Позначка: тиск

  • Дипломатична пауза: Україна тимчасово припинила удари по російських НПЗ через тиск США

    Дипломатична пауза: Україна тимчасово припинила удари по російських НПЗ через тиск США

    Сили оборони України тимчасово призупинили кампанію з нанесення ударів по російських нафтопереробних заводах. Таке рішення було ухвалене після кількох тижнів інтенсивного тиску з боку президента США Дональда Трампа. Неофіційна пауза розпочалася минулого тижня у розпал напруженості в американсько-українських відносинах і, як очікується, триватиме щонайменше до завершення проміжних виборів у США в листопаді.

    За даними обізнаних джерел, у середині жовтня українські підрозділи, що здійснюють дальні удари, отримали вказівку призупинити атаки на нафтову інфраструктуру РФ після завершення вже розпочатих операцій. Попри те, що жорсткої прямої заборони не було, через делікатну дипломатичну ситуацію в Києві вирішили тимчасово утриматися від знищення саме цих об’єктів. Президент Володимир Зеленський підтвердив, що українські військові наразі діють дещо обережніше, проте прямого наказу не атакувати НПЗ немає, і наразі безпілотники продовжують успішно уражати інші типи військових цілей на території Росії.

    Аналітики зазначають, що критична залежність України від супутникового зв’язку Starlink, обміну розвідувальними даними з Вашингтоном та постачання ракет-перехоплювачів для систем Patriot робить Київ вразливим до американського політичного тиску, навіть попри те, що більша частина військової та фінансової допомоги була припинена. Ситуація загострюється тим, що Росія повністю ігнорує попередні пропозиції Києва щодо взаємного «енергетичного перемир’я» та продовжує масовані ракетні й дронові атаки на українські міста та інфраструктуру. Нагадаємо, що останні масштабні успішні удари по нафтовій галузі ворога датуються ще 18 жовтня, коли спалахнула велика пожежа в нафтоналивному порту Санкт-Петербурга.

  • «Це моя відповідальність»: Зеленський виключив відставку, пояснив тиск зовнішніх гравців та відкинув можливість капітуляції України

    «Це моя відповідальність»: Зеленський виключив відставку, пояснив тиск зовнішніх гравців та відкинув можливість капітуляції України

    Президент України Володимир Зеленський категорично спростував будь-які припущення щодо своєї можливої добровільної відставки на тлі посилення міжнародного політичного тиску та наголосив на абсолютній неможливості проведення загальнонаціональних виборів в умовах щоденних російських ракетних ударів та повітряного терору. Про це глава держави заявив у розлогому та відвертому інтерв’ю британському журналісту Пірсу Моргану. Відповідаючи на пряме запитання щодо готовності залишити посаду під впливом зовнішніх факторів, Зеленський підкреслив, що перебування на чолі держави під час екзистенційної війни є питанням персонального обов’язку перед українським народом: «Ні, звісно. Це моя відповідальність».

    Глава держави також відкрито пояснив справжні мотиви тих іноземних політиків і впливових гравців світової арени — зокрема представників адміністрації Дональда Трампа, які останнім часом дедалі наполегливіше порушують питання проведення виборчого процесу в Україні та зміни верховного головнокомандувача. Президент зазначив, що зовнішнє прагнення побачити нового очільника на Банковій зумовлене його непохитною відмовою йти на територіальні компроміси та легітимізувати російську окупацію. «Тому що я ніколи не визнаю українську землю російською. Так, я реаліст і розумію, що люди важливіші за один чи два кілометри. Річ не в кілометрах», — констатував Зеленський, давши зрозуміти, що суверенітет і територіальна цілісність України не можуть бути предметом кулуарних торгів за рахунок інтересів нації.

    Водночас український лідер застеріг міжнародних партнерів від ілюзій щодо того, що зміна прізвища в президентському кабінеті відкриє шлях до швидкої капітуляції чи поступок агресору. За словами Зеленського, будь-який наступний лідер — чоловік чи жінка, кого б не обрав український народ після завершення гарячої фази бойових дій, так само безкомпромісно відстоюватиме державу:

    «Я впевнений, що новий президент — чоловік чи жінка — буде захищати нашу країну, тому що це наш дім. Як ти можеш вчинити інакше? Хтось може робити це краще, хтось гірше, але він це робитиме в будь-якому разі».

    На підтвердження цієї тези Зеленський нагадав, що опір російській експансії є консолідованим вибором українського суспільства, а не особистою ініціативою окремого політика. Він звернув увагу Дональда Трампа на те, що його попередник на посаді президента також роками вів антитерористичну операцію та стримував російську агресію після захоплення Криму й частини Донеччини та Луганщини, аж до початку повномасштабного вторгнення.

    Окрему увагу в розмові було приділено складним відносинам із чинним керівництвом США. Президент України відкрито зізнався, що відчуває гіркоту та зраду через спроби Дональда Трампа чинити грубий тиск на Київ, використовуючи обмеження військової допомоги, згортання розвідувальних каналів та заклики до зміни влади заради швидких угод із Володимиром Путіним. Попри це, Зеленський висловив абсолютну впевненість у стійкості української нації: українці продовжать боронити свою незалежність та суверенітет навіть у тому критичному сценарії, якщо підтримка з боку Сполучених Штатів ослабне або припиниться зовсім.

  • Тиск через удари по НПЗ: США погрожують заблокувати постачання зброї Україні та обмін розвідданими, повідомляє FT

    Тиск через удари по НПЗ: США погрожують заблокувати постачання зброї Україні та обмін розвідданими, повідомляє FT

    Адміністрація президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа розгорнула безпрецедентну дипломатичну та політичну кампанію тиску на Київ і ключові європейські столиці, вимагаючи негайного припинення українських ударів по російських нафтопереробних заводах. За інформацією авторитетного міжнародного видання Financial Times, яке посилається на високопоставлених європейських чиновників, Вашингтон погрожує повністю заблокувати критично важливий механізм закупівлі американського озброєння для Збройних сил України. Як повідомляють джерела, протягом 10 та 11 жовтня представники американської адміністрації здійснили серію термінових телефонних дзвінків до військово-політичного керівництва України та країн Європи, прагнучи примусити Київ відмовитися від атак на енергетичну інфраструктуру Російської Федерації.

    Під час цих переговорів американські посадовці висунули конкретні ультимативні застереження. Зокрема, йшлося про можливість повного припинення передачі Україні критично важливих розвідувальних даних США та блокування спеціальної ініціативи PURL (Prioritized Ukraine Requirements List). Цей механізм є ключовим фінансово-логістичним інструментом, за допомогою якого європейські партнери напряму фінансують закупівлю високотехнологічного американського озброєння та боєприпасів для потреб Сил оборони. За свідченням одного з європейських представників оборонного відомства, тиск був масованим: дзвінки лунали одночасно до Києва та до всіх союзників у Європі. Одним із посадовців, із якими контактували з Вашингтона, став військовий радник Президента України Павло Паліса.

    Для України удари далекобійних безпілотників по ворожих НПЗ є фундаментальною складовою асиметричної воєнної кампанії. Їхня головна мета полягає у послідовному скороченні внутрішніх виробничих можливостей Росії щодо випуску пального для окупаційного контингенту та у зменшенні нафтодоходів, які живлять кремлівський військовий бюджет. Водночас намагання Білого дому пов’язати постачання оборонної допомоги з припиненням атак на російський нафтогазовий сектор свідчить про намагання нав’язати сторонам так зване «енергетичне перемир’я», навіть коштом послаблення стратегічних спроможностей української армії.

    Блокування програми PURL та потенційне обмеження доступу до розвідувальної інформації створюють колосальні ризики для оборони України та поглиблюють кризу довіри між трансатлантичними партнерами. Європейські країни опиняються у складному становищі, оскільки прагнуть підтримувати високий рівень оснащення українських військ, тоді як дії американської адміністрації ставлять під загрозу злагодженість дій союзників у стримуванні російської агресії на континенті.

     

  • Найпотужніший удар по економіці Кремля: ЄС готує рекордно масштабний пакет санкцій проти Росії

    Найпотужніший удар по економіці Кремля: ЄС готує рекордно масштабний пакет санкцій проти Росії

    Європейський Союз готується ухвалити найбільший пакет санкцій проти Росії з початку повномасштабного вторгнення. Про це заявила очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас, анонсувавши внесення рекордного за масштабами санкційного списку вже цієї осені.

    За словами Каллас, запроваджені раніше обмеження вже завдали серйозного удару по країні-агресорці, позбавивши російську воєнну машину понад 1 трильйона євро. Новий пакет заходів одразу збільшить загальну кількість підсанкційних російських суб’єктів на третину. Дипломатка наголосила, що тиск зростатиме й надалі, допоки Москва не припинить загарбницьку війну.

    За даними медіа, обмеження можуть торкнутися понад 1600 компаній, залучених до підтримки російської агресії проти України, що стане найбільшою кількістю юридичних осіб, одночасно внесених до одного пакета. Попередній пакет санкцій ЄС, ухвалений у липні, був спрямований на блокування банківського сектору РФ та використання криптовалютних мереж для обходу обмежень.

  • Вітаміни і трави можуть підвищувати тиск: лікарка попередила про ризики

    Вітаміни і трави можуть підвищувати тиск: лікарка попередила про ризики

    Контроль артеріального тиску є одним із ключових факторів у запобіганні інфарктам та інсультам. Водночас не всі пацієнти враховують, що навіть популярні вітаміни та рослинні добавки можуть негативно впливати на ефективність лікування або безпосередньо підвищувати тиск.

    Про це попереджає докторка фармацевтичних наук Кірстін Гілл, яка назвала низку поширених добавок, що становлять потенційну загрозу для людей із гіпертонією.

    Зокрема, обережності потребує вітамін D. Хоча він необхідний для підтримки імунітету та здоров’я кісток, надмірне його споживання може призводити до накопичення кальцію в крові. Це, у свою чергу, шкодить судинам і може спричиняти підвищення артеріального тиску. Крім того, великі дози можуть знижувати ефективність діуретиків, які часто призначають при гіпертонії.

    Ще одним ризикованим компонентом є корінь солодки, або лакриця. Речовини, що містяться у ній, здатні порушувати баланс електролітів в організмі, затримуючи натрій і знижуючи рівень калію. Це може викликати різкі стрибки тиску, особливо при одночасному прийомі сечогінних препаратів.

    Небезпеку становить і звіробій, який часто використовують як природний антидепресант. Він впливає на роботу печінкових ферментів і може знижувати ефективність лікарських засобів від гіпертонії. У результаті терапія може втратити свою дію, навіть якщо пацієнт регулярно приймає препарати.

    Окремо фахівці застерігають від внутрішнього застосування арніки. Попри її популярність у вигляді мазей для лікування синців, пероральне вживання може викликати серйозні побічні ефекти, включно з ураженням серця та різким підвищенням тиску.

    Ще однією потенційно небезпечною добавкою є гіркий апельсин, який часто входить до складу засобів для схуднення. Речовини у його складі стимулюють нервову систему, прискорюють серцебиття та звужують судини, що створює додаткове навантаження на серцево-судинну систему.

    Фахівці наголошують, що реакція організму на добавки може суттєво відрізнятися залежно від індивідуальних особливостей. Саме тому перед початком прийому будь-яких вітамінів або рослинних засобів необхідно проконсультуватися з лікарем, щоб уникнути небезпечних наслідків і забезпечити ефективність лікування.

  • Перська затока під тиском США: 5 трильйонів за продовження війни, 2,5 трильйона за завершення

    Перська затока під тиском США: 5 трильйонів за продовження війни, 2,5 трильйона за завершення

    Адміністрація президента США Дональда Трампа, за словами оманського журналіста Салема Аль-Джахурі, нібито чинить потужний фінансовий та військовий тиск на країни Перської затоки, змушуючи їх брати участь у конфлікті з Іраном. Ця інформація була озвучена журналістом у ефірі BBC Arabic, де він детально розповів про умови, які Вашингтон ставить шейхам регіону.

    Аль-Джахурі зазначив, що держави-члени Ради півробітництва арабських держав Перської затоки піддаються одночасному військовому та фінансовому тиску з боку США. За його словами, адміністрація Трампа нібито вимагає величезні суми грошей залежно від того, чи ці країни хочуть, щоб війна з Іраном продовжувалася, чи щоб вона була завершена.

    Журналіст повідомив, що у випадку продовження конфлікту Трамп нібито вимагає від шейхів Перської затоки 5 трильйонів доларів. Якщо ж країни хочуть завершення війни, їм доведеться заплатити половину цієї суми – 2,5 трильйона доларів. Таким чином, незалежно від вибору, держави регіону опиняються перед величезними фінансовими зобов’язаннями, які мають забезпечити реалізацію стратегічних цілей США в регіоні.

    Аль-Джахурі наголосив, що цей тиск є надзвичайно масштабним і включає не лише фінансові аспекти, а й військові, змушуючи держави активно брати участь у конфлікті або підтримувати його фінансово. За його словами, США фактично ставлять шейхам ультиматум: або вони фінансують продовження війни, або платять значні суми для її завершення.

  • США перекривають ресурси Кремля і пропонують «золотий міст» — що відомо

    США перекривають ресурси Кремля і пропонують «золотий міст» — що відомо

    Адміністрація США активізувала стратегію тиску на ключових союзників Росії — Іран і Венесуелу — з метою обмежити ресурси, які дозволяють Кремлю продовжувати війну проти України. Про це повідомляє Fox News із посиланням на американських експертів та колишніх посадовців.

    За даними телеканалу, Вашингтон робить ставку не лише на прямий вплив на Москву, а й на підрив логістичних та економічних можливостей її партнерів. Іран і Венесуела, як зазначається, відіграють важливу роль у підтримці військових зусиль Росії, зокрема шляхом постачання озброєння та допомоги в обході міжнародних санкцій.

    Колишній радник спецпосланця США в Україні Морган Мерфі заявив, що Сполучені Штати вже «вивели Венесуелу зі гри» і нині зосередилися на стримуванні Ірану. Саме Тегеран, за його словами, забезпечує Росію ударними безпілотниками та іншими видами озброєння, що активно використовуються у війні.

    Відставний генерал ВПС США Брюс Карлсон підкреслив, що удари по посередниках є ключовим елементом нової стратегії. Він назвав Венесуелу, Іран та так званий «тіньовий флот» важливими каналами ресурсного забезпечення Кремля. Перекриття цих потоків, на його думку, зменшує економічний потенціал Росії та ускладнює продовження бойових дій.

    Водночас, як зазначає Fox News, США не обмежуються лише санкційним та економічним тиском. Вашингтон нібито пропонує Москві «золотий міст» — можливість повернення до переговорного процесу та часткового відновлення економічної співпраці у разі деескалації.

    Наразі Кремль відмовляється приймати такі умови. Однак аналітики припускають, що подальший розвиток подій залежатиме від того, чи витримає Росія посилений міжнародний тиск і чи погодиться на дипломатичний шлях врегулювання.

  • Трамп розширив економічний тиск на Іран

    Трамп розширив економічний тиск на Іран

    Президент США Дональд Трамп дозволив своїй адміністрації запроваджувати додаткові мита проти країн, які ведуть торговельні операції з Іраном. Відповідний указ глава Білого дому підписав у п’ятницю, 6 лютого, повідомляє агентство Bloomberg.

    Згідно з документом, США отримують право застосовувати додаткові тарифи на імпорт товарів з будь-якої країни, яка прямо або опосередковано купує, імпортує чи в інший спосіб набуває товари або послуги в Ірану. Водночас Трамп поки що не запровадив мита негайно, залишивши адміністрації можливість гнучко визначати їх застосування.

    Після набуття чинності указом державний секретар США та міністр торгівлі спільно з Управлінням торгового представника США і Міністерством внутрішньої безпеки зможуть ухвалювати рішення щодо рівня та масштабів додаткових тарифів.

    Трамп не уточнив конкретні ставки мит, але навів приклад можливого адвалорного тарифу у розмірі 25%. У тексті указу зазначено, що додаткове мито може застосовуватися до товарів, імпортованих до США, якщо вони є продуктами країн, які співпрацюють з Іраном у сфері торгівлі чи послуг.

    Очікується, що новий механізм стане інструментом посилення економічного тиску на Тегеран і його торговельних партнерів, а також може вплинути на глобальні ланцюги постачання та міжнародні торговельні відносини.

  • Канада і Китай зміцнюють відносини на тлі тиску США

    Канада і Китай зміцнюють відносини на тлі тиску США

    Прем’єр-міністр Канади Марк Карні здійснив перший за вісім років офіційний візит до Китаю з метою відновлення та зміцнення двосторонніх відносин. Під час зустрічі з головою КНР і генеральним секретарем Комуністичної партії Сі Цзіньпіном у Пекіні Карні наголосив на прагненні обох країн побудувати міцне стратегічне партнерство, яке приноситиме більше добробуту громадянам Канади та Китаю.

    Сторони домовилися про розширення співпраці у низці ключових сфер, зокрема торгівлі, енергетиці, сільському господарстві, фінансах, освіті та боротьбі зі зміною клімату. Сі Цзіньпін нагадав, що він та Карні вже обговорювали ці питання на полях саміту АТЕС у Південній Кореї у жовтні минулого року, після чого активізували переговори щодо відновлення співробітництва.

    Візит канадського прем’єра відбувається на тлі посилюваного тиску з боку США та у складному глобальному контексті. Раніше відносини між Оттавою та Пекіном були напруженими після арешту у 2018 році фінансового директора Huawei Мен Ваньчжоу на прохання США, що призвело до затримання двох канадців у Китаї та тривалої дипломатичної напруженості.

    Карні після прибуття до Китаю написав у соціальній мережі X: «У дедалі роздробленому й нестабільному світі ми зосереджуємося на відновленні цих відносин і роботі над більш міцним спільним майбутнім». Прем’єр-міністр підкреслив важливість налагодження стабільних партнерських зв’язків у світі, що змінюється, та готовність обох країн до спільної роботи задля економічного та соціального розвитку.

  • Мирний план готовий на 90%: Зеленський розповів про наступні кроки

    Мирний план готовий на 90%: Зеленський розповів про наступні кроки

    Двадцятипунктний план мирного врегулювання війни, розв’язаної Росією проти України, готовий уже на 90%. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час онлайн-зустрічі з журналістами у п’ятницю, 26 грудня.

    За словами глави держави, головне завдання української сторони — довести документ до повної готовності. «Той 20-пунктний план, над яким ми працювали, на 90% готовий. Наше завдання — зробити так, щоб він був готовий на 100%. Це непросто, і ніхто не каже, що стовідсотково це буде одразу», — наголосив Зеленський.

    Президент зазначив, що заплановані зустрічі, зокрема його особисті переговори з президентом США Дональдом Трампом у Флориді, мають допомогти наблизити бажаний результат і посилити міжнародну підтримку мирного процесу.

    За словами Зеленського, у реалізації плану задіяні чотири сторони — Україна, США, Росія та Європа. Він підкреслив, що підписання 20 пунктів без участі Росії та європейських партнерів є неможливим, оскільки йдеться про чотиристоронню угоду. Водночас існують і двосторонні домовленості, які наразі перебувають у стадії обговорення та постійного доопрацювання переговорними групами.

    Президент також скептично оцінив готовність Росії погодитися на запропонований план. За його словами, Москва традиційно шукає приводи для відмови, а у разі неприйняття конструктивної позиції України це означатиме недостатній міжнародний тиск.

    «Якщо Україна демонструє конструктивність, а Росія не погоджується, значить тиску недостатньо. І це я також хочу обговорити з президентом США», — підсумував Зеленський.