centernews360

Позначка: транзит

  • «Не плануйте транзит через наші порти»: Естонія готова жорстко заблокувати експорт російського зерна

    «Не плануйте транзит через наші порти»: Естонія готова жорстко заблокувати експорт російського зерна

    Росія не матиме змоги перевозити своє зерно через територію Естонії, а офіційний Таллінн готовий застосувати всі необхідні важелі, аби перекрити державі-агресору альтернативні логістичні маршрути. Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна на тлі спроб Москви знайти заміну чорноморським шляхам.

    «Наше повідомлення вантажоперевізникам чітке: не плануйте перевезення російського зерна через Естонію. Ми не вважаємо прийнятним, щоб Росія почала використовувати естонські порти для експорту свого зерна», – наголосив очільник естонської дипломатії. Він попередив, що в разі посилення тиску з метою налагодити поставки через країну Таллінн негайно запровадить національні санкції для прямої заборони такого транзиту.

    Дипломат нагадав про систематичні варварські атаки російської армії на українські зернові та олійні термінали в портах Одеської області, якими окупанти намагаються витіснити Київ зі світового агроринку. Згідно зі звітами Міністерства сільського господарства США, сумарно Україна та Росія забезпечили 27,3% світового експорту пшениці в маркетинговому сезоні 2025–2026 років, тому надання допомоги ворогу в обхід обмежень є неприпустимим.

    Наразі Естонія веде активні переговори з Латвією та Литвою для узгодження єдиного регіонального підходу або ухвалення загальноєвропейського рішення, яке не лише повністю зупинить транзит російського збіжжя, а й унеможливить перепродаж краденого врожаю з тимчасово окупованих територій України.

  • «Укрзалізниця» та «Залізниця Молдови» домовляються про 50% знижку на транзит вантажів

    «Укрзалізниця» та «Залізниця Молдови» домовляються про 50% знижку на транзит вантажів

    АТ «Укрзалізниця» веде переговори з ДП «Залізниця Молдови» (Calea Ferată din Moldova, CFM) щодо суттєвого зменшення тарифів на перевезення українських вантажів територією сусідньої країни. Мова йде про надання пільгової знижки у розмірі 50%.

    Ключові аспекти та умови переговорів

    • Рівень консультацій: Переговори тривають як між залізничними операторами обох країн, так і на рівні профільних міністерств України та Молдови.
    • Головна умова молдовської сторони: Для ухвалення рішення про надання знижки CFM передусім гарантувати підтверджені обсяги вантажопотоку, які зможуть забезпечити українські експортери та аграрії.
    • Питання локомотивної тяги: Через дефіцит власних локомотивів «Залізниця Молдови» пропонує, щоб перевезення її територією частково забезпечував тяговий рухомий склад «Укрзалізниці».
    • Вигода для експортерів: Зниження транзитного тарифу дозволить суттєво зменшити логістичні витрати та наростити обсяги транспортування товарів (зокрема зернових) до портів Дунаю та Чорного моря.

    З заяви заступника директора департаменту УЗ Валерія Ткачова:

    «Справді, ми просимо 50% знижки на транзитний тариф по Молдові. Перевізника передусім цікавлять обсяги перевезень, які планують забезпечити українські відправники».

  • Відновлення транзиту російської нафти: Угорщина заявила про розблокування трубопроводу «Дружба»

    Відновлення транзиту російської нафти: Угорщина заявила про розблокування трубопроводу «Дружба»

    Транспортування російської нафти нафтопроводом «Дружба» через територію України до Угорщини відновилося 22 квітня. Про запуск системи транзиту на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook повідомив міністр Угорщини у справах ЄС Янош Бока.

    За інформацією посадовця, прокачування сировини з боку Білорусі в українському напрямку стартувало об 11:35 за місцевим часом. Згідно з попередніми розрахунками угорської сторони, ресурс має надійти до країни до кінця поточної доби або щонайпізніше до ранку 23 квітня. Міністр підкреслив критичну важливість цієї події на тлі загального подорожчання енергоносіїв у світі, яке спровокувала нестабільність на Близькому Сході.

    Очільник відомства також пояснив енергетичну позицію свого уряду та прокоментував попередні дипломатичні суперечки навколо транзитних шляхів.

    «Для енергопостачання Угорщини життєво важливо, щоб нафтопровід «Дружба» функціонував і щоб через нього країна могла реально користуватися законними, дешевими та надійними можливостями закупівлі», – заявив Янош Бока.

    «У цій ситуації нами керував принцип максимально розширювати джерела та маршрути постачання, але в жодному разі їх не скорочувати. Диверсифікація означає більшу безпеку для сімей і економічних суб’єктів, і лише вона здатна утримувати закупівельні ціни на такому рівні, який робить можливими конкурентоспроможність угорської економіки та захист споживачів», – зазначив міністр у справах ЄС.

    Окремо представник уряду прокоментував ситуацію навколо блокування Будапештом європейського кредиту для Києва в розмірі 90 мільярдів євро. Він стверджує, що такий крок «не було метою, а інструментом для відстоювання інтересів, до чого змусила недобросовісна поведінка України».

    «Українську нафтову блокаду було зламано. Доведено, що транспортування нафти Україна блокувала з політичних міркувань, а також те, що в них гроші закінчилися раніше, ніж у нас – нафта. Угорська тактика виявилася успішною», – додав Бока.

  • У США заговорили про скасування санкцій щодо іранської нафти

    У США заговорили про скасування санкцій щодо іранської нафти

    Сполучені Штати розглядають можливість часткового скасування санкцій щодо іранської нафти, яка вже перебуває у транзиті. Такий крок може бути спрямований на стримування зростання світових цін на енергоносії на тлі загострення ситуації на Близькому Сході.

    Про це повідомив міністр фінансів США Скотт Бессент в ефірі Fox Business. За його словами, рішення може бути пов’язане із необхідністю стабілізувати енергетичний ринок під час військових дій США та Ізраїлю проти Ірану.

    Бессент зазначив, що дозвіл на використання іранської нафти, яка вже перебуває у транспортуванні, може додати на ринок приблизно 140 мільйонів барелів. Це еквівалентно запасу приблизно на 10–14 днів постачання.

    За його словами, значна частина цієї нафти в іншому випадку могла б потрапити до Китаю, який протягом дії санкцій купував понад 90% іранської нафти за значно зниженими цінами.

    Міністр пояснив, що тимчасове використання цих поставок дозволить утримати ціни на нафту на нижчому рівні впродовж найближчих тижнів, поки триває військова кампанія.

    Водночас він зазначив, що у разі скасування санкцій іранська нафта зможе продаватися за ринковою ціною та постачатися не лише до Китаю. Потенційними покупцями можуть стати Малайзія, Сінгапур, Індонезія, Японія та Індія.

    Однак такі наміри адміністрації США викликали критику серед американських політиків. Сенатор-демократ Енді Кім, який входить до підкомітету Сенату з питань безпеки, торгівлі та фінансів, різко розкритикував можливе рішення.

    Він заявив, що така політика може принести вигоду Росії та Ірану, водночас створюючи додатковий тиск на американських споживачів через зростання цін на пальне та продукти.

  • Сибіга відкинув вимогу Угорщини відновити транзит російської нафти

    Сибіга відкинув вимогу Угорщини відновити транзит російської нафти

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна не приймає ультиматумів у питанні відновлення транзиту російської нафти нафтопроводом  Дружба, на якому наполягає Угорщина.

    Про це глава МЗС повідомив під час спілкування з журналістами у п’ятницю, 6 березня.

    «Україна ультиматумів не приймає», — наголосив Сибіга, коментуючи вимогу Будапешта відновити транзит російської нафти трубопроводом у триденний термін.

    Він нагадав, що напередодні свою позицію з цього питання вже озвучив президент України Володимир Зеленський. За його словами, інфраструктура нафтопроводу була пошкоджена внаслідок російських атак.

    Глава держави уточнив, що трубопровід зазнав серйозних руйнувань під час ударів наприкінці січня. Водночас, за попередніми оцінками, відновлення пошкодженої інфраструктури може зайняти приблизно від одного до півтора місяця.

    Нафтопровід «Дружба» є одним із ключових маршрутів постачання нафти з Росії до країн Центральної Європи, зокрема до Угорщини. Після пошкодження об’єкта питання відновлення транзиту стало предметом дипломатичних дискусій між Києвом та Будапештом.

  • Угорщина і Словаччина зупинили експорт дизелю в Україну

    Угорщина і Словаччина зупинили експорт дизелю в Україну

    Угорщина та Словаччина оголосили про припинення експорту дизельного палива в Україну на тлі зупинки транзиту нафти через нафтопровід Дружба. Рішення було озвучене 18 лютого представниками обох країн.

    Речник угорського уряду Золтан Ковач заявив, що постачання дизелю в Україну не відновляться, поки не буде відновлено транзит нафти до Угорщини. За його словами, зупинка транзиту є «суто політичним кроком», тоді як технічно відновлення можливе.

    У Будапешті запевняють, що країна має достатні стратегічні запаси. Також замовлено 500 тисяч тонн нафти з Росії морським шляхом, однак для її транспортування необхідна згода Хорватії.

    Подібну позицію озвучила й Словаччина. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо повідомив про припинення експорту дизелю в Україну та ухвалення рішення вивільнити 250 тисяч тонн нафти з державного резерву. Це має дозволити зберегти достатні обсяги нафтопродуктів для внутрішнього споживання.

    Словацька компанія Slovnaft припиняє експорт дизельного палива в Україну та інші країни, спрямовуючи всю перероблену продукцію виключно на внутрішній ринок. За словами Фіцо, дефіциту пального у Словаччині не очікується, а вивільнення резервів допоможе компанії пережити період до налагодження альтернативних поставок, зокрема через Хорватію.

  • Україна відновила імпорт газу через Трансбалканський коридор

    Україна відновила імпорт газу через Трансбалканський коридор

    Україна відновила імпорт природного газу через південний Трансбалканський коридор після двомісячної перерви. Як повідомляє агентство Reuters, постачання стали можливими завдяки знижці у 50%, затвердженій молдовським і румунським операторами на транзит маршрутом Route 1. Знижений тариф діятиме протягом шести місяців — до кінця квітня 2026 року.

    За даними операторів, у середу, 5 листопада, Україна отримає близько 1,1 мільйона кубометрів газу цим маршрутом, після 0,78 мільйона кубометрів, які були імпортовані напередодні.

    Трансбалканський газопровід з’єднує Україну з терміналами скрапленого природного газу (ЗПГ) у Греції, проходячи через території Болгарії, Румунії та Молдови. Цей напрямок дозволяє Києву диверсифікувати джерела енергопостачання та зменшити залежність від північних маршрутів.

    Постачання через Трансбалканський коридор було тимчасово призупинено у вересні-жовтні через високі тарифи та технічні обмеження. Відновлення транспортування газу стало можливим після домовленостей між операторами суміжних країн про спільну оптимізацію вартості транзиту.

    Експерти зазначають, що південний маршрут може відіграти важливу роль у зміцненні енергетичної безпеки України напередодні зимового сезону, особливо в умовах нестабільності постачань з боку традиційних партнерів.

  • Росія і Китай зміцнюють стратегічне партнерство на тлі зростання впливу Пекіна в Центральній Азії

    Росія і Китай зміцнюють стратегічне партнерство на тлі зростання впливу Пекіна в Центральній Азії

    Прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін прибув до Пекіна, де провів офіційну зустріч із головою КНР Сі Цзіньпіном. За підсумками переговорів сторони підписали низку документів про співпрацю у сферах енергетики, космосу та високих технологій.

    Про це повідомляють російські ЗМІ.

    Під час зустрічі Мішустін передав Сі Цзіньпіню “щирі вітання від Володимира Путіна” та наголосив на стратегічному партнерстві двох держав. За його словами, Москва і Пекін продовжуватимуть зміцнювати економічні зв’язки та реалізовувати спільні проєкти. Загалом Росія та Китай підписали близько десяти угод — у сферах супутникової навігації, сільського господарства, використання ядерних матеріалів, освоєння енергетичних родовищ і виробництва високотехнологічного обладнання. Окремо обговорювалися ініціативи щодо дослідження Арктики та космічних програм, зокрема участь у спільному освоєнні Місяця.

    «Важливо продовжувати створювати сприятливі умови для залучення взаємних інвестицій і підтримувати наші спільні проєкти», — заявив Мішустін під час зустрічі.

    Окрім переговорів із Сі Цзіньпіном, російський прем’єр зустрівся також із главою Державної ради Китаю Лі Цяном у місті Ханчжоу. За підсумками 30-ї регулярної зустрічі урядів було ухвалено спільне комюніке, у якому сторони підтвердили намір розвивати співпрацю в Арктиці, зокрема в межах Північного морського шляху. У документі наголошується, що російсько-китайські відносини “не мають блокового чи конфронтаційного характеру” і “не спрямовані проти третіх країн”. Москва та Пекін заявили про готовність спільно реагувати на зовнішні виклики й розширювати партнерство у всіх напрямках. Тим часом експерти відзначають, що Китай продовжує посилювати свій економічний і політичний вплив у Центральній Азії, поступово витісняючи Росію з регіону. Пекін інвестує у транспортну й енергетичну інфраструктуру країн регіону та розвиває “Середній коридор” — торговельний шлях через Центральну Азію і Каспійське море, який дозволяє зменшити залежність від російських транзитних маршрутів.

    На тлі війни Росії проти України та дії західних санкцій Москва втрачає економічні позиції, тоді як Китай використовує ситуацію для зміцнення власних геополітичних позицій і забезпечення стабільних торговельних зв’язків із Європою.

  • Молдова полегшила постачання газу в Україну та знизила тарифи транзиту

    Молдова полегшила постачання газу в Україну та знизила тарифи транзиту

    Молдова ухвалила рішення, яке полегшить постачання природного газу в Україну. Ініціативу підтримали оператори газових систем із Греції, Болгарії, Румунії, Молдови та України з метою посилення енергетичної безпеки регіону та забезпечення стабільності транспортування газу до України.

    Національне агентство з регулювання в енергетиці Молдови (ANRE) затвердило зміни в маршруті транспортування газу «Ruta 1» через Трансбалканський газопровід. Термін дії цього продукту продовжено на шість місяців — з листопада 2025 до квітня 2026 року.

    Крім того, компанія «Vestmoldtransgaz» отримає 50% знижку на тарифи транспортування в пунктах з’єднання Каушани та Гребеники. Аналогічні пільги введе і румунський оператор «Transgaz». Це рішення посилює роль Молдови як транзитного хабу, оскільки маршрут забезпечує газопостачання з Греції в Україну, сприяє диверсифікації шляхів і зниженню вартості для користувачів системи «Vestmoldtransgaz».

    Нагадаємо, українців закликали економити газ через атаки Росії, а старт опалювального сезону в Україні залишається під загрозою через проблеми з постачанням палива.

  • Нафтогаз готується до арештів активів Газпрому за борги з транзиту газу

    Нафтогаз готується до арештів активів Газпрому за борги з транзиту газу

    Українська нафтогазова компанія Нафтогаз офіційно направила платіжну вимогу російському Газпрому на суму 1,37 мільярда доларів США. Це відбувається згідно з остаточним рішенням міжнародного арбітражу в Цюриху, винесеним 20 червня 2025 року. Про це повідомила пресслужба компанії у вівторок, 24 червня.

    Сума стягнення включає не лише основний борг за послуги транзиту газу за контрактом 2019 року, а й штрафні санкції та повне покриття юридичних витрат, понесених українською стороною в межах цього арбітражу.

    У Нафтогазі попередили: у разі відмови Газпрому добровільно виконати рішення трибуналу компанія розпочне реалізацію стратегії примусового стягнення активів.

    Предметом арбітражного розгляду стало порушення умов транзитної угоди: з травня 2022 року Газпром припинив оплату послуг з транспортування газу територією України, хоча контракт передбачав принцип “take or pay” — плати незалежно від того, чи використані обсяги.

    У вересні 2022 року Нафтогаз ініціював арбітраж, попри спроби російської сторони заблокувати справу через російські суди. Рішення ухвалював трибунал із арбітрів із Швейцарії, Швеції та Ізраїлю, які одноголосно стали на бік України.

    Це не єдиний юридичний спір між Нафтогазом і Росією. Паралельно триває процес примусового виконання рішення міжнародного трибуналу щодо стягнення з Росії 5 мільярдів доларів компенсації за експропріацію активів компанії у Криму після анексії півострова в 2014 році.

    Цей процес ведеться в десяти юрисдикціях світу. Вже є перші успіхи: у Фінляндії та Франції арештовано російське майно, що може бути використане для компенсацій. У Нафтогазі зазначають, що з міркувань юридичної безпеки деталі інших юрисдикцій наразі не розголошуються.