У народної депутатки від партії За майбутнє Ганни Скороход у п’ятницю, 5 грудня, проходять слідчі дії. Про це парламентарка повідомила на своїй сторінці у Facebook, наголосивши, що вбачає в обшуках спробу тиску на опозицію.
За словами Скороход, правоохоронці проводять слідчі заходи в її помешканні просто зараз. Депутатка стверджує, що не має жодних підстав щось приховувати, адже її політична діяльність є прозорою. Водночас вона переконана, що саме час і контекст цих подій вказують на політично мотивований характер обшуків.
«Мені нічого приховувати, моя діяльність — на долоні. Вбачаю в цьому прямий тиск на опозицію та спробу заблокувати мою політичну діяльність через принципову позицію», — написала Скороход.
Офіційних коментарів правоохоронних органів щодо підстав обшуків наразі немає.
Ситуація викликала жваві обговорення в політичних колах, адже йдеться про чергову заяву депутата про можливе використання слідчих дій як інструменту тиску.
Детективи Національного антикорупційного бюро допитали секретаря Ради національної безпеки і оборони Рустема Умєрова. Деталей бесіди в НАБУ не розкривають.
Чиновник проходить як свідок у справі про бек-офіс, організований бізнесменом Тимуром Міндічем, повідомляє “Українська правда” з посиланням на прес-службу РНБО.
“Рустем Умєров був викликаний до НАБУ в статусі свідка для надання свідчень у кримінальному провадженні, відкритому за фактом втручання в діяльність державного діяча. Розмова була конструктивною. Рустем Умєров відповів на всі запитання слідства в межах процесуального законодавства”, — зазначили у відомстві.
Допит відбувся 25 листопада. Інших деталей РНБО не повідомляла. НАБУ і сам Умєров поки не коментували інформацію “Українській правді”.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заявив у суді, що бізнесмен Тимур Міндіч, головний фігурант операції “Мідас”, міг впливати не лише на колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, а й на Рустема Умєрова, коли той очолював Міністерство оборони. Ці твердження прозвучали 11 листопада під час розгляду запобіжного заходу для одного з фігурантів справи — Ігоря Миронюка. У Громадській антикорупційній раді при Міністерстві оборони розкрили схему розкрадання на “ізраїльських броніках Міндіча”. На записах НАБУ бізнесмен повідомляв, що вклав у бронежилети “300 мільйонів”, і вимагав від тодішнього міністра Рустема Умєрова “вирішити питання”. Умєров підтвердив, що зустрічався з Міндічем і обговорював питання поставки бронежилетів, але поставки не відбулися, а контракт було розірвано.
23 листопада народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що НАБУ підготувало підозру проти секретаря РНБО Рустема Умєрова. За словами політика, на Умєрова записана частина “общака”, яку вивели в країни Перської затоки. Він також натякнув на присутність секретаря РНБО на “плівках Міндіча” і висловив припущення, що Умєрова було введено в делегацію з переговорів, щоб “зробити історію з підозрою — тиском, а не корупцією”.
Нагадаємо, як Міндіч умовляв Умєрова закупити бронежилети, які “провалили” дві перевірки.
У Німеччині суд міста Аахен засудив медбрата паліативної допомоги до довічного ув’язнення за вбивство десяти пацієнтів та замах на вбивство ще 27. За даними прокуратури, чоловік свідомо робив смертельні ін’єкції літнім пацієнтам, щоб «полегшити» собі роботу під час нічних змін. Про це повідомляє ВВС.
Злочини відбувалися у період із грудня 2023 року до травня 2024-го в лікарні міста Вюрзелен на заході країни. Медпрацівник вводив пацієнтам великі дози морфіну та мідазоламу — сильного заспокійливого засобу, що в комбінації могло спричинити смертельні наслідки. Правоохоронці встановили, що його мотивом було бажання зменшити кількість роботи під час чергувань.
Медбрат працював у лікарні з 2020 року, а освіту отримав у 2007-му. Його затримали у 2024 році після того, як колеги звернули увагу на підозрілу кількість смертей.
Суд визначив, що дії медпрацівника відзначаються «особливою тяжкістю вини», що фактично унеможливлює дострокове звільнення після стандартних 15 років для довічного терміну. Попри це вирок поки що може бути оскаржений.
Тим часом слідчі проводять ексгумації для встановлення інших можливих жертв. Якщо їх буде виявлено, чоловіку можуть пред’явити нові обвинувачення.
На Київщині викрито низку масштабних порушень у сфері місцевого самоврядування, використання бюджетних коштів та охорони довкілля, через які державі завдано понад 49 мільйонів гривень збитків. Про це повідомила Київська обласна прокуратура.
Слідчі встановлюють факти неподання відомостей у деклараціях про майно членів сім’ї та великі витрати, різниця становить понад 3 мільйони гривень. Колишньому голові сільради оголошено підозру у підробленні рішень про передачу у приватну власність 18 земельних ділянок загальною площею понад 32 гектари, чим громаді завдано збитків на понад 1,9 мільйона гривень.
Депутату та трьом посадовцям селищної військової адміністрації інкримінують незаконне нарахування компенсацій за зруйнований будинок, який був демонтований ще до повномасштабного вторгнення. Збитки державі становлять понад 2,9 мільйона гривень.
Також повідомлено про підозру міському голові Вишгорода та керівнику підрядної організації через завищення вартості техніки та оплату невиконаних робіт із днопоглиблення — загальні збитки перевищують 6,6 мільйона гривень.
Колишнього заступника Ірпінського міського голови підозрюють у схемі переоформлення земельної ділянки та будівлі бойлерної, які згодом перепродали через підставних осіб, що завдало громаді понад 300 тисяч гривень збитків.
Посадовці транспортного підрозділу, за даними слідства, вносили неправдиві дані у подорожні листи, списуючи пальне за неіснуючими маршрутами, чим завдали шкоди державі майже на 100 тисяч гривень.
Серед виявлених порушень також неякісні ремонтні роботи: у Бориспільському районі — капремонт дороги із невідповідністю проєкту (збитки понад 3,8 млн грн), у Бучанському — ремонт покрівлі з неякісних матеріалів (370 тис. грн), у Броварському — завищені акти під час ремонту харчоблоку (понад 570 тис. грн).
Керівник фермерського господарства самовільно зайняв 1,38 гектара землі, завдавши збитків державі на понад 4,6 мільйона гривень. Також зафіксовано порушення при закупівлях — невідповідне взуття для військових, збитки оцінюються у 944 тисячі гривень.
У закладі освіти один із посадовців отримав понад 70 тисяч гривень за «сприяння» у видачі посвідчень тракториста-машиніста поза офіційною процедурою.
Крім того, представники приватного підприємства підозрюються у заволодінні понад 20,5 мільйона гривень, виділених на будівництво модульних укриттів у школах громади.
Окремо задокументовано незаконний вилов понад 400 рибин у зоні відчуження із використанням заборонених засобів. Сума збитків довкіллю становить понад 3 мільйони гривень.
Також викрито групу осіб, яка організовувала незаконний виїзд чоловіків призовного віку до сусідньої країни поза пунктами пропуску за винагороду у 2 тисячі доларів США.
Наразі готуються клопотання про обрання запобіжних заходів та відсторонення посадовців від займаних посад.
У Києві водій маршрутного таксі кинув бойову гранату Ф-1 у напрямку іншого транспортного засобу, що виїжджав на маршрут. Інцидент стався на автомайданчику перевізника в Дарницькому районі близько шостої години ранку. За інформацією поліції, обійшлося без жертв, але маршрутка зазнала пошкоджень.
Про подію повідомив директор транспортної компанії, який зазначив, що вибух стався на початку робочого дня. На місце негайно прибули слідчо-оперативна група Дарницького управління поліції, вибухотехніки та кінологи. Правоохоронці виявили уламки бойової гранати Ф-1.
Зловмисником виявився 59-річний чоловік, який проживав у Києві тимчасово та працював водієм у приватній транспортній компанії. Як з’ясувалося, він уже мав судимості за вчинення злочинів. Під час допиту він пояснив, що мав тривалий конфлікт з іншим водієм і хотів лише “налякати” його. Проте його дії кваліфікували як тяжкі злочини. Слідчі під процесуальним керівництвом Дарницької окружної прокуратури повідомили чоловіку про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 4 ст. 296 – хуліганство із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, та ч. 1 ст. 263 – незаконне поводження з бойовими припасами.
Наразі досудове розслідування завершено, обвинувальний акт скеровано до суду. У разі визнання провини, чоловіку загрожує до семи років позбавлення волі.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) спільно з детективами НАБУ викрили масштабну корупційну схему, яка діяла в системі Укрзалізниці. За даними слідства, під час державних закупівель фарб та лінолеуму для компанії було розкрадено понад 15 мільйонів гривень.
Як повідомили у п’ятницю, 27 червня, у САП, йдеться про події 2022–2023 років, коли організатор схеми забезпечив перемогу у тендерах заздалегідь визначеним компаніям. У результаті, державна компанія закуповувала матеріали за суттєво завищеними цінами.
Правоохоронці повідомили про підозру п’ятьом особам. Серед них — організатор схеми, два представники підприємств-постачальників, колишній заступник філії «Центр забезпечення виробництва» УЗ та начальник відділу забезпечення матеріалами для експлуатаційної діяльності тієї ж філії.
Слідство встановило, що при проведенні тендерів фіктивно забезпечувалася «конкуренція»: якщо участь брала непідконтрольна фірма або вона подавала нижчу ціну — закупівлю скасовували. Після цього перемогу надавали компаніям, які були заздалегідь узгоджені, й з якими потім укладали договори з навмисно завищеною вартістю товарів.
«Реалізація схеми у період з вересня 2022 по квітень 2023 року завдала АТ Укрзалізниця збитків у понад 15 мільйонів гривень, які були фактично розкрадені та розподілені між учасниками угруповання», — йдеться в офіційному повідомленні САП.
Дії підозрюваних кваліфіковано за ч.5 ст.191 та ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України — привласнення, розтрата майна в особливо великих розмірах, а також зловживання владою або службовим становищем.
Наразі тривають слідчі дії, вирішується питання про обрання запобіжних заходів. За подібні злочини фігурантам може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Один з керівників Департаменту боротьби з наркозлочинністю Олександр Вербовський через фейкові кримінальні справи та обшуки намагаються тиснути на звичайних людей.
Сьогодні з таким обшуком до квартири звичайного водія Дмитра Кулагіна прийшли підлеглі Олександра Вербовського, він – заступник начальника управління – начальник відділу Департаменту боротьби з наркозлочинністю Нацполіції. ДБНівці разом зі слідчими зайшли в квартиру по вулиці Героїв Дніпра, 16в. Та заявили Кулагіну, що будуть шукати заборонені препарати. Про це розповів адвокат чоловіка Віктор Сорокін. За його словами, жодного стосунку до кримінальної справи щодо незаконного поводження з наркотиками Кулагін не має, він вже багато років займається вантажними перевезеннями. Більше того, в цій справі він досі не є ані підозрюваним, ані навіть свідком, каже адвокат.
«Слідчі Головного слідчого управління Нацполіції України за оперативної підтримки працівників Департаменту боротьби з наркозлочинністю НПУ прийшли з обшуком о сьомій ранку. Дозвіл на обшук надано ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва. Поліція зазначає, що Кулагін має якесь відношення до торгівлі забороненими наркотичним засобами, а саме займається їх перевозкою. Також судом надано дозвіл на обшук та вилучення його автомобіля марки Фольксваген», – заявив адвокат Сорокін. Саме на цьому автомобілі Кулагін нібито розвозить наркотики, але за словами адвоката, цю машину чоловік продав ще півтора роки тому.
«Обшук явно проводиться «через палець», ретельного огляду не проводиться. Це свідчить про те, що мета цих слідчих – однозначно не розслідування справи, а тиск на людину, яка ніколи не була пов’язана з будь-якими протиправними діями», – каже юрист.
Схема – робоча та використовується в ДБН доволі широко, розповідають джерела в правоохоронних органах. Все доволі просто та максимально нахабно: береться реальна справа щодо незаконного поводження з наркотиками, будь-яка. Далі до цієї справи підкладають сфабриковані, найчастіше, просто вигадані факти щодо людей, які не мають стосунку до того злочину. Залагоджують формальності, отримують в суді дозвіл на обшук чергової жертви. І далі людина стає максимально залежною від ДБН.
Силовики спочатку заходять до потенційної жертви з обшуком, а далі вже роблять з людиною, що хочуть – вимагають гроші, тиснуть, шантажують, в залежності від сфери діяльності.
ФОТО: Олександр Вербовський, начальник управління Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України
Використовує схему вже не перший місяць – той самий Вербовський Олександр Сергійович з ДБН. За даними джерел, разом з ним свавілля кришує начальник 1-го Управління ДБН Сергій Мар’янов.
ФОТО: Сергій Мар’янов, начальник Департаменту, начальник 1-го управління ДБН
Що знадобилося силовиками від звичайного водія, поки незрозуміло, каже його адвокат. Станом на ранок знайти та вилучити правоохоронці змогли тільки два телефони, флешку з особистими даними та бритву для гоління. Представники постраждалого від свавілля ДБР Дмитра Кулагіна вже готують скарги до від Генпрокуратури, Центрального апарату НАБУ та ДБР та управління внутрішньої безпеки Головного слідчого управління Нацполіції.
Поки на фронті точиться боротьба за існування України, а справжні силовики, військові, рятувальники захищають мирні міста, керівництво ДБН «воює» з видуманими ворогами, користуючись службовим положенням та режимом військового часу.
Бюро економічної безпеки України (БЕБ) звернулося до Личаківського районного суду Львова з проханням застосувати спеціальне досудове розслідування у справі власниці Ibox Bank. Причиною такого кроку стало затягування розслідування з боку адвокатів підозрюваної, яке триває з березня 2023 року.
За даними слідства, акціонери банку, зокрема його співвласниця, організували схему легалізації коштів за допомогою “міскодингу”. Для її реалізації створили понад 20 підконтрольних компаній, які відкрили рахунки в Ibox Bank. Гравці нелегальних онлайн-казино поповнювали свої акаунти, зараховуючи гроші на реквізити цих компаній під виглядом оплати неіснуючих товарів та послуг.
Після зібрання доказів було оголошено підозру високопосадовцям банку, включно з його співвласницею, яку оголосили в розшук. Матеріали кримінального провадження щодо акціонерки банку та двох її пособниць виділені в окреме провадження за такими статтями Кримінального кодексу України:
Ст. 203-2: Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей;
Ст. 209: Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
В БЕБ відзначають, що адвокати підозрюваної намагаються затягнути розслідування через часту зміну захисників, які щоразу вимагають додатковий час на ознайомлення з матеріалами справи. Також ініціюються численні переноси розгляду справи, а призначені безоплатні адвокати не з’являються на судові засідання.
Спеціальне досудове розслідування передбачає розгляд справи за відсутності підозрюваної, якщо вона переховується від слідства та суду або оголошена в міжнародний розшук. Такий механізм раніше застосовували у справах проти Медведчука, Деркача та інших осіб, які переховуються від правосуддя.
Очікується, що Личаківський районний суд Львова розгляне клопотання БЕБ сьогодні, 12 березня.
Французькі слідчі судді видали другий ордер на арешт колишнього сирійського лідера Башара Асада. Цього разу його підозрюють у співучасті у воєнних злочинах, зокрема, у навмисному нападі на цивільних осіб. Про це повідомляє Reuters у середу, 22 січня.
Новий ордер стосується розслідування загибелі франко-сирійського громадянина Салаха Абу Набура, який загинув 7 червня 2017 року під час авіаударів у Сирії. Французькі судові органи вважають, що Асад особисто віддав наказ та надав засоби для виконання цього нападу.
Це вже другий міжнародний ордер, виданий на Башара Асада за останні роки. У листопаді 2023 року французькі судді звинуватили його у співучасті в злочинах проти людяності, зокрема, через хімічні атаки у Думі та районі Східної Гути в серпні 2013 року. Ті напади забрали життя понад 1000 мирних жителів.
Башар Асад, якого скинули повстанці у грудні 2024 року після понад десятиліття правління, продовжує заперечувати свою причетність до хімічних атак та звинувачення у воєнних злочинах. За його словами, дії його режиму були спрямовані виключно на боротьбу з терористами в рамках громадянської війни, що розпочалася в 2011 році.
Слідчі Управління з розслідування корупції серед високопосадовців (CIO) заарештували відстороненого президента Південної Кореї Юн Сок Йоля за звинуваченням у заколоті. Це сталося після невдалої спроби затримання на початку січня.
Ордер на арешт було виконано о 10:33 за місцевим часом. Слідчі змогли потрапити до резиденції президента, подолавши барикади з машин, створені службою безпеки, завдяки використанню сходів.
Юн Сок Йоль добровільно здався, щоб “уникнути кровопролиття”, хоча вважає обвинувачення проти себе незаконними.
На початку січня слідчі вже намагалися заарештувати Юна. Тоді кілька годин протистояння з його службою безпеки завершилися безрезультатно, оскільки вони не змогли проникнути в резиденцію.
Схема – робоча та використовується в ДБН доволі широко, розповідають джерела в правоохоронних органах. Все доволі просто та максимально нахабно: береться реальна справа щодо незаконного поводження з наркотиками, будь-яка. Далі до цієї справи підкладають сфабриковані, найчастіше, просто вигадані факти щодо людей, які не мають стосунку до того злочину. Залагоджують формальності, отримують в суді дозвіл на обшук чергової жертви. І далі людина стає максимально залежною від ДБН.
