Позначка: траур

  • У Києві щодня перекриватимуть Хрещатик під час хвилини мовчання

    У Києві щодня перекриватимуть Хрещатик під час хвилини мовчання

    У Києві з 9:00 щодня перекриватимуть рух на вулиці Хрещатик. Таке рішення ухвалила влада столиці як символ щоденної пошани до загиблих у війні з Росією. Перекриття відбуватиметься під час загальнонаціональної хвилини мовчання, встановленої указом президента.

    Про це повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко. За його словами, рішення вже погоджено з відповідними структурами — патрульною поліцією, Центром організації дорожнього руху, департаментом транспорту та іншими комунальними підрозділами. До кінця тижня обмеження руху на головній вулиці столиці почне діяти щоденно. Ткаченко підкреслив, що це не просто символічний жест, а прояв поваги до полеглих. Він нагадав, що Хрещатик — це не лише транспортна артерія, а й знакове місце для всієї країни.

    “Хрещатик — серце столиці. А столиця — серце і приклад для всієї України. Чекаю не розуміння, а поваги до тих, хто віддав життя за наше життя”, — зазначив він.

    Нагадаємо, що згідно з указом президента України Володимира Зеленського від 16 березня 2022 року, щодня о 9:00 в Україні вшановують загиблих унаслідок російської агресії хвилиною мовчання. Тепер у Києві ця хвилина супроводжуватиметься також зупинкою руху на центральній вулиці.

  • Удар по евакуаційному автобусу на Сумщині

    Удар по евакуаційному автобусу на Сумщині

    На Сумщині російський дрон-камікадзе «Ланцет» вдарив по евакуаційному автобусу, унаслідок чого загинули дев’ятеро цивільних. Серед жертв — мирні мешканці, які намагалися покинути небезпечну зону бойових дій. Трагедія сталася поблизу міста Білопілля.

    Про атаку повідомив виконувач обов’язків міського голови Сум Артем Кобзар. У зв’язку з трагедією, у Сумській громаді оголошено День жалоби 17 травня. Також у місті скасовано розважальні заходи, державні установи приспустили прапори.

    Голова Білопільської громади Юрій Зарко назвав цю подію “чорною суботою” для регіону. Він заявив, що російські військові скоїли черговий воєнний злочин проти мирного населення.

    «Навіть фашисти не робили подібного… Не може бути прощення рашистам за їхні звірства», — написав Зарко.

    У Білопіллі оголошено траур з 17 по 19 травня.

    На місці події працюють рятувальники, правоохоронці та представники обласної влади. Дані щодо постраждалих уточнюються. Слідчі відкрили кримінальне провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни.

    Українська влада закликає світову спільноту не залишати ці злочини без відповіді, а міжнародні організації — сприяти притягненню винних до відповідальності.

  • Трамп не підтримує рішення про приспущені прапори на його інавгурації

    Трамп не підтримує рішення про приспущені прапори на його інавгурації

    Інавгурація нового президента США, що відбудеться у 2025 році, стане історичною через одну особливість — на цей раз прапори США будуть приспущені. Це рішення було прийнято через траур, пов’язаний з кончиною 39-го президента Джиммі Картера, який помер 29 грудня 2024 року у віці 100 років. Згідно з настановами, траур триватиме до 27 січня 2025 року, а всі національні символи будуть знаходитися на половину флагштока протягом цього періоду.

    Такий крок викликав неоднозначну реакцію, зокрема від колишнього президента Дональда Трампа. У своєму пості на платформі Truth Social він висловив своє невдоволення, заявивши, що демократи «раді» такій ситуації, тому що вони нібито не люблять свою країну і більше думають про себе. Трамп підкреслив, що це перший раз в історії, коли прапори будуть приспущені під час інавгурації президента.

    Адміністрація Байдена, у свою чергу, запевнила, що не переглядатиме це рішення. Представниця Білого дому Карін Жан-П’єр повідомила, що цей жест є частиною національного трауру і відображає глибоку повагу до Джиммі Картера, який залишив значний слід в історії країни.

    Джиммі Картер, який займав пост президента США з 1977 по 1981 рік, залишив після себе велику спадщину у сфері прав людини, миру та міжнародних відносин. У 2002 році він став лауреатом Нобелівської премії миру за свою діяльність у збереженні миру та сприянні захисту прав людини.