centernews360

Позначка: спг

  • Стратегічний контракт на 30 років: Катар купуватиме 4 млн тонн американського СПГ щороку до 2054-го

    Стратегічний контракт на 30 років: Катар купуватиме 4 млн тонн американського СПГ щороку до 2054-го

    Катарська державна енергетична компанія QatarEnergy уклала масштабну довгострокову угоду з американською корпорацією Cheniere Energy щодо закупівлі скрапленого природного газу (СПГ). Згідно з умовами контракту, який діятиме впродовж наступних трьох десятиліть — аж до 2054 року, Сполучені Штати гарантовано постачатимуть катарській стороні 4 мільйони тонн палива щороку.

    Відповідно до домовленостей, постачання будуть диверсифіковані та здійснюватимуться двома рівними траншами: по 2 мільйони тонн СПГ на рік із двох різних заводів, що належать компанії Cheniere. Ця угода фіксує довгострокове стратегічне партнерство між енергетичними гігантами США та Близького Сходу на світовому газовому ринку.

     

  • «Перевернута крива»: вартість газу в Європі наблизилася до пікових значень іранської війни

    «Перевернута крива»: вартість газу в Європі наблизилася до пікових значень іранської війни

    За останній місяць вартість газу на європейському ринку підскочила майже на 50%, фактично повернувшись до пікових показників, зафіксованих у перші дні війни на Близькому Сході. У середу ціна газового бенчмарку TTF перевищила 62 євро за мегават-годину (близько 750–755 доларів за тисячу кубометрів). Для порівняння: нафта марки Brent за цей самий період подорожчала значно менше — приблизно на 20%, сягнувши позначки трохи більше ніж 93 долари за барель.

    Стрімке зростання цін відображає посилення напруженості на світовому енергетичному ринку у зв’язку з наближенням опалювального сезону. Як зазначають аналітики консалтингової компанії Rystad Energy, ринок реагує набагато гостріше через скорочення часу до зими, тоді як навесні попит залишався на низькому рівні. Окрім того, через нестабільність на Близькому Сході літні закупівлі газу зараз обходяться дорожче, ніж зимові.

    Ситуацію ускладнює жорстка конкуренція Європи за постачання блакитного палива з Азією. Рекордні літні температури в азійському регіоні суттєво збільшили попит на газ для генерації електроенергії. Експерти підкреслюють, що, незважаючи на значне подорожчання в Європі, поточні ціни все ще залишаються недостатньо високими, аби переорієнтувати потоки скрапленого природного газу (СПГ) з азійського ринку на європейський.

  • Іран запровадив «мито» за проходження суден через Ормузьку протоку

    Іран запровадив «мито» за проходження суден через Ормузьку протоку

    Іран запровадив «мито» за пропуск торговельних суден через Ормузьку протоку — ключовий морський шлях, через який проходить п’ята частина світових поставок нафти та до 30% вантажів СПГ. За даними Lloyd’s List, створенням системи реєстрації суден займається Корпус вартових ісламської революції (КВІР). Лише «схвалені» танкери можуть безпечно проходити через іранські територіальні води поруч із островом Ларак, де КВІР та портова влада здійснюють візуальну оцінку суден.

    За інформацією джерел, наразі лише одне судно заплатило $2 млн за «безпечний прохід» через протоку. Проте залишається незрозумілим, як саме був здійснений платіж через накладені на Іран санкції. Індія, Пакистан, Ірак, Малайзія та Китай вже ведуть переговори з Іраном щодо нового механізму проходу, а щонайменше вісім суден цього тижня пройшли через Ларак, серед яких нафтотанкери та балкери з Індії, Пакистану та Греції, а також власний нафтовий флот Ірану.

    Найближчими днями КВІР має створити чітку процедуру затвердження транспорту для транзиту, наразі ж питання розглядається індивідуально. Капітани суден повинні заздалегідь надати детальну інформацію про власника судна та пункт призначення вантажу.

    Аналітики попереджають, що навіть за схвалення Тегерана транспорти залишаються під загрозою, оскільки окремі підрозділи КВІР можуть затримувати або захоплювати судна. США, за оцінками експертів, можуть цілеспрямовано атакувати об’єкти або морські засоби КВІР, що беруть участь у схемі.

    За даними VВС і компанії Kpler, з початку березня через Ормузьку протоку пройшли 99 комерційних суден — у середньому 5–6 на день, що на 95% менше порівняно з до війни, коли щодня проходило близько 138 суден. S&P Global повідомляє, що близько 3200 суден застрягли в Перській затоці після початку конфлікту, мінімум 22 кораблі були атаковані.

  • Удар Ірану по СПГ-об’єктах Катару назвали «страшним сном»

    Удар Ірану по СПГ-об’єктах Катару назвали «страшним сном»

    Ракетні удари Ірану серйозно пошкодили газову інфраструктуру Катару, внаслідок чого з ладу виведено близько 17% потужностей країни з експорту скрапленого природного газу. Про це повідомив генеральний директор енергетичної компанії QatarEnergy Саад аль-Каабі.

    За його словами, атака пошкодила дві з 14 виробничих ліній, а також один із двох заводів з переробки газу у рідке паливо. На повне відновлення цих об’єктів може знадобитися від трьох до п’яти років.

    Протягом цього часу з експлуатації буде виведено приблизно 12,8 мільйона тонн скрапленого природного газу. Така ситуація може суттєво вплинути на світовий ринок енергоносіїв.

    Саад аль-Каабі назвав атаку безпрецедентною для країни та регіону. За його словами, навіть у найгірших сценаріях складно було уявити, що Катар стане мішенню для ракетного удару, тим більше з боку мусульманської держави під час місяця Рамадан.

    Через пошкодження інфраструктури країна може втрачати близько 20 мільярдів доларів доходу щороку. Загальні витрати на відновлення об’єктів, за оцінками QatarEnergy, можуть сягнути приблизно 26 мільярдів доларів.

    Експерти попереджають, що скорочення поставок катарського скрапленого газу може суттєво змінити ситуацію на світовому ринку. Країнам Європи та Азії доведеться жорстко конкурувати за обмежені обсяги палива, що може призвести до тривалого зростання цін на газ.

    На думку аналітиків, найближчі місяці можуть стати особливо складними для держав-імпортерів енергоносіїв, оскільки дефіцит пропозиції посилюватиме напруження на ринку.

  • Іран повторно атакував СПГ-комплекс у Катарі, на об’єкті спалахнула пожежа

    Іран повторно атакував СПГ-комплекс у Катарі, на об’єкті спалахнула пожежа

    Іран завдав повторного ракетного удару по промисловому комплексу скрапленого природного газу в Катарі. Атака сталася у промисловому місті Рас-Лаффан у ніч проти 19 березня.

    За даними катарських військових та правоохоронців, іранські сили застосували балістичні ракети, які влучили у промислову зону міста. У результаті удару на території об’єкта спалахнула пожежа. Рятувальні служби оперативно прибули на місце та розпочали ліквідацію вогню.

    Попередньо повідомляється, що внаслідок атаки жертв і постраждалих немає. Влада Катару продовжує оцінювати наслідки удару та масштаби можливих пошкоджень.

    У компанії QatarEnergy заявили, що цей ракетний обстріл став другим за добу. Перша атака відбулася лише за кілька годин до цього і призвела до значних руйнувань інфраструктури на об’єкті.

    Промислове місто Рас-Лаффан є ключовим центром енергетичної галузі Катару. Тут розташовані великі комплекси зі зрідження природного газу та інші об’єкти газової інфраструктури.

    QatarEnergy вважається одним із найбільших гравців на світовому ринку енергоресурсів і посідає друге місце серед експортерів скрапленого природного газу у світі. Через це атака на промислову зону може мати вплив не лише на енергетичний сектор країни, а й на глобальні ринки газу.

  • Китай запропонував Тайваню енергетичну угоду в обмін на контроль

    Китай запропонував Тайваню енергетичну угоду в обмін на контроль

    Китай запропонував Тайваню угоду, яка передбачає енергетичну стабільність в обмін на політичний контроль Пекіна над островом. Такий крок розглядається як частина стратегії впливу на Тайвань у період глобальної енергетичної нестабільності.

    За повідомленнями, ініціатива з’явилася на тлі загострення ситуації на Близькому Сході та перебоїв у постачанні енергоносіїв. У таких умовах країни по всьому світу шукають альтернативні джерела енергії, що створює додаткові можливості для дипломатичного тиску.

    До початку нових геополітичних ускладнень Тайвань значною мірою залежав від імпорту скрапленого природного газу з окремих країн регіону, проте не закуповував енергоносії безпосередньо в Китаї. Нині влада острова заявляє про диверсифікацію постачань і запевняє, що забезпечила альтернативні джерела імпорту на найближчий період. Президент Тайваню Лай Чін-Те наголосив, що енергопостачання гарантоване на поточні місяці, а в подальшому планується збільшення закупівель з інших напрямків. За його словами, стратегія передбачає багатоджерельний підхід до імпорту, щоб зменшити залежність від окремих постачальників. У відповідь представник китайської сторони заявив, що “мирне возз’єднання” могло б забезпечити Тайваню стабільну енергетичну та ресурсну безпеку. За його словами, інтеграція дозволила б розв’язати питання постачання електроенергії, природного газу та нафти.

    Водночас офіційний Тайбей не підтримує претензії Пекіна на суверенітет і наголошує, що майбутнє острова мають визначати лише його жителі. Пропозицію моделі “одна країна, дві системи” тайванська влада послідовно відкидає. Напруга між сторонами зберігається вже багато років. Китай не виключає можливості силового сценарію, що регулярно обговорюється в міжнародних аналітичних колах. Тайвань, у свою чергу, зміцнює обороноздатність і розширює співпрацю з партнерами. Особливу увагу світової спільноти привертає економічне значення острова. Тайвань є ключовим виробником найсучасніших мікросхем, що робить його критично важливим для глобальної технологічної індустрії. Паралельно з дипломатичними заявами в регіоні проводяться військові навчання та маневри, що періодично супроводжуються повідомленнями про посилення активності. Це додатково впливає на стабільність у Східній Азії.

    Ситуація навколо Тайваню залишається однією з найбільш чутливих тем міжнародної політики, де енергетика дедалі частіше стає інструментом стратегічного впливу.

  • Український газ дорожчає, як світові події вплинули на внутрішній ринок

    Український газ дорожчає, як світові події вплинули на внутрішній ринок

    Ціни на природний газ в Україні за останні дні зросли на 20% і досягли 27 800 грн за тисячу кубометрів із ПДВ — найвищого показника за понад пів року. Зростання пов’язують із подіями на Близькому Сході, які спричинили перебої з постачанням газу.

    Котирування Natural gas ExPro свідчать, що у вівторок ціни на українському ринку сягнули 27 800 грн за тис. куб м із ПДВ, або $536 за тис. куб м без ПДВ (€43,2 за МВт-годину). Для порівняння, на європейських хабах у цей день газ коштував €65,5/MWh — найвищий рівень за три роки.

    Аналітики пояснюють, що український ринок реагує на події на Близькому Сході опосередковано. 28 лютого США та Ізраїль розпочали військову операцію проти Ірану, після чого Тегеран завдав ударів по об’єктах регіону. Через це були порушені глобальні поставки скрапленого газу: Катар призупинив виробництво та експорт СПГ, а ОАЕ тимчасово припинили поставки через атаки Ірану на танкери в Ормузькій протоці. Скорочення світової пропозиції СПГ призвело до зростання котирувань на європейських хабах і вплинуло на ціни в Україні. На внутрішньому ринку зберігається високий попит, тоді як пропозиція скоротилася через реалізацію березневих обсягів приватними видобувними компаніями. Серед активних продавців залишаються “Укрнафта” та “Укрнафтобуріння”, які реалізують газ через “Українську енергетичну біржу”.

    Зростання цін на газ відображається й на ринку пального. Через ескалацію на Близькому Сході підвищилися котирування на нафту та бензин, а в деяких країнах, зокрема Німеччині, спостерігається ажіотажний попит на паливо. Фахівці прогнозують подальше подорожчання, водночас закликаючи уникати паніки серед споживачів.

  • Україна вперше отримує СПГ із Литви

    Україна вперше отримує СПГ із Литви

    Україна вперше отримає партію скрапленого природного газу (СПГ) через термінал у литовській Клайпеда. Про це повідомив перший віцепрем’єр – міністр енергетики Денис Шмигаль на своїй сторінці в Телеграм 26 лютого.

    За його словами, група Нафтогаз у співпраці з литовською Ignitis Group забезпечить постачання 90 млн кубометрів газу до кінця березня цього року.

    Шмигаль зазначив, що диверсифікація маршрутів поставок підвищує гнучкість та стійкість енергосистеми України, особливо на фоні щоденних російських атак на енергетичну інфраструктуру. Він також подякував Литві та партнерам за співпрацю.

    Міністр додав, що Україна працює над розвитком інших регіональних маршрутів, зокрема Вертикального газового коридору, і запевнив, що країна разом із партнерами будує нову енергетичну безпеку Європи, де не буде місця “російській молекулі”, а Україна стане одним із ключових енергетичних хабів регіону.

  • Єврокомісія презентувала 20-й пакет санкцій ЄС проти Росії

    Єврокомісія презентувала 20-й пакет санкцій ЄС проти Росії

    Європейська комісія оприлюднила проєкт 20-го пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії, який передбачає суттєве посилення обмежень у сферах енергетики, фінансів і торгівлі. Про це в п’ятницю, 6 лютого, повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

    За її словами, новий пакет насамперед спрямований на подальше скорочення доходів РФ від експорту енергоносіїв. Зокрема, ЄС пропонує запровадити повну заборону на надання морських послуг для російської сирої нафти. Очікується, що це ускладнить для Москви пошук покупців і логістику постачання на світові ринки. Водночас таке рішення планують реалізувати у координації з країнами G7, зважаючи на глобальний характер судноплавства.

    Окремий блок санкцій стосується так званого тіньового флоту. Єврокомісія пропонує додати до санкційного списку ще 43 судна, довівши їхню загальну кількість до 640. Крім того, передбачені обмеження на придбання Росією нових танкерів, а також заборона на технічне обслуговування та інші послуги для танкерів зі скрапленим природним газом і криголамів, що має завдати удару по російських газових проєктах. Ці кроки доповнюють раніше погоджену заборону на імпорт СПГ у межах 19-го пакета санкцій та плану RepowerEU.

    Другий напрям санкцій спрямований на фінансову систему РФ. ЄС планує запровадити обмеження проти ще 20 російських регіональних банків, а також вжити заходів щодо криптовалютних компаній і платформ, які використовуються для обходу санкцій. За словами фон дер Ляєн, під санкції також можуть потрапити банки в третіх країнах, які сприяють незаконній торгівлі підсанкційними товарами.

    Третій блок передбачає нові торговельні обмеження. Йдеться про заборону на експорт і надання послуг — від гумових виробів і тракторів до послуг з кібербезпеки — на суму понад 360 млн євро. Крім того, ЄС пропонує нові обмеження на імпорт металів, хімікатів і критично важливих мінералів на понад 570 млн євро, а також додаткові експортні заборони на товари й технології, які можуть використовуватися у військових цілях, зокрема матеріали для виробництва вибухівки. Окремо передбачена квота на аміак для обмеження чинного імпорту.

    Урсула фон дер Ляєн наголосила, що санкційний тиск Євросоюзу залишається ефективним і триватиме доти, доки Росія не розпочне серйозні переговори з Україною щодо досягнення справедливого та стійкого миру.

  • ЄС минулого року імпортував російського СПГ на 7,2 млрд євро

    ЄС минулого року імпортував російського СПГ на 7,2 млрд євро

    У 2025 році Європейський Союз імпортував із Росії скраплений природний газ (СПГ) на суму приблизно 7,2 млрд євро, повідомляє The Guardian із посиланням на звіт правозахисної організації Urgewald.

    Незважаючи на обіцянку ЄС заборонити імпорт російського СПГ до 2027 року, аналіз показує, що Європа продовжує отримувати значні обсяги газу з російського СПГ-комплексу на півострові Ямал у Сибіру. У 2025 році до європейських терміналів було доставлено понад 15 млн тонн СПГ з Ямалу.

    За даними Urgewald, частка ЄС у світових поставках з Ямалу зросла з 75,4% у 2024 році до 76,1% у 2025 році. Цей імпорт є законним, а ЄС не поспішає його обмежувати, зокрема через залежність Центральної та Східної Європи від російського газу.

    Логістичне забезпечення постачання СПГ здійснюють, зокрема, дві європейські судноплавні компанії: британська Seapeak (37,3% обсягів) та грецька Dynagas (34,3%). Одинадцять із 14 спеціалізованих криголамних танкерів класу Arc7, які використовуються для перевезення СПГ з Ямалу, належать цим компаніям. Seapeak перебуває у власності американської інвестиційної фірми Stonepeak.

    Франція стала найбільшим імпортером російського СПГ у ЄС: у 2025 році 87 суден доставили 6,3 млн тонн до портів Дюнкерк і Монтуар. Бельгійські термінали отримали 4,2 млн тонн СПГ із 58 суден, тоді як китайські порти – 3,6 млн тонн із 51 судна. TotalEnergies залишається ключовим інвестором російського проєкту Ямал.

    Доступ до європейських портів дозволяє криголамним танкерам швидко повертатися в Арктику для нових рейсів, замість тижневих перевезень до Азії. Британія оголосила про намір заборонити цього року надання морських послуг суднам, що перевозять російський СПГ, що ускладнить логістику постачання.