centernews360

Позначка: сфера

  • Ціни промвиробників в Україні зросли на 22,3% через нові тарифи — Держстат

    Ціни промвиробників в Україні зросли на 22,3% через нові тарифи — Держстат

    Державна служба статистики України повідомила про суттєве зростання цін виробників промислової продукції у лютому 2026 року. За даними відомства, ціни промвиробників підскочили на 22,3% порівняно із січнем, коли зростання становило лише 3,5%, а у грудні 2025 року спостерігалося падіння на 1,1%.

    Основним чинником стрімкого підвищення цін став адміністративний перегляд тарифів у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, що зросли на 53,1%. Це рішення ухвалила Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, постанова від 16.01.2026 №70).

    У річному вимірі, порівняно з лютим 2025 року, темп зростання цін у промисловості прискорився до 34,5%, тоді як за результатами січня 2026 року він становив 11,2%.

    У Держстаті наголосили, що з огляду на регуляторний характер цього фактора, поточний ціновий сплеск не свідчить про формування стійкої інфляційної тенденції. Відтак, він не є підставою для надмірно песимістичних прогнозів щодо подальшої динаміки цін у промисловому секторі.

  • Мінцифри планує впровадити штучний інтелект у судову систему

    Мінцифри планує впровадити штучний інтелект у судову систему

    Міністерство цифрової трансформації України працює над створенням моделей штучного інтелекту, які можуть бути використані у судовій системі. Передбачається, що такі технології допомагатимуть формувати проєкти судових рішень та сприятимуть швидшому розгляду справ.

    У відомстві повідомили, що планують розробляти малі мовні моделі штучного інтелекту для різних сфер, зокрема для роботи судів. Очікується, що використання таких технологій дозволить оптимізувати процеси та полегшити роботу суддів.

    Робота над створенням моделей відбуватиметься у співпраці з компанією Beyond.PL, яка є партнером Nvidia. Компанія надасть необхідні обчислювальні потужності для навчання та тестування штучного інтелекту.

    Одним із ключових напрямів співпраці стане розробка та тестування інструментів, які допомагатимуть формувати проєкти судових рішень. У Міністерстві цифрової трансформації зазначають, що це може значно пришвидшити розгляд справ для громадян.

    За даними відомства, спеціалізовані мовні моделі дозволять адаптувати технології штучного інтелекту під потреби конкретних сфер. Завдяки цьому можна буде ефективніше використовувати ресурси та підвищити продуктивність роботи державних інституцій.

  • Кабмін створив Нацкомісію з питань психічного здоров’я

    Кабмін створив Нацкомісію з питань психічного здоров’я

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про створення Національної комісії з питань психічного здоров’я та затвердив її Статут. Про це 18 лютого повідомило Міністерство охорони здоров’я України.

    Новий орган стане постійно діючим колегіальним органом у системі управління уряду. Його завданням буде забезпечення узгоджених підходів і координації рішень у сфері психічного здоров’я, інтеграція відповідних послуг у різні сфери життя та формування цілісної державної політики з урахуванням потреб людей.

    До складу Нацкомісії увійдуть 24 члени. Більшість працюватимуть на постійній основі, інші представлятимуть ключові органи державної влади. Персональний склад затверджуватиме уряд.

    Серед основних завдань комісії — розвиток професійних стандартів і підвищення якості послуг у сфері психічного здоров’я. Зокрема, йдеться про ведення Державного реєстру саморегульованих організацій у цій сфері та Реєстру надавачів послуг із психічного здоров’я.

    У МОЗ наголошують, що створення Нацкомісії є важливим кроком до системного та узгодженого розвитку галузі. Наступним етапом стане проведення відкритого конкурсного відбору членів комісії та надання їй повноважень для координації політики, а також подальше впровадження системи сертифікації фахівців.

    За даними відомства, у 2025 році базову психологічну підтримку на рівні первинної медичної допомоги отримали близько 276 тисяч пацієнтів. Центри ментального здоров’я надали спеціалізовану допомогу понад 124 тисячам осіб, а психіатричну стаціонарну допомогу — більш ніж 205 тисячам пацієнтів. Нині в Україні функціонує 196 центрів ментального здоров’я.

  • Україна та Британія підписали оборонну співпрацю на 2026 рік

    Україна та Британія підписали оборонну співпрацю на 2026 рік

    Україна та Велика Британія підписали документ, що закріплює оборонну співпрацю на 2026 рік. Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль після підписання дорожньої карти розвитку сторічного партнерства в оборонній сфері разом із британським колегою Джоном Гілі у Києві.

    За словами Шмигаля, документ визначає ключові напрями співпраці, серед яких посилення систем протиповітряної оборони (ППО), забезпечення боєприпасами та розвиток спільних стратегічних промислових проєктів у сфері далекобійного озброєння.

    “Це важливий крок для реалізації масштабних проєктів, можливих завдяки Угоді про сторічне партнерство між Україною та Великою Британією”, – зазначив Шмигаль і подякував Гілі за візит.

    Під час зустрічі міністр разом із представниками розвідки та Генерального штабу поінформував британську сторону про наслідки масованого російського комбінованого удару, що відбувся цієї ночі. “Посилення ППО та забезпечення боєприпасами до цих систем – ключовий пріоритет. Велика Британія вже зробила вагомий внесок у зміцнення наших спроможностей відбивати російський терор”, – наголосив Шмигаль.

    Він також повідомив, що з лютого планується запуск виробництва 1000 дронів-перехоплювачів Octopus на місяць.

    Крім того, сторони обговорили перспективи спільних проєктів у сфері ППО та далекобійного озброєння, локалізацію виробництва шведських літаків Gripen з технологіями британських компаній, посилення захисту українського моря та підготовку до наступного засідання Рамштайну у лютому.

  • Україна отримала $125 млн від Світового банку на освіту та медицину

    Україна отримала $125 млн від Світового банку на освіту та медицину

    Україна отримала понад 125 млн доларів фінансування від Світового банку для підтримки ключових соціальних сфер в умовах повномасштабної війни. Кошти вже надійшли до державного бюджету та будуть спрямовані на реформування освіти й охорони здоров’я.

    Найбільшу частину допомоги — 105,7 млн доларів — виділено на розвиток освітнього сектору в межах проєкту Learn. Залучення фінансування стало результатом реалізації реформи «Нова українська школа», а також заходів зі створення безпечних умов для очного навчання в українських закладах освіти.

    Ще 19,5 млн доларів Україна отримала на програму трансформації системи охорони здоров’я. Її метою є підвищення якості медичних послуг і посилення інституційної спроможності Національної служби здоров’я України.

    У Світовому банку зазначають, що обидва проєкти реалізуються за моделлю Program-for-Results (PforR). Такий формат передбачає надання коштів як компенсації за вже досягнуті результати, успішно виконані показники та впроваджені реформи, що дозволяє Україні отримувати фінансування за реальний прогрес.

  • Варшава назвала умову передачі Україні винищувачів МіГ-29

    Варшава назвала умову передачі Україні винищувачів МіГ-29

    Польща підтвердила готовність передати Україні радянські винищувачі МіГ-29, водночас очікуючи від Києва технологічної компенсації. Йдеться про співпрацю у сфері ракетних і дронових розробок. Про це 19 грудня заявив віце-прем’єр та міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

    За його словами, ресурс польських МіГ-29 майже вичерпаний, тому доцільніше передати ці літаки Україні, ніж списувати їх. Водночас остаточного рішення про передачу ще не ухвалено, оскільки воно потребує схвалення Ради міністрів Польщі та позитивної реакції української сторони.

    «Краще, щоб вони потрапили до України і в перспективі продовжили служити безпеці Польщі, ніж щоб їх переробили на леза для бритв. Я думаю, що більшість поділяє цю думку», — наголосив Косіняк-Камиш.

    Метою можливої передачі літаків є підтримка союзницької держави, зміцнення безпеки східного флангу НАТО та продовження ефективного використання авіаційної техніки, яку Польща планує замінити на винищувачі F-16 та FA-50.

    Паралельно Варшава та Київ ведуть переговори щодо спільного використання українських напрацювань у сфері безпілотних і ракетних технологій, які можуть стати основою для майбутньої оборонної співпраці.

    Наразі Повітряні сили України мають близько 40 винищувачів МіГ-29. Зокрема, 14 літаків було передано Польщею, ще 13 — Словаччиною. Ці винищувачі використовуються для патрулювання повітряного простору, боротьби з крилатими ракетами та дронами, а також для завдання ударів по наземних цілях противника.

  • В Україні викрили масштабну розтрату профспілкових коштів у газовій галузі

    В Україні викрили масштабну розтрату профспілкових коштів у газовій галузі

    В Україні правоохоронці викрили масштабну схему розтрати профспілкових коштів у газовій галузі. За даними слідства, керівники профспілкових організацій упродовж 2023–2025 років нецільово використали понад 14,5 мільйона гривень, які мали бути спрямовані на соціальні та трудові потреби працівників.

    Як встановили правоохоронці, первинні профспілкові організації одного з підприємств газової промисловості отримували значні суми коштів — загалом понад 233 мільйони гривень, перерахованих у вигляді відсотка від фонду заробітної плати компанії. Однак суттєву частину цих грошей керівники профспілок витрачали на особисті потреби, які жодним чином не були пов’язані з діяльністю профспілок.

    Зокрема, кошти використовувалися для оплати відпочинку з родинами в елітних готельно-розважальних комплексах, лікування друзів, організації корпоративів із алкоголем, придбання одягу, а також навіть для оплати хрестин власних дітей. Такі витрати систематично маскувалися під господарські або соціальні потреби.

    Слідство також встановило, що у схемі важливу роль відігравало умисне обходження закупівельних процедур. Це дозволяло приховувати реальні обсяги витрат і фактично знімало будь-який контроль за використанням профспілкових коштів.

    Наразі трьом головам профспілкових організацій — у Львівській, Закарпатській та Івано-Франківській областях — повідомлено про підозру у розтраті майна в особливо великих розмірах. Йдеться про злочин, вчинений за попередньою змовою групою осіб із використанням службового становища (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України).

    Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють повне коло осіб, причетних до схеми, а також остаточний розмір завданих державі та працівникам збитків.

  • Верховна Рада ухвалила Бюджет-2026

    Верховна Рада ухвалила Бюджет-2026

    Верховна Рада 3 грудня ухвалила Бюджет-2026, передбачивши фінансування ключових сфер економіки та соціальної сфери. Документ підтримали 257 народних депутатів.

    Серед головних пріоритетів бюджету – сектор безпеки і оборони, на який передбачено 2,806 трлн гривень, що становить 27,2% ВВП. Міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що загальні доходи держбюджету становитимуть 2,918 трлн гривень, а видатки – 4,781 трлн гривень. Граничний дефіцит бюджету встановлено на рівні 1,9 трлн гривень або 18,5% ВВП.

    У документі передбачено підвищення зарплат педагогів: з 1 січня на 30% та ще на 20% з 1 вересня. Мінімальна заробітна плата зросте з 8 000 до 8 647 гривень, а прожитковий мінімум – із 2 920 грн до 3 209 грн. Для працездатних осіб показник підвищується до 3 328 грн, а для осіб, які втратили працездатність – до 2 595 грн.

    Бюджет також забезпечує місцеві громади доходами від ПДФО: 64% сплаченого податку залишатиметься у бюджетах громад, що дозволить покривати енергоносії та різницю в тарифах без підвищення цін для населення.

    Окрім цього, передбачено резервний фонд на 19 млрд гривень, поетапне підвищення оплати праці педагогів, закупівлю пасажирських вагонів та реалізацію житлової політики. Доходи бюджету збільшено частково за рахунок підвищення ставки оподаткування прибутку банків з 25% до 50%.

    Очільники фінансових та бюджетних органів підкреслюють, що Бюджет-2026 зберігає основні соціальні та економічні пріоритети держави та спрямований на підтримку безпеки, освіти та соціального захисту громадян.

  • Xiaomi випустила 500-тисячний електромобіль

    Xiaomi випустила 500-тисячний електромобіль

    Xiaomi Auto досягла нового вражаючого рубежу — компанія виготовила вже 500-тисячний електромобіль, продемонструвавши одні з найдинамічніших темпів розвитку у світовому автопромі. Для досягнення цієї позначки китайському виробнику знадобилося лише 602 дні від старту продажів їхнього першого серійного авто — електроседана Xiaomi SU7, що дебютував 28 березня 2024 року. Такий темп виробництва робить Xiaomi одним із найшвидше зростаючих гравців на ринку електромобілів.

    Ювілейним став топовий кросовер Xiaomi YU7 Max у смарагдово-зеленому кольорі — повнопривідна версія, оснащена силовою установкою потужністю 681 к.с. та запасом ходу 760 кілометрів за циклом CLTC. Модель уже зарекомендувала себе як один із найсильніших конкурентів Tesla Model Y і стала ключовим чинником стрімкого зростання частки Xiaomi на внутрішньому й міжнародному ринках.

    Досягнувши позначки у пів мільйона авто, компанія оголосила про плани масштабного розширення. Xiaomi Auto має намір збільшити виробничі потужності до 400 тисяч електромобілів на рік, а також прискорити вихід на глобальний ринок. Очікується, що нові заводи та лінії складання дозволять компанії розширити географію продажів і запропонувати ширшу модельну лінійку.

    Аналітики відзначають, що стрімке зростання Xiaomi у сфері EV є результатом поєднання агресивної інноваційної стратегії, конкурентної ціни та високої технологічності моделей. Якщо компанії вдасться успішно масштабувати виробництво й отримати дозвіл на продаж у Європі, Південній Кореї та деяких інших ключових регіонах, вона може стати одним із найближчих глобальних конкурентів Tesla та BYD.

    Xiaomi продовжує формувати імідж потужного технологічного бренду, який виходить далеко за межі мобільних пристроїв. Новий виробничий рекорд демонструє, що амбіції компанії у сфері електромобілів перестають бути експериментом і перетворюються на повномасштабний світовий проєкт.

  • Екс-міністр оборони Олексій Резніков покинув країну через розслідування НАБУ. Джерела

    Екс-міністр оборони Олексій Резніков покинув країну через розслідування НАБУ. Джерела

    За інформацією наших джерел, екс-міністр оборони Олексій Резніков міг виїхати з України через розслідування НАБУ корупційних схем в оборонному секторі.

    Нагадаємо, 30 червня 2025 року Національне антикорупційне бюро провело обшуки у колишнього міністра оборони Олексія Резнікова в рамках справи про закупівлю продуктів для армії за завищеними цінами, так званої справи про “курячі яйця за 17 гривень”. За інформацією ЗМІ, у екс-міністра провели обшук вилучили у нього низку значущих документів, “знайшли лівий телефон і ще щось”.

    Як повідомляє наше джерело, екс-міністр оборони Олексій Резніков уже виїхав з країни, чи як мінімум повинен був, так як боїться, що його “покладуть як жертву на вівтар” в рамках спецоперації НАБУ по розслідуванню розкрадань в оборонному секторі.