Менш ніж за дві доби до початку масштабної військової операції США та Ізраїлю проти Ірану відбулася ключова телефонна розмова між Дональдом Трампом і Біньяміном Нетаньягу, яка могла вплинути на остаточне рішення про удар.
Як пише видання Reuters, саме тоді обговорювалася можливість ліквідації верховного лідера Ірану Алі Хаменеї. Ізраїльський прем’єр під час розмови наполягав на унікальній можливості завдати “обезголовлюючого” удару по іранському керівництву, що, за оцінками співрозмовників, стало одним із факторів, які підштовхнули Вашингтон до початку операції. За інформацією джерел, розмова відбулася менш ніж за 48 годин до початку ударів. Обидва лідери були поінформовані розвідкою про заплановану зустріч Хаменеї з найближчим оточенням у Тегерані, тому в них було “вікно можливостей” для ліквідації керівництва Ірану. Водночас нові дані свідчили про зміну часу зустрічі, і саме через це рішення Трампа та Нетаньягу потребувало оперативності.
Так, прем’єр-міністр Ізраїлю, який тривалий час виступав за жорсткі дії проти Ірану, переконував Трампа, що подібного шансу може більше не бути. Серед аргументів також згадувались попередні загрози з боку Тегерана, зокрема ймовірні спроби організації замаху на Трампа під час його участі у виборчій кампанії 2024 року. На момент розмови американський президент уже загалом схвалив ідею військової операції, однак остаточні параметри та час її проведення ще визначалися. За словами джерел, саме сукупність розвідувальних даних і позиція ізраїльського лідера могли стати каталізатором рішення розпочати операцію, яка отримала назву “Епічна лють”. Удари розпочалися вранці 28 лютого, а вже того ж дня Трамп оголосив про загибель Хаменеї. У Білому домі заявили, що метою операції було знищення ракетної та військово-морської інфраструктури Ірану, а також недопущення створення ядерної зброї. Водночас офіційно деталі розмови між лідерами не коментуються.
Сам Нетаньягу публічно відкинув твердження про те, що Ізраїль нібито втягнув США у війну та наголосив, що рішення ухвалював виключно Трамп. Американський президент також неодноразово заявляв, що наказ про удар був його особистим рішенням. Передумови операції формувалися протягом кількох місяців. І після безрезультатних переговорів щодо ядерної програми Ірану у 2024 році Вашингтон почав розглядати силовий сценарій. Перший етап атак відбувся в червні, коли ізраїльські та американські сили завдали ударів по ядерних і ракетних об’єктах Ірану.
Згодом обговорювалася друга хвиля операції, зокрема з акцентом на ліквідацію вищого керівництва Ірану. За даними джерел, Ізраїль спочатку розглядав можливість діяти самостійно, однак згодом координація зі США значно посилилася. Додатковими факторами, які вплинули на рішення Трампа, стали масові протести в Ірані та успішна операція США проти Ніколаса Мадуро у Венесуелі, якай продемонструвала йому ефективність складних військових сценаріїв з мінімальними втратами.
Попри очікування частини американських чиновників щодо можливих політичних змін у Тегерані після ліквідації Хаменеї, розвідка оцінювала, що владу, ймовірно, перебере більш жорсткий наступник. Зрештою новим верховним лідером Ірану став його син Моджтаба Хаменеї. Після початку операції Іран завдав ударів у відповідь по американських об’єктах і союзниках у регіоні. Конфлікт спричинив значні людські втрати, зокрема серед цивільного населення, а також серйозні економічні наслідки — зростання цін на нафту та порушення ключових морських шляхів.
Нагадаємо, що Дональд Трамп наказав відкласти удари США по енергетичній інфраструктурі Ірану на п’ять днів після початку переговорів між сторонами. За його словами, рішення ухвалили на тлі “продуктивних” консультацій, а ринок одразу відреагував — ціни на нафту, зокрема Brent crude oil, різко знизилися. Натомість в Ірані заявили, що жодних переговорів зі Дональдом Трампом не відбувалося, а його слова назвали спробою виграти час і вплинути на енергетичні ринки. У Тегерані також стверджують, що рішення США відкласти удар пов’язане зі страхом відповіді з боку Ірану, а також наголосили — протистояння триває.
