centernews360

Позначка: студенти

  • Соціальний бунт чи гібридний вплив: в європейській студентській організації OBESSU пояснили причини масштабних протестів у Франції та Бельгії

    Соціальний бунт чи гібридний вплив: в європейській студентській організації OBESSU пояснили причини масштабних протестів у Франції та Бельгії

    Хвиля масових демонстрацій, студентських виступів та вуличних заворушень, що охопила низку західноєвропейських країн, зокрема Францію та Бельгію, викликана передусім внутрішніми соціально-економічними чинниками, а не зовнішньою координацією. До такого висновку дійшли в Організаційному бюро європейських шкільних студентських спілок (OBESSU), коментуючи для видання LIGA.net версії щодо можливого іноземного сліду та штучного підбурювання молоді.

    В організації зазначають, що спалахи протестного руху в різних державах континенту розпочалися незалежно один від одного як органічна відповідь молодого покоління на стрімке погіршення умов життя. Головними рушійними силами протестів стали галопуюча інфляція, критичне зростання вартості життя, криза доступного житла для молоді та хронічне недофінансування освітньої сфери. Молодіжні спільноти та студентські профспілки в Парижі, Брюсселі та інших великих європейських центрах зіткнулися з різким падінням купівельної спроможності, що зробило навчання й базове проживання непосильним тягарем для багатьох родин.

    Попри те, що окремі політичні сили та посадовці намагалися пояснити масштаби вуличного насильства й радикалізації зовнішніми дестабілізуючими впливами, експерти OBESSU наголошують: спроби звести протести виключно до «руки Москви» чи інших зовнішніх гравців відволікають увагу від реальних внутрішніх проблем. Водночас у студентському об’єднанні визнають, що на тлі загального соціального розпачу до акцій нерідко долучаються маргінальні радикальні елементи, чиї дії призводять до погромів і сутичок із поліцією, дискредитуючи тим самим справедливі вимоги мирних мітингувальників.

    В OBESSU підкреслили, що єдиним дієвим способом знизити градус суспільної напруги та зупинити розростання заворушень є відкритий діалог влади з молоддю, запровадження дієвих соціальних компенсацій, розширення субсидій на оренду житла та гарантування гідних умов для здобуття освіти. Європейські уряди закликають зосередитися на вирішенні системних соціальних криз, аби не перетворювати студентські аудиторії на постійні осередки вуличних барикад.

  • Франція у вогні студентського бунту: понад 160 тисяч мітингарів паралізували 90% університетів країни

    Франція у вогні студентського бунту: понад 160 тисяч мітингарів паралізували 90% університетів країни

    У вівторок, 13 жовтня, Францію накрила нова масштабна хвиля соціального вибуху – понад 160 тисяч школярів, студентів та представників профспілок вийшли на масові вуличні акції протесту по всій країні. За офіційними підрахунками Міністерства внутрішніх справ Франції, загальна чисельність демонстрантів склала 161 500 осіб. Хоча попереднього вівторка марші збирали понад 260 тисяч учасників, нинішній страйк знову завдав нищівного удару по навчальному процесу в державі.

    Масштаби колапсу виявилися колосальними: цього дня заняття було зірвано та перервано у 90% французьких університетів. Окрім вищих навчальних закладів, протестувальники повністю заблокували роботу сотень середніх шкіл та коледжів у Парижі, Марселі та десятках інших міст республіки. До вуличних демонстрацій французької молоді також приєдналася всесвітньо відома шведська активістка Грета Тунберг, привернувши додаткову увагу до вимог мітингарів.

    Хвиля молодіжного спротиву в країні наростає ще із середини вересня і вже призвела до затримання майже 7 тисяч старшокласників під час сутичок із поліцією. Намагаючись зупинити безлади та знизити градус суспільної напруги, прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню пообіцяв, що уряд підготує та презентує пакет спеціальних заходів для вирішення всіх суперечливих скарг учнівської молоді до кінця поточного місяця.

  • Харківський виш розгорнув мережу екзаменаційних пунктів за кордоном та по Україні

    Харківський виш розгорнув мережу екзаменаційних пунктів за кордоном та по Україні

    Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова організував складання вступних іспитів для абітурієнтів, які перебувають за кордоном або в інших регіонах України. Як повідомив ректор вишу Ігор Білецький, загальна кількість вступників порівняно з довоєнними роками знизилася: якщо до повномасштабного вторгнення університет приймав 2,5–3 тисячі осіб, то зараз на перший курс зараховують 1,5–2 тисячі студентів.

    Ситуацію ускладнило те, що з 2025 року для вступу на архітектурні та дизайнерські спеціальності запровадили обов’язкове складання іспитів виключно в офлайн-форматі. Аби не втратити майбутніх студентів, університет самостійно розгорнув мережу з 17 екзаменаційних пунктів на базі дружніх навчальних закладів. Із них 12 розташовані в українських містах, зокрема у Полтаві, Львові, Івано-Франківську та Києві, а ще 5 — у Німеччині, Іспанії, Франції та Польщі (зокрема на базі Варшавської політехніки).

    У керівництві вишу наголошують, що ця мережа продовжить свою роботу і у поточного 2026 році. Вступники мають змогу скласти іспити в найближчому до них пункті без необхідності їхати до прифронтового Харкова, після чого зможуть здобувати освіту в університеті в онлайн-форматі. Завдяки такому підходу раніше до закладу вже успішно зарахували близько 50 студентів, які проживали за межами країни.

  • Вступ 2026: мінімальні бали для студентів

    Вступ 2026: мінімальні бали для студентів

    Правила вступної кампанії 2026 року чітко розмежовують абітурієнтів за рівнем підготовки, і цього року Міністерство освіти і науки проявило неабияку принциповість щодо топових напрямків.

    Головна пастка, у яку часто потрапляють вступники — це плутанина між умовами для бюджету та контракту. На найпопулярніші спеціальності «проскочити» на платну форму з низькими балами не вийде взагалі.

    Ось як виглядає реальна картина порогових балів для конкурсного бала (КБ) цього року

    Державні порогові бали для вступу у 2026 році

    Мінімальний бал Спеціальності та напрямки Кому потрібно набрати
    150 балів «Право», «Міжнародне право», «Міжнародні відносини», «Міжнародні економічні відносини», «Публічне управління та адміністрування», а також медичні («Медицина», «Стоматологія», «Педіатрія», «Медична психологія»). Усім (і на бюджет, і на контракт)
    140 балів «Фармація, промислова фармація» (МОН спільно з МОЗ ухвалили компромісне рішення знизити для неї планку зі 150 балів). Усім (і на бюджет, і на контракт)
    130 балів Усі інші цивільні спеціальності, не зазначені вище. Тільки для претендентів на бюджет
    120 балів Спеціальності, що користуються особливою підтримкою держави. Для переведення на вакантні місця бюджету

    Критично важливе застереження: Для більшості звичайних спеціальностей (наприклад, інженерних чи гуманітарних) поріг 130 балів діє виключно для претендування на бюджет. На контракт заклади вищої освіти мають право встановлювати власні мінімуми, але вони не можуть бути нижчими за 100 балів (це базовий поріг подолання НМТ «склав/не склав»). Проте для «елітних» напрямків із таблиці (де поріг 140 та 150) цей мінімум є залізобетонним — з балом 149 вас не візьмуть на право чи медицину навіть на контракт за великі гроші.

  • Масштабна перевірка: в Україні переглянуть усі бронювання та відстрочки від мобілізації

    Масштабна перевірка: в Україні переглянуть усі бронювання та відстрочки від мобілізації

    В Україні готуються до повного аудиту системи бронювання військовозобов’язаних чоловіків та підстав для надання їм відстрочок від призову. Про такі плани влади повідомив народний депутат Здебський, наголосивши на необхідності посилення державного контролю за цим процесом.

    За словами парламентаря, запитання у правоохоронців та посадовців виникають до певних категорій громадян, зокрема до чоловіків віком від 40 до 50 років, які раптово вирішили здобувати вищу освіту та стали студентами. Політик визнає, що частина людей дійсно виконує корисну роботу на критично важливих підприємствах, проте наразі в країні фіксують чимало необґрунтованих рішень щодо надання броні.

    Для розв’язання цієї проблеми в державі планують запровадити нові механізми моніторингу та створити нову профільну структуру.

    «Треба думати і змінювати підходи, створювати чіткі правила, відстежувати бронювання та відстрочки, а для цього треба створити відповідний контрольний орган», – підкреслив нардеп.

    Водночас політик запевнив, що зміни не торкнуться ключових галузей економіки. Стабільне право на звільнення від служби збережуть фахівці критичної інфраструктури, працівники сільськогосподарського сектору та аграрії, оскільки їхня щоденна робота є стратегічно важливою для функціонування держави в умовах воєнного стану.

  • Рада розглядає зміни щодо відстрочки, що чекає студентів віком від 25 років

    Рада розглядає зміни щодо відстрочки, що чекає студентів віком від 25 років

    В Україні готуються зміни до правил мобілізації, які можуть суттєво вплинути на чоловіків віком від 25 років. У Верховній Раді на друге читання очікує законопроєкт, що передбачає можливе скасування відстрочки від мобілізації для студентів, які здобувають вищу, передвищу або професійну освіту.

    Наразі документ перебуває на розгляді Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки і потребує остаточного погодження народних депутатів. Про це в ефірі телемарафону повідомив голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

    Згідно з положеннями законопроєкту, чоловіки, які вступатимуть до навчальних закладів після 25 років, можуть втратити право на відстрочку від мобілізації. За словами депутата, таке рішення є жорстким, проте необхідним у контексті забезпечення безпеки держави. Сергій Бабак звернув увагу на різке зростання кількості студентів-чоловіків старше 25 років. До початку повномасштабного вторгнення в українських закладах освіти навчалося близько 30 тисяч таких осіб, тоді як у вересні 2025 року їхня кількість зросла до 250 тисяч, що у вісім разів більше. Водночас парламентар наголосив, що держава не має наміру обмежувати право громадян на освіту. Проте планується посилити контроль за реальним процесом навчання. За результатами перевірок Державної служби якості освіти з навчальних закладів було відраховано майже 50 тисяч осіб, які фактично не навчалися, використовуючи статус студента для уникнення мобілізації. Перевірки торкнулися не лише студентів, а й керівництва закладів освіти. За словами Бабака, наразі відкрито вісім кримінальних проваджень щодо масового фіктивного зарахування осіб до навчальних закладів.

    Раніше голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак повідомляв про масштабне викриття схем фіктивного навчання. За його словами, у деяких університетах одночасно відраховували по 100–150 студентів. В одному з київських вишів під час перевірки виявили сотню однакових мотиваційних листів, підписаних різними людьми.

  • Вищі навчальні заклади посилили контроль, чоловіки призовного віку втрачають статус студентів

    Вищі навчальні заклади посилили контроль, чоловіки призовного віку втрачають статус студентів

    В Україні почалися масові відрахування студентів, які пропускають заняття, на фоні різкого збільшення кількості чоловіків призовного віку, що вступають до навчальних закладів. Вищі навчальні заклади посилили контроль за відвідуваністю, позбавляючи статусу студентів тих, хто вступав не для здобуття освіти, а для отримання відстрочки від мобілізації.

    За словами народної депутатки та секретарки комітету Верховної Ради з питань освіти Наталії Піпи, зростання кількості вступників-чоловіків призовного віку стало причиною посилення перевірок відвідуваності у вишах. Якщо у 2022 році на передвищу освіту вступило лише 576 чоловіків призовного віку, то у 2023 році цей показник зріс до 5 953 осіб. А вже у 2024 році кількість таких вступників сягнула рекорду — 55 581 особи. У 2025 році кількість вступників знизилася до 24 819, але цей показник залишається аномально високим.

    Народна депутатка зазначила, що скорочення кількості вступників-чоловіків насправді пов’язане із початком масових перевірок. “Всі студенти, які не були на парах хоча б один чи два рази, були відраховані. І це продовжують робити”, — повідомила Піпа в інтерв’ю NV. Вона підкреслила, що це не новий механізм, а використання повноважень Державної служби якості освіти, яка має право перевіряти відвідуваність студентів на будь-якому рівні навчання. Ті студенти, які фактично не навчаються, а вступали до вишів лише для отримання відстрочки від мобілізації, втрачають статус студентів і, відповідно, право на відстрочку від служби в армії. На тлі посилення контролю влада планує додатково обмежити можливість використання навчання як підстави для відстрочки від мобілізації для чоловіків старших за 25 років. У Верховній Раді зареєстровано два законопроєкти, які передбачають нові правила. Законопроєкт №13634 передбачає надання відстрочки лише в тому випадку, якщо особа вперше здобуває рівень освіти, вищий за попередній. Цей документ уже двічі намагалися включити до порядку денного парламенту, однак голосів для ухвалення поки що не вистачило. Інший законопроєкт — №13574, який був розглянутий у першому читанні і наразі готується до другого, пропонує схожі правила для вищої освіти, за винятком фахової передвищої. За словами голови підкомітету з питань вищої освіти Юлії Гришиної, цей проєкт має більше шансів на ухвалення. Наталія Піпа вважає, що прийняття закону найближчим часом малоймовірне. За її словами, в парламенті поки що не поспішають посилювати правила “бронювання через освіту”, сподіваючись на можливі мирні переговори та зниження потреби в посиленні мобілізації.

    Масові відрахування студентів за пропуски занять, посилений контроль за відвідуваністю та законодавчі зміни, які зменшують можливість використання навчання як способу уникнути мобілізації, стали важливими аспектами в умовах триваючої мобілізації в Україні. Здається, що ці заходи лише підкреслюють серйозність ситуації, де освіта може стати інструментом для відтермінування служби, і влада намагається знайти способи протидії такій практиці.

  • Україна формує резерв військових медиків, що передбачає нова програма

    Україна формує резерв військових медиків, що передбачає нова програма

    З початку 2026 року в Україні змінюються правила підготовки майбутніх медиків і фармацевтів. Відтепер студенти цих спеціальностей навчатимуться не лише фахової медицини, а й проходитимуть обов’язкову програму підготовки офіцерів запасу.

    Як повідомляє «Судово-юридична газета», з 1 січня набирає чинності закон № 4538-IX, який вносить зміни до порядку проходження військової служби та військової підготовки студентів. Згідно з новими нормами, усі студенти медичних і фармацевтичних спеціальностей зобов’язані пройти підготовку за програмою офіцерів запасу.

    Участь у програмі можлива лише за умови придатності до військової служби за станом здоров’я та проходження професійно-психологічного відбору. Водночас для студентів інших спеціальностей така підготовка й надалі залишатиметься добровільною, але також вимагатиме відповідності медичним і психологічним критеріям. Організація військової підготовки покладається на заклади вищої освіти, які здійснюють навчання за медичними та фармацевтичними спеціальностями. Йдеться як про державні, так і про приватні університети та коледжі, що мають відповідну ліцензію на освітню діяльність. У законі зазначено, що всі заклади вищої освіти незалежно від форми власності та підпорядкування зобов’язані забезпечити проходження військової підготовки студентами-медиками та фармацевтами за програмою підготовки офіцерів запасу. Метою таких змін є формування достатнього резерву підготовлених військових медиків для потреб Збройних сил України. Очікується, що це сприятиме підвищенню якості медичної допомоги у військових частинах, госпіталях та під час реабілітації військовослужбовців. У перспективі українські захисники зможуть отримувати швидку та ефективну медичну допомогу навіть у складних бойових умовах.

    Варто зазначити, що раніше в Україні вже було оновлено правила військового обліку. Зокрема, жінок із медичною та фармацевтичною освітою в окремих регіонах почали ставити на облік автоматично, без необхідності особистого звернення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

  • Кабмін планує збільшити витрати на стипендії для студентів-бюджетників

    Кабмін планує збільшити витрати на стипендії для студентів-бюджетників

    Кабінет Міністрів планує збільшити витрати на стипендії для студентів-бюджетників, повідомила заступниця голови Профспілки працівників освіти й науки України Ольга Чабанюк. Зараз у державному бюджеті передбачено виплати з розрахунку на 40% студентів, але у 2026 році ця сума може зрости у 1,5 раза.

    Чабанюк уточнила, що стипендії поділяються на академічні та соціальні. Академічні виплати становлять 2 тисячі гривень на місяць для звичайних студентів і 2 900 гривень — підвищені. Для студентів технічних спеціальностей, таких як машинобудування, енергетика, гірнича справа чи металургія, стипендії складають 2 550 та 3 711 гривень відповідно.

    Соціальні стипендії у вищих навчальних закладах становлять 1 180 гривень. Діти-сироти отримують 4 794 гривень до 18 років та 1 180 гривень до 23 років. Виплати формуються на основі рейтингу студентів за результатами іспитів, перемог у олімпіадах, написання наукових робіт та участі у різних заходах. Призначення стипендій здійснюють стипендіальні комісії, а не окремі декани чи їхні заступники. Чабанюк додала, що молодь постійно порушує питання підвищення розмірів стипендій. У проєкті бюджету на 2026 рік передбачено збільшення видатків на стипендії з 5,4 до 6,6 мільярда гривень, що може призвести до перегляду їхніх розмірів. Остаточні суми стануть відомі після ухвалення бюджету.

    Також у Міністерстві освіти пояснили, що чутки про масовий виїзд студентів за кордон не відповідають дійсності, а базовий військовий вишкіл проходять усі придатні до служби хлопці, пояснив голова ради резервістів Іван Тимочко.

  • У Житомирі спалахнув гуртожиток медичного інституту є постраждалі

    У Житомирі спалахнув гуртожиток медичного інституту є постраждалі

    Увечері 2 жовтня в Житомирі спалахнула пожежа в гуртожитку медичного інституту. Про подію повідомив голова Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко у своєму Telegram-каналі.

    За його словами, займання виникло о 20:32 в одній із кімнат п’ятиповерхової будівлі. На місце події швидко прибули підрозділи ДСНС, які локалізували і ліквідували вогонь.

    У результаті пожежі четверо студентів отримали отруєння чадним димом. Їм надали медичну допомогу на місці, госпіталізації не знадобилося. Інших постраждалих немає.

    У гуртожитку проживало близько 400 людей — студенти та внутрішньо переміщені особи. За потреби для них буде організоване тимчасове переселення в інші приміщення. Біля будівлі рятувальники розгорнули намети для обігріву, щоб мешканці могли перечекати, поки вирішуються організаційні питання.

    Причини загоряння наразі з’ясовуються.