centernews360

Позначка: сонце

  • Страшне зростання сонячної активності: За дві доби зафіксовано 35 спалахів

    Страшне зростання сонячної активності: За дві доби зафіксовано 35 спалахів

    Сонячна активність у першому тижні листопада 2026 року демонструє аномальний сплеск. За неповні дві доби вчені зареєстрували 35 сонячних спалахів, спричинених формуванням та швидким розвитком надвеликої групи сонячних плям.

    Астрофізики прогнозують, що до кінця дня 7 листопада загальна кількість спалахів може досягти 40–50 епізодів. Головне занепокоєння викликає той факт, що цей сплеск відбувається на тлі вже збуреного стану магнітосфери Землі.

    Поточний стан та потенційні загрози:

    • Стан геомагнітного поля: Наразі повноцінні магнітні бурі ще не розпочалися, проте магнітосфера планети перебуває у вкрай нестійкому (збуреному) стані.
    • Ризик сумарного удару: Найближчими днями очікується прибуття корональних викидів маси (CME), супроводжувальних найбільш потужні спалахи. Науковці не виключають «накладання» кількох плазмових хвиль одна на одну.
    • Екстремальний рівень бур: Через кумулятивний ефект фахівці допускають виникнення геомагнітних штормів найвищого балу (G4–G5).

    Можливі наслідки для Землі

    У разі реалізації песимістичного сценарію та досягнення бурями максимального рівня можливі:

    1. Збої в роботі техніки: Порушення радіозв’язку на коротких хвилях, збої у роботі супутникової навігації (GPS/GLONASS) та виникнення напруги в магістральних енергомережах у високих широтах.
    2. Полярні сяйва: Спостереження яскравих полярних сяйв (Aurora Borealis) у нетипово низьких широтах.
    3. Метеозалежність: Можливе погіршення самопочуття у людей із серцево-судинними захворюваннями та чутливістю до геомагнітних коливань.

    Наукові центри космічної погоди продовжують безперервний моніторинг ситуації.

  • Вплив сонячної активності на здоров’я: Прогноз геомагнітного стану на листопад 2026 року

    Вплив сонячної активності на здоров’я: Прогноз геомагнітного стану на листопад 2026 року

    З настанням останнього місяця осені навантаження на організм суттєво зростає. Скорочення світлового дня, низькі температури та загальний сезонний дефіцит вітамінів ослаблюють імунітет, роблячи серцево-судинну та нервову системи особливо чутливими до змін космічної погоди.

    За даними Центру прогнозування космічної погоди (NOAA), протягом листопада 2026 року критичних чи затяжних геоштормів високих категорій не очікується, однак у перші дні місяця метеозалежним людям варто звернути увагу на своє самопочуття.

    Прогноз геомагнітної обстановки по днях:

    • 1 листопада (Слабкий шторм): Зафіксовано геомагнітне збурення рівня G1 (K-індекс 5), спричинене прискоренням сонячного вітру. Рекомендується обмежити інтенсивні фізичні навантаження, уникати стресу та дотримуватися питного режиму.
    • 2–5 листопада (Зелена зона): Поле Землі повністю стабілізується. Очікується спокійна геомагнітна ситуація (K-індекс 2–3).
    • 6 листопада (Помірні коливання): Можливий короткочасний сплеск сонячної енергії, який спричинить незначні збурення, проте не переросте в повноцінний геошторм.
    • З 7 листопада до кінця місяця (Період затишшя): За прогнозами астрофізиків, решта листопада пройде у максимально сприятливому режимі із мінімальною сонячною активністю.

    Як мінімізувати вплив метеочутливості:

    1. Контроль тиску та медикаментів: Людям із хронічними захворюваннями серця та судин варто тримати під рукою базові препарати та регулярно вимірювати артеріальний тиск.
    2. Сон та режим дня: Забезпечте повноцінний 7–8 годинний сон та уникайте перевтоми.
    3. Водний баланс та харчування: Зменшіть споживання солі, міцної кави та алкоголю, віддаючи перевагу чистій воді та трав’яним чаям.
    4. Легка фізична активність: Прогулянки на свіжому повітрі допомагають наситити тканини киснем та стабілізувати тонус судин.
  • Темрява серед літа: увечері Україну накриє рідкісне сонячне затемнення

    Темрява серед літа: увечері Україну накриє рідкісне сонячне затемнення

    Увечері 12 серпня відбудеться рідкісне повне сонячне затемнення, коли Місяць пройде між Землею та Сонцем і повністю закриє собою зірку. Мешканці України матимуть змогу спостерігати це астрономічне явище лише як часткове, оскільки Сонце зануриться за горизонт ще до настання пікової фази.

    Для українських спостерігачів часткове затемнення розпочнеться о 20:10 і завершиться о 20:53. Зокрема у столиці захід Сонця відбудеться о 20:23, через що роздивитися диск у момент максимального перекриття буде неможливо. Загальносвітовий пік явища припаде на 20:46. За розрахунками фахівців, бодай одну з фаз серпневого затемнення зможуть побачити близько 980 мільйонів людей по всьому світу, однак повну фазу спостерігатимуть лише 15 мільйонів осіб.

    Смуга повного затемнення проляже через окремі території Європи, Північної та Західної Африки, Північної Азії, Північної Америки, а також охопить акваторії Тихого й Атлантичного океанів та Арктику. Подібні астрономічні процеси традиційно відбуваються парами – наступною подією цього сезону стане часткове місячне затемнення, яке припаде на 28 серпня.

  • Сонячний понеділок, що чекає на Україну 23 березня

    Сонячний понеділок, що чекає на Україну 23 березня

    У понеділок, 23 березня, Україна буде насолоджуватися сонячною та сухою погодою. За прогнозами синоптикині Наталки Діденко, температура повітря в більшості областей сягатиме +10…+14 градусів. Вітер буде східний, помірний.

    На північному сході країни очікується температура в межах +8…+12 градусів, а на півдні термометр може піднятися до +16 градусів. Вночі температура коливатиметься від -3 до +4 градусів.

    У Києві також прогнозується тепла сонячна погода без опадів. Вдень температура досягне 10 градусів, вночі температура буде близько 0 градусів. По всій Україні в понеділок, 23 березня, буде мінлива хмарність. Вночі температура коливатиметься від -1 до +5 градусів, а вдень в межах +8…+14 градусів. У Києві вночі близько 0 градусів, вдень температура підніметься до +10…+12 градусів. Вітер північно-східний, швидкість 7-12 м/с.

    Зазначимо, що вже з вівторка, 24 березня, на півдні України температура підвищиться до +11…+17 градусів. А 26 березня температура вдень досягне +12…+18 градусів, на півдні навіть до 20 градусів. Водночас у Карпатах температура в денні години буде в межах +4 до +10 градусів.

  • Землю накрила перша весняна магнітна буря

    Землю накрила перша весняна магнітна буря

    Землю накрила перша за цю весну тривала магнітна буря. Про це повідомили у Telegram-каналі лабораторії сонячної астрономії (XRAS). Науковці відстежують корональний викид маси, спрямований у бік нашої планети.

    За даними фахівців, буря виявилася стабільною і вже триває щонайменше дев’ять годин. Упродовж цього часу геомагнітні коливання залишаються на рівні G1.7, що відповідає бурі середнього класу.

    Також зафіксовано підвищену швидкість сонячного вітру — близько 700 кілометрів за секунду. Зазвичай цей показник становить приблизно 300–400 кілометрів за секунду, що майже вдвічі менше.

    За попередніми прогнозами, магнітна буря могла тривати два-три дні. Однак зараз науковці припускають, що найближчим часом може настати перерва у геомагнітних збуреннях і ситуація поступово стабілізується.

    Фахівці радять у такі періоди уважніше ставитися до самопочуття. Зокрема, рекомендується контролювати артеріальний тиск і не пропускати прийом призначених ліків, пити більше води, уникати важкої їжі, кави та алкоголю. Також важливо добре висипатися, більше відпочивати і не перевантажувати організм.

    Магнітні бурі виникають як реакція магнітосфери Землі на сильний вплив сонячного вітру. Після спалахів на Сонці магнітне поле планети починає коливатися, що може впливати не лише на технічні системи, а й на самопочуття людей. Такі явища можуть тривати від кількох годин до кількох днів.

  • На Сонці стався перший за тижні сильний спалах M-класу

    На Сонці стався перший за тижні сильний спалах M-класу

    На Сонці зафіксовано сильний спалах M-класу, перший за останні кілька тижнів. Про це повідомила лабораторія сонячної астрономії (XRAS) Інституту космічних досліджень РАН. Тривалість спалаху склала близько 20 хвилин.

    Вчені зазначають, що подія відбулася на фоні глибокого провалу сонячної активності, що триває майже місяць, і саме через це спалах представляє особливий науковий інтерес. Останній спалах такого класу був зареєстрований 25 лютого.

    За даними лабораторії, розташування центру спалаху виключає його прямий вплив на Землю. При цьому вже спостерігаються слабкі збурення, пов’язані з корональною дірою, до Землі надходять перші потоки плазми. Вчені вважають, що спалах, ймовірно, є одиничним і відносно випадковим.

  • На Сонці вперше за роки не зафіксували жодної плями

    На Сонці вперше за роки не зафіксували жодної плями

    На зверненій до Землі стороні Сонця несподівано зникли всі плями. Про це повідомила лабораторія сонячної астрономії (XRAS) Інститут космічних досліджень РАН у неділю, 22 лютого.

    За даними науковців, наразі «зірка є ідеальним диском без будь-яких особливостей». Жодної, навіть найменшої плями не фіксується — що є вкрай рідкісним явищем на тлі активної фази сонячного циклу.

    Востаннє Сонце без жодної плями спостерігали 11 грудня 2021 року. Вчені наголошують, що повне зникнення плям зазвичай відбувається лише в періоди дуже низької активності — під час так званого сонячного мінімуму.

    «Учора нульового значення, вперше з 2024 року, досяг і індекс спалахової активності», — зазначили у лабораторії.

    Фахівці пояснюють, що сонячні плями — це темні ділянки на поверхні світила, які виникають у місцях найвищої концентрації магнітного поля. Саме магнітна енергія є джерелом сонячних спалахів, тому кількість і площа плям безпосередньо пов’язані з рівнем активності Сонця.

    Різке падіння активності стало несподіваним, особливо з огляду на винятково бурхливий початок року. Наразі науковці продовжують спостереження, аби з’ясувати, чи є це короткочасним явищем, чи початком нової фази в сонячному циклі.

  • Над Антарктидою з’явиться «вогняне кільце»: відбудеться рідкісне затемнення

    Над Антарктидою з’явиться «вогняне кільце»: відбудеться рідкісне затемнення

    У вівторок, 17 лютого, над Антарктидою відбудеться рідкісне кільцеподібне сонячне затемнення, відоме як «вогняне кільце». Про це повідомляє Daily Galaxy. Унікальне астрономічне явище можна буде повністю спостерігати лише з території Антарктиди, тоді як у деяких регіонах Південної Америки та Африки буде видно часткове затемнення.

    Кільцеподібне затемнення виникає тоді, коли Місяць проходить між Землею і Сонцем, але перебуває на більшій відстані від нашої планети, ніж зазвичай. Через це він здається меншим за сонячний диск і не перекриває його повністю. У результаті навколо темного силуету Місяця залишається яскравий обідок світла — так зване «вогняне кільце».

    На відміну від повного сонячного затемнення, це явище не призводить до повної темряви, однак виглядає не менш вражаюче. За оцінками вчених, Місяць перекриє близько 96% сонячного диска, а максимальна фаза триватиме до 2 хвилин 20 секунд.

    Фахівці наголошують, що спостерігати за затемненням можна лише з використанням спеціальних захисних окулярів або сертифікованих фільтрів. Прямий погляд на Сонце без належного захисту може спричинити серйозні ушкодження зору, навіть під час часткового перекриття диска.

    Таким чином, 17 лютого мешканці Антарктиди стануть свідками рідкісного небесного явища, яке перетворить сонячний диск на яскраве світлове кільце серед крижаних просторів Південного полюса.

  • Сонце готує сюрпризи, вчені попереджають про можливі сильні магнітні бурі

    Сонце готує сюрпризи, вчені попереджають про можливі сильні магнітні бурі

    На початку тижня вчені фіксують нестабільну космічну погоду, яка може призвести до посилення сонячної активності. Астрономи не виключають імовірності потужних спалахів на Сонці, включно зі спалахами найвищого — Х-класу, які здатні спричиняти сильні магнітні бурі на Землі.

    За останні 24 години на Сонці зафіксовано помірний спалах у великій активній області на північному заході сонячного диска. Ще один подібний спалах стався трохи вище північно-західного краю. Загалом наразі на диску Сонця спостерігається дев’ять активних областей із сонячними плямами, а також нова пляма, що з’явилася на східному горизонті зірки.

    Науковці звертають особливу увагу саме на північно-західну область. Попри те що вона ще перебуває на стадії формування, ця зона вважається найбільш перспективною з точки зору можливих сплесків сонячної активності найближчим часом. Водночас за останню добу не зафіксовано жодних викидів корональної маси, які були б спрямовані в бік Землі. Швидкість сонячного вітру продовжує поступово знижуватися, а рівень активності енергетичних частинок залишається фоновим. Сонячні радіаційні бурі також не спостерігаються. Прогноз магнітних бур на найближчі дні залишається відносно стриманим. Учені очікують помірну сонячну активність із можливістю спалахів середньої інтенсивності. Водночас не виключається і ймовірність сильних спалахів Х-класу, хоча наразі ознак прямої загрози для Землі немає. У прогнозах на наступні дні відсутні корональні викиди маси, спрямовані у бік нашої планети. Останній такий викид, який стався 3 лютого, так і не досяг Землі. Очікується, що швидкість сонячного вітру почне поступово зростати з 9 лютого, однак уже з 10 лютого прогнозується її повторне зниження. За оцінками фахівців, геомагнітна обстановка спочатку залишатиметься переважно спокійною, після чого може перейти в нестійку та активну фазу з невеликою ймовірністю слабких магнітних бур рівня G1 9 лютого. У період з 10 по 12 лютого очікується зниження активності до спокійного або нестійкого рівня.

    Інтенсивність енергетичних частинок, за прогнозами, залишатиметься на фонових значеннях, однак може короткочасно зрости у разі нових спалахів у активних областях на північному заході Сонця.

    Вчені також нагадують, що Сонце входить у фазу підвищеної активності. Попередні прогнози щодо помірного сонячного циклу не справдилися, і нинішня динаміка зірки залишається предметом активних наукових досліджень.

  • Найсильніша сонячна буря за два десятиліття: загроза для супутників і мереж

    Найсильніша сонячна буря за два десятиліття: загроза для супутників і мереж

    На Сонці сталась найпотужніша магнітна буря за останні двадцять років, яка спричинила появу полярного сяйва у небі над частинами світу. Про це повідомляє DW.

    Полярне сяйво ввечері 19 січня можна було спостерігати по всій Канаді, північній частині США, а також у деяких регіонах Європи, включно з Німеччиною, Швейцарією та Україною.

    Як пояснюють у Національному управлінні океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA), буря стала наслідком масового викиду заряджених частинок зі Сонця у неділю. Хмара викиду подолала відстань від Сонця до Землі майже за 25 годин, тоді як зазвичай така відстань долається протягом 3–4 днів.

    Геомагнітна буря досягла рівня G4 о 19:38 за Гринвічем (21:38 за Києвом) 19 січня, що відповідає другій за силою категорії. Координатор служби NOAA Шон Дал зазначив, що востаннє сонячна буря такої сили вплинула на Землю у 2003 році.

    Геомагнітні бурі спричинюють серйозні порушення магнітного поля планети. Вони можуть становити загрозу для роботи супутників, космічних об’єктів та енергетичних мереж, зокрема спричиняти перебої з електропостачанням.

    Таким чином, сонячна активність на початку 2026 року встановила новий рекорд за останні два десятиліття, продемонструвавши потенційну небезпеку для технологічних систем на Землі та надзвичайну красу природних явищ у вигляді полярного сяйва.