Позначка: стандарт

  • Європа пом’якшує екостандарти: бензинові та дизельні авто залишаться на ринку

    Європа пом’якшує екостандарти: бензинові та дизельні авто залишаться на ринку

    Європейський Союз вирішив відкласти плани щодо запровадження повної заборони на продаж нових автомобілів із бензиновими та дизельними двигунами внутрішнього згоряння, яка мала набрати чинності з 2035 року. Замість вимоги досягти нульових викидів для нових авто, ЄС погодився на пом’якшення норми зі зниженням викидів вуглекислого газу на 90%.

    Це означає, що після 2035 року автовиробники все ще зможуть випускати транспортні засоби з ДВЗ, хоча й у значно екологічнішому варіанті. Правило більше не змушуватиме Європу відмовлятися від традиційних моторів повністю, зберігаючи можливість їх використання паралельно з електромобілями.

    Президент Європейської народної партії Манфред Вебер підкреслив, що така зміна дозволяє ЄС залишатися в рамках курсу на кліматичну нейтральність, але водночас не створює надмірного навантаження на економіку. В багатьох країнах автомобільна промисловість є ключовою галуззю, і повна відмова від ДВЗ могла б негативно вплинути на робочі місця та інвестиції.

    Ще у 2022 році всі 27 країн-членів ЄС підтримали план фактично припинити реєстрацію нових автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння до 2035 року. Метою було суттєве зниження рівня СО2 у транспортному секторі, який є одним із найбільших джерел викидів у Європі, та поступове наближення до кліматичної нейтральності до 2050 року.

    Однак в останні роки європейські автовиробники дедалі частіше стикаються з технологічними та економічними труднощами. Перехід на масове виробництво електромобілів виявився дорожчим і повільнішим, ніж очікувалося, а серйозна конкуренція з боку китайських виробників електрокарів створила додатковий тиск на європейський ринок.

    Пом’якшення екологічних норм має дати змогу автомобільній індустрії ЄС адаптуватися, зберегти виробничі потужності та не втратити конкурентоспроможність. При цьому Брюссель наголошує, що стратегічна мета переходу до більш екологічного транспорту залишається незмінною, але вимагатиме більш гнучкого підходу.

  • Дев’ять країн НАТО підготують українську бригаду за своїми стандартами

    Дев’ять країн НАТО підготують українську бригаду за своїми стандартами

    Дев’ять держав-членів НАТО домовилися про спільну підготовку та оснащення української бригади за стандартами Альянсу. Навчання проходитимуть у новому центрі OP-LEGIO, який відкрився цього місяця у Польщі. Про це 21 жовтня повідомило видання LRT із посиланням на Міністерство оборони Литви.

    Відповідно до підписаного меморандуму, країни-учасниці нададуть Україні комплексну підтримку — від постачання озброєння і техніки до безпосереднього навчання військовослужбовців. Мета ініціативи — підготувати українську бригаду до дій за сучасними стандартами НАТО.

    Литва, зокрема, відправить мобільну навчальну групу, а також надасть навчальні боєприпаси, гранати, засоби боротьби з дронами та прилади нічного бачення власного виробництва на суму близько 12 мільйонів євро.

    Навчальний центр OP-LEGIO розташований у Польщі, за 160 кілометрів від кордону з Україною. Ініціативу очолює Норвегія, а до неї приєдналися Данія, Естонія, Ісландія, Латвія, Польща, Литва, Фінляндія та Швеція.

  • В Україні офіційно змінили стандарт напруги, що потрібно знати споживачам

    В Україні офіційно змінили стандарт напруги, що потрібно знати споживачам

    З 1 липня в Україні офіційно набув чинності новий стандарт напруги — 230/400 В для однофазної і трифазної мережі, замість звичних 220/380 В. Це відповідає європейським нормам EN 50160, які регламентують якість електроенергії у країнах ЄС.

    Важливо зазначити, що ця зміна не означає, що в розетках тепер буде «більше струму». Напруга в мережі в Україні й раніше коливалася в діапазоні від 210 до 240 В. Для більшості споживачів цей перехід пройде непомітно і безпечно.

    Сучасна техніка — холодильники, пральні машини, мікрохвильовки, ноутбуки, смартфони, телевізори — розрахована на широкий діапазон напруги, зазвичай 220–240 В або навіть ширше. Це дозволяє їй стабільно працювати як в Україні, так і у всьому світі, де використовують різні стандарти електроживлення. Винятком можуть стати деякі старі зарядні пристрої, випущені до 2000-х років, які були розраховані строго на 220 В. При напрузі 230 В вони можуть трохи нагріватися, а також це може стосуватися дешевих китайських блоків живлення. Експерти підкреслюють, що найбільшу шкоду техніці завдають не стабільні 230 В, а різкі стрибки напруги понад 25 В. Тому перехід на новий стандарт не є критичним навіть для старої техніки, якщо напруга в мережі залишається стабільною. Обігрівачі, праски, чайники та лампи розжарювання можуть відчувати невелике підвищення напруги. При збільшенні з 220 до 230 В їхня потужність зростає приблизно на 9%, що може призвести до прискореного зносу цих приладів.

    Перехід на стандарт 230 В не вимагає змін в електропроводці, автоматах або розетках, оскільки всі ці компоненти вже розраховані на напругу до 250 В і вище. Однак власникам стабілізаторів напруги варто перевірити їхні параметри: старі моделі, розраховані на 180–220 В, можуть працювати нестабільно при 230 В.

  • ЗСУ отримали  українські зарядні станції Titanium для військової техніки

    ЗСУ отримали українські зарядні станції Titanium для військової техніки

    У Збройних силах України офіційно допустили до використання українські зарядні станції Titanium, які призначені для швидкої та безпечної зарядки широкого спектра військової електроніки. Як повідомили в Головному управлінні забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння та військової техніки Міноборони, ці мобільні енергетичні системи вже кодифіковано за стандартами НАТО. Станції Titanium, виготовлені для експлуатації в агресивних польових умовах, мають протиударні корпуси та захисні кейси, що оберігають елементи живлення від фізичних пошкоджень, вологи й екстремальних температур. Вони оснащені літій-залізо-фосфатними батареями, розрахованими на понад 4000 циклів зарядки без втрати ємності, та інверторами потужністю 3 кВт з правильною синусоїдою струму. Моделі Titanium мають ємність 1.5, 2.5 і 5.5 кВт·год, можуть заряджати акумулятори для засобів зв’язку, БПАКів, БпЛА, НРК, автомобільної техніки, а також забезпечувати живлення будь-якої техніки, що працює від мережі 220 В. Завдяки вазі від 21 до 60 кг їх легко транспортувати одному бійцю або наземним роботизованим комплексом. Міністерство оборони відзначає, що допуск цих станцій до використання суттєво підвищить енергонезалежність підрозділів на передовій.

  • Нацбанк оновив правила безготівкових розрахунків

    Нацбанк оновив правила безготівкових розрахунків

    Національний банк України (НБУ) нещодавно затвердив нові правила для безготівкових розрахунків у гривні, що відповідають європейським стандартам. Ці зміни направлені на вдосконалення регулювання платіжних операцій в Україні та на наближення законодавства до європейських вимог.

    Оновлені правила були прийняті на основі Регламенту Європейського парламенту та Ради (ЄС) № 260/2012, який встановлює технічні та комерційні вимоги до кредитних переказів та прямих дебетів. Ці зміни допоможуть Україні інтегруватися в європейську платіжну систему та підвищити прозорість і ефективність фінансових операцій.

    1. Уточнення реквізитів платіжних інструкцій: НБУ уточнив порядок оформлення платіжних інструкцій, ініційованих отримувачем. Це дозволить уникнути плутанини при заповненні платіжних документів та забезпечить більш чітке і швидке виконання платіжних операцій.

    2. Інформування про виконання платіжних інструкцій: Тепер платіжні установи зобов’язані повідомляти платників про прийняття їх платіжних інструкцій до виконання. Це дозволить платникам точно знати, чи була інструкція успішно прийнята для обробки.

    3. Повідомлення про зарахування коштів: У разі отримання переказу, платіжні установи повинні будуть інформувати одержувачів про зарахування коштів на їх рахунок. Це підвищить прозорість фінансових операцій та дозволить уникнути непорозумінь.

    4. Обов’язкові реквізити платіжних інструкцій: Згідно з новими вимогами, платіжні установи повинні вказувати обов’язкові реквізити на платіжних інструкціях, що оформлюються клієнтами. Це дозволить зробити процес оформлення операцій більш стандартизованим і уникнути помилок.

    5. Розмежування реквізитів: НБУ чітко розмежував реквізити платіжних документів, що оформлюються державними виконавцями та Державною податковою службою України. Це дозволить зробити розрахунки більш зручними для державних органів та їх клієнтів.

    6. Скасування обов’язкової печатки для електронних платіжних інструкцій: Однією з важливих змін є скасування вимоги щодо обов’язкового використання печатки для електронних платіжних інструкцій. Печатка залишається лише для паперових документів, що значно спростить електронний документообіг.

    Ці зміни в безготівкових розрахунках принесуть певні полегшення для бізнесу та фізичних осіб. Зокрема, скасування печатки для електронних платіжних інструкцій зменшить адміністративне навантаження на підприємства та державні установи. Тепер більше уваги буде приділятися якості заповнення платіжних реквізитів, що підвищить швидкість виконання операцій і зменшить ймовірність помилок.

    Крім того, бізнес та фізичні особи будуть своєчасно отримувати інформацію про статус своїх платіжних інструкцій, що дозволить більш ефективно керувати фінансовими потоками та зменшити ймовірність виникнення непорозумінь.

    Нацбанк України планує й надалі вдосконалювати платіжну інфраструктуру країни, щоб відповідати найвищим міжнародним стандартам. Очікується, що нові правила допоможуть розвивати електронні платежі, зменшити час обробки операцій та підвищити безпеку фінансових транзакцій.

    Внесення таких змін до регулювання безготівкових розрахунків є частиною більш широкої стратегії інтеграції України у міжнародну фінансову систему, що забезпечить більшу зручність для користувачів і полегшить ведення бізнесу в країні.

  • Apple представить складаний iPhone у 2026 році

    Apple представить складаний iPhone у 2026 році

    Відомий інсайдер Мін-Чі Ко поділився інформацією про характеристики та вартість першого складаного смартфона Apple. За його даними, компанія затвердить специфікації пристрою у другому кварталі 2025 року, а офіційний анонс відбудеться восени разом із презентацією iPhone 17.

    Масове виробництво гаджета стартує не раніше кінця 2026 року, а вже у другій половині 2027-го компанія може почати випуск другого покоління складаного iPhone.

    Мін-Чі Ко розповів, що перший складаний iPhone матиме форм-фактор «книги». Пристрій отримає:

    • Внутрішній дисплей — 7,8 дюйма
    • Зовнішній дисплей — 5,5 дюйма
    • Товщину корпусу у складеному стані — 9,5 мм, у розкладеному — 4,8 мм
    • Touch ID замість Face ID: біометричний сенсор вбудують у кнопку живлення збоку

    Складаний iPhone буде значно дорожчим за звичайні флагмани Apple. Очікується, що ціна пристрою коливатиметься від 2000 до 2500 доларів. Аналітик зазначає, що якщо гаджет відповідатиме високим стандартам якості, він матиме великий успіх на ринку.

    Раніше інсайдер Bloomberg Марк Гурман також повідомляв, що Apple планує завершити розробку складаного iPhone у 2025 році, а його випуск очікується у 2026-му.

  • Україна наближає морське законодавство до стандартів ЄС

    Україна наближає морське законодавство до стандартів ЄС

    Україна активно працює над приведенням законодавства у сфері морського транспорту до стандартів Європейського Союзу. Це питання обговорювалося під час зустрічі представників директоратів Єврокомісії з мобільності та транспорту (DG Move) та питань сусідства і переговорів про розширення (DG Near).

    Заступник міністра розвитку громад та територій Андрій Кашуба підкреслив, що морський транспорт є основним каналом міжнародної торгівлі України, і в контексті європейської інтеграції країна має на меті модернізувати цей сектор відповідно до європейських вимог. Одним із пріоритетів є виконання міжнародних зобов’язань, що включають також законодавчу базу ЄС.

    Зустріч охопила обговорення директив та законодавчих актів, що стосуються кількох аспектів морського транспорту, зокрема:

    • торговельного мореплавства та судноплавства на внутрішніх водних шляхах;
    • санітарно-гігієнічних вимог та медичного обслуговування на борту суден;
    • підготовки моряків та рівня кваліфікації;
    • нагляду за дотриманням морського законодавства України та міжнародних угод;
    • стандартів для організацій, що займаються перевіркою та оглядом суден.

    Експерти морської галузі відповіли на запитання представників Єврокомісії, а також надали пояснення щодо подальших кроків у адаптації законодавства України до європейських стандартів.