Позначка: СНД

  • Токсичний союз: спроба створити формат «СНД плюс Іран» загрожує остаточним розпадом Співдружності

    Токсичний союз: спроба створити формат «СНД плюс Іран» загрожує остаточним розпадом Співдружності

    Ініціатива президента Ірану Масуда Пезешкіана щодо створення нового міжнародного формату співпраці «СНД плюс Іран», яку він озвучив на жовтневому саміті в Туркменістані, може мати зворотний ефект та прискорити розпад Співдружності Незалежних Держав. За оцінками української розвідки, у такий спосіб Тегеран розраховує використати транзитний потенціал країн СНД для виходу на нові ринки в умовах жорсткої міжнародної ізоляції.

    Головна ставка партнерів робиться на міжнародний транспортний коридор «Північ – Південь», що має забезпечити перевезення товарів між Росією, Іраном та країнами Азії. Однак наразі цей маршрут залишається економічно збитковим через обміління Каспійського моря, гострий дефіцит сучасних суден та відсталу залізничну інфраструктуру. Попри численні обіцянки Москви профінансувати модернізацію, більшість проєктів лишилися нереалізованими, а спроби транспортувати ним російське вугілля до Індії лише довели нерентабельність напрямку. Натомість Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Киргизстан та Азербайджан активно розбудовують альтернативні логістичні шляхи в обхід російської території.

    Ключовою перепоною для ірансько-російських планів є безпрецедентний санкційний тягар. За підрахунками української розвідки, проти РФ наразі діють від 26 до 31 тисячі санкцій, а проти Ірану – близько 6 тисяч. Створення спільного економічного механізму з державами, які є стратегічними спільниками у війні проти України, несе пряму загрозу вторинних санкцій для інших учасників СНД. Українські спецслужби прогнозують, що перед загрозою втрати доступу до світової торгівлі країни Центральної Азії почнуть ще швидше дистанціюватися від токсичного союзу Москви та Тегерана.

  • Азербайджан уперше очолить СНД: Баку бере на себе головування в організації

    Азербайджан уперше очолить СНД: Баку бере на себе головування в організації

    Азербайджан вперше за час після відновлення незалежності візьме на себе функції головування у Співдружності Незалежних Держав (СНД). Головною перешкодою для цього кроку впродовж десятиліть залишався тривалий армяно-азербайджанський конфлікт та питання безпеки в регіоні.

    Завдяки цьому рішенню Баку досягне унікального дипломатичного статусу: Азербайджан одночасно здійснюватиме головування у кількох ключових регіональних об’єднаннях — Консультативній зустрічі глав держав Центральної Азії, Організації тюркських держав (ОТГ), Наради з взаємодії та заходів довіри в Азії (СВМДА) та тепер у СНД.

    Головні деталі дипломатичного кроку:

    • Зміна регіонального контексту: Перехід головування до Азербайджану свідчить про глибоку трансформацію балансу сил на Південному Кавказі та прагнення Баку зміцнити свої позиції на багатосторонніх міжнародних майданчиках пострадянського простору.
    • Багатовекторна інтеграція: Поєднання керівних ролей у тюркських структурах та СНД підкреслює прагматичний підхід Азербайджану до захисту власних економічних і політичних інтересів на різних геополітичних напрямках.

     

  • Борг під трильйон рублів: «дружні» країни масово затримують виплати російському бізнесу через санкції США

    Борг під трильйон рублів: «дружні» країни масово затримують виплати російському бізнесу через санкції США

    Компанії з так званих «дружніх» до Кремля держав дедалі гірше розраховуються за контрактами з російським бізнесом, накопичуючи колосальні борги. За даними Росстату, на які посилається The Moscow Times, станом на червень 2026 року заборгованість іноземних контрагентів перед компаніями РФ сягнула рекордних 967 мільярдів рублів (близько 11,4 млрд доларів), продемонструвавши річне зростання на понад 40%. Головними боржниками виявилися найближчі економічні партнери Москви: Казахстан із боргом у 401,3 млрд руб., Білорусь (327,3 млрд руб.) та Узбекистан (81,7 млрд руб.).

    Ключовою причиною платіжного паралічу стало різке посилення санкційного тиску з боку США, через що банки країн СНД запровадили жорсткі комплаєнс-перевірки. Неможливість прямих транзакцій змусила бізнес вибудовувати заплутані багатоступеневі фінансові маршрути, внаслідок чого оплата за відвантажену продукцію затримується на місяці. Ситуацію для російських експортерів погіршує жорстка конкуренція з боку Китаю та Туреччини: боячись втратити ринки збуту в СНД, постачальники з РФ змушені йти на поступки й погоджуватися на тривалі відтермінування платежів.

    Криза неплатежів суттєво ускладнює становище російських підприємств, які вже потерпають від рекордно високих процентних ставок за кредитами та зростання внутрішніх податків. Водночас зростає і зустрічна заборгованість: за рік борги самих російських імпортерів перед партнерами з «дружніх» країн збільшилися на чверть і досягли 506 мільярдів рублів (близько 6 млрд доларів), торкнувшись передусім сфер металургії, енергетики, добрив та агросектору.

  • Молдова виходить із СНД, але збереже корисні угоди для громадян

    Молдова виходить із СНД, але збереже корисні угоди для громадян

    Республіка Молдова офіційно розпочала процедуру виходу зі Співдружності Незалежних Держав. Про це заявив віцепрем’єр-міністр та міністр закордонних справ країни Міхай Попшой в ефірі програми La 360 de grade на Радіо Молдова.

    За його словами, уряд уже запустив процес денонсації трьох базових угод, які лежать в основі членства Молдови в СНД. Наразі ці документи перебувають на стадії затвердження і найближчим часом будуть передані на розгляд парламенту.

    «Це означатиме, що Республіка Молдова офіційно більше не буде членом СНД. З денонсацією цих трьох фундаментальних угод Молдова остаточно припинить своє перебування у складі Співдружності. Цей процес уже розпочався, рішення ухвалене, триває процедура його затвердження», – наголосив Попшой.

    Очікується, що документи щодо денонсації базових угод будуть подані до парламенту на початку нової сесії. За словами міністра, уряд планує завершити всі внутрішні процедури до середини лютого, після чого відповідне рішення має бути підтримане депутатами.

    Водночас Міхай Попшой уточнив, що не всі домовленості в межах СНД будуть автоматично скасовані. Угоди, які мають практичну користь для громадян Молдови, продовжать діяти й надалі.

    «Ми денонсуємо саме ті документи, які формально визначають наше членство в СНД. Інші угоди, що приносять користь громадянам, залишаться чинними», – пояснив він.

    Загалом, за даними глави МЗС, Молдова підписала 283 угоди в межах СНД. Із них 71 вже денонсована, ще близько 60 перебувають у процесі розірвання. Таким чином, країна поступово завершує юридичний та політичний вихід із пострадянського об’єднання, роблячи черговий крок до дистанціювання від структур, пов’язаних із російським впливом.

  • Путін пропонує нову євразійську архітектуру безпеки як альтернативу НАТО

    Путін пропонує нову євразійську архітектуру безпеки як альтернативу НАТО

    Володимир Путін активно працює над створенням альтернативної коаліції країн і впровадження “євразійської архітектури безпеки”, яка має на меті стати альтернативою західній системі безпеки і підривати вплив НАТО.

    21 червня Путін офіційно оголосив про свій намір забезпечити “рівну і неподільну безпеку в Євразії” і висловив готовність обговорювати цю ініціативу з країнами ШОС, СНД, ЄАЄС та БРІКС, до складу яких входять Бразилія, Росія, Індія, Китай та Південна Африка.

    Також російський лідер підтвердив готовність Росії до дискусій з європейськими країнами і країнами НАТО, “коли вони будуть готові”.

    Сергій Лавров, міністр закордонних справ РФ, під час зустрічі міністрів закордонних справ ОДКБ 21 червня в Алмати (Казахстан), підкреслив активні зусилля Росії щодо формування євразійської архітектури безпеки, яка має замінити євроатлантичну систему безпеки. Ініціатива передбачає необхідність спільних зусиль для створення нових безпечних структур на євразійському континенті.

    За аналізом ISW, Лавров можливо мав на увазі також розширення співпраці з Асоціацією держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). Путін активно демонструє інтерес до розвитку відносин з цією організацією, що було підкреслено під час його візиту до В’єтнаму 20 червня.

    “Путін включив до своєї пропозиції В’єтнам і Північну Корею, які не часто згадуються у політичних концепціях Євразії. Це свідчить про його намір включити Південно-Східну Азію у нову євразійську структуру безпеки, використовуючи історично дружні зв’язки окремих країн регіону з колишнім Радянським Союзом”, – йдеться у звіті.

    Інститут вивчення війни також нагадав, що Путін почав будувати інформаційну основу для цієї євразійської структури безпеки під час свого травневого візиту до Китаю у 2024 році і пропонував її у своїй промові 14 червня, де він висловив критику “євроатлантичної системи безпеки” і заявив про її руйнування, а також невдачу західних схем забезпечення безпеки і процвітання в Європі.

    “Інформаційні операції Кремля, спрямовані на неправдиве позиціонування західних країн як єдиних прихильників України, імовірно, будуть підтримуватися Путіним та іншими високопоставленими російськими чиновниками”, – додається у звіті ISW.

  • Україна скасовує угоду з країнами СНД щодо захисту жертв збройних конфліктів

    Україна скасовує угоду з країнами СНД щодо захисту жертв збройних конфліктів

    Кабінет міністрів затвердив законопроєкт про вихід України з угоди про першочергові заходи щодо захисту жертв збройних конфліктів, підписаної країнами Співдружності Незалежних Держав (СНД). Рішення було прийнято через порушення Росією норм міжнародного гуманітарного права, зазначено в пресслужбі Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій у Telegram.

    Згідно з документом, угода, укладена у 1993 році, містить заходи щодо співпраці в запобіганні порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права у регіонах збройних конфліктів на колишньому просторі СРСР.

    Міністерство підкреслює, що Росія систематично порушує норми міжнародного гуманітарного права на території України, зокрема, шляхом спрямованого знищення цивільних об’єктів та нападів на мирних громадян.

    Законопроєкт про вихід України із цієї угоди розроблено з метою відповідно до завдань міністерства забезпечення дотримання міжнародного гуманітарного права на території України. Наступним кроком буде його передача до Верховної Ради для подальшого розгляду.