centernews360

Позначка: транш

  • Європейські мільярди на українські дрони: Київ отримав перший транш з масштабного кредиту ЄС

    Європейські мільярди на українські дрони: Київ отримав перший транш з масштабного кредиту ЄС

    Європейська комісія 30 червня розпочала переказ першого оборонного траншу у розмірі 3,9 млрд євро. Ці кошти є частиною погодженого пакета кредитування на 90 млрд євро та мають цільове призначення — розвиток і виробництво вітчизняних безпілотників для посилення обороноздатності України. Решту суми з першого 6-мільярдного траншу (близько 2,1 млрд євро) Брюссель планує перерахувати найближчими днями.

    Загальна програма підтримки від Євросоюзу розрахована на 2026–2027 роки. У межах цього плану вже до кінця поточного року Україна отримає 45 млрд євро, з яких 16,7 млрд спрямують на підтримку державного бюджету, а 28,3 млрд — виключно на військові потреби: дрони, ракети, боєприпаси та системи ППО. Усі витрати на обслуговування кредиту покриватимуться коштом бюджету ЄС, а погашати тіло позики Київ буде лише у разі отримання репарацій від Росії.

    За словами голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, це фінансування є прямою підтримкою української винахідливості у протистоянні російському вторгненню. Водночас європейські партнери ретельно перевірятимуть усі надані Україною контракти, щоб гарантувати суворо цільове та прозоре використання виділених ресурсів.

  • ЄС спрямує перший транш із кредиту на €90 млрд для України на закупівлю дронів

    ЄС спрямує перший транш із кредиту на €90 млрд для України на закупівлю дронів

    Україна вже цього місяця має отримати перший транш у межах європейського кредиту на 90 млрд євро. Кошти у розмірі 5,9 млрд євро планують спрямувати на придбання безпілотників.

    Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас під час неформальної зустрічі міністрів оборони країн Євросоюзу на Кіпрі.

    За її словами, кредит для України готовий до виплати, а під час розподілу фінансування головним пріоритетом залишаються актуальні потреби України на полі бою.

    Каллас також заявила, що час більше не працює на користь Росії. За її словами, Путін втрачає гроші, людей та ініціативу, саме тому Москва посилює атаки проти українського цивільного населення.

    Окремо вона наголосила, що країни ЄС зберігають єдність у підтримці України та посиленні тиску на Росію.

    За словами Каллас, західні санкції вже коштували Москві орієнтовно від 1,2 до 1,5 трлн доларів. До наступного засідання Ради ЄС із закордонних справ запропоновано нові санкції проти понад 80 суб’єктів російського військово-промислового комплексу, порушників прав людини та пропагандистів.

    Каллас також повідомила, що Угорщина знімає вето з 6,6 млрд євро в межах Європейського фонду миру. Ці кошти пропонують використати для компенсації державам-членам за попередні поставки зброї Україні, фінансування нових спільних закупівель та підтримки місії EUMAM Україна.

    Міністри оборони ЄС також обговорили поглиблення оборонно-промислової співпраці з Україною, зокрема у сфері протиповітряної оборони, виробництва українських систем у Євросоюзі та роботи європейських компаній в Україні.

  • Україна та ЄС погодили кредит на 90 мільярдів євро: документ уже в Раді, перший транш очікується в червні

    Україна та ЄС погодили кредит на 90 мільярдів євро: документ уже в Раді, перший транш очікується в червні

    Україна та Європейський Союз повністю фіналізували текст Кредитної угоди, яка відкриває шлях до отримання Києвом масштабного макрофінансового кредиту в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки. Проєкт закону про ратификацію цієї Угоди та Меморандуму про взаєморозуміння вже внесено до Верховної Ради під номером 0376 від 28.05.2026.

    Нагадаємо, що Меморандум сторони підписали в Брюсселі 20 травня, а безпосередньо Кредитну угоду — 27 травня. Для запуску фінансування документи має затвердити український парламент, після чого аналогічні рішення ухвалять 24 держави-члени ЄС, які беруть участь у цьому механізмі посиленого співробітництва (усі члени блоку, крім Угорщини, Словаччини та Чехії).

    Швидка ратифікація дозволить Україні оперативно отримати перші кошти:

    • У середині червня очікується перший транш макрофінансової допомоги для підтримки державного бюджету в сумі 3,2 мільярда євро.
    • Також у червні заплановане надходження першого траншу військової допомоги на суму 5,9 мільярда євро, цільовим призначенням якого стане закупівля безпілотників українського виробництва.
  • Зеленський: Перший транш кредиту ЄС Україна спрямує на зброю та енергетику

    Зеленський: Перший транш кредиту ЄС Україна спрямує на зброю та енергетику

    Україна використає першу частину фінансової допомоги від Європейського Союзу для посилення оборонного виробництва та захисту енергетичної системи. Про це заявив Володимир Зеленський.

    За словами президента, кошти з початкового траншу в межах погодженого пакета підтримки у 90 млрд євро підуть насамперед на розвиток внутрішнього виробництва у сфері оборони.
    «Це дрони та загалом напрямок miltech, який забезпечує захист країни», – зазначив він.

    Другим ключовим напрямком визначено енергетику. Глава держави наголосив, що Україна має максимально підготувати інфраструктуру до наступного опалювального сезону. Для цього планується спрямувати частину отриманих коштів на зміцнення енергосистеми.

    За його словами, фінансування здійснюватиметься у поєднанні з ресурсами державного та місцевих бюджетів, а також за рахунок європейських траншів.

    Питання використання коштів обговорювалося з європейськими партнерами під час міжнародних зустрічей.

    Раніше Європейська Рада погодила надання Україні кредиту обсягом 90 млрд євро. Передбачається, що його погашення здійснюватиметься за рахунок майбутніх репарацій з боку Росії.

    Очікується, що перші виплати в межах цієї програми можуть надійти вже найближчим часом.

  • МВФ схвалив нову програму для України на $8,1 млрд

    МВФ схвалив нову програму для України на $8,1 млрд

    Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила для України нову чотирирічну програму розширеного фінансування обсягом 8,1 млрд доларів США. Про це у ніч проти 27 лютого повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

    За її словами, найближчим часом Україна отримає перший транш у розмірі близько 1,5 млрд доларів. Кошти планують спрямувати на фінансування дефіциту державного бюджету та підтримку макрофінансової стабільності.

    Свириденко наголосила, що нова програма є частиною ширшої фінансової рамки, яка має забезпечити покриття прогнозованого дефіциту бюджету в обсязі 136,5 млрд доларів протягом чотирьох років. Документ передбачає продовження структурних реформ, які раніше дозволили зберегти макроекономічну та фінансову стабільність.

    Прем’єрка підкреслила, що співпраця з МВФ є «якірною» для всієї системи міжнародної фінансової підтримки України. Зокрема, вона відкриває шлях до отримання кредиту на 90 млрд євро від Європейський Союз.

    Окрім фінансування з боку ЄС, йдеться також про підтримку країн G7 та міжнародних фінансових інституцій. Важливим елементом залишається механізм боргового полегшення: партнери підтвердили продовження чинного мораторію на обслуговування офіційного боргу та готовність завершити реструктуризацію після стабілізації ситуації.

  • Євросоюз перерахував Україні 5,9 млрд євро на відновлення та економіку

    Євросоюз перерахував Україні 5,9 млрд євро на відновлення та економіку

    Україна отримала від Європейського Союзу фінансову допомогу на суму майже 6 мільярдів євро. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у своєму Telegram-каналі в четвер, 13 листопада.

    За словами очільниці уряду, 4,1 мільярда євро надано у межах механізму ERA Loans — це завершальний транш у рамках програми на 18 мільярдів євро, профінансованої з прибутків від заморожених російських активів.

    “Це приклад того, як Росія починає платити за свої злочини. І водночас – сигнал європейської солідарності та рішучості підтримувати нашу здатність вистояти”, – наголосила Свириденко.

    Ще 1,8 мільярда євро надано в межах ініціативи Ukraine Facility. Прем’єр-міністр зазначила, що цей транш підтверджує впевнене просування України шляхом реформ і європейської інтеграції.

    “Обидва рішення – результат стратегічного партнерства та довіри між Україною та ЄС. Це допомагає нам зберегти макрофінансову стабільність навіть в умовах війни. Ці кошти – про врятовані життя, відновлену інфраструктуру, зміцнену економіку. Це означає, що більше внутрішніх ресурсів ми можемо спрямовувати на головне – оборону”, – підкреслила вона.

    Свириденко також подякувала президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісарам Валдісу Домбровскісу та Марті Кос за лідерство і непохитну підтримку України.

  • Україна отримала від Світового банку 177 млн доларів для підтримки реформ

    Україна отримала від Світового банку 177 млн доларів для підтримки реформ

    Україна отримала від Світового банку 177 мільйонів доларів у межах двох проєктів підтримки реформ: 147 млн доларів за проєктом SURGE “Підтримка відбудови шляхом розумного фіскального управління” та 30 млн доларів за проєктом THRIVE “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність”. Кошти вже зараховано до загального фонду державного бюджету.

    За даними Міністерства фінансів, до кінця 2025 року Україна очікує додатково отримати 249 млн доларів у межах проєкту SURGE та 17,5 млн доларів у межах проєкту THRIVE. Обидва проєкти реалізуються за фінансовим інструментом Program-for-Results, який передбачає виділення коштів лише після досягнення визначених показників ефективності.

    Проєкт SURGE в Україні діє з 2024 року та передбачає фінансування понад 1 млрд доларів, у тому числі 10 млн доларів грантових коштів. Його головна мета – забезпечити ефективне управління публічними інвестиціями. Для отримання чергового траншу Україна виконала низку умов, зокрема затвердила єдиний портфель публічних інвестиційних проєктів на 2026–2028 роки, ухвалила методичні рекомендації щодо оцінки впливу проєктів на довкілля та підтвердила виконання Антикорупційної програми Державної податкової служби.

    Проєкт THRIVE, започаткований у 2024 році, спрямований на підвищення ефективності Програми медичних гарантій та зміцнення системи охорони здоров’я. Загальний обсяг фінансування становить 1,2 млрд доларів, з яких 449 млн доларів – кредитні кошти та 5 млн доларів – грантові. Отримані 30 млн доларів авансом буде спрямовано на посилення спроможності Національної служби здоров’я України моніторити діяльність медичних закладів та підвищувати якість надання медичних послуг.

  • Україна отримала понад 10 мільярдів євро від заморожених коштів РФ

    Україна отримала понад 10 мільярдів євро від заморожених коштів РФ

    За перші шість місяців 2025 року Європейський Союз перерахував Україні 10,1 мільярда євро, отриманих від доходів заморожених активів Центрального банку Росії. Про це повідомила газета Welt am Sonntag із посиланням на дані Єврокомісії.

    Кошти надходили уряду України кількома траншами: 3 мільярди євро у січні, 3,1 мільярда у квітні, а також по 1 мільярду євро у березні, травні, червні та липні. Гроші будуть використані для підтримки цивільних програм та фінансування військових проєктів.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році ЄС заморозив російські активи на суму близько 210 мільярдів євро. Вони зберігаються під управлінням Euroclear — найбільшого європейського центрального депозитарію, який оперує активами на понад 40 трильйонів євро. Москва виступає проти використання цих коштів і подала понад сто позовів проти Euroclear. Водночас Росія конфіскувала приблизно 33 мільярди євро активів клієнтів Euroclear, що перебували у російському депозитарії в Москві.

    У Європі тривають дискусії щодо подальшого використання цих активів. Депутатка Європарламенту від Німеччини Марі-Аґнес Штрак-Ціммерман закликала до повної передачі заморожених російських коштів Україні. На її думку, вони мають підтримувати економіку та оборонні спроможності держави.

    Проте економісти попереджають про ризики для глобальної фінансової системи. Французький економіст Ніколя Верон, який працює в аналітичних центрах Bruegel та Інституті світової економіки імені Петерсона, зазначив, що хоча передача коштів Україні виглядає справедливою з моральної точки зору, вона може підірвати довіру до безпеки міжнародних резервів.

    Таким чином, передача Україні доходів від заморожених активів Росії стала значною фінансовою підтримкою, але питання щодо повної конфіскації коштів залишається відкритим.

  • Свириденко не виключає звернення до МВФ за додатковим траншем через війну

    Свириденко не виключає звернення до МВФ за додатковим траншем через війну

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко заявила, що уряд може звернутися до Міжнародного валютного фонду за додатковим фінансуванням у разі продовження війни у 2026 році. Про це вона повідомила в інтерв’ю агентству Bloomberg.

    Нинішня кредитна програма МВФ на суму близько 16 мільярдів доларів діє до 2027 року, однак невизначеність щодо подальшої тривалості війни змушує Україну готуватися до обговорення нової програми під час наступного перегляду Фондом.

    «Якщо базовий сценарій передбачає, що війна продовжиться наступного року, дуже ймовірно, що у нас буде нова програма МВФ», — наголосила голова уряду.

    Водночас Свириденко зазначила, що світові донори наразі виділили лише половину із приблизно 75 мільярдів доларів, необхідних для забезпечення бюджету України на найближчі два роки.

    Прем’єр повідомила про заплановану онлайн-зустріч з міністром фінансів США Скоттом Бессентом, під час якої планується обговорити потенційну фінансову допомогу.

    Крім того, новий український уряд прагне активізувати співпрацю зі Сполученими Штатами у сфері закупівлі зброї, зокрема систем протиповітряної оборони Patriot, а також спільного виробництва безпілотників. Обговорюється можливість створення заводів у США для виробництва безпілотних літальних апаратів.

    «Ідея полягає в тому, що ми справді є сильною нацією. Вважаю, що це один із найкращих у світі прикладів єдиного поля бою для випробування технологій», — додала Свириденко.

    Вона також пообіцяла до кінця року вирішити всі «невирішені питання», включно з заходами боротьби з корупцією, у межах чинної програми МВФ та Ukraine Facility — програми фінансової підтримки від Європейського Союзу.

  • Зеленський про саміт G7

    Зеленський про саміт G7

    Президент Володимир Зеленський підбив підсумки свого візиту до Канади, де відбувався саміт країн Великої сімки. За словами глави держави, Україна отримає розширену військову допомогу, нові транші фінансування за рахунок заморожених російських активів, а також черговий пакет санкцій проти Росії.

    Під час саміту було ухвалено низку рішень на підтримку України, які мають як короткостроковий, так і довгостроковий ефект. Йдеться не лише про посилення обороноздатності на тлі повномасштабної війни, а й про залучення партнерів до процесу майбутньої відбудови країни.

    Зеленський зазначив, що наразі є домовленості щодо збільшення постачання зброї, використання прибутків від заморожених активів Росії для допомоги Україні та запровадження додаткових обмежень проти секторів, які сприяють російській агресії. Зокрема, мова йде про енергетику, оборонну промисловість і технології подвійного призначення.

    Президент також підкреслив, що союзники з Великої сімки налаштовані не лише підтримувати Україну під час війни, а й активно брати участь у її післявоєнному відновленні. Це є ключовим елементом стратегічного партнерства, що виходить за межі поточних викликів.

    У своєму зверненні Зеленський подякував усім, хто продовжує допомагати Україні в боротьбі з російською агресією, і зазначив, що ця підтримка формує основу для нової системи безпеки у Європі.

    Підсумки саміту G7 свідчать про те, що міжнародна спільнота зберігає єдність у питанні захисту України та готова до системної співпраці у майбутньому.