centernews360

Позначка: ухвала

  • Нафтогаз виграв арбітражний процес проти Газпрому

    Нафтогаз виграв арбітражний процес проти Газпрому

    Нафтогаз остаточно виграв судовий спір із російським газовим монополістом Газпромом щодо виплати 1,4 мільярда доларів за транзит природного газу. Федеральний Верховний суд Швейцарії відхилив заяву Газпрому про скасування арбітражного рішення від 16 червня 2025 року, підтвердивши, що російська компанія повинна сплатити Нафтогазу понад 1,4 мільярда доларів заборгованості за послуги з організації транспортування газу, а також відсотки.

    Крім того, суд зобов’язав Газпром сплатити судові витрати у розмірі 200 тисяч швейцарських франків та компенсувати Нафтогазу 250 тисяч швейцарських франків витрат, понесених під час провадження у федеральному Верховному суді.

    Голова правління Нафтогазу Сергій Корецький наголосив, що рішення суду підтвердило чинність арбітражного вердикту та остаточно відхилило аргументи російської сторони. Нафтогаз планує продовжувати примусове виконання цього рішення та веде низку інших процесів проти Росії як країни-агресора.

    Нафтогаз нагадує, що до припинення дії угоди 1 січня 2025 року компанія була зобов’язана забезпечувати транзит газу територією України для Газпрому. Після початку повномасштабного вторгнення транзит через точку входу Сохранівка було зупинено, проте він продовжувався через точку входу Суджа. Незважаючи на це, Газпром не сплатив повну плату за організацію транспортування газу, порушивши свої договірні зобов’язання.

    Арбітражний процес проти Газпрому Нафтогаз розпочав у вересні 2022 року. Предметом спору була оплата послуг з організації транзиту газу, яку російська сторона не здійснила вчасно та в повному обсязі.

  • 15 мільйонів на папері: як змінюються виплати родинам зниклих безвісти

    15 мільйонів на папері: як змінюються виплати родинам зниклих безвісти

    Верховна Рада ухвалила законопроєкт №13646 про соціальний захист військових, яким запроваджується новий порядок виплат родинам загиблих і зниклих безвісти захисників. Про зміни повідомило Міністерство оборони України. За словами віцепрем’єра Михайло Федоров, держава переходить до «єдиного і прозорого підходу» — без різних правил за однакових обставин.

    Згідно з новими нормами, встановлено граничну суму допомоги — 15 мільйонів гривень для всіх сімей загиблих військових. Якщо захисник має статус зниклого безвісти, його родина повинна отримувати близько 120 тисяч гривень щомісяця. У разі офіційного підтвердження загибелі держава доплачує різницю до повної суми у 15 мільйонів гривень.

    Втім, на практиці більшість родин зниклих безвісти наразі не отримують повної суми грошового забезпечення. Фактично виплачується приблизно половина — близько 50%, і ці кошти розподіляються між членами сім’ї: дружиною, батьками, іноді іншими родичами. Інша частина нарахувань спрямовується на депонований рахунок і «заморожується» до встановлення остаточної долі військового.

    Таким чином, зарплата зниклого безвісти поступово зараховується як частина майбутньої одноразової грошової допомоги після підтвердження загибелі. Родина отримує менше зараз, із розрахунком на компенсацію в майбутньому.

    Водночас залишається відкритим питання перерахунку вже виплачених сум. Якщо держава врахує попередні нарахування в межах загального ліміту 15 мільйонів гривень, це означатиме, що гарантована сума фактично розтягується приблизно на десять років. З огляду на те, що повномасштабна війна триває вже четвертий рік, для багатьох родин значна частина цього періоду вже минула.

    У підсумку формально держава декларує єдині правила та гарантовану суму підтримки. Проте для тисяч сімей питання не лише в цифрах, а у швидкості рішень, прозорості перерахунків і реальній фінансовій стабільності в умовах тривалої невизначеності.

  • ЄС ухвалив перший загальноєвропейський список безпечних країн

    ЄС ухвалив перший загальноєвропейський список безпечних країн

    Європейський союз 23 лютого ухвалив перший загальноєвропейський список безпечних країн походження, а також переглянула концепцію безпечних третіх країн. Про це повідомляє пресслужба Ради ЄС.

    Як зазначив заступник міністра з питань міграції та міжнародного захисту Республіка Кіпр Ніколас Іоаннідес, це сприятиме швидшим та послідовнішим процедурам надання притулку і допоможе реалізувати Пакт про міграцію та притулок.

    До переліку безпечних країн походження увійшли: Бангладеш, Колумбія, Єгипет, Індія, Косово, Марокко та Туніс.

    Цей крок дозволить державам-членам ефективніше розглядати заяви про міжнародний захист від громадян зазначених країн. Додатково переглянута концепція безпечної третьої країни дає країнам ЄС більше гнучкості у відхиленні заяв про надання притулку як неприйнятних.

    Кандидати на вступ до ЄС також можуть визнаватися безпечними країнами походження за умови відсутності збройного конфлікту, порушень прав людини або якщо частка позитивних рішень щодо заяв про міжнародний захист їхніх громадян перевищує 20%.

    Держави-члени зберігають право формувати власні національні списки додаткових безпечних третіх країн. Концепція дозволяє відхиляти заяви про надання притулку, якщо шукачі могли б отримати міжнародний захист у безпечній країні за межами ЄС, прямують транзитом через таку країну або існує відповідна угода з нею.

    Згідно з ухваленим законодавством, новий список безпечних країн походження та зміни до концепції безпечних третіх країн набудуть чинності 12 червня 2026 року, одночасно з рештою Пакту про міграцію та притулок.

  • Польща ухвалила рішення щодо Starlink

    Польща ухвалила рішення щодо Starlink

    Польща продовжить фінансувати роботу терміналів Starlink в Україні та залишається одним із ключових партнерів у забезпеченні зв’язку під час війни.

    Як повідомила пресслужба Міністерство цифрової трансформації України, станом на зараз Польща передала Україні понад 29 тисяч терміналів Starlink і надалі покриває витрати на їх функціонування.

    У відомстві наголосили, що під час повномасштабної війни супутниковий зв’язок дозволяє лікарням, навчальним закладам, об’єктам критичної інфраструктури та прифронтовим регіонам залишатися на зв’язку навіть у періоди масових відключень електроенергії.

    «Польща — наш стратегічний і надійний партнер. За час повномасштабної війни Польща передала понад 29 000 терміналів Starlink і продовжує фінансово підтримувати їх роботу. Це колосальний внесок у стійкість України», — заявили в Мінцифри.

    Підтримка супутникового зв’язку є критично важливою для функціонування державних установ, координації екстрених служб та забезпечення обороноздатності країни.

  • Парламент Фінляндії відхилив ініціативу щодо легалізації канабісу

    Парламент Фінляндії відхилив ініціативу щодо легалізації канабісу

    Парламент Фінляндії – Eduskunta – відхилив громадянську ініціативу щодо легалізації канабісу. Рішення ухвалили 18 лютого: 145 депутатів проголосували проти, лише 18 – підтримали пропозицію. Про це повідомляє Yle.

    Голосування відповідало рекомендації парламентського комітету з правових питань, який ще у грудні минулого року запропонував відхилити ініціативу. Свою позицію комітет обґрунтував, зокрема, висновками Інститут охорони здоров’я та соціального забезпечення (THL).

    Згідно з дослідженням THL, канабіс може спричиняти залежність і пов’язаний із різними ризиками для здоров’я, хоча за низкою показників вважається менш шкідливим, ніж деякі інші психоактивні речовини. Саме потенційні ризики для громадського здоров’я стали ключовим аргументом противників легалізації.

    Окрему думку подали депутати Атте Гар’янне (партія Зелені) та Джессі Йокелайнен (Союз лівих сил). Вони запропонували провести комплексне дослідження можливих моделей регулювання, оцінити наслідки легалізації та вивчити міжнародний досвід перед ухваленням остаточного рішення.

    Громадянська петиція, зареєстрована у 2022 році, навесні 2023-го зібрала понад 50 тисяч підписів – мінімальну кількість, необхідну для розгляду в парламенті. Її автори пропонували дозволити вживання, зберігання, виробництво та продаж канабісу з віковими обмеженнями, а також запровадити систему державного контролю й оподаткування. На їхню думку, легалізація могла б зменшити шкоду, пов’язану з нелегальним обігом наркотиків, і забезпечити додаткові надходження до бюджету.

    Втім, більшість фінських парламентарів вирішили, що ризики для здоров’я та суспільства наразі переважають потенційні переваги.

  • Герману Галущенко знизять розмір застави до 100 млн гривень, які будуть внесені. Джерела

    Герману Галущенко знизять розмір застави до 100 млн гривень, які будуть внесені. Джерела

    За інформацією наших джерел, підозрюваному у причетності до масштабної схеми відмивання коштів через офшорні компанії екс-міністру енергетики України Герману Галущенко знизять розмір застави до 100 мільйонів гривень, які будуть внесені.

    Нагадаємо, 17 лютого Вищий антикорупційний суд України призначив Герману Галущенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Альтернативою суд визначив заставу у 200 млн гривень.

    Водночас Галущенко зазначив, що незадоволений таким рішенням та “збиратиме кошти не на заставу, а на адвокатів, щоб вони подали апеляцію на ухвалу ВАКС”.

  • На тлі загроз: Естонія готова розглянути ядерне розміщення

    На тлі загроз: Естонія готова розглянути ядерне розміщення

    Міністр закордонних справ Естонія Маргус Тсахкна заявив, що країна не виключає можливості розміщення на своїй території ядерної зброї союзників, якщо таке рішення ухвалить НАТО.

    Про це він повідомив в інтерв’ю естонському мовнику ERR. За словами глави МЗС, Європі не варто відкидати наднаціональне ядерне стримування Альянсу в умовах зростання безпекових загроз.

    «Ми не проти розміщення ядерної зброї на нашій території. У нас немає такої доктрини, яка б це виключала, якщо НАТО вважатиме за необхідне відповідно до наших планів оборони розмістити, наприклад, ядерну зброю і на нашій території», — наголосив Тсахкна.

    Міністр підкреслив, що йдеться саме про можливе рішення в межах колективної оборонної стратегії Альянсу. Таким чином, Таллінн сигналізує про готовність розглядати будь-які кроки, які посилюють стримування та гарантії безпеки в регіоні.

    Заява пролунала на тлі активних дискусій у Європі щодо посилення оборонних спроможностей і ролі ядерного стримування в системі безпеки НАТО.

  • П’ять заступників міністра оборони залишили посади

    П’ять заступників міністра оборони залишили посади

    Кабінет міністрів України 21 січня ухвалив рішення про звільнення п’ятьох заступників міністра оборони. Відповідні розпорядження оприлюднені на Урядовому порталі.

    Згідно з документами, з посад звільнено Ганну Гвоздяр, Володимира Заверуху, Миколу Шевцова, Олександра Козенка та Анатолія Клочка. Усі рішення ухвалені відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 9 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

    Новий міністр оборони Михайло Федоров підтвердив кадрові зміни та подякував звільненим посадовцям за роботу. За його словами, частина з них залишиться в команді відомства в інших ролях — як радники або керівники проєктних офісів.

    Федоров також анонсував, що найближчими тижнями до Міністерства оборони приєднаються нові члени команди, які відповідатимуть за ключові напрями діяльності. Він наголосив, що ці кадрові рішення є частиною оновлення відомства для виконання завдання Президента — побудови ефективної системи, здатної протистояти агресору.

  • ЄС заявив про готовність зробити внесок у безпеку України

    ЄС заявив про готовність зробити внесок у безпеку України

    Лідери Європейського Союзу за підсумками саміту заявили про готовність ЄС та його держав-членів зробити внесок у надання надійних і достовірних гарантій безпеки для України. Відповідні висновки були ухвалені за результатами засідання Європейської ради та оприлюднені у п’ятницю, 19 грудня.

    У документі зазначається, що Європейський Союз разом із країнами-членами готовий сприяти гарантіям безпеки для Києва, зокрема в межах Коаліції охочих у тісній співпраці зі Сполученими Штатами. Така підтримка, наголошують у ЄС, має на меті посилити здатність України стримувати подальшу агресію Росії та ефективно захищати свою територію.

    «ЄС та держави-члени готові зробити свій внесок у надійні та достовірні гарантії безпеки для України, зокрема через Коаліцію охочих та у співпраці зі Сполученими Штатами. Це включатиме підтримку здатності України стримувати агресію та ефективно оборонятися», — йдеться у висновках Європейської ради. Також підкреслюється, що внесок ЄС здійснюватиметься в межах відповідних компетенцій та можливостей і відповідатиме нормам міжнародного права.

    Учасники саміту окремо наголосили на важливості забезпечення України необхідними бюджетними та військовими ресурсами. За словами європейських лідерів, це дозволить Києву й надалі реалізовувати своє право на самооборону, протидіяти російській агресії та стримувати її в довгостроковій перспективі.

    Крім того, Європейська рада підтвердила зобов’язання, взяті ще у жовтні 2025 року, щодо покриття нагальних фінансових потреб України у 2026–2027 роках, зокрема у частині військових та оборонних витрат. Лідери ЄС підбили підсумки поточної роботи з реалізації цього зобов’язання та наголосили на важливості його повного виконання.

  • Сенат США схвалив $400 млн військової допомоги Україні

    Сенат США схвалив $400 млн військової допомоги Україні

    Сенат Сполучених Штатів Америки схвалив масштабний законопроєкт про оборонну політику на 2026 фінансовий рік із загальним обсягом фінансування 901 мільярд доларів. Документ, який підтримали 77 сенаторів від обох партій, передбачає зокрема надання Україні військової допомоги у розмірі 400 мільйонів доларів.

    Законопроєкт налічує понад три тисячі сторінок і встановлює рекордні витрати на національну оборону США. Загальна сума перевищує попередній запит президента Дональда Трампа на 8 мільярдів доларів.

    У документі закладено фінансування допомоги Україні на рівні 400 мільйонів доларів у 2026 році та аналогічну суму у 2027-му. Кошти спрямують на реалізацію Ініціативи сприяння безпеці України, яка передбачає посилення обороноздатності Збройних сил, підтримку захисту суверенітету й територіальної цілісності держави, а також інституційні реформи у секторі безпеки.

    Окрім підтримки України, законопроєкт містить положення щодо посилення допомоги союзникам США по НАТО, розвитку програми «Безпека Балтії» та заборону міністру оборони скорочувати чисельність американських військ у Європі нижче рівня 76 тисяч осіб.

    Після схвалення Сенатом документ має бути підписаний президентом США Дональдом Трампом.