centernews360

Позначка: справа

  • Умєров заявив що не хоче політизувати справу Міндічгейт

    Умєров заявив що не хоче політизувати справу Міндічгейт

    Секретар Рада національної безпеки і оборони України Рустем Умєров заявив, що надав усі необхідні пояснення правоохоронним органам у справі, відомій як «Міндічгейт».

    Виступаючи у парламенті, він наголосив, що не має наміру політизувати це питання. За його словами, всі запити від відповідних органів були опрацьовані, а відповіді надані.

    Напередодні народні депутати підтримали ініціативу заслухати Умєрова щодо цієї справи.

    Розслідування «Міндічгейту» стосується масштабних корупційних схем у сфері енергетики, які розслідують Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. У межах справи проводилися обшуки, затримання та повідомлення про підозри низці посадовців і фігурантів.

  • До суду передали справу про замах на вбивство Стерненка

    До суду передали справу про замах на вбивство Стерненка

    Прокурори Офісу генерального прокурора скерували до суду обвинувальний акт щодо жінки, яку обвинувачують у замаху на вбивство громадського активіста та волонтера Сергія Стерненка.

    За даними слідства, підозрювана діяла за попередньою змовою групи осіб і виконувала замовлення. У прокуратурі зазначають, що її дії були спрямовані на сприяння Росії у підривній діяльності проти України в умовах воєнного стану.

    Жінці інкримінують державну зраду, закінчений замах на умисне вбивство, вчинений на замовлення з корисливих мотивів, а також незаконне поводження зі зброєю. Її ім’я та позиція захисту наразі не розголошуються.

    Раніше Служба безпеки України повідомляла, що запобігла вбивству Стерненка. Сам активіст після нападу переніс операцію і заявляв, що отримане поранення не зачепило життєво важливих органів.

    Суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Це не перший напад на Стерненка. У 2018 році в Одесі на нього було скоєно три напади. Під час одного з них активіст смертельно поранив одного з нападників, заявивши про самооборону. У 2023 році суд закрив справу щодо можливого перевищення меж самозахисту.

    У березні 2026 року СБУ також повідомляла про зрив спроби російських спецслужб організувати серію замовних вбивств відомих осіб в Україні, серед потенційних цілей був і Стерненко.

  • У Франції вручили підозру Костянтину Жеваго

    У Франції вручили підозру Костянтину Жеваго

    У Франції вручили підозру українському олігарху та колишньому народному депутату Костянтину Жеваго у справі про розтрату коштів банку Фінанси та Кредит. Про це 19 березня повідомило Державне бюро розслідувань.

    За даними відомства, процесуальну дію провели у Франції. Для цього до Парижа прибула українська делегація у складі слідчих ДБР та прокурорів Офісу генерального прокурора в межах виконання запитів про міжнародну правову допомогу.

    Підозру вручили у Національному управлінні боротьби з шахрайством Франції.

    Слідство стосується кримінального провадження щодо створення злочинної організації та розтрати коштів банку Фінанси та Кредит. За версією правоохоронців, Жеваго організував схему за участю посадових осіб фінансової установи.

    За даними слідчих, учасники схеми видавали кредити компанії, яка перебувала під контролем фігуранта. Після цього кошти виводилися на рахунки компаній-нерезидентів через фіктивні угоди, що дозволяло легалізувати гроші.

    Загальна сума встановлених збитків, за даними слідства, перевищує 519 мільйонів гривень.

    Жеваго інкримінують створення та керівництво злочинною організацією, організацію розтрати майна в особливо великих розмірах у складі злочинної організації, а також легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

  • Нафтогаз виграв арбітражний процес проти Газпрому

    Нафтогаз виграв арбітражний процес проти Газпрому

    Нафтогаз остаточно виграв судовий спір із російським газовим монополістом Газпромом щодо виплати 1,4 мільярда доларів за транзит природного газу. Федеральний Верховний суд Швейцарії відхилив заяву Газпрому про скасування арбітражного рішення від 16 червня 2025 року, підтвердивши, що російська компанія повинна сплатити Нафтогазу понад 1,4 мільярда доларів заборгованості за послуги з організації транспортування газу, а також відсотки.

    Крім того, суд зобов’язав Газпром сплатити судові витрати у розмірі 200 тисяч швейцарських франків та компенсувати Нафтогазу 250 тисяч швейцарських франків витрат, понесених під час провадження у федеральному Верховному суді.

    Голова правління Нафтогазу Сергій Корецький наголосив, що рішення суду підтвердило чинність арбітражного вердикту та остаточно відхилило аргументи російської сторони. Нафтогаз планує продовжувати примусове виконання цього рішення та веде низку інших процесів проти Росії як країни-агресора.

    Нафтогаз нагадує, що до припинення дії угоди 1 січня 2025 року компанія була зобов’язана забезпечувати транзит газу територією України для Газпрому. Після початку повномасштабного вторгнення транзит через точку входу Сохранівка було зупинено, проте він продовжувався через точку входу Суджа. Незважаючи на це, Газпром не сплатив повну плату за організацію транспортування газу, порушивши свої договірні зобов’язання.

    Арбітражний процес проти Газпрому Нафтогаз розпочав у вересні 2022 року. Предметом спору була оплата послуг з організації транзиту газу, яку російська сторона не здійснила вчасно та в повному обсязі.

  • У Польщі розпочали розслідування у межах справи Епштейна

    У Польщі розпочали розслідування у межах справи Епштейна

    Національна прокуратура Польщі розпочала розслідування щодо можливої торгівлі людьми у межах справи американського фінансиста Джеффрі Епштейна, засудженого за сексуальні злочини.

    Як повідомили у відомстві, польські прокурори вивчили матеріали, які раніше оприлюднило Міністерство юстиції США. За результатами аналізу документів з’явилися підстави вважати, що злочини, пов’язані з торгівлею людьми, могли відбуватися і на території Польщі.

    У прокуратурі зазначили, що отримані матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину торгівлі людьми.

    У межах розслідування Польща планує звернутися до двох інших європейських країн із проханням надати додаткову інформацію та докази, які можуть бути важливими для встановлення обставин справи.

    Слідчі дії тривають, а правоохоронці продовжують збір матеріалів, які можуть підтвердити або спростувати причетність до злочинної діяльності на території країни.

  • Справу про вбивство Андрія Парубія передали до суду

    Справу про вбивство Андрія Парубія передали до суду

    Правоохоронці передали до суду обвинувальний акт щодо чоловіка, якого підозрюють у вбивстві народного депутата та колишнього голови Верховної Ради Андрія Парубія. Про це повідомила Служба безпеки України.

    За даними слідства, підозрюваному загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. Під час розслідування правоохоронці також задокументували нові злочини, зокрема заклики фігуранта до повалення конституційного ладу та ліквідації представників державної влади України.

    Крім того, слідчі виявили мисливський обріз, який чоловік заховав у схованці на Личаківському кладовищі у Львові. За версією правоохоронців, цю зброю він міг використати для подальшої підривної діяльності.

    У СБУ нагадали, що підозрюваного затримали у вересні 2025 року на Хмельниччині. За інформацією слідства, на той момент він намагався нелегально виїхати за кордон.

    Слідство встановило, що обвинувачений — 53-річний житель Львова. У 2024 році його завербували російські спецслужби, коли він шукав у Телеграм-каналах інформацію про свого сина, який зник безвісти під час бойових дій на Донеччині.

    Після вербування чоловік виконував завдання російських спецслужб: відстежував і передавав їм локації Сил оборони України, а також намагався збирати дані про рух залізничних ешелонів із пальним.

    Згодом йому запропонували виконати складніше завдання — здійснити вбивство одного з державних діячів. За даними слідства, з ідеологічних мотивів він обрав жертвою народного депутата Андрія Парубія.

    Після скоєння злочину підозрюваний намагався знищити докази та втекти за межі України. Також слідчі встановили, що чоловік публічно виправдовував збройну агресію Росії проти України, заперечував воєнні злочини російських військових та героїзував російську армію.

    На підставі зібраних доказів йому інкримінують державну зраду, посягання на життя державного діяча, незаконне поводження зі зброєю, заклики до повалення конституційного ладу та виправдовування збройної агресії Росії проти України.

  • Експрем’єр Норвегії Турбйорн Ягланд намагався покінчити з життям під час розслідування справи Епштейна

    Експрем’єр Норвегії Турбйорн Ягланд намагався покінчити з життям під час розслідування справи Епштейна

    Колишнього прем’єр-міністра Норвегії Турбйорна Ягланда госпіталізували після ймовірної спроби самогубства. Інцидент стався через кілька днів після того, як норвезька поліція розпочала антикорупційне розслідування, пов’язане з матеріалами у справі американського фінансиста Джеффрі Епштейна.

    За даними документів, опублікованих Міністерством юстиції США, Ягланд та члени його родини нібито відвідували резиденції Епштейна у період з 2011 по 2018 роки. Після появи цих даних норвезькі правоохоронці ініціювали перевірку за підозрою в «обтяженій корупції» та провели обшуки в помешканнях колишнього прем’єра. З резиденції в Осло було вилучено низку матеріалів, що можуть стосуватися подарунків, поїздок або позик, пов’язаних із посадовими повноваженнями Ягланда.

    Підрозділ з розслідування економічних злочинів підтвердив проведення обшуків і заявив, що вивчає можливі порушення закону. Для проведення слідчих дій Рада Європи позбавила Ягланда дипломатичного імунітету.

    Турбйорн Ягланд обіймав посаду прем’єр-міністра Норвегії у 1996-1997 роках, керував Норвезьким Нобелівським комітетом і майже десять років працював генеральним секретарем Ради Європи. Влада Норвегії наголошує, що підстави для розслідування є обґрунтованими, враховуючи посади, які він займав у період, охоплений оприлюдненими документами.

  • НАБУ скерувало до суду справу про розкрадання 246 млн грн у системі «ДЗВІН»

    НАБУ скерувало до суду справу про розкрадання 246 млн грн у системі «ДЗВІН»

    Національне антикорупційне бюро України завершило досудове розслідування у справі про розкрадання 246 млн грн під час розробки автоматизованої системи Центру оперативного керівництва ЗСУ «ДЗВІН». Матеріали справи скеровано до суду, а сторона захисту вже отримала доступ до матеріалів. Про це повідомила пресслужба НАБУ у п’ятницю, 6 лютого.

    Серед підозрюваних — колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ, генерал-лейтенант; ексначальник військ зв’язку ЗСУ, генерал-майор; ексначальник Управління розвитку автоматизації Генштабу ЗСУ, полковник; а також директор приватного товариства, який виступав головним виконавцем контракту. Їхні дії кваліфікували за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

    У 2016 році Міністерство оборони уклало контракт на розробку системи з комерційною компанією, яка не мала досвіду створення програмного забезпечення. Протягом чотирьох років технічне завдання системи змінювали 13 разів, що дозволило збільшити вартість робіт на 300 млн грн.

    Крім того, без належного обґрунтування кількість дослідних зразків системи зросла з 4 до 11, що спричинило додаткові витрати на коригування документації — ще 115 млн грн. Слідство встановило, що такі дії призвели до значних збитків для держави та стали підставою для кримінального переслідування посадових осіб і приватного виконавця контракту.

  • У справі про закупівлю вугілля Центренерго відшкодували 114 млн грн

    У справі про закупівлю вугілля Центренерго відшкодували 114 млн грн

    У межах розслідування щодо закупівлі вугілля для ПАТ Центренерго до державного бюджету повернули понад 114 млн грн авансових коштів. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

    Досудове розслідування у кримінальному провадженні розпочали 17 жовтня 2025 року за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

    За даними слідства, у 2024 році Центренерго уклало договори з кількома приватними компаніями на постачання вугілля на загальну суму понад 380 млн грн. Згідно з умовами контрактів, оплата мала здійснюватися після фактичної поставки продукції. Втім, кошти були перераховані постачальникам авансом, тоді як значна частина вугілля так і не була доставлена.

    У результаті один із контрагентів добровільно повернув 114,2 млн грн, отриманих без підтвердження виконання зобов’язань.

    Наразі правоохоронці перевіряють договори ще з двома приватними компаніями, яким було перераховано понад 260 млн грн попередньої оплати. За попередньою інформацією, поставки за цими контрактами також здійснені не в повному обсязі.

    Слідчі дії тривають, встановлюється повне коло причетних осіб та розмір можливих збитків державі.

  • Зеленський уперше прокоментував справу Тимошенко і згадав про монобільшість

    Зеленський уперше прокоментував справу Тимошенко і згадав про монобільшість

    Президент України Володимир Зеленський уперше публічно прокоментував кримінальну справу, фігуранткою якої стала лідерка партії Батьківщина Юлія Тимошенко. Під час онлайн-спілкування з журналістами у вівторок, 20 січня, глава держави заявив, що не вбачає жодних паралелей між нинішньою ситуацією та переслідуванням Тимошенко в часи президентства Віктора Януковича, а також не пов’язує цю справу з можливими виборами в Україні.

    “Чесно кажучи, я б з часами Януковича не порівнював. Принаймні я не пам’ятаю, щоб там був пакетик з Нової пошти. А якщо серйозно, то я не бачу, як це пов’язано з виборами в Україні”, – сказав Зеленський, коментуючи закиди про політичну вмотивованість процесу.

    Водночас президент висловив думку, що дії Тимошенко можуть бути пов’язані зі спробами вплинути на роботу монобільшості у Верховній Раді. За його словами, подібні намагання з боку опозиційних політиків є звичними й відбуваються не вперше.

    “Те, що було, напевно, – з того, що я побачив у відео та з деталей слідства – це було бажання все-таки щось зробити з монобільшістю. Це не вперше, напевно, і не востаннє. Всі хочуть якимось чином впливати на монобільшість”, – підсумував глава держави.