить її більшість, та частина програми, де студенти обирають предмети самостійно. Бо за цим криється ідея, що людина зріла і відповідальна. Можливо, не на самому початку, але по ходу навчання вона здатна буде зрозуміти, що саме вона хоче вивчати.

    Знову ж таки, західний світ ніколи не мав такого підходу, як в Україні. Західний світ завжди, а чим далі, тим більше, пропонує студентам самостійно обирати якусь частину програми.

    Такі зміни в Україні потрібно було запровадити ще позавчора

    І такі зміни в Україні не просто нагальні. Їх потрібно було запровадити ще позавчора. Це те, про що багато людей говорили і писали раніше. Адже студенти вступають до вишів, але нічого не знають про спеціальності та програми, на яких навчатимуться. Абсолютна більшість із них не розуміють, що їм доведеться вивчати. Тому корисно мати ідею, коли студенти можуть увійти в якусь ширшу галузь. Адже набагато легше вже в університеті, так би мовити зсередини, зрозуміти, що передбачають ті чи інші предмети, спеціальності та програми, ніж на етапі вступу влітку після 11-го класу.

    Але ці зміни стосуються університетів, які справді дбають про якість освіти. Ці перетворення не будуть цікаві там, де все “мохом поросло” і жодної якості освіти немає.

    Хороший університет завжди більше зацікавлений у тому, щоб у них на програмах навчалися мотивовані студенти. А мотивованими вони стають тільки тоді, коли знають, що вони обрали.

    І всі ці перетворення (гнучкий термін навчання, більша кількість дисциплін на вибір, можливість вступати не тільки на спеціальність, а на якусь ширшу категорію і потім пізніше обирати спеціальність тощо) підвищать вмотивованість і зацікавленість студентів у тому, щоб справді здобувати освіту.

    Наявна зараз система освіти – це радянська спадщина

    Ніхто навіть не підозрює, що наявна зараз система освіти – це радянська спадщина. І велика кількість документів навіть цією мовою написані все ще – цією радянською мовою. Там, що студента підставити в ті рядки, що якісь каструлі, шурупи чи сковорідки – однаково. Просто в інших сферах у нас уже ринкова економіка, а в освіті в нас ще й досі “держплан” панує насправді.

    Что касается отмены заочной формы обучения, то, если университет качественный, он может нормально обучать и на заочке. Однако проблема в том, что в настоящее время нет программы заочного обучения, в которой действительно будет хорошее качество образования. Эта система превратилась в откровенные и почти неприкрытые схемы. Когда одни делают вид, что принимают какие-то экзамены, другие – что они их сдают. И просто в конце выдают диплом.

    В общем заочка как форма обучения – ни хорошая, ни плохая. Но то, как у нас ее реализуют – стыд. Здесь, как и в любой другой форме обучения, все зависит именно от качества и репутации университета. Ведь дневная форма так же может быть спрофанирована, просто у этой профанации больше свидетелей.

    Сейчас к предложенным правительством изменениям готовы те, кто уже давно пытается работать и работает именно в режиме качественного высшего образования. Но заведениям, которые никогда о качестве не думали, все равно. Кому-то даже будут мешать эти изменения.

    Стоит признать, что сейчас меньшинство заведений работает в режиме качественного высшего образования. Поэтому, вероятно, и не будет высокой поддержки этих изменений в среде наших университетов. Изменения однозначно вызовут сопротивление. Его будет много.

    Сознательных студентов в Украине не хватает как кислорода

    Поэтому активная поддержка будет со стороны меньшинства учреждений, которые действительно беспокоятся об уровне образования. Потому что им важно, чтобы студенты были сознательны и мотивированы. А все новации, которые предлагает этот законопроект, – это о сознательных студентах. К сожалению, сознательных студентов в Украине не хватает как кислорода. Нам их надо больше, нам надо больше взрослого и ответственного отношения к своему обучению.

    Однако, если не будет мешкать парламент, то следующий учебный год уже может начаться с учетом вышеупомянутых нововведений.

  • Чому долар дешевшає?

    Чому долар дешевшає?

    Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин пояснив феномен зниження курсу долара в Україні, який тривав три місяці і спостерігався на міжбанківському та готівковому ринках. В останні дні жовтня і на початку листопада 2023 року курс долара почав знижуватися, і експерт пояснив цей процес наступним чином.

    Між міжбанківським і готівковим ринками існують взаємозв’язки, і перетоки долара між ними можуть впливати на курс валюти. Тому, коли курс долара на міжбанку знижується, це може спричинити зниження ціни долара на готівковому ринку. Це і сталося в жовтні, коли курс долара почав плавно знижуватися.

    Згідно з даними, середній курс продажу готівкового долара в Україні в жовтні 2023 року скоротився на 0,1% і склав 38,05 гривень за долар. На міжбанківському ринку курс впав з 36,93 гривень за долар на початку жовтня до 36,04 гривень за долар до 7 листопада.

    Таким чином, зниження курсу долара в Україні можна пов’язати з перетіканнями між ринками і змінами в попиті та пропозиції на валюту. Це також означає, що ситуація на валютних ринках може змінюватися, і важливо стежити за динамікою курсу долара. Важливо зазначити, що курс долара в різних банках може варіюватися, і інвесторам і громадянам рекомендується стежити за актуальними даними.

  • Україна виконала 4 із 7 критеріїв для початку переговорів про вступ до ЄС

    Україна виконала 4 із 7 критеріїв для початку переговорів про вступ до ЄС

    За останньою версією проєкту звіту про розширення Європейського Союзу, яка стала доступною для громадськості, визначено ключові критерії, які Україна повинна виконати, щоб почати переговори про можливий вступ до ЄС. Ці критерії включають у себе такі аспекти:

    1. Збільшення штатної чисельності Національного антикорупційного бюро України.
    2. Виключення обмежень, пов’язаних із перевіркою активів і повноваженнями Національного агентства із запобігання корупції.
    3. Врахування рекомендацій Венеціанської комісії щодо законів про національні меншини, мову, ЗМІ та освіту.
    4. Продовження боротьби з корупцією шляхом розслідувань і судових вироків.

    Наразі Україна вже виконала чотири із семи встановлених критеріїв. Пункти, що залишилися, вимагають подальших зусиль і реформ з боку українського уряду.

    Згідно з інформацією, наступний звіт Єврокомісії про виконання цих критеріїв буде підготовлено до березня 2024 року. Для України початок переговорів про вступ до ЄС залишається важливою метою, і країна продовжує працювати над виконанням встановлених критеріїв.