centernews360

Позначка: сталь

  • ЄС різко скоротив квоти на імпорт сталі: Україна пропонує прискорити інтеграцію металургії до європейського ринку

    ЄС різко скоротив квоти на імпорт сталі: Україна пропонує прискорити інтеграцію металургії до європейського ринку

    Європейський Союз запровадив суворі обмеження на імпорт сталі, зменшивши загальну безмитну квоту на 47% — до 18,3 млн тонн на рік. За перевищення цього ліміту постачальникам доведеться сплачувати 50-відсоткове мито. Нові протекціоністські заходи торкнулися й українських виробників, змусивши Київ шукати нові шляхи співпраці з європейськими партнерами.

    Голова представництва України при ЄС Всеволод Ченцов зазначив, що під час переговорів українська сторона наполягала на збереженні вільного доступу для вітчизняної сталі, зважаючи на безпрецедентні безпекові виклики, в яких працюють металургійні підприємства. Проте, як країна-кандидат на вступ, Україна поділяє занепокоєння ЄС щодо дисбалансів на світовому ринку та необхідності захисту європейської промисловості.

    Дипломат наголосив на терміновій потребі знайти альтернативні механізми доступу української продукції на ринок Євросоюзу з огляду на майбутнє членство держави в блоці. На його думку, Україна та Єврокомісія мають спільно розробити «дорожню карту» прискореної інтеграції української металургії в екосистему сталеливарної промисловості ЄС. Перші висновки щодо нових умов торгівлі та подальшої моделі співпраці планують зробити після трьох місяців дії обмежень.

    Тим часом у Варшаві схвально відреагували на нові квоти. Польська сторона вважає, що Єврокомісія врахувала більшість їхніх вимог щодо захисту ринку від надмірного надходження сталі з третіх країн, зокрема з України. Натомість ще минулого року в Брюсселі запевняли, що такий план захисту ринку не скасує чинних преференцій для Києва і не зашкодить двосторонній торгівлі.

  • Сталевий удар від Брюсселя: нові квоти Євросоюзу можуть повністю знищити українську металургію

    Сталевий удар від Брюсселя: нові квоти Євросоюзу можуть повністю знищити українську металургію

    Генеральний директор групи «Метінвест» Юрій Риженков заявив, що нова система квот Європейського Союзу, яка набуде чинності 1 липня, здатна повністю знищити українську металургійну галузь. Про це топменеджер повідомив у інтерв’ю, назвавши протекціоністські дії європейських партнерів нерозумними та несправедливими щодо країни, яка веде оборонну війну.

    Згідно з рішенням Брюсселя, безмитні квоти на імпорт сталі скорочуються майже вдвічі, а захисне мито на обсяги понад ліміт підвищується з 25% до 50%. ЄС запроваджує ці заходи у відповідь на глобальне надвиробництво сталі, спричинене насамперед Китаєм, проте під серйозний удар потрапляє й Україна. За оцінками аналітичного центру «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», нові правила на ринку сталі додатково загрожують державі втратою від $0,5 мільярда до $1,2 мільярда експортної виручки.

    Ці обмеження діятимуть як додаток до зборів у межах механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який почав працювати з 1 січня 2026 року та передбачає оплату викидів вуглекислого газу для металургійної та іншої продукції. За прогнозами аналітиків ІЕД, загальні втрати України від впровадження цього екологічного податку вже у 2026–2027 годах можуть сягнути $1,39 мільярда експорту.

    «На нашу думку, це несправедливий підхід. Україна не представляє суттєвої загрози для сталеливарної промисловості ЄС. Наші обсяги просто недостатньо великі. Знищення однієї з небагатьох галузей, що продовжують працювати, навряд чи можна назвати мудрим рішенням», – сказав Риженков.

    Інші великі вітчизняні виробники також прогнозують незворотні економічні втрати для країни. Зокрема, у компанії «Інтерпайп» підкреслили, що українська промисловість не несе жодної загрози для Європи, а нові бар’єри лише поглиблять кризу. Схожі наслідки очікують і на підприємстві «Сентравіс», яке постачає безшовні нержавіючі труби.

    «До війни ми поставляли на ринок ЄС близько 14 000 тонн безшовних нержавіючих труб. Після 2022 року наш експорт знизився до рівня 10 000 тонн – через обстріли Нікополя, ускладнену логістику, перебої в електропостачанні та всі інші труднощі, які принесла повномасштабна війна. А вже после 1 липня нам можуть залишити квоту в 5000 тонн, тобто скорочити експорт в ЄС наполовину. Це значно ударить по нашій компанії – сильніше, ніж щоденні обстріли і прильоти російських дронів», – зазначив виконавчий директор «Сентравіса» Юрій Атанасов.

  • Український Метінвест постачатиме сталь для масштабного енергетичного проєкту у Великій Британії

    Український Метінвест постачатиме сталь для масштабного енергетичного проєкту у Великій Британії

    Український металургійний холдинг Метінвест, що належить відомому бізнесмену Рінату Ахметову, взяв участь у важливому міжнародному проєкті з будівництва атомної електростанції у Великій Британії. Прокатний завод Spartan UK, який входить до структури Метінвесту, уклав контракт на постачання високоякісних сталевих листів для атомної електростанції Sizewell C — одного з найбільших енергетичних проєктів країни за останні десятиліття.

    За умовами контракту, Spartan UK поставить загалом 1600 тонн сталевих листів, які будуть використані для зведення фундаментальних конструкцій нової АЕС, розташованої на узбережжі графства Саффолк. Перші 800 тонн сталі очікуються вже в серпні 2025 року, решта — у третьому кварталі того ж року. Така кількість матеріалів необхідна для забезпечення якості та надійності конструкції, яка повинна працювати в екстремальних умовах протягом десятиліть.

    Проєкт Sizewell C є важливою складовою енергетичної стратегії Великої Британії, адже він допоможе значно збільшити обсяги виробництва чистої енергії. Очікується, що нова станція зможе забезпечити електроенергією до 6 мільйонів домогосподарств, що суттєво зміцнить енергетичну незалежність країни і допоможе досягти цілей зі скорочення викидів вуглецю.

    Крім того, будівництво АЕС Sizewell C сприятиме створенню близько 10 тисяч нових робочих місць на піку будівельних робіт, що матиме позитивний вплив на місцеву економіку та соціальну сферу.

    В участі у цьому проєкті Метінвест бачить підтвердження високої якості української металургійної продукції та її конкурентоспроможності на світовому ринку. Компанія наголошує, що це свідчить про міжнародну довіру до українських виробників, а також зміцнює двосторонні відносини між Україною та Великою Британією у стратегічній сфері енергетики.

    Враховуючи складність і масштабність проєкту, партнерство з провідними міжнародними гравцями дозволяє українському холдингу демонструвати свій потенціал і сприяти розвитку сучасної енергетичної інфраструктури у світі.

  • США подвоюють мита на імпортну сталь

    США подвоюють мита на імпортну сталь

    Президент США Дональд Трамп оголосив про намір подвоїти мита на імпортну сталь — з 25% до 50%. Про це він повідомив 30 травня під час виступу у Піттсбурзі, штат Пенсильванія, передає CNN. За словами Трампа, таке рішення ухвалене у відповідь на прохання американських сталеливарників, які вважають, що мито в 25% недостатньо для ефективного захисту внутрішнього ринку.

    “За 25% вони ще можуть якось перелізти через паркан. За 50% — вже ніхто не перелізе”, — емоційно прокоментував президент. Хоча спочатку обговорювався тариф у 40%, галузь наполягла на вищому — 50%.

    Нове мито має на меті обмежити надходження дешевої сталі, зокрема з Китаю, однак основний удар припаде на найбільших партнерів США — Канаду, Бразилію, Мексику та Південну Корею. Саме ці країни є провідними постачальниками сталі на американський ринок.

    За офіційними даними, США імпортують приблизно 1% світового обсягу сталі. У 2024 році виробництво сталі в США склало 79,5 млн тонн, тоді як споживання — 89,2 млн тонн. У 2025 році прогнозується зростання споживання до 91 млн тонн, тож залежність від імпорту зберігається.

    Імпортні мита традиційно запроваджуються з метою захисту національного виробника від цінового демпінгу. При цьому сплачує мито не країна-експортер, а компанія-імпортер у самих США, що потенційно може призвести до зростання цін на сталь усередині країни.

    Наразі дата набуття чинності нових тарифів ще не визначена.

  • Китай успішно випробував першу багаторазову ракету

    Китай успішно випробував першу багаторазову ракету

    Китайський ракетний стартап Space Epoch (SEPOCH) провів перше в країні випробування багаторазової ракети Yuanxingzhe-1 (XZY-1) з двигуном на рідкому кисні та метані. Запуск відбувся 29 травня з морського космодрому біля узбережжя міста Хайян у провінції Шаньдун на сході Китаю.

    Ракета виготовлена з нержавіючої сталі, має висоту 26,8 метра, діаметр 4,2 метра і стартову вагу 57 тонн. Під час польоту, який тривав 125 секунд, вона піднялась на висоту близько 2,5 кілометра, після чого зависла над поверхнею моря та м’яко сіла у воду у вертикальному положенні.

    Аналіз польотних даних підтвердив, що ракета працювала без збоїв протягом усього випробування, а посадка пройшла успішно. Це стало важливим кроком у розвитку китайських технологій багаторазових космічних апаратів.

  • Метінвест очолив рейтинг найбільших експортерів України у 2024 році

    Метінвест очолив рейтинг найбільших експортерів України у 2024 році

    Група «Метінвест» разом зі спільними підприємствами очолила рейтинг найбільших експортерів України у 2024 році за версією Forbes Ukraine. Видання провело аналіз даних митної бази ImportGenius та статистики експорту найбільших українських компаній.

    Загальний експорт продукції гірничо-металургійного комплексу (ГМК) України у 2024 році склав $7,3 млрд. З цієї суми майже $3,9 млрд забезпечив «Метінвест» разом із «Запоріжсталлю». Компанія експортує залізорудну сировину, плоский прокат та сталеві напівфабрикати у 51 країну, зокрема до Індії, Швеції та Норвегії, які були освоєні минулого року.

    До п’ятірки лідерів у ГМК також увійшли «АрселорМіттал Кривий Ріг», Ferrexpo та «Інтерпайп».

    Основними факторами, що впливали на експорт у 2024 році, стали відновлення доступу до чорноморських портів та зниження цін на металопродукцію. Основні імпортери української сталі — Польща, Китай, Болгарія, США та Словаччина.

    Генеральний директор групи «Метінвест» Юрій Риженков у своєму інтерв’ю для Forbes Ukraine зазначив, що експортна стратегія компанії залишається стабільною. Основні ринки збуту — Україна та країни ЄС, куди раніше постачалося понад 50% продукції. Компанія також активно виходить на нові ринки, такі як Скандинавія та Північна Європа. Продажі залізорудної сировини, які не знаходять збуту в ЄС через обмеження попиту, направляються до Південно-Східної Азії, зокрема Китаю та Південної Кореї.

  • Митниця пояснила дані про експорт української сталі в Росію

    Митниця пояснила дані про експорт української сталі в Росію

    Митна служба пояснила інформацію про нібито експорт української сталі в Росію у 2024 році на суму 21,04 млн доларів. За словами відомства, ці дані пов’язані з оформленням додаткових декларацій на продукцію, яка була вивезена ще до початку повномасштабної війни.

    Як зазначили у відповіді на запит журналістів, одна з металургійних компаній завершила документальне оформлення поставок, здійснених до 24 лютого 2022 року, коли заборона на експорт до Росії ще не діяла.

    У митниці пояснили, що для великих партій сировини використовується механізм періодичних декларацій, що дозволяє спростити процедури. Остаточні документи на такі операції можуть подаватися із затримкою, що і стало причиною відображення інформації у звітах за 2024 рік.

    Таким чином, фактичного експорту української сталі до Росії після введення заборони не відбувалося, а дані в статистиці є наслідком особливостей оформлення митної документації.

  • Гендиректор EUROFER: “Європейська сталь – стратегічно важлива для досягнення кліматичних цілей ЄС”

    Гендиректор EUROFER: “Європейська сталь – стратегічно важлива для досягнення кліматичних цілей ЄС”

    Генеральний директор Європейської сталеливарної асоціації (EUROFER) Аксель Еггерт заявив у своїй колонці для Euractiv, що визнання пріоритету європейської сталі сприятиме стійкості ланцюжків створення вартості в області чистих технологій в Європейському Союзі.

    Еггерт підкреслив необхідність зосередження уваги на будівництві ланцюжка постачання чистої енергії в ЄС, зазначивши, що сталь є фундаментальною складовою європейського розвитку. Він висловив думку, що для досягнення амбітних кліматичних цілей в рамках “Зеленого курсу” Євросоюзу, виробництво сталі повинно здійснюватися в Європі.

    Гендиректор EUROFER підкреслив зобов’язання європейської металургійної галузі до декарбонізації, виконуючи понад 60 проєктів у цьому напрямку. Він наголосив на перспективних технологіях, які будуть впроваджені в промислових масштабах до 2026 року та зазначив, що успішна реалізація цих проєктів принесе подвійну користь для Європи.

    Проте, Еггерт попередив, що витрати європейських металургійних компаній стають неконкурентоспроможними порівняно із зарубіжними конкурентами через високі витрати на енергію в ЄС. Він висловив обурення глобальним надлишком потужностей та державними субсидіями, які порушують економічну стійкість.

    Згідно з Еггертом, Євросоюз повинен переглянути свій курс, враховуючи геополітичні труднощі та конкурентні невагомості перед іншими країнами. Він закликав ЄС очолити глобальні змагання в галузі чистих технологій, роблячи сталеливарну та інші галузі основним об’єктом уваги в п’яти пріоритетних сферах.