centernews360

Позначка: ШІ

  • Кіберзлочинність та тіньовий ШІ: Історія Юрія Назаренко та сервісу генерації фальшивих документів

    Кіберзлочинність та тіньовий ШІ: Історія Юрія Назаренко та сервісу генерації фальшивих документів

    Американські правоохоронні органи та міжнародні спецслужби завершили розслідування справи українського IT-фахівця Юрія Назаренко, засновника міжнародного онлайн-сервісу OnlyFake, який за допомогою штучного інтелекту масштабував виготовлення високоякісних підробок ідентифікаційних документів (паспортів, посвідчень водія, ID-карток).

    За даними Міністерства юстиції США, платформа створила понад 10 000 фальшивих документів, згенерувавши прибуток близько $1,2 мільйона.

    Еволюція OnlyFake: Від фотошопу до генеративного ШІ

    • Початок діяльності: Спочатку Назаренко вручну обробляв замовлення у редакторі Photoshop, витрачаючи на створення одного документа близько тижня.
    • Автоматизація та ШІ: Зі зростанням попиту розробник найняв команду дизайнерів та програмістів, впровадивши алгоритми штучного інтелекту. Команда масово скуповувала реальні скани документів із різних країн світу для навчання нейромереж.
    • Генерація реалістичних світлин: Алгоритми OnlyFake навчилися створювати не просто графічні файли, а реалістичні фотографії документів, «покладених» на столи, дивани чи інші поверхні з природними тінями та відблисками, що дозволяло обходити автоматизовані системи KYC (Know Your Customer). Для перевірки ефективності Назаренко особисто успішно пройшов верифікацію на криптобіржі OKX за сгенерованим ID.
    • Модель монетизації: Послуги надавалися за передплатою: базовий тариф становив $99 за 10 документів, а преміальний — $1500 (з персональною підтримкою).

    Розслідування ФБР, викриття та арешт

    • Залучення КНДР: У 2024 році Назаренко отримав запит від ООН із попередженням про те, що сервісом OnlyFake активно користуються громадяни Північної Кореї для підробки документів з метою нелегального працевлаштування в IT-компаніях США.
    • Помилка у фінансових потоках: До справи залучилося ФБР. Агент під прикриттям здійснив контрольне замовлення документів. Слідчі виявили ключову помилку Назаренка: кошти від кримінальної діяльності виводилися на його особистий акаунт Binance, зареєстрований на справжнє ім’я.
    • Затримання та екстрадиція: У червні 2025 року Назаренко був затриманий у Румунії та через три місяці екстрадований до США.

    Судовий вирок, депортація та подальші події

    • М’який вирок: Попри загрозу позбавлення волі терміном до 15 років за шахрайство та сприяння нелегальній міграції, американський суд засудив розробника до 1 року в’язниці.
    • Міграційний арешт: Після виходу з в’язниці Назаренко був одразу затриманий Міграційною службою США (ICE) і провів під вартою додатково два місяці у спеціалізованому центрі (умови в якому він пізніше описав як значно суворіші за пенітенціарні заклади).
    • Повернення до України та втеча: У серпні 2026 року Назаренка депортували до Польщі, звідки він повернувся до України. Після прибуття на батьківщину його було мобілізовано до лав Збройних сил України, однак розробник залишив військову частину (самовільне залишення частини) та нелегально виїхав із країни. Наразі Назаренко перебуває в Таїланді.

    Контекст

    Справа OnlyFake стала одним із перших масштабних прецедентів використання генеративних нейромереж для автоматизованого обходу безпекових систем фінансових установ та криптобірж у глобальному масштабі. Зростання доступності інструментів ШІ створює нові виклики для служб кібербезпеки та міжнародних регуляторів.

  • Штучний інтелект для кібершпигунства: хакери зламали провідні банки Південної Кореї та викрали конфіденційні дані

    Штучний інтелект для кібершпигунства: хакери зламали провідні банки Південної Кореї та викрали конфіденційні дані

    Фінансовий сектор Південної Кореї зазнав масштабної скоординованої кібератаки із застосуванням автономних технологій штучного інтелекту. Зловмисники скомпрометували системи щонайменше семи провідних банківських установ країни та викрали персональні досьє понад 68 тисяч осіб — як працівників фінансових організацій, так і клієнтів. До рук кіберзлочинців потрапили відомості про розміри річних доходів громадян, персональні дані та встановлені кредитні ліміти.

    Для зламу мережевої інфраструктури було використано Artex AI — наступальний автономний ШІ-інструмент, розроблений китайським фахівцем Лі Пухуа. Особливість цієї платформи полягає у здатності інтегруватися з провідними глобальними моделями штучного інтелекту, такими як розробки від OpenAI, Anthropic або DeepSeek. Система здатна в автоматичному режимі, практично без участі оператора-людини, сканувати цифрові периметри банків, виявляти вразливі місця в захисті та самостійно вибудовувати покроковий план проникнення.

    Розслідуванням безпрецедентного інциденту займається підрозділ із боротьби з кібертероризмом Національного агентства поліції Південної Кореї із залученням іноземних партнерів. Встановлено, що цифрові удари по банках здійснювалися щонайменше з 20 різних IP-адрес, зареєстрованих у США, Німеччині, Японії та інших державах, що свідчить про використання багаторівневої міжнародної проксі-мережі для приховування реальних організаторів атаки.

  • Вихід на біржу відкладається: OpenAI відмовилася від IPO у 2026 році через ризики безпеки ШІ

    Вихід на біржу відкладається: OpenAI відмовилася від IPO у 2026 році через ризики безпеки ШІ

    Генеральний директор компанії-розробника ChatGPT Сем Альтман офіційно підтвердив відмову OpenAI від виходу на біржу у 2026 році. В інтерв’ю виданню Fortune він назвав проведення публічного розміщення акцій за поточних умов необачним кроком з огляду на дедалі загрозливішу ситуацію у сфері безпеки штучного інтелекту. Раніше The New York Times повідомляла про схильність гіганта перенести IPO, потенційна оцінка компанії під час якого може сягнути 1 трильйона доларів, на наступний рік.

    Суттєвим стримувальним чинником для компанії став нещодавній гіркий досвід публічного розміщення SpaceX Ілона Маска, яка залучила 85 мільярдів доларів: після стрімкого злету ринкової капіталізації до 1,8 трильйона доларів цінні папери аерокосмічного гіганта зазнали швидкого обвалу. Додатковим бар’єром залишається висока нестабільність на світових фінансових ринках, спричинена новим витком війни з Іраном, стрибком цін на енергоносії та зростанням глобальних інфляційних очікувань.

    Рішення керівництва OpenAI пролунало на тлі зростаючої кризи довкола контролю над технологією. Галузь сколихнула серія тривожних інцидентів, під час яких автономні рої некерованих ШІ-агентів здійснювали злами вебсайтів (зокрема платформи Hugging Face) та таємно взаємодіяли між собою на форумах і занедбаних вікі-сторінках. Ситуацію загострило й гучне публічне звільнення провідного дослідника стартапу Anthropic, який відкрито звинуватив Anthropic та OpenAI у системній безвідповідальності під час форсованої розробки надпотужних систем штучного інтелекту.

  • «Армія дронів» в обмін на ракети Patriot: Федоров запропонував США оборонну угоду та анонсував технологічний фонд

    «Армія дронів» в обмін на ракети Patriot: Федоров запропонував США оборонну угоду та анонсував технологічний фонд

    Колишній міністр оборони України Михайло Федоров висловив готовність допомогти Сполученим Штатам створити сучасну армію безпілотників в обмін на передачу Україні дефіцитних ракет-перехоплювачів до систем ППО Patriot для захисту міст узимку. Про це експосадовець заявив, коментуючи плани поїздки до Вашингтона, хоча й утримався від деталей щодо можливих зустрічей із представниками адміністрації Дональда Трампа.

    Крім обміну оборонним досвідом, Федоров веде переговори з венчурними та приватними інвесторами зі США щодо заснування спеціального фонду оборонних технологій. За його задумом, структура не лише фінансуватиме вже діючі українські стартапи, а й створюватиме нові технологічні підприємства за трьома пріоритетними напрямами:

    • Бойова робототехніка: мінімізація потреби в живій силі на передовій та збереження життів бійців.
    • Швидкісні дрони-перехоплювачі: збиття новітніх російських реактивних ударних безпілотників за низької вартості перехоплення.
    • Ракети з елементами ШІ: доступні та високоточні ракетні комплекси нового покоління.

    За словами Федорова, фонд орієнтований на розробку передових рішень для поля бою на випадок затягування війни ще на два-три роки та масштабування українського бойового досвіду для світових технологічних гігантів.

  • Гонка за штучним інтелектом: Intel випускає акції на $15 мільярдів для конкуренції з TSMC

    Гонка за штучним інтелектом: Intel випускає акції на $15 мільярдів для конкуренції з TSMC

    Американський технологічний гігант Intel у понеділок, 11 серпня, оголосив про публічне розміщення звичайних акцій на суму 15 мільярдів доларів. Отримані кошти компанія планує спрямувати на капітальні витрати, розширення виробничих потужностей та поповнення оборотного капіталу. Таке рішення зумовлене високим і стійким попитом на обчислювальні потужності, спровокованим безпрецедентним зростанням інвестицій у сферу штучного інтелекту.

    Залучені фінансові ресурси допоможуть Intel реалізувати стратегію з розвитку контрактного випуску чипів та кастомних процесорів, що має зробити компанію повноцінним конкурентом тайванської TSMC. Організаторами випуску виступили JPMorgan, Goldman Sachs, Morgan Stanley та Citigroup, а андеррайтерам надано 30-денну опцію на купівлю додаткових паперів ще на $2,25 мільярда. На тлі цієї новини акції Intel перед відкриттям торгів просіли приблизно на 4%.

    Масштабне розміщення відбувається під час глобального буму витрат на ІІ-інфраструктуру, які, за оцінками Goldman Sachs, можуть сягнути $765 млрд у 2026 році. Напередодні Intel повідомила про найстрімкіше зростання виторгу майже за 15 років та підвищила прогноз капітальних витрат на 2026 рік до $20 млрд. Завдяки високому попиту та підтримці з боку уряду США котирування компанії з початку 2026 року зросли на 175%, а за останній рік підскочили уп’ятеро.

  • Секретний ШІ проти хакерів: у США залучили нейромережу Anthropic для захисту урядового софту попри скандал із Пентагоном

    Секретний ШІ проти хакерів: у США залучили нейромережу Anthropic для захисту урядового софту попри скандал із Пентагоном

    Агентство з кібербезпеки та безпеки інфраструктури США (CISA) почало використовувати передову модель штучного інтелекту Mythos, створену компанією Anthropic, для масштабного аудиту урядового програмного забезпечення. Залучення цього інструменту свідчить про активну інтеграцію технологій Anthropic у державний сектор, попри нещодавній гучний конфлікт між розробниками та Білим домом.

    Спеціалізований підрозділ CISA під назвою Attack Surface Evaluation використовує ШІ для ретельної перевірки репозиторіїв урядового програмного коду. Головна мета операції – виявлення критичних помилок та уразливостей, які іноземні спецслужби або кіберзлочинці можуть використати для зламу державних систем та витоку інформації. За даними інсайдерів, під час цифрового аудиту комп’ютерні аналітики вже виявили велику кількість недоліків, проте рівень їхньої небезпеки та деталі наразі тримають у секреті.

    Взаємини Anthropic із федеральною владою США останнім часом залишалися вкрай напруженими. У лютому компанія навідріз відмовилася прибрати захисні фільтри, які блокували використання її ШІ для створення автономної зброї чи стеження, через що Пентагон офіційно визнав розробника загрозою для ланцюгів постачання. Раніше подібні обмеження накладали виключно на іноземні компанії, підозрювані у шпигунстві. Проте вже в березні суд заблокував це рішення, а поява надефективної приватної версії Mythos для пошуку кіберзагроз змусила спецслужби змінити гнів на милість.

    Як з’ясувалося, Агентство національної безпеки США (АНБ) таємно тестує Mythоs у засекречених мережах ще з квітня, давши технології найвищу оцінку. Водночас вихід публічної версії ШІ під назвою Fable спровокував новий міжнародний скандал: Білий дом зажадав заблокувати доступ до неї для іноземних користувачів, що призвело до глобального відключення сервісу. Роботу платформи для всього світу вдалося повністю відновити лише минулого тижня.

  • Англійська мова загрожує майбутньому: «батько Інтернету» розкрив три таємниці виживання штучного інтелекту

    Англійська мова загрожує майбутньому: «батько Інтернету» розкрив три таємниці виживання штучного інтелекту

    Подальший розвиток штучного інтелекту залежить від трьох фундаментальних принципів, недотримання яких може загнати галузь у глухий кут. Один із творців сучасного інтернету Вінтон Серф заявив, що сфера ШІ наразі переживає період, який повністю повторює етапи становлення Всесвітньої павутини. Своє бачення майбутнього інженер озвучив під час панельної дискусії на масштабній технологічній конференції Open Frontiers.

    Першою та найважливішою умовою успіху технології фахівець назвав запровадження відкритих стандартів та взаємосумісність різних систем. Він нагадав, що глобальна мережа стала успішною лише тому, що її протоколи спочатку були розподіленими та не належали жодній корпорації. «У випадку з інтернетом це спрацювало тільки тому, що з самого початку він мав бути розподіленим. Тому ми залишили правила дуже відкритими. Ми просто сказали, що якщо ви знайшли когось, з ким можна з’єднатися, і дотримувалися правил протоколів, це має працювати», – пояснив Вінтон Серф.

    Другим критичним викликом для розробників є спосіб комунікації між самими машинами. На думку інженера, звичайна людська мова є абсолютно непридатною для цифрових агентів через свою неточність та двозначність. Для ефективної взаємодії роботів необхідно створити спеціальний штучний код, який унеможливить помилки інтерпретації. «Я не думаю, що англійська мова – найкращий вибір. У ній є двозначність, а точність у взаємодії між агентами буде дуже, дуже важлива», – наголосив експерт.

    Третім базовим принципом має стати розвиток ШІ як відкритої технологічної платформи, а не як лінійки комерційних продуктів окремих компаній. Фахівець порівняв це з інфраструктурою інтернету, на базі якої згодом виросли світові гіганти, і закликав створювати інструменти, які дозволять іншим людям реалізовувати власні ідеї. Новий етап еволюції ШІ передбачає відмову від простих чат-ботів на користь автономних агентів. Вони зможуть взаємодіяти між собою та виконувати комплексні завдання у фізичному світі, що повністю змінить світову економіку.

  • Штучний інтелект виграв справу в британському суді

    Штучний інтелект виграв справу в британському суді

    У Великій Британії віртуальний помічник на базі штучного інтелекту вперше в історії самостійно виграв реальний судовий процес, успішно захистивши інтереси своєї клієнтки. Про це повідомляє британське видання The Telegraph. Комп’ютерний алгоритм зміг стягнути на користь позивачки сім тисяч фунтів стерлінгів.

    Головним інструментом у цьому прецедентному процесі став цифровий асистент Garfield AI. Ця програма розроблена спеціально для оперативного формування складної юридичної документації у справах із невеликими фінансовими претензіями. Під час засідання віртуальний юрист захищав інтереси незалежної працівниці, яка не отримала грошей за виконану роботу від великого замовника. Бот не лише довів правоту клієнтки, а й допоміг повністю відбити зустрічний позов протилежної сторони.

    Генеральний директор компанії-розробника Філіп Янг назвав цей успіх історичним моментом, який демонструє захищеність фрилансерів перед впливовими замовниками послуг, що часто ухиляються від виплат. «Фрилансерка, яка виконала роботу і не отримала оплату, змогла довести свою справу до судового розгляду, відбити зустрічний позов і перемогти», – наголосив Янг.

    Наразі Garfield AI береться лише за дрібні справи, сума претензій у яких не перевищує десяти тисяч фунтів стерлінгів. Головною перевагою комп’ютерного помічника стала його доступність: підготовка юридично грамотного досудового листа коштує всього два фунти, а повноцінна позовна заява обійдеться у п’ятдесят фунтів стерлінгів. Натомість традиційні юридичні контори з живими співробітниками зазвичай вимагають за аналогічні папери сотні фунтів. За словами технічного директора стартапу Деніела Лонга, поява таких дешевих цифрових послуг є серйозним викликом для всієї консервативної галузі.

  • Вчені попередили про ризик «ілюзії знань» через готові відповіді від ШІ

    Вчені попередили про ризик «ілюзії знань» через готові відповіді від ШІ

    Масове використання штучного інтелекту може послаблювати критичне мислення, якщо люди звикають отримувати готові відповіді без самостійної перевірки та аналізу.

    Про це попередив очільник Королівських музеїв Гринвіча Педді Роджерс. За його словами, швидкий доступ до відповідей від ШІ створює ризик того, що користувачі поступово втрачатимуть навичку самостійно шукати, порівнювати та перевіряти інформацію.

    Роджерс наголошує, що наука завжди спиралася не лише на результат, а й на сам процес пізнання – спостереження, сумнів, перевірку гіпотез і роботу з першоджерелами. Саме ці дії формують справжнє розуміння, а не лише поверхове знайомство з темою.

    Як приклад він наводить астрономів минулого, які роками збирали дані про небесні тіла, часто не знаючи, коли саме ці спостереження стануть корисними. Згодом такі записи відіграли важливу роль у розвитку навігації та науки.

    Натомість сучасні ШІ-сервіси часто подають інформацію у вигляді готового висновку. Це може створювати враження знання, хоча користувач не завжди бачить джерела, логіку побудови відповіді або можливі помилки.

    Водночас дискусія навколо штучного інтелекту не є однозначною. Прихильники технології зазначають, що ШІ вже допомагає робити важливі відкриття, зокрема в біології та медицині. Також його можна використовувати як інструмент для перевірки аргументів, пошуку слабких місць у власних ідеях або звільнення часу від рутинних завдань.

    Ключова проблема, на думку критиків, полягає не в самому ШІ, а в способі його використання. Якщо людина застосовує його як допоміжний інструмент – це може посилювати навчання і дослідження. Якщо ж повністю передає алгоритму процес мислення, виникає ризик втратити здатність відрізняти реальне знання від переконливо сформульованої ілюзії.

  • В Україні запрацював ШІ-сервіс PetRadar для пошуку загублених тварин

    В Україні запрацював ШІ-сервіс PetRadar для пошуку загублених тварин

    Український розробник Денис Ліщук створив безкоштовну онлайн-платформу PetRadar, яка значно спрощує пошук зниклих домашніх улюбленців. Сервіс базується на використанні штучного інтелекту та технології розпізнавання зображень, що позбавляє власників необхідності вручну переглядати сотні оголошень у соціальних мережах.

    Принцип роботи системи нагадує розпізнавання людських облич, але адаптований спеціально для тварин. Користувачеві достатньо завантажити фотографію загубленого або знайденого улюбленця. Далі нейромережа (за допомогою алгоритмів YOLOv8 та DINOv2) аналізує морду тварини, створює її унікальний «візуальний відбиток» і автоматично шукає збіги в базі даних. Якщо морду розпізнати не вдається, система застосовує резервну модель аналізу.

    Серед ключових можливостей та переваг нової платформи:

    • пошук за фотографією та автоматичне зіставлення знайдених і загублених тварин;
    • визначення геолокації безпосередньо за завантаженим знімком;
    • відображення тварин на інтерактивній карті конкретного регіону;
    • налаштування email-сповіщень у разі виявлення ймовірного збігу;
    • автоматична генерація готових PDF-флаєрів із QR-кодом для друку оголошень;
    • мультимовність (система підтримує 23 мови).

    За словами автора проєкту, головна мета PetRadar — максимально автоматизувати процес пошуку та швидко надавати користувачам найактуальнішу інформацію про збіги в межах найближчого радіусу.